Рішення

від 14.05.2012 по справі 5006/11/59/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.05.12 р. Справа № 5006/11/59/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі Макогон Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Сєвєродонецької науково-виробничої фірми «Хіммаш компресор-сервіс» - Товариство з обмеженою відповідальністю, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ЄДРПОУ 21841175,

до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Донецьк, ЄДРПОУ 30939178,

про стягнення 392 535,40 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю № б/н від 12.07.2011р.

від відповідача: не зв'явився , -

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 26.04.2012р. по 14.05.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Сєвєродонецька науково-виробнича фірма «Хіммаш компресор-сервіс» - Товариство з обмеженою відповідальністю, м.Сєвєродонецьк Луганської області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Донецьк, про стягнення 392 535,40 грн., у тому числі 300 000,00 грн. заборгованості за договором №3300003698 від 27.04.2011р., 40 931,50 грн. 3% річних, 1 803,90 грн. інфляційних витрат та 49 800,00 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань у частині оплати ним вартості поставленого товару за договором №3300003698 від 27.04.2011р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, інфляційних витрат, 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: договору поставки №3300003698 від 27.04.2011р. із додатком №1 та додатковою угодою №1 до нього, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №3379 від 01.08.2011р., видаткової накладної №33 від 02.08.2011р., товарно-транспортної накладної №40 від 02.08.2011р., банківських виписок, рішення господарського суду Луганської області від 11.01.2012р. по справі №9/209/2011 .

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 2, 54-58 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 625 Цивільного кодексу України.

21.03.2012р. представником Позивача через канцелярію суду надана заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній свідчить про часткову оплату Відповідачем боргу у загальному розмірі 178 550,00 грн., внаслідок чого, станом на 20.03.2012р. сума заборгованості становить 280 000,00 грн., проте на визначену дату збільшилась сума 3% річних - 4 703,82грн., сума інфляційних витрат - 2 343,78 грн., сума пені - 57 230,00 грн., та фактично заявляє ці суми до стягнення, що загалом становлять 344 277,60 грн. Разом із заявою представив копії банківських виписок від 29.02.2012р. та за 06.12.2011р.

Керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України дана заява прийнята судом та справа розглядається з урахуванням її змісту.

26.04.2012р. Відповідачем, із супровідним листом, подано відзив №17/4вх від 25.04.2012р., відповідно до якого позовні вимоги не визнано у повному обсязі, зазначено про безпідставне застосування 3% річних, коли договором, за його висновками, обумовлений інший їх розмір, а також звернуто увагу на обмеження у застосуванні розміру пені, встановлені договором та Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Також, 26.04.2012р. представником Позивача до матеріалів справи долучені документи у підтвердження направлення акту звірки взаємних розрахунків.

Представник Позивача в судовому засіданні 14 травня 2012р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з урахуванням представленої суду заяви.

-

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

27.04.2011р. між Позивачем та Відповідачем укладений договір поставки №3300003698, відповідно з яким Постачальник (Позивач) зобов`язується поставити на адресу Покупця (Відповідача) запчастини до компресору КТК-12,5/35 згідно з переліком, наведеним у додатку до договору (п.1.1 договору).

Даний факт встановлено рішенням господарського суду Луганської області від 11.01.2012р. по справі №9/209/2011.

Доказів скасування даного процесуального документу або його зміни суду не представлено. А отже, з огляду на таке, встановлені ним обставини, у розумінні ст.35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення під час розгляду даної справи.

У пункті 1.1 договору визначено, що окрім найменування, кількості товару, що поставляється, у додатку чи/або додатковій угоді, які є невід'ємними частинами правочинну, сторонами обумовлюється ще й ціна, строк та умови його поставки.

Договір №3300003698 від 27.04.2011р., як визначено його пунктом 8.1., вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2011р.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором №3300003698 від 27.04.2011р.

У додатку №1 до договору сторони погодили поставку товару виробничо-технічного призначення у 2011р. (запчастини до компресору КТК-12,5/35) на загальну суму 458 550,00 грн., у тому числі податок на додану вартість.

Пунктом 1 наведеного додатку, сторони також узгодили, що попереднє приймання продукції на заводі-виробнику. Кінцеве приймання продукції - на підприємстві Покупця. Обов'язкова присутність представника Продавця під час монтажу та розборі обладнання.

Пунктом 2 додатку до договору також передбачено, що продукція постачається на умовах СРТ склад Покупця (Інкотермс 2000) протягом 60-ти днів з дати підписання договору. Датою поставки товару вважається дата відмітки про його отримання, зазначена у накладній. Місце поставки товару - вул.І.Ткаченко, 122, м.Донецьк, склад Покупця.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

На виконання умов договору та згідно додатку №1 до договору, Позивачем на адресу Відповідача здійснена поставка товару на загальну суму 458 550,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №33 від 02.08.2011р., довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №3379 від 01.08.2011р. та товарно-транспортною накладною №40 від 02.08.2011р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується його відміткою про отримання вантажу на вищезазначених накладних з посиланням у видатковій накладній на спірний правочин та довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей №3379 від 01.08.2011р., у якій правовою підставою здійснення спірної господарського операції визначено договір поставки №3300003698 від 27.04.2011р.

