Постанова

від 05.06.2012 по справі 18/357

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2012 № 18/357

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Вербицької О.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

за участю секретаря Горголь І.С.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2 (дов. від 20.05.2012року б/н);

ОСОБА_3 (дов. від 20.05.2012року б/н);

відповідача: ОСОБА_4 (дов. від 15.06.2011 року № Д-752/2011);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Державне Київське конструкторське бюро «Луч»

на рішення господарського суду м. Києва

від 21.02.2012 року

у справі № 18/357 (суддя - Мандриченко О.В.)

за позовом Державного підприємства «Державне Київське конструкторське бюро «Луч»

до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт»

про стягнення матеріальних збитків та штрафних санкцій у розмірі 21836088,45 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.02.2012 року у справі № 18/357 за позовом Державного підприємства «Державне Київське конструкторське бюро «Луч» (далі - позивач, ДП «ДержККБ»Луч») до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (далі - відповідач, ДК «Укрспецекспорт») про стягнення матеріальних збитків та штрафних санкцій у розмірі 21836088,45 грн. - у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ДП «ДержККБ»Луч» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що при прийнятті спірного рішення, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 року апеляційну скаргу ДП «ДержККБ»Луч» було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 30 хв. 29.05.2012 року.

24.05.2012 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, де ДК «Укрспецекспорт» просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

29.05.2012 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явились представники сторін.

В судовому засіданні 29.05.2012 року було оголошено перерву до 15 год. 15 хв. 05.06.2012 року.

31.05.2012 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по апеляційній скарзі.

05.06.2012 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явились представники позивача та відповідача.

Колегія суду, розглянувши заявлене представником позивача клопотання щодо витребування оригіналу договору, укладеного між ДК «Укрспецекспорт» та третьою особою, заслухавши думку учасників судового засідання, не вбачає правових підстав для його задоволення, виходячи з умов п. 6.5 Договору та предмету спору у даній справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ДП «ДержККБ»Луч» не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2007 р. між ДП «ДержККБ»Луч» (далі - комітент) та ДК «Укрспецекспорт» (далі - комісіонер) було укладено договір комісії №USE-20.3-333-D/K-07 (далі - Договір), відповідно до умов якого, комісіонер зобов'язався за дорученням комітента за плату вчинити від свого імені та за рахунок комітента правочин з продажу на експорт майна комітента по номенклатурі та кількості згідно додатку №1 до цього договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, виступаючи від свого імені, комісіонер самостійно вчиняє зовнішньоекономічну угоду з третьою особою на умовах, які не суперечать умовам даного договору комісії.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що погоджена комітентом ціна продажу майна складає 11 520 000,00 доларів США.

У погоджену комітентом ціну продажу майна включено:

- вартість майна;

- вартість експлуатаційно-технічної документації, тари, пакування, маркування;

- вартість транспортування майна до місця передачі на комісію;

- вартість страхування майна відповідно до п. 4.2.9. даного договору;

- вартість гарантійно-технічного обслуговування;

- витрати комісіонера відповідно до п. 4.2.7. даного договору;

- комісійна винагорода комісіонера (п. 2.2. договору).

Згідно з п. 3.2. Договору, якість майна повинна відповідати технічній документації та вимогам (умовам) і державним стандартам, що діють в Україні на даний вид майна. Майно, що передається за даним договором, поточного виробництва, у відмінному технічному стані та виготовляється згідно конструкторської документації головного конструктора, однією контрольованою партією.

Відповідно до розділу 4 Договору, комісіонер зобов'язався:

- знайти покупця на майно комітента, виконати переддоговірну роботу та укласти з покупцем контракт купівлі-продажу у відповідності до доручення комітента та на найбільш вигідних для нього умовах. В разі необхідності вчинити інші правочини, спрямовані на забезпечення виконання наданого комітентом доручення;

- вжити заходів щодо одержання дозволу ДСЕК на реалізацію майна покупцю та передбачити в графі №17 дозволу наявність посилання на даний договір з зазначенням реквізитів комітента. Копію цього дозволу надати комітенту;

- вжити заходів щодо надання комітенту 5-го примірника ВМД з підписом, який засвідчується гербовою печаткою митниці оформлення, про підтвердження факту вивезення майна за межі митної території України;

- прийняти в комітента майно в місці передачі на комісію;

- у випадку виявлення прихованих недоліків у майна комітента, негайно повідомити комітента про виявлені недоліки;

- в 30-денний термін після виконання доручення комітента представити йому "Звіт комісіонера", в якому мають бути відображені усі витрати комісіонера, здійснені за рахунок комітента. Якщо комітент має заперечення по звіту, він зобов'язаний повідомити про них комісіонера протягом 30 днів з дня одержання звіту. При відсутності таких заперечень звіт вважається прийнятим.

