Постанова

від 31.05.2012 по справі 2а-1870/1513/12

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2012 р. Справа № 2a-1870/1513/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В березні 2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який підтримав в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що за результатами позапланової виїзної перевірки відповідачем був складений акт № 38/17-1/2386812338/66 про результати документальної позапланової виїзної перевірки щодо правомірності формування податкового кредиту і податкового зобов'язання з ПДВ за період - листопад 2009 року, правомірності формування валового доходу та валових витрат за період з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року, у якому було встановлено заниження податку на додану вартість та заниження податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності позивача. 13.02.2012 року на підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000271711 яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податку з доходів фізичних осіб на суму 5356,80 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000281711 за платежем податку на додану вартість на загальну суму 900,91 грн.

Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та просить скасувати з тих підстав, що твердження перевіряючих щодо нікчемності правочину купівлі-продажу від 02.11.2009 року та правочину про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.11.2009 року укладеного між ним та ТОВ «ТД «Бакаліяпродукт» є суб'єктивними та суперечать документальним доказам, первинній документації бухгалтерського обліку, зокрема, договору купівлі продажу від 02.11.2009 року, видатковій накладній, квитанціям до прибуткового касового ордеру, актам приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки, встановлено, що протягом листопада 2009 року підприємець ОСОБА_1 мав взаємовідносини з ТОВ «ТД «Балакліяпродукт» (м. Харків, код ЄДРПОУ - 34631729) згідно договору купівлі-продажу від 02.11.2009 р.

Згідно даних обліку доходів та витрат підприємцем від зазначеного суб'єкта господарювання був придбаний товар (соняшник).

Листом ДШ у Червонозаводському районі м.Харкова від 19.11.2010 р. Конотопську МДШ було повідомлено, що при перевірці ТОВ «ТД « Балакліяпродукт» встановлено нікчемність правочинів з контрагентами, в т.ч. з СГД ФО ОСОБА_1 та надано матеріали перевірки по ТОВ «ТД«Балакліяпродукт» у вигляді акта про результати позапланової перевірки ТОВ ТД «Балаклеяпродукт» з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за листопад 2009 року № 1363/182/34631729 від 18.03.2010. згідно якого встановлено, що ТОВ «ТД «Балакліяпродукт» включило до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року та додатку №5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів" суми ПДВ без наявності документального підтвердження.

Згідно бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ «ТД «Балакліяпродукт» в розрізі контрагентів, встановлено, що до складу податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ за листопад 2009 року завищено суму ПДВ у розмірі 1858333,33 грн., по контрагентах - постачальниках в тому числі ПП Ранчо -450000 грн. ВАТ «Хімтекстільмаш» 1000000 грн., не визначений контрагент 408333,33 грн. , чим порушено: п.4.2. ст.4 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість" , затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 та п. 17.1.4 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " .

Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності, встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту.

З огляду на це та враховуючи, що встановити реальність та товарність здійснених операцій по отриманню товарів та послуг не має можливості, сума валових витрат в розмірі 35712,00 грн., які були понесені платником податків ОСОБА_1 у зв'язку з придбання товарів по правочину укладеному з «ТД«Балакліяпродукт» безпідставно включена до складу валових витрат 4 кв.2009 року, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за 4кв.2009 р. на суму 5356,80 грн.

Крім того перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період листопад 2009 р. встановлено його завищення на загальну суму 7982,40грн. в зв'язку з тим, що до податкового кредиту були віднесені податкові накладні від ТОВ «ТД «Балакліяпродукт» на соняшник в кількості 19,840 тон на загальну суму 42854,40 грн., де ПДВ -7142,4 грн., та на транспортні послуги на загальну суму 5040 грн. в тому числі ПДВ 840 грн.

При перевірці податкових зобов'язань по податку на додану вартість, з'ясовано, що у листопаді 2009 р. підприємцем було здійснено реалізацію соняшника ПП «Юліс-Агро», придбаного по нікчемній угоді.

Внаслідок недодержання вимог ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах., здійснених ФОП ОСОБА_1, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період листопад 2009 р. встановлено завищення податкового зобов»язання з ПДВ за листопад 2009р. в сумі 7261,67 грн. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період листопад 2009 р. встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 720,73 грн., а саме: за листопад 2009 р. - на 720,73 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи знаступного.

