Ухвала

від 10.04.2012 по справі 15/159/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.04.12

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м.Чернігів тел.672-847. пр-кт Миру,20

УХВАЛА

10.04.2012 р. Справа 15/159/23.

Заявник (боржник) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівська агропромислова компанія», 14001, м. Чернігів, вул. Ціолковського, 26.

Стягувач -Приватне підприємство «НВТ-Технологія», 14001, м. Чернігів, вул.Ціолковського, 34.

Про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Суддя Ю.В. Федоренко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від заявника (боржника) -не з»явився.

Від стягувача -Топорець О.О. -директор, ОСОБА_2, дов. від 01.01.2012 р.

С У Т Ь С П О Р У:

Боржником подано заяву від 28.03.2012 р. про визнання наказу господарського суду Чернігівської області від 11.08.2011 р. №15/159/23 таким, що не підлягає виконанню.

На думку заявника підставою для цього є те, що вказаний наказ не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у ньому зазначено місцезнаходження стягувача -м. Чернігів, вул. Ціолковського, 34, що не відповідає матеріалам справи, а саме даним з Єдиного державного реєстру за якими стягувач зареєстрований у м. Чернігові, вул. Ціолковського, 26. Підстав для реєстрації стягувача по вул. Ціолковського, 26 не було. Земельна ділянка за цією адресою передавалась у оренду боржнику засновник якого не давав своєї згоди на реєстрацію боржника за цією адресою.

Представник стягувача у судове засідання не з»явився. Ухвала суду від 03.04.2012 р.,, яка була направлена боржнику 03.04.2012 р. за вказаною ним у заяві адресою -м. Чернігів, вул. Ціолковського, 26, до суду підприємством зв»язку не була повернута.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а у разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв»язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Оскільки ухвала про порушення провадження за заявою була завчасно направлена боржнику за повідомленою ним суд адресою і не була повернута підприємством зв»язку, вважається, що боржник належним чином повідомлений про час і місце розгляду його заяви.

Відповідно до ч.2 та 3 ст.117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача чи боржника, зокрема, визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви по суті.

Невиконання боржником ухвали суду щодо направлення копії заяви стягувачу не перешкоджає розгляду цієї заяви по суті і не може бути наслідком залишення заяви без розгляду.

Стягувач надав письмове пояснення у якому заяву вважає необгрутованою. Вважає правомірним внесення до позовної заяви адреси свого фактичного місця знаходження -м. Чернігів, вул. Ціолковоського, 34, що відповідає укладеним договорам оренди та не суперечить ст.93 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників стягувача суд встановив таке.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 23.09.2010 р. позов Приватного підприємства "НВТ-Технологія" задоволено частково і стягнуто на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська агропромислова компанія" 126 000 грн. боргу, 53 928 грн. витрат від інфляції, 8 503,24 грн. процентів річних, 1 884,31 грн. державного мита та 235,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказане рішення набрало законної сили і 11.08.2011 р. було видано наказ про примусове виконання рішення.

Місцезнаходженням стягувача у наказі зазначено м. Чернігів, вул. Ціолковського, 34 (за повідомленою позивачем адресою у позовній заяві).

Відповідно до ч.1 ст.117 ГПК України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»у виконавчому документі, зокрема, зазначається місцезнаходження стягувача і боржника.

Згідно зі ст.93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відомості про місцезнаходження юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців у відповідності з Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців».. Порядок внесення змін до цих відомостей встановлена цим же законом.

Як вбачається із наданих стягувачем пояснень та договорів оренди з ЗАТ «Електромонтаж»стягувач орендує виробничі приміщення і територію що до них прилягає за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 34. Вказана адреса і є місцезнаходженням стягувача. Однак змін до Єдиного державного реєстру щодо свого фактичного місцезнаходження стягувач не вніс.

Відповідно до ч.4 ст.117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Частина четверта статті 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Наведений перелік підстав є вичерпним.

Отже, зазначення в наказі від 11.08.2011 р. по справі №15/159/23 фактичного місцезнаходження стягувача за повідомленою ним у позовній заяві адресою яка не відповідає адресі, що внесена до Єдиного державного реєстру, не є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, і місцезнаходження сторін (для юридичних осіб). На виконання цих процесуальних вимог закону позивачем у позовній заяві було зазначено своє фактичне місцезнаходження. В зв»язку з цим посилання боржника у заяві на положення ч.3 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»до уваги судом не приймаються.

На підставі викладеного у задоволенні заяви слід відмовити.

Підстави направлення окремої ухвали з приводу відсутності стягувача за його зареєстрованим місцезнаходженням державному реєстратору та органу державної податкової служби в заяві боржником не обґрунтовані і при вирішення заяви у суді таких підстав суд не знаходить. При вирішенні цього питання судом враховується факт винесення окремої ухвали на адресу стягувача по справі №15/157/21. Повторно винесення окремої ухвали з цих же підстав але по іншій справі не є необхідним.

Керуючись ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви відмовити повністю.

Суддя Ю.В.Федоренко