Постанова

від 11.06.2012 по справі 6/5005/12339/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2012 р. справа № 6/5005/12339/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПопікової О.В. суддівКролевець О.А., Саранюка В.І., за участю представників: від прокуратури:Рудак О.В. -за посв. від 14.04.2008р. № 72 від позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) від відповідача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2012р. у справі№ 6/5005/12339/2011 господарського суду Дніпропетровської області за позовомДержавної екологічної інспекції у Дніпропетровській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Палм Девелоперс" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Прокуратура Дніпропетровської області простягнення 73 204,98 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області (далі -позивач) звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Палм Девелоперс" (далі -відповідач, ТОВ "Палм Девелоперс") про стягнення 73 204,98 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок зняття родючого шару ґрунту без спеціального дозволу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2011р. (суддя Коваленко О.О.) позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано приписами статей 20, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 168 Земельного кодексу України, з огляду на встановлення факту зняття відповідачем родючого шару ґрунту без спеціального дозволу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2012р. (головуючий суддя Бахмат Р.М., судді Лотоцька Л.О., Євстигнеєв О.С.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2011р. скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю. Крім того, судом апеляційної інстанції в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України здійснено заміну Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області на Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області.

Постанова апеляційного господарського суду обґрунтована приписами статей 35, 56 Закону України "Про охорону земель", статей 152, 157, 168, 211 Земельного кодексу України, статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", положеннями Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007р. № 110 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003р. № 312, з огляду на недоведеність позивачем протиправної поведінки відповідача у знятті родючого шару ґрунту без спеціального дозволу та причинного зв'язку між такою поведінкою і заподіянням шкоди державі в розмірі 73 204,98 грн.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статей 35, 56 Закону України "Про охорону земель", пункту 6 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963, статей 29, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, скаржник наголошує на тому, що місцевим судом в повному обсязі встановлено факт зняття відповідачем родючого шару ґрунту без спеціального дозволу, у зв'язку з чим державі були спричинені збитки в розмірі 73 204,98 грн. Крім того, скаржник зазначає, що посилання апеляційного суду на положення Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007р. № 110, та Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003р. № 312, є безпідставним, оскільки вказані нормативно-правові акти не розповсюджуються на позивача під час здійснення ним перевірок дотримання природоохоронного законодавства.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області 22.11.2010р., 23.12.2010р., 13.01.2011р. проведено позапланову цільову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо зняття родючого шару ґрунту на земельній ділянці, розташованій на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району, за наслідками якої складено відповідний акт № 2145.

В результаті перевірки встановлено факт здійснення ТОВ "Палм Девелоперс" зняття на земельній ділянці площею 4,1414 га, розташованій на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району та користувачем якої є відповідач, родючого шару ґрунту без спеціального дозволу , що є порушенням вимог статті 168 Земельного кодексу України.

На підставі акта перевірки № 2145, позивачем згідно положень Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963, здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, який дорівнює 73 204,98 грн.

У відповідності до статті 35 Закону України "Про охорону земель" встановлені вимоги до власників і землекористувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності, які зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

В силу приписів частини 2 статті 168 Земельного кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.

Згідно пункту 2 Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005р. № 1, спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок - це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

Власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту (пункт 3.1. Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок).

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Вказані правові норми кореспондуються з положеннями статті 56 Закону України "Про охорону земель", якою передбачено, що юридичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи було з'ясовано, що відповідач не отримував спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, розташованої на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району.

Місцевим господарським судом на підставі наявних в матеріалах справи доказах встановлено, що відповідач в порушення вимог статті 168 Земельного кодексу України здійснив зняття на земельній ділянці площею 4,1414 га, розташованої на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району, родючого шару ґрунту без спеціального дозволу, що підтверджується складеним позивачем актом перевірки № 2145, внаслідок чого державі було заподіяно шкоду в розмірі 73 204,98 грн.

Факт здійснення зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, як необхідної умови для проведення розрахунку заподіяної шкоди, встановлюється працівниками державної екологічної інспекції шляхом оформлення відповідного акта перевірки, який, згідно пункту 1.4. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. № 464, фіксує факт проведення перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Із встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин не вбачається, що відповідачем у встановленому чинним законодавством порядку були оскаржені дії позивача щодо проведення 22.11.2010р., 23.12.2010р., 13.01.2011р. позапланової перевірки дотримання ТОВ "Палм Девелоперс" вимог природоохоронного законодавства.

За таких обставин, позивачем належним чином підтверджено наявність протиправної поведінки відповідача, яка полягає у здійсненні зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, та наявність причинного зв'язку між такою поведінкою та заподіяною державі шкодою в розмірі 73 204,98 грн. При цьому, відповідач не довів відсутність в його діях вини у заподіянні шкоди.

Посилання відповідача на те, що зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу було здійснено Підприємством "Автоспецескалація № 2", яке є підрядником відповідно до укладеного з ТОВ "Палм Девелоперс" договору від 09.07.2010р. № 09/07-10 будівельного підряду, обґрунтовано відхилено судом першої інстанції, оскільки відповідачем під час розгляду справи не було підтверджено належними доказами як сам факт виконання вказаного договору, так і здійснення саме підрядником зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту).

При цьому, згідно пункту 3.1. Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005р. № 1, саме на відповідача, як на користувача земельної ділянки, покладено обов'язок отримання дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки у випадку проведення будівельних робіт.

Апеляційним господарським судом було безпідставно відхилено акт перевірки № 2145 та застосовано при цьому положення Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003р. № 312, та Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007р. № 110, оскільки приписи вказаних нормативно-правових актів, як вбачається з їх змісту, обов'язкові для територіальних органів Держземінспекції, та не поширювалися на державні екологічні інспекції, які на час проведення позивачем перевірки були спеціальними підрозділами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд встановив наявність усіх правових підстав для відшкодування завданої відповідачем шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, у зв'язку з чим обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в повному обсязі. Натомість, суд апеляційної інстанції під час здійснення апеляційного провадження у справі вказаний висновок не спростував належним чином, у зв'язку з чим безпідставно скасував законне рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню в силі в повному обсязі, оскільки місцевий господарський суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів та правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Заміна Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області на Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області була здійснена судом апеляційної інстанції з дотриманням приписів статті 25 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваної постанови в цій частині відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2012р. у справі № 6/5005/12339/2011 в частині здійснення заміни Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області на Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області залишити без змін.

В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2012р. у справі № 6/5005/12339/2011 скасувати.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2011р. у справі № 6/5005/12339/2011 залишити в силі.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О.А. Кролевець

В.І. Саранюк