Рішення

від 28.05.2012 по справі 25/21/10-17/5009/5140/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 20/25/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.12 Справа № 25/21/10-17/5009/5140/11

м.Запоріжжя

За позовом: заступника прокурора Печерського району м.Києва (01601, м.Київ, бул.Л.Українки, 27/2)

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Міністерства аграрної політики та продовольства України (01001, м. Київ, вул.Хрещатик, 24) Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 16)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина" (72372, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Лазурне, вул. Студентська, 27)

до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Мелітопольського відділення Запорізької обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Бєляєва, 57-а)

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійський аграрний союз" (74701, Херсонська область, смт. Нижні Сірогози, вул. Леніна, 6)

до відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" (70501, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Привокзальна, 2)

до відповідача-5: Приватного підприємства "Техагро-Поділля" (22424, Вінницька область, Калинівський район, с. Хомутинці, вул. Першотравнева, 1)

про визнання права власності на майно, витребування майна та зобов'язання повернути спірне майно

Головуючий суддя Гандюкова Л.П.

суддя Боєва О.С.

суддя Горохов І.С.

Представники сторін:

Від прокурора - Марков І.О. (прокурор відділу, посвідчення № 80);

Від позивача-1 - не з'явився;

Від позивача-2 - не з'явився; ОСОБА_3 (дов. № 07-1/146 від 12.09.2011р.)

у судовому засіданні 24.04.2012р.) ;

Від відповідача-1 -не з'явився;

Від відповідача-2 - ОСОБА_4 (дов. № 25/11/07Н від 08.08.2011 р.);

Від відповідача-3 -ОСОБА_5 (дов. б/н від 01.10.2011 р.);

ОСОБА_2 (дов. б/н від 01.12.2010 р.);

Від відповідача-4 -не з'явився; ОСОБА_6 (дов. № 7 від 20.04.2012р.);

у судовому засіданні 24.04.2012р.) ;

Від відповідача-5 -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

У січні 2010 року заступник прокурора Печерського району м.Києва звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України, Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" до відповідачів ТОВ "Верховина" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Мелітопольського відділення Запорізької обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" із вимогами про визнання права власності Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" на 7 тракторів "Джон Дір 8400" та 2 сівалки Planter, згідно наведеного переліку, залишковою вартістю 153887,54 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.09.2009р. складає 1229407,55 грн. та зобов'язання відповідачів повернути зазначену техніку.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.03.2010 р. у справі №25/21/10 за заявою позивача УДКМТСЗАК "Украгротехсервіс" (т.2 а.с.48-49) замінено неналежного відповідача ТОВ "Верховина" на відповідачів: ТОВ "Агротех", ТОВ "Таврійський аграрний союз", ПП "Техагро-Поділля" та прийнято у зв'язку з цим заяву позивача про зміну підстав позову, а саме: вилучення з незаконного володіння у ТОВ "Агротех" двох тракторів, у ТОВ "Таврійський аграрний союз" -трьох тракторів та двох сівалок та у ПП "Техагро-Поділля" -двох тракторів на користь Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" .

Крім того, господарським судом у справі №25/21/10 також винесено ухвалу від 24.03.2010р. про забезпечення позову за заявою Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс". Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 27.07.2010р. ухвалу про забезпечення позову частково скасовано та прийнято нове рішення з цього питання -заяву позивача задоволено частково, а саме: накладено арешт на спірне майно в тій його частині, в якій кожний з них володіє згідно заявлених вимог. Заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом передачі майна на зберігання позивачу залишено без задоволення. Зазначена постанова на час вирішення спору не скасована та не змінена.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.02.2011р. у справі №25/21/10, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2011 р., у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2011р. у справі №25/21/10 рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2011р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.05.2011 р. у справі № 25/21/10 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою від 26.08.2011р. справа прийнята до провадження суддею Корсун В.Л., справі присвоєно №25/21/10-17/5009/5140/11. Розгляд справи неодноразово відкладався. Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 10.01.2012 р. справу №25/21/10-17/5009/5140/11 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя -Корсун В.Л., судді -Владимиренко І.В., Горохов І.С. Ухвалами колегії суддів розгляд справи неодноразово відкладався. Ухвалою колегії суддів від 06.03.2012р. на підставі ст.69 ГПК України строк вирішення спору у справі був продовжений на п'ятнадцять днів -до 26.03.2012р. Ухвалою від 15.03.2012р. розгляд справи відкладено на 26.03.2012 р.

У зв'язку з необхідністю розгляду справи по суті, перебуванням головуючого колегії - судді Корсуна В.Л. у відрядженні, відповідно до пункту 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №25/21/10-17/5009/5140/11 для призначення головуючого колегії, здійснено перерозподіл справи між суддями та призначено її до розгляду головуючому судді Гандюковій Л.П.

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 26.03.2012 р. №01-36/16/12 зі складу колегії у справі №25/21/10-17/5009/5140/11 виведено суддю Владимиренка І.В. у зв'язку з відпусткою, та включено до її складу суддю Боєву О.С., справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя -Гандюкова Л.П., судді -Боєва О.С., Горохов І.С.

Ухвалою від 26.03.2012 р. колегії суддів у складі: головуючого судді Гандюкової Л.П., суддів -Боєвої О.С., Горохова І.С. справа № 25/21/10-17/5009/5140/11 прийнята до розгляду, справі присвоєно номер провадження 20/25/12, судове засідання призначено на 26.03.2012 р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 05.04.2012р., 24.04.2012 р., 16.05.2012р., потім -на 28.05.2012р.

28.05.2012р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурором та позивачем-2 позовні вимоги неодноразово змінювалися. 10.01.2012р. від прокурора надійшла заява про уточнення позовних вимог (т.7, а.с.70-73), які викладені у наступній редакції:

- визнати право власності УДКМТСЗАК "Украгротехсервіс" на трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22224, двигун RG6081НО 59516; трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22049, двигун RG6081НО 58611; трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22089, двигун RG6081НО 58908; сівалку "Planter 1710" номер 675361; сівалку "Planter 1710" номер 675396;

- витребувати від ТОВ "Таврійський аграрний союз" на користь УДКМТСЗАК "Украгротехсервіс" трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22224, двигун RG6081НО 59516;

- зобов'язати ТОВ "Таврійський аграрний союз" повернути УДКМТСЗАК "Украгротехсервіс" трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22224, двигун RG6081НО 59516;

- витребувати від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на користь УДКМТСЗАК "Украгротехсервіс" трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22049, двигун RG6081НО 58611; сівалку "Planter 1710" номер 675361; сівалку "Planter 1710" номер 675396;

- зобов'язати ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" повернути УДКМТСЗАК "Украгротехсервіс" трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22049, двигун RG6081НО 58611; сівалку "Planter 1710" номер 675361; сівалку "Planter 1710" номер 675396.

