Рішення

від 18.07.2014 по справі 2-7707/11

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.07.2014 Справа №2-7707/11 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої Герчаківської О.Я.,

з участю секретаря Мандзія В.П.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 8800,00 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22 листопада 2013 року вона передала відповідачу кошти за цеглу в загальній сумі 22000,00 грн. Відповідач взяла на себе зобов'язання доставити цеглу, за яку була проведена попередня оплата, на будівельний майданчик позивача за адресою: Тернопільський район, АДРЕСА_1. В момент передачі коштів, що відбулася поблизу ТРЦ «Подоляни», ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_1, що цегла уже доставлена на будівельний майданчик і її розвантажують. Після передачі коштів позивач зв'язалася із робітниками, які повинні були розвантажувати цеглу, останні підтвердили, що машину з цеглою розвантажили, але кількість доставленої цегли складає лише 5000 штук. Наступного дня ОСОБА_1 попросила відповідача привезти решту цегли, та зобов'язалась виконати домовленості, однак порушила їх, доставивши 09 грудня 2013 року ще 5000 цегли. Таким чином, загальна вартість доставленої цегли становить 13200,00 грн. Оскільки ОСОБА_2 і надалі не виконувала взятих на себе зобов'язань, між нею та позивачем відбулись перемовини, у результаті яких відповідач погодилась повернути кошти за недопоставлені 8000 штук цегли. Незважаючи на домовленості, кошти за 8000 штук цегли в сумі 8800,00 грн. ОСОБА_2 не повернуті, а тому позивач просить суд стягнути дані кошти з відповідача, а також понесені судові витрати по справі.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлялася належним чином.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, а тому відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З постанови про закриття кримінального провадження від 30 квітня 2014 року вбачається, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014210010000156 від 16 січня 2014 року, закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.

В ході проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженні встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була усна домовленість про поставку цегли в кількості 22000 штук на загальну суму 22000 грн. Вказану домовленість ОСОБА_2 виконала частково, поставила ОСОБА_1 цеглу в кількості 12000 штук, а залишок цегли згідно їхньої домовленості, вона не змогла доставити до будівельного майданчику позивача у зв'язку із поганими погодними умовами, про що її повідомила, а також про те, що остання самостійно зможе забрати вказану цеглу із с.Смиківці Тернопільського району. ОСОБА_1 відмовилася самостійно забирати залишок цегли із с.Смиківці Тернопільського району, а почала вимагати повернення грошових коштів. Окрім цього ОСОБА_2 повідомила, що вона частково повернула борг за цеглу, яку не змогла надати ОСОБА_1, а саме грошові кошти в сумі 3000 грн., залишок боргу поверне після продажу цегли, яку не змогла доставити ОСОБА_1

Стаття 526 ЦК України встановлює загальні умови виконання зобов'язань та закріплює основний принцип виконання зобов'язань - принцип належного виконання, що стосується як суб'єктів, так і предмета, строку чи терміну, місця і способу виконання (статті 527-545 ЦК України).

За змістом статті 526 ЦК України належне виконання зобов'язання - це передусім виконання його відповідно до умов договору і вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Вiдповiдно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивiльнi права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дiї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства - вiдповiдно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є , зокрема, речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вичинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених ч.1 ст.206 ЦЦК України, належить вчиняти у письмовій формі (п.3 ч.1 ст.208 ЦК України).

Позивачем не надано та в судовому засіданні не здобуто доказів на підтвердження того, що між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини. Жодних договорів, вчинених у письмовій формі, листів, телеграм, якими обмінялися сторони, чи інших доказів на підтвердження передачі позивачем ОСОБА_1 відповідачеві ОСОБА_2 грошових коштів суду не представлено.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу принципу безпосередності судового розгляду (ст.160 ЦПК України) рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 177, 202, 205, 207, 509, 526 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 60, 64, 160, 212-215, 218, 223-226, 232-233 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити рішення суду в загальному порядку. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Головуюча О.Герчаківська