Ухвала

від 28.11.2013 по справі 25/5005/11804/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 листопада 2013 року Справа № 25/5005/11804/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Нєсвєтової Н.М.

суддів: Студенця В.І.

Жукової Л.В.

розглянувши касаційну

скаргу ОСОБА_2

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2012

у справі № 25/5005/11804/2011

за позовом ОСОБА_2

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуляйпілля" 2. ОСОБА_3

про стягнення вартості частки майна товариства, частки прибутку та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.07.2012 касаційну скаргу ОСОБА_2 було повернуто на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.09.2012 вдруге подану касаційну скаргу було повернуто скаржникові на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

ОСОБА_2 втретє звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 19.10.2013 б/н, у якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 у справі № 25/5005/11804/2011 скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2012 у справі №25/5005/11804/20111 залишити в силі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Разом з тим, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо вона подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.

Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку унормовані процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку скаржник вказує на те, що пропуск такого строку зумовлений тим, що останній ознайомився з текстом ухвали Вищого господарського суду України від 11.09.2012 лише у червні 2013. Крім того скаржник зазначає, що клопотання про поновлення строків, встановленого для подання касаційної скарги було подано до Дніпропетровського апеляційного господарського суду 01.07.2013, але повернуто поштою, як помилково направлене. Інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку скаржником не наведено.

Згідно матеріалів справи, касаційна скарга поверталась скаржникові двічі на підставі пункту 4 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, пропуск строку, встановленого для подання касаційної скарги, став наслідком порушення заявником норм процесуального права, дотримання яких є обов'язком всіх учасників судового процесу.

Скаржником не наведено обставин, що їх слід було б вважати непереборними і пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Оскільки можливість вчасного подання належно оформленої касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 року у справі №25/5005/11804/2011 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, колегія суддів не вбачає у даному випадку підстав для відновлення пропущеного скаржником процесуального строку.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" сплачений ОСОБА_2 судовий збір в сумі 51, 09 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.

Враховуючи викладене та керуючись п. 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 у справі №25/5005/11804/2011.

2. Касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 у справі №25/5005/11804/2011 повернути ОСОБА_2.

3. Повернути ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в сумі 51,09 грн. (п'ятдесят одну грн. 09 коп.), сплачений за квитанцією від 07.06.2013 № 796_54.

Головуючий Н.М. Нєсвєтова

Судді В.І. Студенець

Л.В. Жукова