Позивач-2 зазначені позовні вимоги підтримав. Заява була прийнята до розгляду судом у попередньому складі колегії 06.03.2012р.(т.7. а.с.134) .

У судовому засіданні 16.05.2012р. прокурор надав засвідчену ним фотокопію заяви про зменшення позовних вимог, підписану першим заступником прокурора Печерського району м.Києва. У зв'язку з тим, що оригінал даної заяви суду не було надано, фотокопія заяви про зменшення позовних вимог судом по суті не розглядалась і їй не надавалась оцінка.

28.05.2012р. від заступника прокурора Печерського району м.Києва надійшла заява в порядку ст.ст.22,29 ГПК України, згідно з якою прокурор змінює позовні вимоги та викладає їх у наступній редакції: 1) визнати право власності УДКМТСЗАК "Украгротехсервіс" на трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22224, двигун RG6081НО 59516; трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22049, двигун RG6081НО 58611; сівалку "Planter 1710" номер 675361; сівалку "Planter 1710" номер 675396; 2) витребувати від ТОВ "Таврійський аграрний союз" на користь УДКМТСЗАК "Украгротехсервіс" трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22224, двигун RG6081НО 59516;3) витребувати від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на користь УДКМТСЗАК "Украгротехсервіс" трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22049, двигун RG6081НО 58611; сівалку "Planter 1710" номер 675361; сівалку "Planter 1710" номер 675396. Також у заяві наведений розрахунок ціни позову (вартості техніки), а також пояснення в обґрунтування статусу Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" як державного агента.

Заява не була прийнята судом до розгляду в частині зміни позовних вимог із наступних підстав. По-перше, даною заявою прокурор змінює предмет позову, що суперечить ст.22 ГПК України, якою передбачено таке право лише до початку розгляду справи по суті. По-друге, фактично даною заявою прокурор відмовляється від частини позовних вимог, які прийняті судом до розгляду у судовому засіданні 06.03.2012р. і були підтримані позивачем -2 (Концерном "Украгротехсервіс" ). У судове засідання 28.05.2012р. позивач-2 не з'явився, своєї позиції щодо змінених позовних вимог і фактичної відмови від частини вимог не висловив. Згідно з ст.29 ГПК України відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті.

Таким чином, предметом розгляду є позовні вимоги, прийняті судом до розгляду 06.03.2012р., які прокурор у судовому засіданні 28.05.2012р. усно підтримав. Вимоги мотивовано, зокрема, наступним. Концерн "Украгротехсервіс" є власником сільськогосподарської техніки, придбаної у компанії "Джон Дір Експорт" за контрактом №10-5 від 17.11.1996р. Право власності Концерну підтверджено також низкою судових рішень, проте не визнається відповідачем-2 (банк), який уклав договори застави спірної техніки з неналежним заставодавцем -відповідачем-1 (ТОВ "Верховина"). Зазначені договори в подальшому визнані судом недійсними. В рамках договору поставки №04-71 від 27.10.2001р. техніка певний час знаходилась у користуванні ТОВ "Верховина" та була повернута Концерну згідно з актом вилучення техніки від 09.01.2007р. Після документального оформлення передачі спірної техніки, вона фактично знаходилась у відданні ТОВ "Верховина". Матеріалами справи підтверджено факт знаходження частини спірної техніки у незаконному володінні ТОВ "Таврійський аграрний союз" та ПАТ "Райффайзенбанк", про що свідчить акт опису й арешту майна від 19.10.2011р., складений державним виконавцем ВДВС Нижньосірогозького РУЮ, та листом ВДВС Мелітопольського РУЮ №558 від 25.03.2010р., відповідно до змісту якого техніка була передана на зберігання представникам банку. Станом на час розгляду справи частина техніки -4 трактори була виявлена та вилучена Концерном. Оскільки Концерн "Украгротехсервіс" не надавав своєї згоди на відчуження майна, а також те, що такі право- чини є нікчемними в розумінні ст.228 ЦК України, інша його частина -майно, що є предметом спору, підлягає витребуванню в порядку ст.ст.387, 388 ЦК України на користь позивача. Позов обґрунтовано ст.ст.321, ч.ч.1,2 ст. 387, п.3 ч.1 ст.388, 392 ЦК України.

Представник позивача -1 (Міністерство аграрної політики та продовольства України) у судові засідання не з'являвся, про місце та час судових засідань повідомлений належним чином. 11.10.2011р. судом отримано лист позивача-1, згідно з яким Міністерство аграрної політики та продовольства України просить суд при прийнятті будь-якого рішення по справі керуватись чинним законодавством (т.6 а.с.72-74).

Представник позивача-2 у судове засідання 28.05.2012р. не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином, попереднє судове засідання 16.05.2012р. було відкладено за клопотанням позивача-2.

Відповідач-2 -ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" проти позову заперечив із наступних підстав. Єдиним доказом, на яких ґрунтується вимоги заявників, є лист ВДВС Мелітопольського РУЮ від 25.03.2010р., який не є належним доказом по справі. Факт володіння банком майном, яке витребовується, має бути доведений. Постановою від 08.09.2006р. Чигиринського РВ ГУ МНС порушено кримінальну справу за фактом підпалу сільськогосподарської техніки -двох тракторів та комбайну. З протоколу огляду місця події від 08.09.2006р. вбачається, що на території приватного підприємства в селі Вершаці Чигиринського району Черкаської області було виявлено, в тому числі, трактор "Джон Дір 8400" №10002 в обгорілому стані. Отже, станом на 08.09.2006р. трактор "Джон Дір 8400" із номером №10002 знаходився на території Черкаської області в обгорілому стані, і, згідно з протоколом огляду та фототаблицею до нього, у непридатному для пересування та використання за призначенням стані. Таким чином, зазначений трактор фізично не міг бути переданим на відповідальне зберігання банку 29.01.2007р., як вказано в листі Мелітопольського РУЮ від 25.03.2010р. У вищевказаному листі також йдеться про те, що банку передано ще і дві сівалки, однак не вказано їх індивідуальних ознак, відтак вимоги про витребування у банку саме сівалок "Planter 1710" номер 675361; сівалку "Planter 1710" номер 675396 є безпідставними. Таким чином, заявлені до банку позовні вимоги не ґрунтуються на фактичних обставинах та не підтверджені належним чином.

