Рішення

від 12.11.2008 по справі 14/154

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14/154

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  14/154

12.11.08

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/154

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ УКРАЇНА"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Українські транспортні системи"

прота стягнення 19654,40 грн.

за участю представників сторін:

від позивача- Чуйко А.В.

від відповідача - не з'явився

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ УКРАЇНА" звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські транспортні системи" про стягнення 12284 грн. основної заборгованості, 7370,40 грн. штрафу.  

В обґрунтування пред'явлених вимог ТОВ "ТІДІСІ УКРАЇНА" посилається на неналежне виконання ТОВ "Українські транспортні системи" зобов'язань за договором поставки товару від 31.03.2007 р. № 269/2007.

Ухвалою від 16.09.2008 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов'язано сторони виконати певні дії.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 10.10.2008 р. та від 24.10.2008 р. розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, вимоги ухвал суду не виконав, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, втому числі й за місцезнаходженням згідно витягу з ЄДРПОУ.

Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.       

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2007 р. між ТОВ "ТІДІСІ УКРАЇНА" (надалі - Постачальник) та ТОВ "Українські транспортні системи" (надалі - Покупець) укладено договір поставки автомобільних товарів № 269/2007 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити товар, а покупець зобов'язався його прийняти та оплатити.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу автомобільні шини на загальну суму 17200 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЕБК03300010 від 02.04.2007 р., а відповідач отримав товар на підставі довіреності ЯЛЖ № 304348 від 02.04.2007 р.

Відповідно до ч. 3 Договору оплата за товар здійснюється шляхом авансового перерахування грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника в розмірі 14,29 % від вартості вказаної у додатках до даного договору, які є невід'ємною його частиною, та наступної помісячної оплати, відповідно з графіком, визначеним додатками до цього договору.

Відповідач частково оплатив отриманий товар у сумі 4916 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 12284 грн.

Зважаючи на встановлені обставини та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу відповідно до договору № 269/2007 від 31.03.2007 р., є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 10.3 договору поставки за затримку платежів у відповідності до ст. 3 цього договору (порядок розрахунків) на термін, що перевищує 30 днів, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 60 % від загальної вартості невиконаного зобов'язання.

В зв'язку з неналежним виконанням вимог Договору позивач просить стягнути з відповідача 7370,40 грн. штрафу, яка визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські транспортні системи" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 33641956) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ УКРАЇНА" (02089, м. Київ, вул. Радистів, 73-А, код ЄДРПОУ 33780248) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 12284 грн. основного боргу, 7370,40 грн. штрафу, 196,54 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський

Дата підписання рішення: 14.11.2008 р.