Ухвала

від 12.06.2012 по справі 2-7707/11

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Провадження № 2/403/3589/12

Справа № 2 -7707/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді - Бібіка М.М.,

при секретарі - Лобовій Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за ремонтування та облаштування домоволодіння,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом, відповідно до останніх уточнень, до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за ремонтування та облаштування домоволодіння. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що у 1999 році між ним та ОСОБА_2 було укладено усну угоду про ремонтування та утримання домоволодіння АДРЕСА_1 На виконання взятих на себе зобов'язань з 1999 року він почав сплачувати комунальні послуги, а ОСОБА_2 зареєстрував його та його сина й дружину у цьому домоволодінні. У період з 2004 року по 2011 рік проводилися та оплачувалися ремонтні роботи у домоволодінні, всього на загальну суму 97 860 гривень 13 копійок, без урахування грошових коштів сплачених робітникам. У зв'язку із тим, що у 2011 році йому стало відомо, що ОСОБА_2 не має наміру виконувати свої зобов'язання за усним договором та подарував домоволодіння ОСОБА_3, він звернувся до суду із позовом про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь суми в розмірі 97 860 гривень 13 копійок, як компенсацію за ремонтування та облаштування домоволодіння АДРЕСА_1, та судових витрат (а.с. а.с. 3 -5, 16 -18, 42 -43).

У судовому засіданні позивач разом із представником уточнені вимоги підтримали, відповідачі та представник заперечували проти задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, доходить наступного висновку.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_2

ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрував право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. а.с. 9, 10).

ОСОБА_1 з 2000 року зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 також за цією адресою мешкають та зареєстровані ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. а.с. 21, 22, 23, 86).

Відповідно до договору дарування від 21 вересня 2011 року, ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 домоволодіння АДРЕСА_1, яка зареєструвала право власності на це домоволодіння у встановленому законом порядку (а.с. 38).

За час проживання ОСОБА_1 у домоволодінні АДРЕСА_1, останній самостійно проводив поліпшення будинку та ремонті роботи (а.с. а.с. 6, 7 8, 44 -45, 46 -68).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

В силу ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнанні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Ураховуючи зміст приведених норм та встановлені у судовому засіданні обставини справи, а саме те, що ОСОБА_1 зареєстрований та мешкає разом із своєю родиною починаючи з 2000 року у домоволодінні АДРЕСА_1, та протягом всього часу самостійно виконував поточні ремонті роботи та поліпшував домоволодіння, як мешканець та користувач, що також визнано сторонами та не підлягає доказуванню, та зважаючи на те, що жодних доказів щодо наявності між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 угоди про виконання цих ремонтних робіт й поліпшення домоволодіння та його передачу в подальшому, суду надано не було, й відповідно відсутні докази того, що вони надавалися не безоплатно, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 205, 509, 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4 -8, 10, 11, 18, 57 -61, 88, 208, 209, 212 -215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за ремонтування та облаштування домоволодіння -відмовити.

Рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя М.М. Бібік