Ухвалою суду від 05.04.2012р. було задоволено клопотання відповідача-2, на підставі ст.38 ГПК України витребувано з ВДВС Мелітопольського МУЮ Запорізької області акти опису й арешту майна від 29.01.2007р., від 23.03.2007р., від 30.05.2007р., складені під час виконання виконавчих написів нотаріуса про звернення стягнення на сільськогосподарську техніку ТОВ " Верховина".

Відповідач-3 ТОВ "Таврійський аграрний союз" позов не визнав, зазначивши наступне. У власності товариства є трактор "Джон Дір 8400", заводський номер 022224 двигун №059516, який був придбаний з публічних торгів, що підтверджується протоколом проведення публічних торгів №7090172 та актом про проведення аукціону від 19.11.2007р., затвердженими Мелітопольським МУЮ. Трактор повністю оплачений на рахунок виконавчої служби. Оскільки трактор придбаний не безпосередньо у ТОВ "Верховина", а на публічних торгах, у рамках виконання виконавчого напису нотаріуса, ТОВ "Таврійський аграрний союз" є добросовісним набувачем і тому, згідно з ч.2 ст.388 ЦК України, це майно не може бути витребувано від нього. При цьому, відповідач зазначає, що системний аналіз приписів ст.ст.1, 17, 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що передбачений для виконання судових рішень порядок застосовується також і для рішень інших органів, визначених законом, у тому числі виконавчих написів. Без визнання недійсними проведених публічних торгів, неможливо заявляти позовні вимоги про витребування майна у покупця. Крім того, згідно з актом приймання-передачі від 20.03.2008р. ТОВ "Таврійський аграрний союз" прийняло від ТОВ "Верховина-2004" дві сівалки №50966, 50877 2005 року випуску, в той час як витребуються сівалки з іншими номерами та роком випуску. Просить у задоволенні позову відмовити.

ТОВ "Таврійський аграрний союз" заявлялось клопотання про передачу справи до господарського суду Херсонської області, яке ухвалою суду від 06.03.2012р. відхилено (т.7 а.с.134-135).

Відповідно до приписів ст.ст.15-17 ГПК України колегія суддів також не вбачає підстав для направлення справи за підсудністю до господарського суду Херсонської області, оскільки об'єктом спору є рухоме майно, на момент залучення до участі у справі відповідача ухвалою суду від 24.03.2010р. місцезнаходженням ТОВ "Таврійський аграрний союз" була Запорізька область, що підтверджувалось Витягом з ЄДРПОУ (т.4 а.с.85), тому не зважаючи на зміну місцезнаходження відповідача під час розгляду справи, справа повинна бути розглянута по суті господарським судом Запорізької області. Згідно з п.20.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" статтею 16 ГПК встановлено виключну підсудність справ господарському суду у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном: такі справи розглядаються за місцезнаходженням майна. Місцезнаходження майна має бути підтверджено документально. У разі неможливості подання позивачем такого підтвердження, підсудність справи визначається на загальних підставах.

Відповідач-4 письмового відзиву по суті спору не представив, надав суду бухгалтерську довідку від 24.04.2012р. №153, відповідно до якої повідомляє, що взаєморозрахунки між ТОВ "Агротех", ТОВ "Верховина" та ВДВС Мелітопольського РУЮ щодо купівля продажу техніки: трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22049, двигун RG6081НО 58611, трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22188, двигун RG6081НО 59520 в період з 2007 року і до теперішнього часу відсутні. Вказана техніка у користуванні ТОВ "Агротех" не знаходиться.

Представники відповідачів 1 та 5 в судові засідання не заявлялися, про час і місце проведення судових засідань повідомлялися належним чином.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність позивачів та відповідачів 1,5 за наявними в ній матеріалами. При цьому суд також бере до уваги, що згідно з ст.69 ГПК України 28.05.2012р. є останнім днем строку вирішення спору, клопотання сторін про продовження строку розгляду спору не надійшло.

У судовому засіданні оглядались матеріали справ господарського суду Запорізької області №25/238/06; №25/100/07-10/164/09, №25/101/07-10/138/09.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, представники яких були присутні у судових засіданнях, дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали доказів, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1999 року № 76 "Про заходи щодо підвищення ефективності використання закупленої під гарантії Кабінету Міністрів України сільськогосподарської техніки та порядок розрахунків за неї" між Українським державним концерном по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" (Постачальник, позивач-2) (далі -Концерн) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Верховина" (Покупець, відповідач-1) укладено договір №07-41 від 17.10.2001р. про поставку Концерном "Украгротехсервіс" тракторів, сільськогосподарської техніки фірми "Дір енд Компані", відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати, а Покупець прийняти товар та оплатити його вартість на умовах розстрочення кінцевого розрахунку та під процент. 02.09.2003р. сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2 договору товар передається Постачальником в розпорядження Покупця на підставі двостороннього акту приймання-передачі після його підписання. Згідно з п.2.2 покупець стає власником товару після кінцевого розрахунку по цьому договору.

На виконання умов вказаного договору поставки та додаткової угоди №1 до нього в загальному результаті Концерн "Украгротехсервіс" передав, а ТОВ "Верховина" прийняло 14 тракторів Джон-Дір 8400 з гідравлічною гальмівною системою загальною вартістю 1 664 096,00 доларів США (118864,00 дол. США за одиницю) та 2 сівалки Рlanter 1710 вартістю 60783,48 доларів США (30391,74 дол.США за одиницю), що підтверджується актом №39 від 19.10.2001р. ( т.1 а.с.30); актом №44 від 02.09.2003р. (т.1 а.с.47), номенклатурою (Додаток 1 до Додаткової угоди №1 -т.1 а.с.37).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.11.2006р. порушено провадження у справі №25/238/06 про банкрутство ТОВ "Верховина"(т.8 а.с.155), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

У пункті 9.4. договору про поставку встановлено, що у випадку банкрутства покупця, арешту чи конфіскації його майна техніка відокремлюється від загального майна покупця і підлягає поверненню Постачальнику, який розпоряджається нею на власний розсуд.

