Рішення
від 09.11.2006 по справі 2/322
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/322

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" листопада 2006 р.Справа № 2/322

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ДеревінськоїЛ.В., розглянув матеріали справи № 2/322

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Моліс", м. Запоріжжя

до відповідача: колективного підприємства "Тріол", м. Кіровоград

про стягнення 37700,71 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Задорожній В.В., довіреність № б/н від 01.09.06;

від відповідача - участі не брав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Моліс" подано позов до колективного підприємства "Тріол" про стягнення 37700,71 грн., з яких 34061,52 грн. боргу, 2795,83 грн. пені, 374,64 грн. інфляційних витрат та 468,72 грн. - 3% річних.

Відповідач позов не заперечив, витребувані судом матеріали не подав.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Моліс" та колективним підприємством "Тріол" укладено дистриб'юторський договір на поставку товару № 814 від 10.08.2005р.

У відповідності до п. 2.1. вказаного договору продавець (ТОВ "Торгівельна фірма "Моліс") на умовах, передбачених договором, передає товар дистриб'ютору , а дистриб'ютор зобов'язується прийняти та здійснити своєчасну оплату отриманого від продавця товару на умовах, визначених в додатках до договору.

В пункті 8.3. договору сторони обумовили в випадку якщо дистриб'ютором не було узгоджено відповідного додатку о цінах, дистриб'ютор зобов'язується сплатити продавцю повну вартість отриманого товару, зазначену у відповідній видатковій накладній, на протязі 14 календарних днів з дня отримання такого товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця.

Пунктом 3.3. додатку до дистриб'юторського договору на поставку товару № 814 від 10.08.2005р. визначено при відстрочці платежу за товар на 14 днів з моменту отримання товару дистриб'ютор отримує додаткову винагороду в розмірі 1 відсотку.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем на виконання умов договору передано відповідачеві згідно видаткових накладних ( а.с. 18-27) товар на суму 34061,52 грн., одержання відповідного товару підтверджується підписом та відтиском печатки відповідача на зазначених накладних, що в відповідності до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей № 99 від 16.05.1996р. є належним доказом підтвердження отримання товару.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, за отриманий товар в строк передбачений договором – на протязі 14 календарних днів з дня одержання останньої партії товару 17.03.2006р., тобто до 01.04.2006р., не розрахувався.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця.

Згідно частини 2 вказаної статті до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Доказів оплати боргу відповідачем до суду не подано.

Отже, позовні вимоги про стягнення 34061,52 грн. боргу за отриману продукцію за договором поставки товару № 814 від 10.08.2005р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Сторони в п. 13.1. договору погодили у випадку, якщо дистриб'ютор на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару не розрахувався за нього, він зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки та додатково до пені відшкодувати продавцю понесені останнім збитки в повному обсязі незалежно від розмірів таких збитків.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочку сплати боргу за період з 01.04.2006р. по 15.09.2006р. на суму 2795,83 грн.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розрахунок позивача про стягнення пені за період за період з 01.04.2006р. по 15.09.2006р. на суму 2795,83 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 468,72 грн. за період з 01.04.2006р. по 15.09.2006р. та 374,64 грн. інфляційних витрат за період з квітня по серпень 2006 року включно.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування 3 % річних в сумі 468,72 грн. за період з 01.04.2006р. по 15.09.2006р. та 374,64 грн. інфляційних витрат за період з квітня по серпень 2006 року включно підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача та підлягають задоволенню повністю.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача в повному розмірі.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з колективного підприємства "Тріол", вул. Маланюка, 11, м.Кіровоград ( код 32415717, розрахунковий рахунок відсутній) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Моліс", вул. Шевченко, 31, м. Запоріжжя ( код 32756062, п/р 2600201751383 в філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Запоріжжя, МФО 313979) заборгованість в сумі 34061 грн. 52 коп., пені 2795 грн. 83 коп., інфляційні збитки в сумі 374 грн. 64 коп., 3 % річних в сумі 468 грн. 72 коп., а також судові витрати на державне мито в сумі 377 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленого законом порядку.

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Деревінської Л.В., розглянув матеріали справи № 2/322