Постанова

від 11.06.2012 по справі 31/5009/1291/11-20/5009/8068/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.06.2012 р. справа №31/5009/1291/11-20/5009/8068/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючий суддя:Дучал Н.М. Судді:Богатир К.В. Будко Н.В. При секретарі Отцевич В.Ю. За участю представників сторін: від позивача - не з'явився від відповідача - не з'явився від третьої особи -не з'явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект ЛТД", м. Мелітополь Запорізької області на рішення господарського судуЗапорізької області від 13.03.2012р. (підписано 19.03.2012р.) у справі№ 31/5009/1291/11-20/5009/8068/11 (суддя Гандюкова Л.П.) за позовомПублічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект ЛТД", м. Мелітополь Запорізької області ОСОБА_4, м. Мелітополь Запорізької області стягнення 57 499,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», м.Харків звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект ЛТД", м. Мелітополь Запорізької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, м. Мелітополь Запорізької області, про стягнення 57499,72 грн., в тому числі 57 116,12 грн. основного боргу та 383,60 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання ОСОБА_4 зобов'язань за Договором про надання споживчого кредиту №11087312000 від 01.12.2006р.; договір поруки №11087312000/П від 01.12.2006р, укладений з ТОВ "Аспект ЛТД" на забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.05.2011 р. у справі №31/5009/1291/11 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2011р. рішення господарського суду Запорізької області від 27.05.2011 р. у справі №31/5009/1291/11залишено без змін.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зобов'язання, яке забезпечене порукою, було змінено (збільшено розмір процентної ставки) без згоди поручителя, що призвело до збільшення обсягу його відповідальності, а тому договір поруки фактично є припиненим.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2011р. скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2011р. та рішення господарського суду Запорізької області від 27.05.2011 р. у справі № 31/5009/1291/11, справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.

Постанова Вищого господарського суду України від 08.12.2011р. обґрунтована обумовленням сторонами в кредитному договорі можливості зміни розміру процентів за ініціативою банку, про що поручителю було відомо при укладенні договору поруки; відсутністю в договорі поруки іншого конкретного розміру процентної ставки, в межах якого поручитель несе відповідальність, у зв"язку з чим при зміні процентної ставки за користування кредитними коштами в порядку, передбаченому умовами кредитного договору, обсяг відповідальності поручителя, який в силу договору поручився за виконання кредитного договору в повному обсязі, не збільшився. Судом касаційної інстанції вказано на хибність висновку судів першої і апеляційної інстанції про припинення поруки у зв"язку зі збільшенням обсягу відповідальності поручителя без його згоди.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.12.2011 р. справу прийнято до розгляду, з присвоєнням № 31/5009/1291/11-20/5009/8068/11.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.03.2012р. у справі №31/5009/1291/11-20/5009/8068/11 позов задоволений повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 57 449 грн. 72 коп. (із них: суму 57 116 грн. 12 коп. основного боргу, суму 383 грн. 60 коп. пені); суму 575,00 грн. витрат на державне мито, суму 236,00 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано наявністю заборгованості позичальника за Договором про надання споживчого кредиту №11087312000 від 01.12.2006р. по кредиту та процентах; безпідставністю тверджень відповідача про припинення поруки у відповідності до ч.4 ст.559 ЦК України; відсутністю доказів виконання позичальником та/або поручителем прийнятих на себе зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту №11087312000 від 01.12.2006р. та за договором поруки №11087312000/П від 01.12.2006р. стосовно повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, обґрунтованістю нарахування пені.

ТОВ «Аспект ЛТД», не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2012р. у справі №31/5009/1291/11-20/5009/8068/11 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ «УкрСиббанк»в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Аспект ЛТД»про стягнення 57 499,72 грн., як основного боргу та пені, за договором про надання споживчого кредиту №11087312000 від 01.12.2006р. та за договором поруки №11087312000/П від 01.12.2006р. на підставі припинення поруки у зв'язку зі спливом строку пред'явлення вимоги до поручителя.