09.01.2007р. сторонами було підписано Акт б/н передачі-приймання товару, згідно з яким ТОВ "Верховина" повернуло Концерну вищезазначену техніку. Згідно з додатковою угодою №3 від 09.07.2007р. до договору від 17.10.2001р. №07-41 Покупець підтвердив, що після вилучення техніки його заборгованість становила 499668,61 доларів США.(т.1 а.с.47, 53)

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.12.2008р у справі №25/238/06-19/329/08 про банкрутство ТОВ "Верховина" (т.1 а.с.72-77) Концерн "Украгротехсервіс" визнано конкурсним кредитором та затверджено в реєстрі його вимоги в розмірі 2 523 201,48 грн. (копія заяви про грошові вимоги у справі про банкрутство залучена до матеріалів справи, оригінал оглянуто в судовому засіданні, т.8 а.с.71-73).

Як вказує позивач-2 у позовних вимогах, техніка після документального оформлення її передачі фактично знаходилась у віданні ТОВ "Верховина", вибула із володіння Концерну "Украгротехсервіс". При цьому, як встановлено судом, акт б/н передачі-приймання товару від 09.01.2007р. (т.1 а.с.47) прокурор та позивач-2 у позовній заяві та у подальших змінах та письмових поясненнях у справі називають актом вилучення від 09.01.2007р. (т.1 а.с.4). Прокурор та позивач-2 зазначають, що частина техніки була виявлена та вилучена Концерном, інша -яка є предметом спору у цій справі, на даний час знаходиться у незаконному володінні. Позивач -2 стверджує, що право власності Концерну та цю техніку не визнається відповідачем-2, який уклав договори застави спірної техніки з неналежним заставодавцем -відповідачем-1, а також відповідачем -3.

Із пояснень учасників судового процесу та матеріалів справи слідує, що ТОВ "Верховина" у 2005 році було укладено з ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Мелітопольського відділення поштово-пенсійного банку "Аваль" декілька договорів застави, згідно з якими частина сільськогосподарської техніки фірми "Дір енд Компані", отриманої за договором про постачання №07-41 від 17.10.2001р., передавалася в заставу банку для забезпечення виконання кредитних зобов'язань. Так, рішеннями господарського суду Запорізької області від 24.03.2008р. у справі №25/98/07, від 08.04.2009р. у справах №25/100/07-10/164/09 та №25/101/07-10/138/09 за позовом Концерну "Украгротехсервіс" до відповідачів ТОВ "Верховина" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Мелітопольського відділення поштово-пенсійного банку "Аваль" було задоволено позовні вимоги про визнання недійсними пунктів договорів застави в частині, що стосувалися передачі в заставу техніки. Зазначені рішення набрали законної сили.

Зокрема, зі змісту рішення господарського суду Запорізької області від 08.04.2009р. №25/101/07-10/138/09 (т.1 а.с.83-87) слідує, що за договором застави від 01.06.2005р. до кредитного договору №010/02-11/3141-80 від 01.06.2005р. у заставу були передані, в тому числі: трактор "Джон Дір 8400" заводський номер 022224, двигун №059516, трактор "Джон Дір 8400" заводський номер 022089, двигун №58908, та сівалка "Planter 1710" номер 675361. Згідно з рішенням від 08.04.2009р.у справі №25/100/07-10/164/09 за договором застави від 01.06.2005р. до кредитного договору №010/02-11/3140-80 від 01.06.2005р. у заставу переданий, крім іншого, трактор "Джон Дір 8400" заводський номер 022049, двигун №058611.

У матеріалах справи також містяться копії виконавчих написів нотаріуса від 17.11.2006р. реєстр.№3740 та від 18.10.2006р. реєстр.№3332 (т.1 а.с.100-103), за якими відповідно до умов кредитних договорів №010/02-11/3140-80 та №010/02-11/3141-80 від 01.06.2005р. було звернуто стягнення на сільськогосподарську техніку, в тому числі: трактори "Джон Дір 8400" 1998 року випуску: заводський номер 022224, двигун №059516 (реєстраційний №100004 ВО); заводський номер 022089, двигун №58908 (реєстр.№10050 ВО); заводський номер 022049, двигун №058611 (реєстр.№10002 ВО) та сівалку "Planter 1710" заводський номер 675361, 2003 року випуску.

Згідно з протоколом №7090172 проведення прилюдних торгів по реалізації майна, яке є власністю ТОВ "Верховина", проведених 01.11.2007р., та акту проведення аукціону від 19.11.2007р., затвердженого начальником ВДВС Мелітопольського МУЮ, переможцем яких став ТОВ "Таврійський аграрний союз", останнім було придбано трактор марки "Джон-Дір" реєстраційний №10004 ВО. ТОВ "Таврійський аграрний союз" 19.11.2007р. видано свідоцтво про реєстрацію АБ №428390 на трактор "Джон Дір 8400" заводський номер 022224, двигун №059516. Крім того, відповідно до протоколів від 05.03.2008р. №№1,2 проведення публічних торгів (аукціону) і акту приймання-передачі від 20.03.2008р., ТОВ "Таврійський аграрний союз" визнано переможцем торгів та прийнято дві сіялки "Джон Дір Плантер 1710" №№50966, 50877, 2005 року випуску.

Відповідно до листа Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області від 25.03.2010р. №5581 (т.3 а.с.76-78) на запит Концерну "Украгротехсервіс" було надано інформацію, згідно з якою на виконанні виконавчої служби знаходилися виконавчі написи про звернення стягнення на сільськогосподарської техніку, до складу якої входили також трактори "Джон Дір 8400" 1998 року: заводський номер 022224, двигун №059516, заводський номер 022089, двигун №58908 та заводський номер 022049, двигун №058611, сівалка "Джон Дір" "Planter 1710" з/номер 675361 2003 року випуску, для задоволення вимог стягувача Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" в особі Мелітопольського відділення. Трактор "Джон Дір" з/номер 022224, двигун №05916 р/н 10004 ВО реалізовано та передано покупцю -ТОВ "Таврійський аграрний союз"; трактор "Джон Дір" з/н 022049, двигун №058611 р/н 10002 ВО та дві сівалки "Джон Дір плантер 1710" згідно актів опису й арешту майна від 29.01.2007р., 23.03.2007р., 30.05.2007р. -передані на відповідальне зберігання представникам МВ ЗОФ АППб "Аваль". Також зазначено, що інформація стосовно фактичного місцезнаходження трактору "Джон-Дір" заводський номер 022089, двигун №058908 р/н 10050 ВО у матеріалах виконавчого провадження відсутня.

На виконання ухвали господарського суду у справі №25/21/10 від 24.03.2010р. про забезпечення позову Державною виконавчою службою описано та арештовано майно трактор "Джон-Дір" заводський номер RW8400 РО-22224, передано на зберігання представнику Концерну, а потім директору ТОВ "Таврійський аграрний союз"; що підтверджується актом опису й арешту майна від 19.10.2011р., актом державного виконавця від 20.10.2011р., постановою від 20.10.2011р.(т.7 а.с.9-10, т.6 а.с.140 (із зворотом)-144).

