Постанова

від 05.06.2012 по справі 17/423

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2012 р. Справа № 17/423

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Панової І.Ю., суддів:Погребняка В.Я., Хандуріна М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.03.2012 у справі господарського суду№ 17/423 міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Молочна Рів`єра" доПублічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна Рів`єра" простягнення 34 675,00 грн., за участю представників сторін:

ПАТ "ПроКредит Банк" - ОСОБА_4 (дов. від 09.03.2011),

встановив:

У жовтні 2011 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Молочна Рів`єра" звернувся з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства (ПАТ) "ПроКредит Банк" про зобов'язання відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення грошових сум в розмірі 34 675,00 грн. Вказує, що відповідачем вказані кошти були списані з рахунку позивача в рахунок сплати відсотків за договором про надання овердрафту від 02.03.2010 в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та без згоди на те ліквідатора боржника.

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.01.2012 (суддя Гавриловська І.Ю.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "ПроКредит Банк"на користь ТОВ "Молочна Рів`єра" 34 675, 00 грн. збитків, витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного суду від 27.03.2012 (колегія суддів у складі: Яковлєв М.Л. -головуючий, Жук Г.А., Тарасенко К.В.) рішення господарського суду м. Києва від 18.01.2012 залишено без змін.

В касаційній скарзі ПАТ "ПроКредит Банк" просить рішення господарського суду першої інстанції та постанову господарського суду апеляційної інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування посилається неправомірне застосування ст.ст. 216 -218, 224, 225 ГК України, ст.ст. 12, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанови судів першої та апеляційної інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.12.2005 між закритим акціонерним товариством "ПроКредит Банк", найменування якого було у подальшому змінено на публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк", (відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Молочна Рів'єра" (позивач) був укладений договір №.3323-44 про обслуговування поточного рахунку в ЗАТ "ПроКредит Банк", відповідно до умов якого банк відкрив клієнту поточний(і) рахунок(ки) згідно додатку 1, здійснює його розрахунково-касове обслуговування (переоформлення, закриття тощо). У випадку відкриття нових рахунків сторони підписуються нові додатки до цього договору.

Зазначеним договором передбачено, що банк має право здійснювати договірне та примусове списання коштів з рахунку, а також обмежувати право клієнта розпоряджатись грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, у випадках, передбачених чинним законодавством України.

02.03.2010 року між ПАТ "ПроКредит Банк" (кредитор) та ТОВ "Молочна Рів'єра" (поручитель) був укладений договір поруки № URL.3323-ДП2, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання усіх зобов'язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник за Рамковою угодою № FW1101.512 від 02.03.2010 року і укладеними на її підставі кредитними договорами (договорами про надання траншу, овердрафту, кредитної лінії, гарантії та усіма іншими договорами).

Позичальником у даному договорі виступає ТОВ "Торговий дім "Молочна Рів'єра".

Пунктом 3.5 договору поруки передбачено, що для виконання зобов'язання поручителя за договором поручитель безвідклично уповноважує та доручає Кредитору здійснювати договірне списання на користь кредитора коштів у розмірі, еквівалентному розміру зобов'язань поручителя з рахунків поручителя у кредитора (у т.ч. карткових і депозитних).

02.03.2010 року між сторонами підписано договір овердрафту № 1101.41418/FW1101.512, яким було передбачено надання овердрафту на строк з 03.03.2010 року до 03.03.2011 року включно у розмірі 300 000, 00 грн. під 30,00% річних для поповнення обігових коштів.

У п. 10 договору зазначено, що погашення процентів, комісій, пені, заборгованості по овердрафту та інших грошових зобов'язань здійснюється шляхом договореного списання, у тому числі за рахунок овердрафту, у порядку, встановленому Рамковою угодою.

Так, судами встановлено, що позичальник - ТОВ "Торговий дім "Молочна Рів'єра" своїх зобов'язань по договору овердрафту не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед банком за кредитами, відсотками і нарахованими штрафними санкціями на загальну суму 224 683,78 грн.

У зв'язку з виникненням простроченої заборгованості за рамковою угодою та Договором про надання овердрафту, кредитором було направлено ТОВ "Торговий дім "Молочна Рів'єра" претензію від 02.09.2010, яка була отримана 04.09.2010.