Скаржник вважає рішення господарського суду незаконним і необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що договір поруки №11087312000/П від 01.12.2006р. є припиненим, оскільки позивач не пред'являв до поручителя жодних вимог протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання 31 березня 2009 року. Крім того, заявник посилається на судову практику Вищого господарського суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Верховного суду України.

Позивач, відповідач та третя особа не скористались правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду сторони та інші учасники процесу не зобов'язувались забезпечити явку повноважного представника в судове засідання, тому згідно зі ст. 75,99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги. На час судового засідання будь-яких клопотань від сторін не надходило.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 4 2 , 4 3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

01.12.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»(Банк, правонаступником якого є позивач) в особі начальника відділення №243 АКІБ «УкрСиббанк»та громадянином ОСОБА_4 (Позичальник, третя особа) було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11087312000, відповідно до якого банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в національній валюті в сумі 71 072,00 грн., та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором (п.1.1.).

Надання кредиту, відповідно до п.1.2.1, здійснюється у термін: 01.12.2006р.

Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток № 1 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше 02 грудня 2013 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного Банком терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п.2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 7.4, 9.2, 9.14 договору.

Позичальник зобов'язався повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору на рахунок 3739911087312 в АКІБ «УкрСиббанк». Кредит вважається повернутим в разі зарахування грошових коштів, спрямованих на погашення кредиту в повному обсязі на рахунок банку, зазначений в цьому пункті договору (п. 1.2.2 договору).

Пунктом 1.3. договору сторони узгодили порядок плати за кредит (процентів та комісій). Так, відповідно до п. 1.3.1 договору, за використання кредитних коштів протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 15% річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.9.2 даного договору. У випадку, якщо Банк не повідомив Позичальника про зміну процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку, передбаченому п.9.2 даного договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому місяці.

Сторони домовились, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої з обставин, передбачених частиною 1 п. 9.2. цього договору(п. 1.3.2.договору).

Нараховування процентів за кредитним договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день методом «факт/360»відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно з умовами цього договору починається з дня фактичного надання кредиту, якщо умовами п.п. 1.3.2, 9.2 договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному -з першого календарного дня поточного місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому, проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем (п.1.3.3. договору).

За умовами п. 1.3.4 строк сплати процентів встановлений з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблено не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту.

Кредит надається позичальнику для його особистих потреб (безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника), а саме на придбання легкового автомобіля Chevrolet Lacetti NF196. Кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника №26201057791900 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням (п.п.1.4, 1.5. договору).

У забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за даним договором Банком приймається: застава рухомого майна (легковий автомобіль Chevrolet Lacetti NF 196); порука ТОВ "Аспект ЛТД" (п. 2.1. договору).

За положеннями п. 3.1. договору банк зобов'язався надати кредит позичальнику відповідно до умов даного договору.

Умовами Розділу 4 договору позичальник зобов'язався, зокрема, використати кредит на зазначені у цьому договорі цілі, повернути одержаний кредит та сплатити нараховані банком проценти, комісії та інші платежі у порядку та терміни, встановлені договором (п.4.1.); достроково повернути суму кредиту та сплатити проценти, комісії у випадках, встановлених п. п. 2.3., 4.9., 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5.10., 7.4., 9.2., 9.14. цього договору та/або порушень істотних умов договору та застосування банком процедури щодо дострокового повернення кредиту в порядку, визначеному розділом 11 цього договору (п.4.6.).

Сторони обумовили, що при настанні подій, що впливають на здатність або бажання виконання позичальником зобов'язань за договором, зокрема, погіршення фінансового стану позичальника (під погіршенням фінансового стану позичальника сторони, в тому числі, розуміють невиконання або прострочення виконання позичальником грошових зобов'язань перед банком, передбачених цим договором, а також будь-якими іншими угодами, що укладені або будуть укладені в майбутньому між сторонами), банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку, встановленому розділом 11 цього договору(п. 5.3.договору).

У випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту або термінів сплати процентів, комісії строком більше ніж на один місяць, та/або порушення інших умов договору та/або у випадку порушення Позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного Банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов"язань позичальника за цим договором, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку, встановленому розділом 11 цього договору (п.5.5.договору).

У випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань по своєчасному поверненню кредиту та/або сплати процентів та/або комісій банк має право стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення, зазначений в п.2.1. договору, та інше майно позичальника (п. 5.7.кредитного договору).

Сторони обумовили (п. 7.1.), що за порушення Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню в наступному порядку, а саме:

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні;

- пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом "факт/факт" (метод "факт/факт" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та фактична кількість днів у році), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

Банк може використати право на застосування пені, починаючи з 32 календарного дня, рахуючи з дати порушення Позичальником терміну виконання свого грошового зобов'язання, передбаченого цим договором, а якщо така дата порушення припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то рахуючи з першого робочого дня, що слідує за таким вихідним днем, святковим або неробочим днем.

У випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, відшкодування заборгованості перед банком за цим договором проводиться шляхом стягнення з поручителя/гаранта (у разі їх наявності), чи шляхом звернення стягнення на заставлене майно, що є забезпеченням за даним договором та/або активи (кошти і майно) позичальника на вибір банку(п. 9.1. кредитного договору).

За п. 9.2. кредитного договору, відповідно до вимог ст. 651 Цивільного кодексу України сторони погоди, що протягом дії цього договору банк відповідно до умов п. 1.3.1. договору може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі, зокрема, порушення позичальником кредитної дисципліни (тобто, неналежного виконання умов цього договору та/або умов договорів, за якими надано забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором); погіршення фінансового стану позичальника, документально підтвердженого в результаті щорічного моніторингу, що проводиться банком відповідно до внутрішніх нормативних документів на підставі довідки про доходи, тощо, а також даних по виконанню позичальником кредитної дисципліни, тобто, своєчасного погашення заборгованості та/або виконання інших зобов'язань, передбачених цим договором, тощо. Даним пунктом кредитного договору сторонами встановлений порядок збільшення розміру процентної ставки, за результатами якого доповідна додаткова угода не укладається.

Строк дії даного Кредитного договору встановлено з дня його укладення і до повного погашення суми кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій та/або пені у разі її нарахування (п.9.5).

Відповідно до ст.ст. 525, 611 Цивільного кодексу України сторони погодили, що у випадку настання обставин, визначених у п.п.2.3., 4.9, 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5.10., 7.4., 9.2., 9.14. цього договору та направлення Банком на адресу Позичальника повідомлення (вимоги) і не усунення Позичальником порушень умов за цим договором протягом 31 календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від Банку, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 календарний день з дати одержання Позичальником повідомлення (вимоги). При цьому у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення банку чи у разі неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку з інших підстав протягом 40 календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 41 календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) від банку.

Зазначене у п.11.1. договору повідомлення (вимога) банку направляється листом (цінним з описом та повідомленням про вручення) або доставляється кур'єром на адресу позичальника, що вказана у розділі 12 цього договору (п. 11.2. договору).

На забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань за Договором про надання споживчого кредиту №11087312000 від 01.12.2006р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»(Кредитор) в особі начальника відділення №243 АКІБ «УкрСиббанк»та ТОВ "Аспект ЛТД" (Поручитель, відповідач) було укладено договір поруки №11087312000/П від 01.12.2006р., відповідно до умов якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_4 (Боржник) усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору №11087312000 від 01.12.2006р. (Основний договір), укладеного між Кредитором та Боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (п.1.1 договору).

За п. 1.2 договору поруки поручителю добре відомі усі умови вищезазначеного Основного договору, зокрема: сума основного договору -71 072,00грн.; термін виконання основного зобов'язання -02 грудня 2013 року, якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов'язання; інші умови основного договору.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору (п. 1.3. договору поруки).

Відповідальність Поручителя та Боржника є солідарною(п. 1.4. договору поруки).

Кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під «згодою поручителя»сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін (п. 2.1.договору поруки).

Згідно з п.2.2. договору поруки у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'являти свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обов'язковими до виконання Поручителем на 10 робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом).

Поручитель зобов'язаний виконати свої зобов'язання за договором на користь Кредитора в термін, визначений п.2.2 договору, шляхом переказу/перерахування коштів у сумі заборгованості Боржника за Основним договором на рахунки, вказані Кредитором (п.2.3 договору поруки).