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, колегія суддів вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

Вирішуючи спір у частині позовних вимог про визнання права власності на спірну техніку за Українським державним концерном по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс", колегія суддів враховує наступне.

Нормативною підставою позову визначено статтю 392 ЦК України, відповідно до якої встановлено, що позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається, може пред'явити власник майна .

Згідно з ч.2 ст. 41, ст.13 Конституції України право власності набувається в порядку, визначеному законом. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Із змісту статей 15, 16 ЦК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, встановлений договором або законом. Згідно з ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Статтею1 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до Статуту Український державний концерн по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" створений на підставі постанови Ради Міністрів Української РСР від 30.03.1991р. №77 на базі майна, що знаходиться в загальнодержавній власності. Головним завданням Концерну є створення необхідних умов для виробництва і переробки сільськогосподарської продукції та забезпечення підприємств сільськогосподарськими машинами, тракторами й запасним частинами до них.

Відповідно до розділу 3.1 договору про поставку товару №07-41 від 17.01.2001р. ціна на товар в цьому договорі визначена відповідно до умов зовнішньоторговельного контракту купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 17.11.1996р. №10-5, укладеного між концерном "Украгротехсервіс" та компанією "Дір енд Експорт". Згідно з п.п.3-2 -3.5 сума платежів за договором складається, в томі числі з відсотків та витрат по обслуговуванню кредитів, першочергових витрат по митному оформленню, плати Кабінету Міністрів України за надання гарантії та кредиту, агентської винагороди.

Колегією суддів встановлено, що техніка, яка є предметом спору, була закуплена Концерном "Украгротехсервіс" (Покупець) за контрактом купівлі-продажу №10-5 від 17.11.1996р., укладеним Компанією "Дір енд Експорт" (Продавець) в особі підрозділу фірми "Діренд Компані" згідно зі специфікацією. Загальна вартість придбаного товару за вказаним договором становить 89 630 000 доларів США.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.1997р. №489 "Про забезпечення сільського господарства енергонасиченими тракторами, сільськогосподарськими машинами та обладнанням" на Концерн "Украгротехсервіс" було покладено здійснення функції державного агента з отримання, використання та забезпечення погашення кредиту на фінансування зовнішньоторгівельного контракту від 17 листопада 1996р. між концерном "Украгротехсервіс" та компанією "Джон Дір Експорт", та поставки закупленої техніки. Пунктом 2 вказаної постанови визначено, що закуплені концерном "Украгротехсервіс" трактори, сільськогосподарські машини та обладнання виробництва фірми "Дір енд Компані", запасні частини і технічні рідини для цієї техніки поставляються за рознарядками Міністерства сільського господарства і продовольства, узгодженими з Радою міністрів Автономної Республіки Крим і обласними державними адміністраціями, машинно-технологічним станціям агросервісних підприємств та іншим підприємствам усіх форм власності на умовах розстрочення платежу на 5 років відповідно до укладених договорів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.1997р. №1464 "Про надання гарантій Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів щодо забезпечення погашення кредитів США, які залучаються для фінансування закупівлі Концерном "Украгротехсервіс" тракторів та сільськогосподарських машин" встановлено, що Концерн "Украгротехсервіс" є державним агентом з отримання, використання та забезпечення погашення середньотермінового кредиту Експортно-імпортного банку США, що залучається для фінансування 85 відсотків вартості зовнішньоторгівельного контракту, і комерційного кредиту, що надається фірмою "Джон Дір" для фінансування 15 відсотків вартості цього контракту (від 17.11.1996р. №10-5), та з поставки закупленої техніки одержувачам на умовах розстрочення платежу. Концерн зобов'язано укласти з Міністерством фінансів України угоду про порядок відшкодування видатків державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання Кабінетом Міністрів України гарантійних зобов'язань.

Наказом Міністерства агропромислового комплексу України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 14.05.1999 №195/129/65 затверджено Порядок поставки концерном "Украгротехсервіс" державним машинно-технологічним станціям та іншим суб'єктам господарювання усіх форм власності тракторів, сільськогосподарської техніки фірми "Дір енд Компані" . Вказаним Порядком, зокрема, покладено на концерн "Украгротехсервіс" контроль за поставку техніки покупцям та своєчасне погашення заборгованості перед бюджетом, подання документів, передбачених цим Порядком для переоформлення заборгованості перед бюджетом.

Згідно з Прикінцевими положеннями Господарського кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004р., до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Відповідно до частини 1 статті 295 ГК України комерційне представництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає у наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання під час здійснення ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта якого він представляє.

Частиною 1 статті 297 ГК України передбачено, що за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта за його рахунок.

Частиною 1 статті 301 цього Кодексу встановлено, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Вказаним у підставі позову договором №07-41 від 17.10.2001р. та додатковою угодою №2 від 18.12.2006р. до нього передбачено, що Концерн отримує від покупця агентську винагороду -плату на користь постачальника за надання ним послуг по обслуговуванню договору, отриманню кредиту та поставці товару, організації його гарантійного та сервісного обслуговування. При цьому покупець, в даному випадку ТОВ "Верховина", повинен платежі за товар і відсотки за обслуговування кредиту за даним договором проводити на розрахунковий рахунок Державного казначейства України в рахунок погашення заборгованості постачальника перед бюджетом (за концерн "Украгротехсервіс"), а агентську винагороду покупець повинен сплачувати постачальнику, тобто позивачу-2 на його рахунок у банку "Фінанси та кредит".(т.1. а.с.25-29,49-50).

Із вищевикладеного слідує, що в даному випадку Концерн "Украгротехсервіс" не є власником спірного майна, а він діяв як державний агент - посередник від імені держави в особі Кабінету Міністрів України. Таким чином, у нього відсутні підстави стверджувати, що сільськогосподарська техніка, яка була предметом договору про поставку №07-41 від 17.10.2001р., укладеного відповідно до постанови КМУ від 22 січня 1999 року № 76, є його власністю. Відповідно до вказаної постанови КМУ на концерн покладено обов'язок лише щодо забезпечення укладення договорів, контролю за проведенням розрахунків з покупцями та не наділено повноваженнями розпоряджатись цим майном.

Аналогічна правова позиція щодо специфіки повноважень Концерну як державного агента і відсутності повноважень власника викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі 7/131 від 30.09.2009р.