Судом встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки відповідачем був складений акт № 38/17-1/2386812338/66 про результати документальної позапланової виїзної перевірки щодо правомірності формування податкового кредиту і податкового зобов'язання з ПДВ за період - листопад 2009 року, правомірності формування валового доходу та валових витрат за період з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року, у якому було встановлено заниження податку на додану вартість та заниження податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності позивача ( а.с.12-28). 13.02.2012 року на підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000271711 яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податку з доходів фізичних осіб на суму 5356,80 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000281711 за платежем податку на додану вартість на загальну суму 900,91 грн. ( а.с.8,9).

До такого висновку відповідач дійшов на підставі листа ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова від 19.11.2010 р. яким було повідомлено, що при перевірці ТОВ «ТД «Балакліяпродукт» встановлено нікчемність правочинів з контрагентами, в т.ч. з СГД ФО ОСОБА_1

Крім того, посилаючись на бази даних ДПС, податкову звітність, відповідач встановив укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту.

Однак, суд не може погодитись з висновком податкового органу, а прийняті податкові повідомлення-рішення на підставі таких висновків вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «ТД «Бакаліяпродукт» укладений договір купівлі-продажу від 02.11.2009 року та договір про надання транспортно-експедиційних послуг №2-т від 01.11.2009 року ( а.с.79-80, 84). На виконання зазначених договорів позивач придбав товар ( соняшник), який вподаоьшому продав ПП «Юліс Агро» який був доставлений продавцем відповідно до договору про транспортно-експедиційні послуги, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема, податковими накладними, видатковою накладною рн-7/3 від 02.11.2009 року, квитанціями до прибуткового касового ордеру від 02.11.09 року на суму 10000 грн., від 03.11.09 року на суму 10000 грн., від 06.11.09 року на суму 10000 грн., від 09.11.09 року на суму 10000 грн., від 11.11.09 року на суму 2854,40 грн., від 04.11.09 року на суму 5040,00 грн., актами приймання-передачі виконаних робіт.( а.с. 81,82, 83,85,86,87).

Статтею 13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» в частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю передбачено, що до складу валових витрат безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 1.32 ст.1 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств » визначено поняття господарської діяльності і значення якого використовується у цьому Законі, а також в Законі України «Про податок на додану вартість» , а саме господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу" розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем виконані у повній мірі вимоги закону та правомірно включені понесені витрати до «складу валових витрат».

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7. Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва. (обігу), нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6. цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку. Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7. Закону передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг) або іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього ж пункту Закону.

За правилами підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також і п.п. 1.2. п. 1. та п.п. 2.1. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Мінюсті України від 05.06.1995р. № 168/705. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим актам.

Законом встановлено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ, а саме: відсутність податкової накладної (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Системний аналіз наведених вище положень Закону свідчить про те, що платник податку виключно на підставі проведеної оподатковуваної господарської операції та належним чином оформленої контрагентом податкової накладної має право відносити суми витрат на сплату ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду.

Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право платника податку на податковий кредит в залежність від спроможності органів податкової служби провести перевірку контрагента, постачальника товару та від належного виконання постачальниками своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум до державного бюджету та обов'язку належним чином вести податкову звітність.

Неможливість проведення перевірки постачальника товару не впливає на віднесення позивачем до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару. Відсутність контрагента за місцем реєстрації не впливає на віднесення позивачем до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та на право отримати відшкодування з цього податку у випадку виникнення його від'ємного значення.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 1, 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинних на момент виникнення спірних правовідносин), ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Навіть у випадку невиконання контрагентами своїх зобов'язань, щодо сплати податкових зобов'язань з ПДВ не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для застосування до останнього відповідальності.

За таких обставин, суд вважає, що винесенням оспорюваних рішень відповідач встановив для позивача додаткові, що не відповідає повноваженням відповідача, та суперечить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції від 13.02.2012 року №0000271711 яким визначено суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання за платежем податку з доходів фізичних осіб на суму 5356,80 грн., № 0000281711 за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 900,91 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складений 05 червня 2012 року.

Суддя (підпис) Л.М. Опімах

З оригіналом згідно

Суддя Л.М.Опімах