Наведене дало підстави суду дійти висновку про доведеність позивачем факту передачі спірного товару саме за договором №3300003698 від 27.04.2011р.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом, який підтверджує поставку Позивачем спірного товару 02.08.2011р. на підставі вказаного договору, на загальну суму 458 550,00 грн.

Пунктом 3.2 договору сторони передбачили, що Покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 5-ти календарних днів з дати його поставки та отримання Покупцем рахунку, якщо інше не обумовлено у додатку чи/або додатковій угоді. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку Покупця.

Узгодження інших умов, обумовлених у додатку чи/або додатковій угоді сторонами не підтверджено.

При отриманні товару Відповідачем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки продукції.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Проте, доказів зворотного сторонами не представлено, судом не встановлено.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи.

Проте, Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару за спірним правочином згідно видаткової накладної №33 від 02.08.2011р. і товарно-транспортної накладної №40 від 02.08.2011р. не виконав. Фактично, зважаючи на представлені суду копії банківських виписок, здійснив часткову оплату на загальну суму 178 550,00 грн. (01.09.2011р. на суму 50 000,00 грн., 02.09.2011р. на суму 30 000,00 грн., 05.09.2011р. на суму 20 000,00 грн., 06.09.2011р. на суму 18 550,00 грн., 07.09.2011р. на суму 40 000,00 грн., 06.12.2011р. на суму 10 000,00 грн., 29.02.2012р. на суму 10 000,00 грн.).

Разом з цим, слід зауважити, що приймаючи до уваги таке, вбачається визнання факту поставки спірного товару Відповідачем та отримання ним означеного у п.3.2 договору рахунку.

З огляду на дане та зважаючи на вищевикладене, кінцевим строком оплати отриманої продукції за наведеними накладними є 07.08.2011р.

З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду доказів остаточного виконання грошового зобов'язання з оплати отриманого спірного товару на залишкову суму у розмірі 280 000,00грн. ані у визначений договором строк, ані на час вирішення господарської справи, отже, суд робить висновок, що заборгованість у визначеній сумі не погашена до теперішнього часу.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Сєвєродонецької науково-виробничої фірми «Хіммаш компресор-сервіс» - Товариство з обмеженою відповідальністю, м.Сєвєродонецьк Луганської області, стосовно стягнення суми основного боргу в розмірі 280 000,00грн. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Прострочення Відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум.

За приписами п.7.2 договору, у разі порушення строків оплати фактично поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від вартості неоплаченого у строк товару за кожний день прострочення, але не більш подвійної ставки Національного банку України, а також зобов'язується погасити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та однієї десятої процента річних за кожний день прострочення.

Зважаючи на наведенні приписи правочину, ним обумовлений інший розмір річних, ніж визначений у ст.625 Цивільного кодексу України, та встановлені обмеження щодо нарахування пені.

Так, Позивачем, з огляду на вищезазначене, при розрахунку відповідальності встановленої чинним законодавством України за несвоєчасне виконання Відповідачем грошового зобов'язання з оплати товару повинен бути застосований розмір у 0,1% річних та сума нарахованої пені не повинна перевищувати її розмір із розрахунку подвійної ставки Національного банку України.

З огляду на викладене, заперечення Відповідача у цій частині приймаються до уваги.

При цьому, слід брати до уваги п.6 ст.232 Господарського кодексу України, згідно якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи прострочення Відповідачем здійснення оплати за отриманий товар на підставі спірних накладних, станом на 20.03.2012р., беручи у цій частині за основу розрахунку період встановлений Позивачем з 08.09.2011р. та з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення враховуючи часткові оплати, річні становлять 4 703,82 грн., пеня - 22 853,53 грн. (з 08.09.2011р. по 08.03.2012р. 182 дня з урахуванням часткових оплат), інфляційні витрати - 2 343,78 грн. ( з вересня 2011р. по лютий 2012р. включно).

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України, та покладаються на Відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Сєвєродонецької науково-виробничої фірми «Хіммаш компресор-сервіс» - Товариство з обмеженою відповідальністю, м.Сєвєродонецьк Луганської області, до Відповідача, Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Донецьк, про стягнення 344 277,60 грн., у тому числі 280 000,00грн. заборгованості за договором №3300003698 від 27.04.2011р., 4 703,82 грн. 3% річних, 2 343,78 грн. інфляційних витрат та 57 230,00 грн. пені, задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» (83062, м.Донецьк, вул.І.Ткаченка, б.122, ЄДРПОУ 30939178, р/р26000198063161 у Донбаській філії ПАТ «Кредитпромбанк» м.Донецьк, МФО 335593) на користь Сєвєродонецької науково-виробничої фірми «Хіммаш компресор-сервіс» - Товариство з обмеженою відповідальністю (93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Жовтнева, б.2«в», ЄДРПОУ 21841175, р/р26002151096 у ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м.Київ, МФО 380805) 309 901,13 грн., у тому числі 280 000,00грн. суми основного боргу, 4 703,82 грн. трьох відсотків річних, 2 343,78 грн. інфляційних витрат та 22 853,53 грн. пені, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 6 198,02 грн.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В судовому засіданні 14 травня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено про підписання повного тексту рішення 18.05.2012р.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Соболєва С.М.