Постанова

від 17.07.2012 по справі 5006/11/59/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.07.2012 р. справа №5006/11/59/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М. суддівКолядко Т.М., Ломовцевої Н.В. при секретарі судового засідання Міготіній К.С. за участю представників сторін: від позивача: Цимбалюк О.В., довіреність від 12.07.2011р. від відповідача:Чумаков А.В., довіреність № 1035 від 11.05.2011р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства «Донецьксталь»- металургійний завод», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 14.05.2012р. (повний текст 18.05.2012р.) у справі№ 5006/11/59/2012 (суддя Соболєва С.М.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецької науково-виробничої фірми "Хіммаш компресор-сервіс", м. Сєвєродонецьк Луганської області до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»- металургійний завод», м. Донецьк про стягнення 344277,60 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.05.2012 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецької науково-виробничої фірми "Хіммаш компресор-сервіс", м. Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення 280000,00 грн., як основного боргу, інфляційних нарахувань в сумі 2343,78 грн., 3% річних у сумі 4703,82грн. та пені в сумі 57230,00 грн. - задоволені частково.

Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь»- металургійний завод», м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду від 14.05.2012р. у справі № 5006/11/59/2012 скасувати частково, відмовивши у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних.

Уточнень апеляційних вимог на адресу Донецького апеляційного господарського суду не надходило.

На думку заявника апеляційної скарги, господарським судом при винесенні рішення порушенні норми матеріального права. Вважають, що судом невірно застосовані положення ст. 625 Цивільного кодексу України і безпідставно стягнуті з відповідача 3% річних у сумі 4703,82грн. Тому просили скасувати рішення господарського суду Донецької області від 14.05.2012р. у справі № 5006/11/59/2012 саме в цій частині.

Представник відповідача в судовому засіданні просив скасувати рішення в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 4703,82грн., в іншій частині рішення просив залишити без змін.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що згоден з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не заперечував проти її задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

27.04.2011р. між Позивачем та Відповідачем укладений договір поставки №3300003698, відповідно з яким Постачальник (Позивач) зобов`язується поставити на адресу Покупця (Відповідача) запчастини до компресору КТК-12,5/35 згідно з переліком, наведеним у додатку до договору (п.1.1 договору).

Даний факт встановлено рішенням господарського суду Луганської області від 11.01.2012р. по справі №9/209/2011, тому у розумінні ст.35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення під час розгляду даної справи.

У пункті 1.1 договору визначено, що окрім найменування, кількості товару, що поставляється, у додатку чи/або додатковій угоді, які є невід'ємними частинами правочинну, сторонами обумовлюється ще й ціна, строк та умови його поставки.

Договір №3300003698 від 27.04.2011р., як визначено його пунктом 8.1., вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2011р.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки №3300003698 від 27.04.2011р.

У додатку №1 до договору сторони погодили поставку товару виробничо-технічного призначення у 2011р. (запчастини до компресору КТК-12,5/35) на загальну суму 458 550,00 грн., у тому числі податок на додану вартість.

Пунктом 1 наведеного додатку сторони також узгодили, що попереднє приймання продукції - на заводі-виробнику. Кінцеве приймання продукції -на підприємстві Покупця. Обов'язкова присутність представника Продавця під час монтажу та розборі обладнання.

Пунктом 2 додатку до договору також передбачено, що продукція постачається на умовах СРТ склад Покупця (Інкотермс 2000) протягом 60-ти днів з дати підписання договору. Датою поставки товару вважається дата відмітки про його отримання, зазначена у накладній. Місце поставки товару -вул. І.Ткаченко, 122, м. Донецьк, склад Покупця.

На виконання умов договору та згідно додатку №1 до договору, Позивачем на адресу Відповідача здійснена поставка товару на загальну суму 458 550,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №33 від 02.08.2011р., довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №3379 від 01.08.2011р. та товарно-транспортною накладною №40 від 02.08.2011р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується його відміткою про отримання вантажу на вищезазначених накладних з посиланням у видатковій накладній на спірний правочин та довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей №3379 від 01.08.2011р., у якій правовою підставою здійснення спірної господарського операції визначено договір поставки №3300003698 від 27.04.2011р.

Наведене дало підстави суду дійти висновку про доведеність позивачем факту передачі спірного товару саме за договором №3300003698 від 27.04.2011р.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що надані позивачем первинні документи є належним доказом, який підтверджує поставку Позивачем спірного товару 02.08.2011р. на підставі вказаного договору, на загальну суму 458 550,00 грн.