Комітент зобов'язався відшкодувати витрати, які здійснив комісіонер при виконанні цього договору на умовах, визначених статтею 6 даного договору, а саме:

- витрати згідно з п. 4.1.1. даного договору;

- банківські витрати;

- витрати на декларування та митне оформлення, а також витрати пов'язані із наданням послуг вантажними митними терміналами;

- витрати на відрядження спеціалістів комісіонера;

- витрати на завантаження, перевантаження, транспортування і складське зберігання майна;

- витрати на оформлення відповідних дозволів державних органів влади;

- витрати на легалізацію документів;

- поштово-телеграфні витрати (п. 4.2.7. Договору).

Пунктом 4.2.8. Договору передбачено, що комітент зобов'язався сплатити комісіонеру комісійну винагороду на умовах, визначених розділом 6 даного договору.

Згідно з п. 5.4. Договору, датою передачі майна на комісію вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі майна на комісію. Акт приймання-передачі майна на комісію є підтвердженням виконання комітентом зобов'язань за даним договором, у частині, що стосується передачі майна комісіонеру для реалізації покупцю.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що за виконання доручення, зазначеного в даному договорі, комісіонер отримує комісійну плату у розмірі 5% від ціни продажу майна, та складає 576 000,00 доларів США.

Обсяг витрат комісіонера, пов'язаних з реалізацією майна, які комісіонер вправі відшкодувати відповідно до п. 4.2.7. Договору без додаткового погодження з комітентом, не перевищить 43 200,00 доларів США.

Кошти, зазначені в попередньому абзаці, які залишилися невикористаними після виконання доручення комісіонером, вважатимуться додатковою комісійною платою останньому.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що комісіонер має переважне право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, отриманих ним за реалізоване за дорученням комітента майно.

Відповідно до вимог п. 6.5. Договору, усі витрати комісіонера відображаються в його звіті, який складається та подається комітенту в письмовій формі з дотриманням режиму таємності та конфіденційності у термін згідно з п. 4.1.7. Договору та обов'язковим додаванням завірених копій всіх необхідних документів, що підтверджують ці витрати.

Гарантія комітента діє протягом 12 місяців з дати підписання актів остаточного приймання майна на кожну партію майна (п. 7.1. Договору).

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що комітент підтверджує, що усе майно, яке передається на комісію, згідно додатку №1 до даного договору поставляється у відповідності до технічних вимог, визначених технічною документацією і що за поетапний технічний контроль всіх компонентів/складових вузлів обладнання будуть нести відповідальність фахівців комітента по забезпеченню якості майна комітента.

Згідно п. 7.6. Договору, після постачання майна і виконання робіт, при невідповідності їх якості та кількості технічній документації, покупець має право пред'явити через комісіонера претензії.

Комітент зобов'язаний розглянути пред'явлену претензію протягом 10 днів з дати її надходження. У випадку, якщо рекламація буде визнана обґрунтованою, комітент зобов'язаний своїми силами і за свій рахунок до поставити відсутнє майно або замінити його новим або відремонтувати його на протязі 60-ти днів з дати отримання рекламаційного акту. Всі витрати, пов'язані з поверненням майна, що вийшло з ладу, відправленням в ремонт і поверненням покупцю відремонтованого майна, сплачуються комітентом (п. 7.10. Договору).

Пунктом 10.5. Договору передбачено, що за порушення термінів перерахувань отриманих грошових коштів, визначених п. п. 6.6.-6.8. даного договору, комісіонер сплачує комітенту пеню у розмірі 0,02% суми невчасно перерахованих грошових коштів за кожний день затримки перерахування, але не більше 2% від невчасно перерахованих грошових коштів. Оплата здійснюється на підставі претензії комітента шляхом прямого переведення коштів комісіонером на рахунок комітента.

В свою чергу, пунктом 10.6. Договору передбачено, що за порушення термінів передачі майна комітент сплачує комісіонеру пеню у розмірі 0,02% погодженої комітентом вартості поставної партії майна за кожний день затримки, але не більше 2% від вартості поставної партії майна. Оплата здійснюється на підставі претензії комісіонера шляхом прямого переведення коштів комітентом на рахунок комісіонера.