Доводи прокурора та позивача-2 і посилання при цьому на рішення господарського суду Запорізької області у справах №25/98/07, №25/100/07-10/164/09, №25/101/07-10/138/09 як на встановлення факту права власності Концерну є безпідставними, оскільки предметом спору у даних справах не було встановлення фактів щодо належності техніки конкретним особам, а лише визнання частково недійсними договорів застави. Крім того, згідно з ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду, можуть мати преюдиційне значення лише у разі, коли у спорі беруть участь ті самі сторони. Між тим, склад сторін у справах №25/98/07, №25/100/07-10/164/09, №25/101/07-10/138/09 та справі №25/21/10-17/5009/5140/11 не тотожний.

Відповідно до приписів ст.ст. 2, 318 ЦК України суб'єктами права власності є Український народ, фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Згідно з ст.326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ГК України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.

Згідно з ст.170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їх компетенції, встановленої законом.

Тобто, як вбачається з аналізу даних норм законодавства, визнання права державної власності можливо лише за державою Україна в особі її уповноважених органів.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання права власності Концерну "Украгротехсервіс" на трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22224, двигун RG6081НО 59516, трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22049, двигун RG6081НО 58611; трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22089, двигун RG6081НО 58908; сівалку "Planter 1710" номер 675361; сівалку "Planter 1710" номер 675396 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Разом з тим, розглянувши позовні вимоги про витребування майна, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Згідно з ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.13, ч.1,2 ст.14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Статтями 317, 319, 320,321 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею ст.387 ЦК України встановлено право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник (фізичні і юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів). Водночас законодавство надає право звертатися з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння не лише власникам, а й особам, у яких майно власника перебувало у законному володіння за відповідною правовою підставою ("титулом"). Титульними володільцями вважаються особи, які володіють майном за цивільно-правовими договорами (майнового найму (оренди), підряду, зберігання, застави та ін.), особи, які володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом.

Із змісту постанов Кабінету Міністрів України від 22 січня 1999 року № 76, від 23.05.1997р. №489, від 24.12.1997р. №1464 слідує, що наділення Концерну повноваженнями державного агента у правовідносинах щодо спірного майна, яке перебувало у його законному володінні, надає йому право звертатися з вимогами про витребування цього майна з чужого незаконного володіння.

Вирішуючи по суті переданий на розгляд господарського суду спір необхідно з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення прав особи, яка звернулася з позовом, а також наявність спору між сторонами -конкретними суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, і, відповідно ухвалити рішення про захист порушеного права або відмову позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Обов'язок доказування відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, статті 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Юридична заінтересованість позивача в судовому процесі зобов'язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту об'єктивну обставину, що його права порушені і на відповідача має бути покладено відповідальність на передбачених законом підставах.

Вимога у віндикаційному позові (витребування майна із чужого незаконного володіння) є речово-правовою і може бути подана щодо індивідуально визначеного майна. Крім того, віндикаційний позов може застосовуватися лише у випадку відсутності між позивачем і відповідачем зобов'язальних відносин. Матеріально-правова вимога позивача у віндикаційному позові повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки. Зазначені у позовній заяві підстави повинні підтверджувати, зокрема, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна у незаконному володінні відповідача, а також відсутність у відповідача правових підстав для володіння цим майном.

Звертаючись з вимогами про витребування від відповідачів конкретного індивідуально визначеного майна та зобов'язання вчинити дії щодо його повернення Концерну "Украгротехсервіс", прокурор та позивач-2 повинні, насамперед, довести факт знаходження цього майна у володінні осіб, до яких пред'явлено такі вимоги, а також наявність юридичних підстав та фізичної можливості для його повернення.

Згідно з ст.ст.397,398 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду. Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Як свідчать вищенаведені матеріали справи, відповідач-3 ТОВ "Таврійський аграрний союз" на публічних торгах (аукціоні) придбало один зі спірних тракторів "Джон Дір", а саме: заводський номер 022224, двигун №05916 (реєстраційний номер 10004 ВО) у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса щодо звернення стягнення на майно ТОВ "Верховина" і на цей час спірний трактор перебуває у володінні ТОВ "Таврійський аграрний союз", що підтверджується актом опису й арешту майна від 19.10.2011р., актом державного виконавця від 20.10.2011р., постановою від 20.10.2011р.(т.7 а.с.9-10, т.6 а.с.140 (із зворотом)-144).

Згідно з ст.330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Частиною 2 статті 388 ЦК України, на яку посилається відповідач-3 в обґрунтування своїх заперечень, встановлено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Вирішуючи спір в цій частині, оцінюючи докази щодо правомірності володіння спірним майном ТОВ "Таврійський аграрний союз", суд враховує норми ст.ст.387,388, 397,398 ЦК України, а також такі приписи законодавства. Згідно з ч.1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 6 ст.20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором. Інше передбачено Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", що набрав чинності з 1січня 2004 року, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. Прикінцевими і перехідними положеннями цього Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Тому Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом із питань правого режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Відповідно до ч.1 ст.24 цього Закону ( у редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса) звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса цим Законом не передбачено. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 28.02.2012р. у справі №28/55.

Виконавчий напис нотаріуса №3740 стосовно спірного трактора "Джон Дір" заводський номер 022224, двигун №05916, реєстраційний номер 10004 ВО вчинено 17.11.2006р. (т.1 а.с. 100).

Провадження у справі №25/238/06 про банкрутство ТОВ "Верховина" було порушено ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.11.2006р., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. ( т.8 а.с.155),

18.01.2007р . у газеті "Урядовий кур'єр" від 08.02.2007р.№24 (3437) опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Верховина" (т.8 а.с.156).