Положеннями п.п.5.1.,5.2. договору поруки поручитель підтвердив, зокрема, що повністю розуміє всі умови основного договору та цього договору, свої права та обов'язки за договором і погоджується з ними, що має здатність виконувати умови договору та має всі необхідні повноваження від засновників (акціонерів, співвласників) та інших органів управління поручителя, що необхідні для укладання та виконання цього договору; договір не суперечить Статуту чи іншим установчим документам поручителя; не має підстав для ліквідації поручителя (як ТОВ або АТ) з підстав, передбачених законодавством України (п. 5.2.).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань Боржника за Основним договором (п.3.1.).

З матеріалів справи вбачається виконання Банком прийнятих на себе зобов'язань за Договором про надання споживчого кредиту №11087312000 від 01.12.2006р. Факт отримання ОСОБА_4 (позичальник) кредитних коштів в сумі 72 071,00грн. на підставі Договору про надання споживчого кредиту №11087312000 від 01.12.2006р. підтверджено наданими до матеріалів справи меморіальним ордером №1 від 01.12.2006р., випискою за особовим рахунком позичальника станом на 01.12.2006р.

Втім, позичальник належним чином не виконував прийняті на себе зобов'язання за Договором про надання споживчого кредиту №11087312000 від 01.12.2006р. в частині погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору Банк вимогою №133-424/287 від 13.02.2009р. повідомив ОСОБА_4 про наявність простроченої заборгованості за кредитним договором, яка станом на 12.02.2009р. становить 3 220,60 грн., з яких 2 445,36 грн. - за кредитом, 775,24 грн. - за процентами; сума поточної заборгованості за кредитним договором становить 51 518,76 грн.; загальна сума заборгованості становить 54 739,36 грн. На підставі р. 11 кредитного договору Банк вимагав на протязі тридцяти одного календарного дня з дати отримання даної вимоги погасити прострочену заборгованість по кредитному договору в сумі 3 220,60 грн., повідомив, що у випадку непогашення заборгованості в зазначений строк, термін повернення кредиту в сумі 54 739,36 грн. буде визнаний таким, що настав через тридцять два календарних дні з дати отримання позичальником даної вимоги. Вимога отримана ОСОБА_4 27.02.2009р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи, та залишена позичальником без відповіді та задоволення.

У зв'язку з цим, вимогою №1 від 27.07.2010р. (вих. 133-424-118 від 27.07.2010р.), що направлена рекомендованою кореспонденцією, Банк звернувся до ТОВ «Аспект ЛТД»(директор ОСОБА_4.), як поручителя, повідомивши, що станом на 27 липня 2010р. за кредитним договором обліковується прострочена заборгованість, яка складає 19 303,12 грн., в тому числі 13 494,19 грн. основного боргу, 5 357,30 грн. простроченої заборгованості за процентами, що нараховані в період з 01.12.2009р. по 30.06.2010р., 451,63 грн. штрафних санкцій, що нараховані за період з 01.12.2009р. по 30.06.2010р. Зазначив, що у зв'язку з тривалим невиконанням Позичальником за кредитним договором своїх зобов'язань, Банк скористався своїм правом, заявивши про визнання терміну повернення кредиту та процентів за користування кредитними коштами таким, що настав, а кредитну заборгованість обов'язковою для повернення в повному обсязі. Керуючись умовами договору поруки Банк вимагав протягом 31 дня з дати отримання даної вимоги погасити прострочену заборгованість по кредитному договору в розмірі 19303,12 грн., та зазначив, що у разі непогашення заборгованості у встановлений строк Банком будуть вжиті заходи щодо її примусового стягнення в судовому порядку або у інший спосіб, відповідно до законодавства України, в тому числі і за рахунок майна та коштів позичальника.

Пунктом 5.7 договору поруки №11087312000/П від 01.12.2006р. передбачено, що листування між сторонами за цим договором здійснюється шляхом направлення або надання однією стороною відповідних повідомлень (рекомендованих листів) іншій стороні на її адресу, що зазначена як адреса для листування у розділі 6 договору. Підтвердженням факту направлення повідомлення (рекомендованого листа) є поштова квитанція або інший поштовий документ, що підтверджує факт відправки або вручення або отримання повідомлення.