Відповідно до п. 11.1. Договору, він набирає чинності після підписання його сторонами та діє до 30.09.2009 року при умові повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Неотримання комісіонером дозволу Державної служби експортного контролю України на здійснення міжнародної передачі майна, що є предметом даного договору, є підставою для припинення зобов'язань сторін за договором.

Відповідно до специфікації до договору, предметом договору є 2 комплекси-215, 10 виробів РК-2С, 30 виробів РК-2С, 10 комплексів-215, 120 виробів РК-2С, 13 комплексів-215, 240 виробів РК-2С на загальну суму 11 520 000,00 доларів США.

29.07.2009 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 (далі - Додаткова угода № 1) до Договору, відповідно до якої:

1. сторони дійшли згоди знищити в країні кінцевого користувача 8 одиниць виробів РК-2С, що були передані на комісію згідно умов договору комісії №USE-20.3-333-D/K-07 від 23.11.2007 року;

2. сторони дійшли згоди замінити майно, знищене відповідно до даної додаткової угоди, новим, у кількості 8 одиниць. Товар буде постачатися за рахунок комітента.

3. сторони домовилися встановити строк дії договору комісії до 31.12.2011 р.

Додатковою угодою №2 від 08.12.2009 року до Договору сторонами погоджено, що п. 7.10. і п. 7.11. даного договору будуть викладені в наступній редакції:

7.10. комітент зобов'язаний розглянути пред'явлену претензію на протязі 10 днів з дати її надходження. У випадку, якщо рекламація буде визнана обґрунтованою, комітент зобов'язаний своїми силами і за свій рахунок допоставити відсутнє майно або замінити його новим, або відремонтувати його. Заміна або допоставка за рекламованого майна здійснюється на підставі додаткової угоди до цього договору. Ремонт за рекламованого майна здійснюється на підставі рекламаційного акту впродовж 90 днів, починаючи з дати митного оформлення ввозу майна на митну територію України. Всі витрати, пов'язані із до поставкою, заміною і поверненням майна, що вийшло з ладу, відправленням в ремонт і поверненням відремонтованого майна покупцеві, сплачуються комітентом.

7.11. З моменту прийняття комітентом рекламаційного акту, гарантійний термін зарекламованого майна продовжується на строк перебування майна в несправному стані. Відремонтоване майно повинно мати технічний ресурс і гарантійний термін не менш, ніж невикористаний технічний ресурс та гарантійний термін зарекламованого майна.

З матеріалів справи вбачаються Акти прийому-передачі майна на комісію від 25.03.2008 р., від 10.04.2008 р., від 19.05.2009 р., від 17.06.2008 р., від 27.06.2008 р., від 19.05.2009 р., від 24.12.2009 р. (передача майна, переліченого у специфікації до Договору від комітента комісіонеру).

ДК «Укрспецекспорт» було отримано у Державній службі експортного контролю України наступні дозвільні документи на здійснення експорту майна ДП «ДержККБ»Луч»:

- дозвіл №26244928 від 25.12.2007 р. строком дії до 06.12.2008 р. на здійснення експорту 25 од. комплексів-215 та 400 од. виробів РК-2С;

- дозвіл №26244968 від 09.04.2009 р. строком дії до 30.09.2009 р. на здійснення експорту 13 од. комплексів-215 та 340 од. виробів РК-2С;

- дозвіл №26244975 від 03.12.2009 р. строком дії до 15.10.2010 р. на здійснення експорту 250 од. виробів РК-2С (отримано для передачі решти майна за контрактом у зв'язку із закінченням строку дії попереднього дозволу).

На підставі цих дозволів було здійснено експортні поставки майна ДП «ДержККБ»Луч» покупцеві за контрактом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав від покупця кошти у загальній сумі 8 838 325,00 доларів США: 05.12.2007 р. було отримано 1 000 000,00 доларів США, 26.03.2008 р. - 700 700,00 доларів США, 13.05.2008 р. - 880 000,00 доларів США, 27.05.2008 р. - 635 375,00 доларів США, 30.05.2008 р. - 962 000,00 доларів США, 30.04.2009 р. - 500 000,00 доларів США, 29.05.2009 р. - 1 290 000,00 доларів США, 19.10.2009 р. - 1 070 000,00 доларів США, 08.12.2009 р. - 300 000,00 доларів США, 16.12.2009 р. - 1 000 000,00 доларів США, 03.02.2010 р. - 500 000,00 доларів США, 08.06.2010 р. - 250,00 доларів США.

Згідно з платіжними дорученнями № 704 від 07.12.2007 р., № 172 від 28.03.2008 р., № 245 від 16.05.2008 р., № 279 від 30.05.2008 р., № 294 від 03.06.2008 р., № 103 від 07.05.2009 р., № 119 від 02.06.2009 р., № 232 від 21.10.2009 р., № 280 від 09.12.2009 р, № 306 від 21.12.2009 р., № 22 від 09.02.2010 р. ДК «Укрспецекспорт» на користь ДП «ДержККБ»Луч» перераховано 8 317 029,34 долари США.

Як вбачається з рекламаційних актів, підписаних представниками комісіонера, комітентом та покупцем, під час виконання вищевказаного договору купівлі - продажу, було виявлено невідповідність частини поставленого майна умовам контракту, а саме:

1. рекламаційний акт № 11 від 15.07.2008 р.

2. рекламаційний акт № 17 від 15.07.2008 р.

3. рекламаційний акт № 18 від 15.07.2008 р.

4. рекламаційний акт № 5 від 20.07.2009 р.

5. рекламаційний акт № 9 від 23.09.2009 р.

6. рекламаційний акт № 2 від 03.02.2010 р.

7. рекламаційний акт № 3 від 03.02.2010 р.

8. рекламаційний акт № 4 від 15.02.2010 р.

ДК «Укрспецекспорт» було отримано наступні дозвільні документи:

- дозвіл №26244966 від 05.12.2008 р. строком дії до 22.08.2009 р. на здійснення експорту послуг з ремонту приладу ПН-С №87180003 зі складу комплексу-215 №2612150802070;

- висновок №26244965 від 05.12.2008 р. строком дії до 22.08.2009 р. на здійснення тимчасового ввезення приладу ПН-С №87180003;

- дозвіл №26244973 від 03.09.2009 р. строком дії до 03.09.2010 р. на здійснення експорту послуг з гарантійного ремонту 50 од. виробів РК-2С;

- висновок №26244972 від 03.09.2009 р. строком дії до 03.09.2010 р. на здійснення тимчасового ввезення 50 од. виробів РК-2С.

На підставі даних дозвільних документів прилад ПН-С №87180003 та 50 од. виробів РК-2С було ввезено в Україну, передано ДП «ДержККБ»Луч» для проведення ремонту та після його проведення повернуто покупцеві. Покупцем повторно було виявлено дефекти, у зв'язку з чим було заявлено рекламаційний акт № 2 від 03.02.2010 р.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, покупцем на адресу ДК «Укрспецекспорт» було направлено лист вих. № 88 від 06.04.2010 р., у якому він повідомив про призупинення платежів за контрактом до задоволення рекламацій на майно, поставлене за контрактом.

В свою чергу, відповідач звернувся до Державної служби експортного контролю України з листом №USE-34/2841 від 17.03.2010 р. та заявами №4615 від 16.03.2010 року та №4616 від 16.03.2010 року про надання дозвільних документів на тимчасове ввезення шести приладів ПН-С зі складу комплексів-215 та на експорт послуг з їх гарантійного ремонту.

Згідно з ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зокрема передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Статтею 1011 ЦК України передбачено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

В свою чергу, ст. 1020 ЦК України передбачено, що комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента.

Частиною 3 ст. 1016 ЦК України передбачено, що комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере).

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суду приходить до висновку, що позовні вимоги ДП «ДержККБ»Луч» до ДК «Укрспецекспорт» про стягнення матеріальних збитків та штрафних санкцій у розмірі 21836088,45 грн. є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції ДП «ДержККБ»Луч» не доведено вимоги апеляційної скарги, отже, вона не підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення у справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду м. Києва від 21.02.2012 року у справі № 18/357 за позовом Державного підприємства «Державне Київське конструкторське бюро «Луч» до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» про стягнення матеріальних збитків та штрафних санкцій у розмірі 21836088,45 грн. - залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства «Державне Київське конструкторське бюро «Луч» - без задоволення.

Справу № 18/357 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Вербицька О.В.

Судді Андрієнко В.В.

Буравльов С.І.