ТОВ "Таврійський аграрний союз" придбало трактор марки "Джон-Дір" реєстраційний №10004 ВО на прилюдних торгів по реалізації майна, проведених 01.11.2007р. згідно з протоколом №7090172. (т.7 а.с.103), із якого чітко вбачається, що реалізується майно ТОВ "Верховина" , вказано код ЄДРПОУ. При цьому суд звертає увагу, що на момент проведення прилюдних торгів місцезнаходженням і ТОВ "Верховина", і ТОВ "Таврійський аграрний союз" був один населений пункт: с.Лазурне, Мелітопольського району Запорізької області.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється, зокрема: стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Таким чином, судом встановлено, що по-перше, ТОВ "Таврійський аграрний союз" придбав спірне майно не в порядку виконання судового рішення, тому ч.2 ст. 388 ЦК України, на яку воно посилається, не може бути застосовано. По-друге, аукціон з продажу спірного трактора проведений в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на підставі виконавчого напису, тобто всупереч ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Оскільки публікація оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Верховина" в офіційному друкованому органі " Урядовий кур'єр", а також заборона щодо реалізації рухомого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса під час дії мораторію, встановлена приписами законів, які офіційно опубліковані (є загальнодоступними), суд приходить до висновку, що ці факти є загальновідомими, тому стверджувати, що ТОВ "Таврійський аграрний союз" не знав і не міг знати про них відсутні підстави. Тому ТОВ "Таврійський аграрний союз" не доказав, що є добросовісним набувачем і спірне майно не може бути у нього витребуване. Суд вважає також необгрунтованим посилання відповідача-3 на те, що спірний трактор, який він придбав, має інші ознаки, оскільки це твердження спростовується вищезазначеними матеріалами (в тому числі виконавчим написом, протоколом аукціону, листами Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області від 25.03.2010р. №5581 (т.3 а.с.76-78), актом опису й арешту майна від 19.10.2011р., актом державного виконавця від 20.10.2011р., постановою від 20.10.2011р.(т.7 а.с.9-10, т.6 а.с.140 (із зворотом)-144). Оскільки із акту передачі-приймання техніки виробництва фірми "Дір енд Компані" слідує, що всі придбані ТОВ "Верховина" трактори мали родові заводські номери RW8400 РО, номери двигуна RG6081НО, а також індивідуальні номери, то не зазначення родових номерів, які відносяться до всієї партії товару, не впливає на суть спору (т.1 а.с.47). Суд також не бере до уваги посилання відповідача на те, що Концерн скористався своїм правом і заявив грошові вимоги у справі про банкрутство, оскільки предметом спору є вилучення майна не у боржника, який перебував у стадії банкрутства, а у особи, яка незаконно володіє майном. Твердження ТОВ "Таврійський аграрний союз", що без визнання недійсними прилюдних торгів неможливо заявляти позовні вимоги про витребування майна у покупця, суд вважає необґрунтованим, оскільки позивач-2 (Концерн) не був стороною правочину (спірних торгів), а тому обраний спосіб захисту порушеного права шляхом витребування майна суд визнає правомірним. Згідно з ст.400 ЦК України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Згідно з ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки із матеріалів справи слідує, що ТОВ "Верховина" не розрахувалось повністю за спірне майно і відповідно до зазначених вище постанов Кабінету Міністрів України, Порядку поставки концерном "Украгротехсервіс" державним машинно-технологічним станціям та іншим суб'єктам господарювання усіх форм власності тракторів, сільськогосподарської техніки фірми "Дір енд Компані", затвердженим наказом від 14.05.1999 №195/129/65, умовам договору №07-41 від 17.10.2001р право власності на сільськогосподарську техніку до ТОВ "Верховина" не перейшло (згідно з п.2.2 покупець стає власником товару після кінцевого розрахунку по цьому договору), а також враховуючи встановлені судом факти неправомірності володіння ТОВ "Таврійський аграрний союз" трактором "Джон Дір 8400", заводський номер RW8400 РО-22224, двигун RG6081НО 59516 залишковою вартістю 20 487,28 доларів США (т.1 а.с.52, т.8 а.с.134), або 163 744,59грн. (згідно з курсом НБУ -7,9925 грн. за один долар США станом на 28.05.2012р.), суд вважає позовні вимоги про витребування цього трактору із незаконного володіння ТОВ "Таврійський аграрний союз" обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, до ТОВ "Таврійський аграрний союз" також пред'явлено вимоги зобов'язати повернути Концерну "Украгротехсервіс" трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22224, двигун RG6081НО 59516.

Розглядаючи спір в цій частині, суд враховує наведені вище приписи ст.19 Конституції України, ч.1 ст.13, ч.1,2 ст.14 ЦК України, а також ст.ст.11, 509 цього Кодексу, відповідно до яких підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Оскільки позивач-2 та відповідач-3 не перебували у зобов'язальних відносинах, Концерн "Украгротехсервіс" вищезазначений трактор ТОВ "Таврійський аграрний союз" не передавав, відсутні правові підстави вимагати зобов'язати його повернути, оскільки такі вимоги є самостійним способом захисту порушеного права. Заявлені в цій частині вимоги по суті не відповідають способу захисту у спірних правовідносинах шляхом вимоги про зобов'язання повернути, тому в позові в цій частині відмовляється . При цьому суд бере до уваги, що порушені права позивача суд захищає у інший вибраний ним встановлений законом спосіб захисту права -витребування майна (трактора) із чужого незаконного володіння.

Обґрунтовуючи позов у частині заявлених вимог до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", прокурор та позивач посилаються, зокрема, на лист ВДВС Мелітопольського МУЮ №5581 від 25.03.2010р., в якому, зокрема, йдеться про те, що трактори "Джон Дір" з/н 022049, двигун №058611 р/н 10002 ВО та дві сівалки "Джон Дір плантер 1710" згідно актів опису й арешту майна від 29.01.2007р., 23.03.2007р., 30.05.2007р. були передані на відповідальне зберігання представникам банку. Крім того, зазначено, що інформація про фактичне місцезнаходження трактору "Джон-Дір" заводський номер 022089, двигун №058908 р/н 10050 ВО у матеріалах виконавчого провадження відсутня.

З метою повного та об'єктивного розгляду справи, суд ухвалою від 05.04.2012р. зобов'язав ВДВС Мелітопольського МУЮ надати в матеріали справи оригінали актів опису й арешту майна, на які є посилання у вказаному листі. На виконання вказаної ухвали суду було надано оригінали та завірені копії актів опису й арешту майна від 23.03.2007р., 30.05.2007р. (т.8 а.с.62-64), стосовно акту від 29.01.2007р. виконавчою службою повідомлено в супровідному листі (т.8 а.с.61) про неможливість його надати у зв'язку з відсутністю у виконавчих провадженнях 2009-2012 років та знищенням виконавчих проваджень 2007-2008 років.

Із наданих суду актів опису й арешту майна від 23.03.2007р. та від 30.05.2007р. вбачається, що їх було складено при примусовому виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса №3741, виданого 17.11.2006р., у кожному з актів описано й арештовано сівалку "Джон-Дір Плантер 1710" 2005 року випуску .

Вимоги віндикаційного позову про витребування з чужого незаконного володіння є речово-правовими і можуть бути поданим щодо індивідуально визначеного майна . Можливо вимагати повернення власнику саме того майна, що вибуло з його володіння.