Матеріали справи свідчать, що зазначена вимога, відповідно до умов п. 5.7. договору поруки №11087312000/П від 01.12.2006р., була направлена банком поручителю на адресу, що вказана у розділі 6 договору поруки. Таким чином, вимога направлена поручителю у встановленому договором порядку, а, отже, позивачем вчинені усі необхідні дії для належного повідомлення поручителя про виникнення прострочки позичальника, настання терміну виконання основного зобов'язання та, відповідно, настання його обов'язку щодо сплати заборгованості боржника за кредитним договором.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ст.ст. 526, 525 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою Договір про надання споживчого кредиту №11087312000 від 01.12.2006р. є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Наявність простроченої заборгованості позичальника за кредитом в сумі 48 183,89 грн., по процентах у сумі 8 932,23 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем та третьою особою.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

Обов'язок Позичальника за порушення термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів за кредит, сплатити Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення від суми простроченого платежу, обумовлений сторонами в п. 7.1. кредитного договору.

Несвоєчасність виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором мало місце та підтверджується матеріалами справи, тому нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 259,72 грн. та пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 123,88 грн. відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Згідно з п. 1 ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Цивільний кодекс України у статті 553 визначає поруку як договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно приписів ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект ЛТД" заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №11087312000 від 01.12.2006р. у розмірі 57 116,12 грн. та пені у розмірі 383,60 грн.

Місцевим господарським судом вірно зазначено і про безпідставність заперечень відповідача та третьої особи щодо розміру нарахованих процентів і недопустимості зміни в односторонньому порядку процентної ставки за користування кредитними коштами.

Як вже зазначалось вище, п.9.2 кредитного договору сторони погодили, що протягом дії договору Банк відповідно до умов п.1.3.1 договору може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання певних обставин, зокрема, в тому числі у разі порушення Позичальником кредитної дисципліни (тобто неналежного виконання умов цього договору).

Сторони погодили, що при настанні будь-якої із обставин, передбачених частиною 1 п.9.2. Договору, Банк може збільшити розмір процентної ставки за Договором в наступному порядку, а саме:

- Банк не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня зміни розміру процентної ставки в сторону збільшення повідомляє Позичальника про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа (Повідомлення Банку) за адресою Позичальника, що вказана у розділі 12 цього Договору, або за іншою адресою, яку Позичальник письмово повідомив Банку при зміні адреси;

- такий новий розмір процентної ставки за цим Договором починає застосовуватись з дати, що буде вказана у Повідомленні Банку до Позичальника, без укладення Сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього Договору.

У разі незгоди із встановлюваним згідно умов цього пункту договору новим розміром процентної ставки, позичальник у строк не пізніше ніж за 7 календарних днів до дати початку дії нової ставки, вказаної у повідомленні банку, зобов'язується надати на зазначену у договорі адресу банку письмове повідомлення (відповідь) про свою незгоду із такою новою ставкою.

Сторони погодили, що факт неподання Позичальником на зазначену у Договорі адресу Банку у строк не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів до дати початку дії нової процентної ставки письмового повідомлення (відповіді) Позичальника про його незгоду із такою новою ставкою, вважається згодою Позичальника на встановлення Банком такого нового розміру процентної ставки з дати, що зазначена у Повідомленні Банку.

Про збільшення процентної ставки банк протягом 7 календарних днів з дати її збільшення письмово повідомляє позичальника, шляхом направлення останньому поштою відповідного повідомлення банку за адресою позичальника, що вказана у розділі 12 цього договору, або за іншою адресою, яку позичальник письмово повідомив банку при зміні адреси. В такому повідомленні банком зазначається новий розмір процентної ставки та дата, з якої розпочато застосування цього нового розміру ставки.

Згідно з п. 9.4. договору зміни до договору оформлюються шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод до нього, крім випадків, коли цим договором прямо передбачено, що зміни його умов не потребують укладення будь-яких додаткових угод.