Пунктом 3.2 договору сторони передбачили, що Покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 5-ти календарних днів з дати його поставки та отримання Покупцем рахунку, якщо інше не обумовлено у додатку чи/або додатковій угоді. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку Покупця.

При отриманні товару відповідачем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки продукції.

Таким чином, за висновком суду першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи.

Проте, відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару за спірним правочином згідно видаткової накладної №33 від 02.08.2011р. і товарно-транспортної накладної №40 від 02.08.2011р. не виконав. Фактично, зважаючи на представлені суду копії банківських виписок, здійснив часткову оплату на загальну суму 178 550,00 грн. (01.09.2011р. на суму 50 000,00 грн., 02.09.2011р. на суму 30 000,00 грн., 05.09.2011р. на суму 20 000,00 грн., 06.09.2011р. на суму 18 550,00 грн., 07.09.2011р. на суму 40 000,00 грн., 06.12.2011р. на суму 10 000,00 грн., 29.02.2012р. на суму 10 000,00 грн.).

В зв'язку із викладеним, вбачається визнання факту поставки спірного товару Відповідачем та отримання ним означеного у п.3.2 договору рахунку, та кінцевим строком оплати отриманої продукції за наведеними накладними є 07.08.2011р.

Відповідачем не надано суду доказів остаточного виконання грошового зобов'язання з оплати отриманого спірного товару на залишкову суму у розмірі 280 000,00грн. ані у визначений договором строк, ані на час вирішення господарської справи, отже, суд першої інстанції зробив цілком вірний висновок, що заборгованість у визначеній сумі не погашена до теперішнього часу та вимоги про її стягнення підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні ним правил здійснення господарської діяльності, невиконанні або неналежному виконанні господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.7.2 договору, у разі порушення строків оплати фактично поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від вартості неоплаченого у строк товару за кожний день прострочення, але не більш подвійної ставки Національного банку України, а також зобов'язується погасити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та однієї десятої процента річних за кожний день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення 57230,00грн. пені та 3% річних у сумі 4703,82грн. Судом першої інстанції правильно задоволені позовні вимоги в частині стягнення пені лише частково з огляду на те, що до стягнення належить пеня у розмірі 22853,53грн. за період 6 місяців (з 08.09.2011р. по 08.03.2012р. з урахуванням часткових оплат). Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення інфляційних витрат у сумі 2 343,78 грн.

Проте місцевим судом помилково задоволені позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 4703,82грн., оскільки сторони в добровільному порядку, без заперечень та зауважень домовились про застосування до відповідача у випадку прострочення виконання ним грошового зобов'язання сплати 0,1% річних за кожний день прострочення (п. 7.2 Договору).

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4703,82грн., задоволенню не підлягають, тому рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 4703,82грн., підлягає скасуванню. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути річні в сумі 156,79грн.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції -скасуванню в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»- металургійний завод», м. Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 14 травня 2012 року по справі № 5006/11/59/2012 -задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 14 травня 2012 року по справі № 5006/11/59/2012 - скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 4703,82грн.

Пункт другий резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 14 травня 2012 року по справі №5006/11/59/2012 викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»-металургійний завод»83062, м.Донецьк, вул. І.Ткаченка, б.122, ЄДРПОУ 30939178, р/р26000198063161 у Донбаській філії ПАТ "Кредитпромбанк" м. Донецьк, МФО 335593) на користь Сєвєродонецької науково-виробничої фірми «Хіммаш компресор-сервіс»- Товариство з обмеженою відповідальністю (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Жовтнева, б.2"в", ЄДРПОУ 21841175, р/р26002151096 у ВАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) 280 000,00 грн. -суми основного боргу, 153,79 грн. -відсотків річних, 2343,78 грн. -інфляційних витрат та 22853,53 грн. -пені, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 6 198,02 грн.»

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Сєвєродонецької науково-виробничої фірми "Хіммаш компресор-сервіс"- Товариство з обмеженою відповідальністю (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Жовтнева, б.2"в", ЄДРПОУ 21841175, р/р26002151096 у ВАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) на користь Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" (83062, м. Донецьк, вул. І.Ткаченка, б.122, ЄДРПОУ 30939178, р/р26000198063161 у Донбаській філії ПАТ "Кредитпромбанк" м. Донецьк, МФО 335593) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 804грн. 75коп.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Т.М. Колядко

Н.В. Ломовцева

Надруковано 5 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-до справи;

1-ДАГС;

1-ГСДО