Статтею 184 ЦК України передбачено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Як слідує з із змісту позовних вимог, сівалки, що є переметом спору мають індивідуальні ознаки -заводські номери №675361 та №675396. До того, відповідно до досліджених матеріалів справи, зокрема, виконавчих написів нотаріуса (т.1 а.с.98-101), номенклатури до договору поставки від 17.10.2001р. №07-47, акту №44 передачі-приймання техніки від 02.09.2003р. (т.1 а.с.37,47) спірні сівалки 2003 року випуску , отримані ТОВ "Верховина" також у 2003р. Крім того, згідно з виконавчих написів нотаріуса у них відсутнє звернення стягнення на сівалку №675396.

Крім того, в матеріалах справи міститься постанова начальника сектора з питань НПД Чигиринського РВ ГУ МНС України в Черкаській області від 08.09.2006р.про порушення кримінальної справи за фактом підпалу сільськогосподарської техніки (двох тракторів "Джон Дір 8400" та комбайну "Джон Дір 9500"). Із протоколу огляду місця події від 08.09.2006р. та фототаблиці до нього вбачається, що на території тракторної бригади в с.Вершаці Чернігівського району знаходилися два трактори №10002 та №10003 в обгорілому стані, описання пошкоджень та фотознімки свідчить про їх значний характер. За таких обставин, твердження про те, що саме цей трактор у 2007 році згідно з актом опису й арешту майна від 29.01.2007р. передавався на зберігання представнику банку відсутні підстави.

Інших доказів знаходження у володінні банку спірної техніки, а саме: трактору "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22049, двигун RG6081НО 58611, що має р/н 10002 ВО, та двох сівалок "Planter 1710" № 675361 та №675396 суду не надано.

За таких обставин, у частині вимог до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" позов є недоведеним, необґрунтованим у повному обсязі.

Крім того, вирішуючи спір, суд бере до уваги наступне.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.03.2010 р. у справі №25/21/10 за заявою позивача УДКМТСЗАК "Украгротехсервіс" (т.2 а.с.48-49) замінено неналежного відповідача ТОВ "Верховина" на відповідачів: ТОВ "Агротех", ТОВ "Таврійський аграрний союз", ПП "Техагро-Поділля" . Зазначена ухвала апеляційною та касаційною інстанціями змінена або скасована в цій частині не була. Постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2011р. справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.08.2011р. (а.с. 99-100 т. 4) справу № 25/21/10 було прийнято до провадження новим складом суду, в даній ухвалі відповідачами зазначені: відповідач-1 -ТОВ "Верховина", відповідач-2 -ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Мелітопольського відділення Запорізької обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль". В ухвалі суду від 10.01.2012р. відповідачами зазначені: відповідач-1 -ТОВ "Верховина", відповідач-2 -ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Мелітопольського відділення Запорізької обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", відповідач-3 -ТОВ "Таврійський аграрний союз".

Відповідно до роз'яснень, викладених у листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482, у разі зміни складу суду, що розглядає справу, процесуальні дії, вчинені й належним чином оформлені в ній попереднім складом суду, є обов'язковими і для нового складу суду, крім тих випадків, коли процесуальні документи, згідно з якими вчинялися відповідні дії, змінено або скасовано в установленому законом порядку. Як зазначалося вище, ухвала господарського суду Запорізької області від 24.03.2010р. у справі № 25/21/10, якою, зокрема, були залучені відповідачі: ТОВ "Агротех", ТОВ "Таврійський аграрний союз", ПП "Техагро-Поділля", в частині залучення відповідачів, не змінювалася та не скасовувалася. Також не скасовані ухвали суду від 26.08.2011р., від 10.01.2012р. Таким чином, враховуючи, що процесуальні дії в даній справі, вчинені попереднім складом суду, є обов'язковими для нового складу суду, суд у новому складі суду ухвалою від 05.04.2012р. прийшов до висновку, що відповідачами у справі № 25/21/10-17/5009/5140/11 є: ТОВ "Верховина", ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Мелітопольського відділення Запорізької обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", ТОВ "Таврійський аграрний союз", ТОВ "Агротех", ПП "Техагро-Поділля".

Оскільки остаточні позовні вимоги, які прийняті судом до розгляду, не містять вимог про витребування майна та зобов'язання передати майно до ТОВ "Агротех", ПП "Техагро-Поділля", крім того, судом встановлено, що вказані юридичні особи не заявляли про оспорювання чи не визнання права власності на трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22224, двигун RG6081НО 59516, трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22049, двигун RG6081НО 58611; трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22089, двигун RG6081НО 58908; сівалку "Planter 1710" номер 675361; сівалку "Planter 1710" номер 675396, суд приходить до висновку, що у позові до ТОВ "Агротех", ПП "Техагро-Поділля" слід відмовити повністю.

Як вбачається із Витягу та Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців юридичну особу ТОВ "Верховина"(ідентифікаційний код 30708111) припинено, державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом проведено 11.01.2010р.,номер запису 1 088 117 0010 000235 (т.6 а.с.65-71).

Частинами 1, 2 ст. 104 ЦК України визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Аналогічний припис міститься в ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи, що відповідач -1 припинив свою діяльність як юридична особа (суб'єкт господарювання), провадження у справі стосовно ТОВ "Верховина" слід припинити на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Згідно з ст. 49 ГПК України з ТОВ "Таврійський аграрний союз" стягується судовий збір у розмірі 3 274,90грн..

Керуючись ст.ст. 49,75, 82-85, п.6 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійський аграрний союз" (74701, Херсонська область, смт. Нижні Сірогози, вул.Леніна, будинок 6, код ЄДРПОУ 34572737) на користь Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 16, код ЄДРПОУ 14278466) трактор "Джон Дір 8400" заводський номер RW8400 РО-22224, двигун RG6081НО 59516.

У задоволені іншої частини позовних вимог до ТОВ "Таврійський аграрний союз" відмовити.

Провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина" припинити.

У задоволені позову до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Мелітопольського відділення Запорізької обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех", приватного підприємства "Техагро-Поділля" відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійський аграрний союз" (74701, Херсонська область, смт. Нижні Сірогози, вул.Леніна, будинок 6, код ЄДРПОУ 34572737) в доход Державного бюджету України (одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району м.Запоріжжя, 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, р/р №31215206783007) суму 3274 (три тисячі двісті сімдесят чотири) грн. 90 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 05.06.2012р.

Головуючий суддя Гандюкова Л.П.

суддя Боєва О.С.

суддя Горохов І.С.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання (складення) у повному обсязі.