Постанова

від 31.05.2012 по справі 32/200

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.05.2012 р. справа №32/200

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого Москальової І.В.

Суддів Будко Н.В., Манжур В.В.

При секретарі Чергинець І.В.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Подколзін В.Т. № 53 від 25.04.2012 р., Ванханен П.І. - директор

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіверський цегельний завод", м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 04.04.2012 р. (підписано 09.04.2012 р.) по справі № 32/200 (суддя головуючий суддя Сковородіна О.М., судді Сгара Е.В., Демідова П.В.)

за позовом Державної екологічної інспекції в Донецькій області,

м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіверський цегельний завод", м. Донецьк

про стягнення 802 634,42 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецькій області від 04.04.2012 р. (підписано 09.04.2012 р.) по справі № 32/200 (суддя головуючий суддя Сковородіна О.М., судді Сгара Е.В., Демідова П.В.) позов Державної екологічної інспекції в Донецькій області про стягнення з ТОВ "Сіверський цегельний завод" 802 634,42 грн. збитків задоволено в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіверський цегельний завод" з рішенням господарського суду не погодилось та подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду від 04.04.2012 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що підприємством вчасно подана заявка продовження дії дозволу в орган Мінприроди -02.12.2007 р., та відповідно до листа Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.01.2009 р. № 1127/11/10-09 підприємство вважається таким, що має дозвіл та не має його вини, що дозвіл виданий позивачем тільки в 2011 році. Відповідач наполягає на тому, що дана справа не підвідомча господарському суду.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим. Щодо отримання дозвільних документів інспекція посилається на те, що заявою про отримання документа дозвільного характеру було зазначено перелік документів, які необхідно надати для його отримання, документи в повному обсязі надані не були.

В судовому засіданні 22.05.2012 р. оголошено перерву на 29.05.2012 р. на 11.00 год.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіверський цегельний завод»є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Будіндустрія», що підтверджується статутом товариства зареєстрованого державним реєстратором 21.04.2011 р. за номером 12661450000038669. (а.с.19-39)

25.08-14.09.2010 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Донецькій області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України на Закритому акціонерному товаристві "Будіндустрія", про що складено відповідний акт, яким встановлено, що підприємство здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціального уповноваженого органу виконавчої влади. (а.с.4-5)

14.09.2010 року Державною екологічною інспекцією в Донецькій області видано припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог у сфері охорони навколишнього природного середовища (а.с.7 зі зворотної сторінки).

В період з 01.02.2011 р. по 07.02.2011 р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області Шатохіним П.О., Омельницького І.А., у присутності заступника голови правління Журавльової О.В. було проведено позапланову перевірку щодо виконання припису від 14.09.2010 р. ЗАТ «Будіндустрія», про складено відповідний акт, яким встановлено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не отримано. (а.с.6-7)

14.02.2011 року Державною екологічною інспекцією в Донецькій області видано припис щодо виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства.(а.с.40-41)

Позивачем згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р. № 639, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 21.01.2009 р. № 48/16064 були проведені розрахунки збитків за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. в сумі 802 634,42 грн.

Огляд чинного законодавства та матеріалів справи свідчить про наступне.

Згідно статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»підприємства, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зобов'язані, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).

Матеріали справи доводять відсутність у відповідача дозволу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області на 2010 рік.

Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" на підприємства покладений обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень. Відповідно до статті 69 вказаного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Згідно пункту 3.6 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання, дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Як вбачається розрахунок розміру збитків (а.с.9-10) здійснено позивачем з врахуванням даних державного статистичного спостереження відповідача «Звіт про охорону атмосферного повітря»№2-ТП-повітря за 2010 рік (а.с.8), що узгоджується з приписами п.3.6 вищенаведеної Методики.

Посилання відповідача на те, що ним у відповідності до Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №302 від 13.03.2002р., була надіслана заява № 148-2 від 02.12.2007 р. (а.с.93) до територіального органу Мінприроди, що є доказом відсутності вини відповідача з проведення діяльності без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, колегією суддів не може бути прийнята як підстава для звільнення відповідача від відповідальності з огляду на наступне.

Згідно п.8 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 13.03.2002р., територіальний орган Мінприроди протягом 30 календарних днів розглядає заяву та документи на отримання дозволу і у разі відсутності зауважень видає дозвіл. У разі наявності зауважень документи повертаються суб'єкту господарювання.

До матеріалів справи надана відповідачем заява №148 від 02.12.2007р. (а.с.93), згідно якої відповідач просив Держуправління екології та природних ресурсів в Донецькій області продовжити дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферу №30927934 від 15.07.2003р. у зв»язку з закінчення строку його дії. Доказів вручення такої заяви чи направлення поштою з визначенням конкретної дати її вручення Держуправлінню екології та природних ресурсів в Донецькій області, відповідач до матеріалів справи не надав. Одночасно згідно письмової заяви Держуправління охорони навколишнього середовища в Донецькій області від 02.04.2012р. (а.с.136), за даними журналу вхідної кореспонденції запит від ЗАТ «Будіндустрія»до Держуправління від 02.12.2007р. було зареєстровано 27.12.2007р. під номером 10283. Таким чином, висновок суду першої інстанції про не надання відповідачем доказів надсилання заяви про продовження строку у встановлені законодавством строки ( за 30 календарних днів до закінчення терміну дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами) не спростовано відповідачем ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, листом Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області № 13-211 від 16.01.2008 р.(а.с.94) повідомило відповідача, що для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря товариству необхідно надати Держуправлінню пакет документів передбачених постановою КМУ від 13.03.2002 р. № 302. Доказів виконання відповідачем вимог Держуправління та направлення відповідачем певного пакету документів у відповідності до вимог постанови КМУ від 13.03.2002 р. № 302 матеріали справи не містять, у зв»язку з чим відсутні підстави для застосування принципу «мовчазної згоди», встановленого ст.1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», згідно якого суб»єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру лише за умови якщо суб»єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі.

Матеріали справи не доводять, що ТОВ «Сіверський цегельний завод»дотримано порядку, строків подання документів до дозвільного органу з відповідним пакетом документів для продовження дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Інші посилання скаржника про звільнення його від відповідальності з підстав сплати екологічного збору в 2010 р. не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки чинне законодавство не передбачає, що при сплаті обов»язкового платежу підприємство звільняється від відшкодування шкоди заподіяної державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин без дозволу.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки відповідачем порушені норми природоохоронного законодавства (ч.5 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»), у зв»язку з чим на підставі ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища»та з урахуванням норм Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 639 від 10.12.2008 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 р. за № 48/16064, позивачем обґрунтовано визначено розмір відшкодування збитків за викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу ТОВ «Сіверський цегельний завод»за період з 2010 р. в сумі 802 634,42 грн.

Посилання скаржника на непідвідомчість даної категорії спорів господарським судам не приймається колегією суддів до уваги враховуючи, що правовідносини між сторонами виникли не з владних повноважень, а з приводу заподіяння шкоди, тому такий спір не є адміністративним спором та повинен вирішуватись в порядку господарського судочинства з огляду на приписи ст. 67 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" та ст. 12 ГПК України. Згідно статті 20 ч.1 пп»з»Закону України «Про охорону навколишнього середовища»до компетенції позивача належить подання позовів про відшкодування збитків, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Доводи скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм законодавства при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд -

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Донецької області від 04.04.2012 р. по справі № 32/200 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіверський цегельний завод", м. Донецьк залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий І.В. Москальова

Судді Н.В. Будко

В.В. Манжур

Надруковано 5 примір

2-сторонам по справі

1 - у справу,

1 - господарському суду

1-апеляц. господ. суду