Оскільки ТОВ "Торговий дім "Молочна Рів'єра" не виконало своїх зобов'язань за договором кредитор набув право звернутися до ТОВ "Молочна Рів'єра" як до поручителя та заставодаваця з вимогами про дострокове погашення кредиту та інших нарахувань за ним.

Разом з тим, судами встановлено, що ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.09.2010 у справі № 18/85 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Молочна Рів'єра", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.02.2011 визнані та включені до реєстру вимоги кредитора -ПАТ "ПроКредит Банк" до ТОВ "Молочна Рів'єра", як поручителя та заставодержателя, у розмірі 224 683,78 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2011 у справі 18/85 ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.02.2011 залишено без змін. При цьому, судом встановлено, що вимоги ПАТ "ПроКредит Банк" на загальну суму 224693,78 грн. є конкурсними, оскільки виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, заявлені у встановленому законом порядку, підтверджуються документально, не сплачені позичальником - ТОВ "Торговий дім "Молочна Рів'єра", боржником - ТОВ "Молочна Рів'єра", як поручителем за грошовими зобов'язаннями ТОВ "Торговий дім "Молочна Рів'єра", забезпечені заставою згідно договору застави.

Постановою господарського суду Полтавської області від 05.05.2011 визнано банкрутом позивача та відкрито ліквідаційну процедуру, про що в газеті "Голос України" від 02.06.2011 року № 99 опубліковане відповідне оголошення.

Позивач, звернувшись з даним позовом вказує, що ПАТ "ПроКредит Банк" будучи обізнаним про банкротство позивача, однак 22.06.2011 провів списання з поточного рахунку юридичної особи 260080103323.980 грошових коштів у розмірі 34 675,00 грн. без дозволу на те арбітражного керуючого. На підтвердження зазначено, до матеріалів справи додано виписку по рахунку 260080103323.980 за період з 05.05.2011 по 05.08.2011 року.

Колегія суддів зазначає, що оскільки проти позивача порушено справу про банкрутство, то всі дії стосовно розпорядження активами боржника повинні відповідати положенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами чинного цивільного законодавства, якими регулюються договірні відносини сторін у справі.

Відповідно до ст. 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

Ст. 26 Закону визначає, що майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставо держателя.

Ст. 31 Закону передбачено, що у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.

Нормами ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що строк зобов'язань з договорів поруки та застави є таким, що настав з дня відкриття ліквідаційної процедури, а тому з цієї підстави їх зобов'язання не є поточним адже виникло задовго до банкрутства боржника. Таким чином, наведена норма спростовує доводи відповідача про поточний характер зобов'язання та законність дій щодо списання грошових коштів. До того, апеляційним судом в межах справи про банкрутство ТОВ "Молочна Рів'єра" було спростовано доводи скаржника, що їх заборгованість є поточною та те що заборона мораторію не позбавляє їх права знімати кошти, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку про безпідставне списання з розрахункового рахунку боржника грошових коштів у розмірі 34675,00 грн.

Пункт 9 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимог забезпечених заставою.

Відповідачем не надано доказів про звернення до ліквідатора із заявою щодо недостатності коштів заставного майна для погашення заборгованості.

Крім того, пп. 4 п. 1 ст. 31 Закону визначає, що у четверту чергу задовольняються вимоги не забезпечені заставою, що свідчить про врегульованість питання погашення зобов'язань банкрута та вкотре підтверджує незаконність дій відповідача.

З огляду на встановлене судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з обґрунтованістю висновків судів та не вбачає порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Доводи скаржника про наявність у нього права договірного списання суми по предмету спору не спростовують законності висновків судів першої та апеляційної інстанцій про переважне застосування до спірних правовідносин норм законодавства про банкрутство, як такого, що підлягає переважному застосуванню, оскільки є спеціальним законодавством по відношенню до норм цивільного законодавства, якими регулюються договірні відносини сторін у справі.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з дотриманням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2012 у справі № 17/423 залишити без змін.

Головуючий Панова І.Ю.

Судді Погребняк В.Я.

Хандурін М.І.