Ухвала

від 03.07.2012 по справі 25/5005/11804/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"03" липня 2012 р. Справа № 25/5005/11804/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. Студенця В.І. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 у справі№25/5005/11804/2011 за позовомОСОБА_4 дотовариства з обмеженою відповідальністю "Гуляйпілля", ОСОБА_5 простягнення вартості частки майна товариства, частки прибутку та відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

Перевіривши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу (далі -ГПК) України.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ГПК України касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову.

Однак, касаційна скарга ОСОБА_4 надійшла безпосередньо до Вищого господарського суду України. До поданої касаційної скарги не додано супровідного листа місцевого чи апеляційного господарського суду, а також на примірнику скарги відсутній штамп з відміткою суду першої чи апеляційної інстанції відповідно до вимог пункту 2 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом голови ВГСУ від 10.12.2002 № 75.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу надіслано інакше, ніж через місцевий або апеляційний господарський суд, що прийняв рішення або постанову.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України «Про судовий збір»№ 3674-VI від 08.07.2011 р., що набрав чинності 01.11.2011 р., норми якого підлягають застосуванню незалежно від того, коли - до набрання Законом чинності чи після цього - подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в касаційному порядку.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставкою судового збору за подання позовної заяви майнового характеру є 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону передбачено, що ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 70 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру -50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Частиною третьою статті 6 Закону передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2012 р. згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. № 4282-VI становив 1073,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86, п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, суд

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 у справі №25/5005/11804/2011 та додані до неї документи повернути заявнику.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

В.І. Студенець