Таким чином, сторони кредитного договору погодили право Банку збільшувати, у разі неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань, процентну ставку за користування кредитом шляхом направлення письмових повідомлень без укладення будь-яких додаткових угод до кредитного договору.

З матеріалів справи вбачається, що листом №79123 від 19.02.2008р. Банк повідомив ОСОБА_4 про запровадження з 12.03.08р. нової системи нарахування відсотків у разі прострочення платежу за кредитним договором, зазначивши, що у разі порушення кредитної дисципліни, зокрема, неналежного виконання умов кредитного договору, Банк з дати виникнення простроченої суми основного боргу, нараховуватиме на прострочену суму основного боргу підвищені проценти, а саме: в розмірі збільшеної вдвічі від діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу. Лист отриманий позичальником 25.02.2008р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Листами №46728 ДР від 09.06.2008р., №87521 ДР від 17.07.2008р., адресованими ОСОБА_4 та листом №87522ДР від 17.07.2008р., адресованим ТОВ «Аспект ЛТД», банк повідомив про збільшення з 07.07.2008р. на 2 процента річних процентної ставки за користування кредитними коштами за кредитним договором №11087312000 від 01.12.2006р. Докази отримання зазначених листів позичальником та поручителем наявні в матеріалах справи.

Господарським судом вірно зазначено про неможливість застосування до даних правовідносин ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, щодо неможливості банком збільшення в односторонньому порядку розміру процентів, встановленого договором.

Матеріали справи свідчать, що Договір про надання споживчого кредиту №11087312000 від 01.12.2006р. укладено та рішення Банку про підвищення процентної ставки з 07 липня 2008 року прийнято до набрання чинності статтею 1056-1 Цивільного кодексу України, який був доповнений вказаною нормою згідно із Законом N 661-VI від 12.12.2008р. „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку".

Отже, обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду, що збільшення Банком розміру процентної ставки в односторонньому порядку з 15% до 17% річних було правомірним, оскільки договір укладено сторонами на власний розсуд із дотриманням вимог чинного на той час законодавства та з повідомленням позичальника в порядку, встановленому кредитним договором.

Безпідставними є доводи заявника апеляційної скарги про припинення поруки на підставі ч.4 ст.559 ЦК України у зв'язку з тим, що позивач не пред'являв до поручителя жодних вимог протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання 31 березня 2009 року.

Відповідно до частини 4 до статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Статтею 252 ЦК України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 3.1 договору поруки сторони погодили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором.

Положеннями ст. 1054 Цивільного кодексу України визначений обов"язок позичальника повернути кредит та сплатити проценти.

Тобто, у договорі поруки сторони визначили строк припинення поруки з вказівкою на подію, яка має неминуче настати, а саме: повне припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором.

Наведене свідчить про неспроможність твердження скаржника стосовно того, що зобов'язання товариства за договором поруки є припиненим в силу ч.4 ст.559 ЦК України.

Не приймаються судом апеляційної інстанції посилання скаржника на судову практику Вищого господарського суду України (постанова від 17.01.2012р. №5019/1651/11), Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ухвала від 14.09.2011р.), Верховного суду України (ухвали від 20.01.2010р., 15.12.2010р., 07.10.2009р.) та Апеляційного суду Тернопільської області (рішення від 14.07.2011р. у справі №22-ц-914/11), оскільки за приписами ст.111-28 ГПК України, ст. 360-7 ЦПК України обов"язковими для всіх судів України є рішення Верховного суду України, прийняті за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Враховуючи зазначене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2012р. (підписано 19.03.2012р.) по справі №31/5009/1291/11-20/5009/8068/11 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспект ЛТД", м. Мелітополь Запорізької області.

Результати апеляційного провадження у справі №31/5009/1291/11-20/5009/8068/11 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект ЛТД", м.Мелітополь Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2012р. (підписано 19.03.2012р.) у справі №31/5009/1291/11-20/5009/8068/11 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2012р. (підписано 19.03.2012р.) у справі №31/5009/1291/11-20/5009/8068/11 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Н.М. Дучал

Судді: К.В. Богатир

Н.В. Будко

Надруковано 7 екз.: 2-позивачу, 1-відповідачу, 1-третій особі, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЗО