Постанова

від 06.06.2012 по справі 25/5005/11804/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2012 року Справа № 25/5005/11804/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя -Тищик І.В. (доповідач)

судді -Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.

при секретарі -Шевченко Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: Щусь О.Г.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гуляйпілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2012 року у справі №25/5005/11804/2011

за позовом ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ

до В-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Гуляйпілля", с. Гуляйполе Криничанського району Дніпропетровської обл.

В-2 ОСОБА_4, с. Гуляйполе Криничанського району Дніпропетровської області

про стягнення вартості частки майна товариства, частки прибутку та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, якою просив стягнути солідарно з відповідачів належну йому частку майна товариства з обмеженою відповідальністю „Гуляйпілля" в розмірі 49% статутного фонду товариства, 49% прибутку товариства за період часу з 27.06.2006р. по 14.03.2008р. та моральну шкоду в розмірі 5 000,0 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2012 року у справі № 25/5005/11804/2011 (суддя Чередко А.Є.) позовні вимоги задоволені частково та стягнуто з ТОВ „Гуляйпілля" на користь позивача вартість частки у майні товариства в розмірі 49% його статутного капіталу, що становить 124 108, 62 грн., в решті позовних вимог до відповідача-1 відмовлено.

В позові до відповідача-2 відмовлено.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення майнових вимог позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач-1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду в частині стягнення з ТОВ „Гуляйпілля" частки майна у визначеній судом сумі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Скаржник зазначає, що при виході зі складу засновників ТОВ „Гуляйпілля" позивач відступив свою частку іншому засновнику та вказав на відсутність будь-яких претензій (у тому числі, майнових) до товариства.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просить рішення господарського суду залишити без змін.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю „Гуляйпілля" зареєстровано Криничанською районною державною адміністрацією 26.01.2005 року, засновниками товариства виступили ОСОБА_5 та ОСОБА_4, статутний фонд товариства становив 26 200,0 грн. та був сформований шляхом передачі засновниками в користування товариства визначеного майна, частки засновників у статутному капіталі товариства склали 49% та 51% відповідно.

Згідно заяви про вихід зі складу учасників товариства, 27.06.2006р. ОСОБА_5 вийшов зі складу засновників ТОВ „Гуляйпілля", при цьому належну йому частку у майні товариства просив не виділяти, а запропонував передати її на користь ОСОБА_3.

Фактично частку ОСОБА_5 було передано ОСОБА_3 06.03.2008р., що посвідчується Статутом ТОВ „Гуляйпілля" в редакції станом на 07.03.2008 року. Факт участі ОСОБА_3 у товаристві з часткою у розмірі 49% статутного капіталу також встановлений рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2010 року по справі № К39/211-09.

Доказів набуття ОСОБА_3 частки майна ТОВ „Гуляйпілля" з 27.06.2006р. матеріали справи не містять.

14.03.2008р. ОСОБА_3 було подано заяву про вихід з товариства, відмову від майнових претензій щодо товариства та передачу належної йому частки у Статутному капіталі товариства ОСОБА_4 Відтак участь ОСОБА_3 у складі засновників товариства обмежується 13-денним терміном.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2010р. у справі № К39/211-09 встановлено, що 22.03.2008р. були проведені загальні збори засновників ТОВ „Гуляйпілля", на яких прийняті рішення, зафіксовані протоколом, зокрема, щодо: задоволення заяви про вихід ОСОБА_3 зі складу засновників, передачі частки ОСОБА_3 у статутному фонді товариства у розмірі 49% ОСОБА_4, затвердження нової редакції статуту.

Відповідно до прийнятих рішень про зміну у складі засновників товариства та перерозподіл часток у статутному фонді внесені відповідні зміни до статуту (шляхом викладення його у новій редакції), які зареєстровані 25.03.2008р.

Вищевказаною постановою підтверджується дійсність вказаних дій відповідача.

Даними обставинами посвідчується той факт, що на момент виходу з товариства ОСОБА_3 самостійно розпорядився своєю часткою, відступивши її ОСОБА_4

У вересні 2011 року ОСОБА_3 заявлено вимоги про стягнення вартості належної йому частки майна ТОВ „Гуляйпілля", частки прибутку товариства та відшкодування спричиненої йому моральної шкоди.

Господарським судом майнові вимоги позивача були задоволені в розмірі 124 108,62 грн., однак, колегія суддів вважає даний висновок помилковим, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 148 ЦК України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Якщо вклад до статутного фонду був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Згідно приписів наведеної статті та ст. 13 Закону України „Про господарські товариства" порядок і спосіб визначення вартості частини майна товариства, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, порядок і строки її виплати встановлюється статутом і законом.

Як вбачається з матеріалів справи, з дати подачі відповідної заяви (14.03.2008р.), ОСОБА_3 є таким, що вийшов із товариства та, відповідно, позбувся прав учасника товариства, передбачених ст. 10 Закону України „Про господарські товариства", однак, прав учасника, який вибув, зокрема, права на виплату вартості частини майна товариства, пропорційно частки у статутному (складеному) капіталі, а також права на виплату належної йому прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу у відповідності до приписів ст. 54 вказаного Закону, не набув, оскільки самостійно розпорядився своєю часткою, відступивши її при виході з товариства. За вказаних обставин підстави для вимоги щодо виплати компенсації у позивача відсутні.

Навіть якщо погодитись з доводами позивача і пристати думки про наявність у ОСОБА_3 частки у статутному капіталі ТОВ „Гуляйпілля", то і в даному випадку підстав для стягнення вартості цієї частки не убачається.

Всупереч висновку місцевого суду, порядок і строки виплати вартості частини майна товариства, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, встановлені п. 3.3 Статуту ТОВ „Гуляйпілля" в редакції станом на 07.03.2008 року, відповідно до якого в разі виходу учасника з товариства йому сплачується вартість частини майна товариства пропорційна його частці у Статутному капіталі без нарахування дивідендів за рік виходу. За вимогою учасника та за згодою зборів учасників частка учасника, що виходить з товариства, повертається йому повністю у грошовій або натуральній формі. Якщо вклад до Статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов із товариства у термін до 12 місяців від дня виходу.

Приписи Статуту товариства узгоджуються з нормами чинного законодавства і не суперечать останнім.

Таким чином, за умовами Статуту для повернення частки учасника, що виходить з товариства, необхідно: 1) вимога учасника про повернення цієї частки, 2) згода зборів учасників товариства на її повернення, 3) вклад до статутного капіталу здійснений шляхом передання права користування майном повертається відповідним майном без виплати винагороди.

Відповідна вимога про повернення частки майна ОСОБА_3 при виході зі складу учасників товариства не заявлялася, натомість була здійснена заява про відсутність майнових претензій до товариства.

Згода зборів учасників товариства на повернення частки майна також не надавалася.

Вклад ОСОБА_5 до статутного капіталу ТОВ „Гуляйпілля", що становив 49% статутного капіталу і в подальшому був переданий ОСОБА_3, був здійснений саме шляхом передання товариству права користування майном на суму 12 838,0 грн. (у тому числі: мобільний телефон „Nokia" вартістю 1500,0 грн., офісні меблі на суму 8250,0 грн., ксерокс вартістю 3088,0 грн.). Доказів про внесення змін про зміну статутного капіталу до установчих документів та до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців матеріали справи не містять. Тобто, в силу приписів Статуту товариства позивач не був позбавлений права вимагати повернення йому вказаного майна в установленому порядку.

За викладених обставин вимоги позивача щодо виплати йому частки майна ТОВ „Гуляйпілля" в розмірі 49% у грошовій формі та за період з 27.06.2006р. по 14.03.2008 року не відповідають умовам Статуту підприємства, внаслідок чого не можуть буди задоволені.

При цьому посилання позивача на висновок судово-економічної експертизи Дніпропетровського НДІСЕ від 12.02.2012р., як на підставу правомірності своїх вимог, не приймається колегією суддів, оскільки право вимоги останнього виникає не з експертного висновку, а з документальних доказів, що посвідчують його корпоративні права. Зазначений висновок здійснений за результатами даних Річних звітів та Головних книг товариства за 2006, 2007, 2008 роки, тоді як перебування позивача у складі засновників товариства у 2006 та 2007 роках документально не доведено. Окрім того, як убачається з листа Управління агропромислового розвитку Криничанської райдержадміністрації від 31.05.2012р. за №123, ТОВ „Гуляйпілля" у 2006, 2007роках отримувало державні дотації, які підлягають відображенню в бухгалтерському обліку підприємства, але не підлягають включенню в сумарну вартість активів підприємства. Інформації щодо вказаних сум висновок судово-економічної експертизи не містить. За вказаних обставин наданий експертний висновок не може вважатися належним доказом у справі.

З огляду на невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування оскаржуваного рішення являються обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Гуляйпілля" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2012 року у справі № 25/5005/11804/2011 скасувати.

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: Т.А. Верхогляд

Л.М. Білецька