Рішення

від 05.06.2008 по справі 50/60

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/60

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  50/60

16.07.08

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Айдіа ту лайф"

Дотовариства з обмеженою відповідальністю "Богемія Ю С"

Простягнення 5 077,25 грн.

Суддя  Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивачаКривдюк І.В.(дов. від 17.06.2008)

Від відповідачане з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення 5 077,25 грн.

Заявлений позов позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за укладеним договором купівлі-продажу від 27.04.2007 № 17 щодо оплати переданого позивачем товару, чим порушив норми чинного законодавства України.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.06.2008 порушено провадження у справі №50/60 призначено до розгляду на 01.07.2008.

Представник відповідача в судове засідання 01.07.2008 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був попереджений належним чином.

Розгляд справи був відкладений на 16.07.2008 у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

16.07.2008 в судове засіданні представник відповідача повторно не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був попереджений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні подав уточнення позовних вимог відповідно до яких просить стягнути з відповідача 3 901,48 грн. основного боргу, 107,38 грн. суми 3-х відсотків річних, 1 068,39 грн. інфляційних збитків, а також 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Суд дослідивши матеріали, справи прийняв вказані уточнення позовних вимог.

Відповідач повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подав, в судове засідання своїх представників не направив, доказів на підтвердження  поважних причин зазначених обставин суду не подав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування ГПК України»).

Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши надані позивачем оригінали документів, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, та копії яких долучені до матеріалів справи суд –

ВСТАНОВИВ:

27.04.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Айдіа ту лайф" (далі по тексту позивач, продавець - за умовами договору) та товариством з обмеженою відповідальністю "Богемія Ю С" (далі по тексту відповідач, покупець - за умовами договору) був укладений договір купівлі-продажу № 17 (далі по тексту - договір).

Відповідно до п.п. 1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність покупця товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.

Згідно до п. 1.4. договору, купівля-продаж кожної партії товару здійснюється на підставі накладної згідно замовлення покупця.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товарів на загальну суму 14 132,44 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

-          № АЛ-0000174 від 27.04.2007 на суму 7 110,00 грн.;

-          № АЛ-0000211 від 11.05.2007 на суму 5 285,57 грн.;

-          № АЛ-0000214 від 11.05.2007 на суму 25,00 грн.;

-          № АЛ-0000315 від 06.07.2007 на суму 1 711,87 грн.

Отримання товару відповідачем підтверджується довіреністю серії ЯНФ № 472305 від 27.04.2007.

Згідно п. 7.2. договору ціна товару погоджується сторонами та зазначається в накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 7.8. покупець зобов'язується оплачувати конкретну партію товару на умовах відстрочки платежу протягом 21-го календарного дня.

Позивачем було частково оплачено товар на суму 10 230,96 грн., що підтверджується наступними банківськими виписками:

-          від 31.05.2007 на суму 1 200,00 грн.;

-          від 04.07.2007 на суму 3 000,00 грн.;

-          від 06.08.2007 на суму 900,00 грн.;

-          від 20.08.2007 на суму 1 200,00 грн.;

-          від 23.08.2007 на суму 600,00 грн.;

-          від 30.08.2007 на суму 1 000,00 грн.;

-          від 07.09.2007 на суму 1 000,00 грн.;

-          від 24.09.2007 на суму 540,00 грн.;

-          від 31.10.2007 на суму 300,00 грн.;

-          від 16.01.2008 на суму 490,96 грн.

Іншу частину заборгованості за отриманий товар відповідач у встановлений договором строк не сплатив і на день подачі позову вона(заборгованість) становить 14 132,44 грн. - 10 230,96 грн. = 3 901,48 грн.

У зв'язку із невиконанням взятих на себе за договором зобов'язань позивач 26.05.2008 надіслав відповідачу претензію № 18 з вимогою сплатити основну заборгованість(3 901,48 грн.) з урахуванням індексу інфляції та 3-х відсотків річних, що в сумі становить 5 077,25 грн. Разом із претензією позивач надіслав відповідачу акт звірки взаєморозрахунків. Однак, відповіді від відповідача отримано не було, а борг не сплачено.

Отже, судом встановлено що основна заборгованість відповідача перед позивачем по договору становить 3 901,48 грн.

Представник позивача в судовому засіданні подав уточнення позовних вимог відповідно до яких просить стягнути з відповідача 3 901,48 грн. основного боргу, 107,38 грн. суми 3-х відсотків річних, 1 068,39 грн. інфляційних збитків, а також 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У статтях 638 та 639 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір в певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона(продавець) передає або зобов'язується передати майно(товар) у власність другій стороні(покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно(товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, судом встановлено факт порушення відповідачем договірних зобов'язань, що по суті не оспорено останнім.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 3 901,48 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні збитки та три відсотки річних.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача(в матеріалах справи) сума 3% річних складає: 107,38 грн.

Згідно розрахунку позивача(в матеріалах справи) сума інфляційних збитків становить 1 068,39 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Богемія Ю С" (вул. Олени Теліги, 3-В, к. 29, м. Київ, 04112; п/р 26004300121523 в першій КФ ВАТ «ВіЕйБі банк», МФО 321637, код ЄДРПОУ 34795124) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Айдіа ту лайф" (вул. П.Лумумби, 15, м. Київ, 01042; поштова адреса: вул. Віскозна, 17, м. Київ, 02094; п/р 26001028632411 в Дарницькому відділенні КМФ АКБ «Укрсоцбанк»м. Києва, МФО 322012, код ЄДРПОУ 33637693) борг в сумі 3 901 (три тисячі дев'ятсот одна) грн. 48 коп., 1 068(одна тисяча шістдесят вісім) грн. 39 коп. інфляційних збитків, 107(сто сім) грн. 38 коп. 3-х відсотків річних, державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                        Головатюк Л.Д.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення –18.07.2008