Постанова

від 14.06.2012 по справі 17/5009/5316/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.06.2012 р. справа №17/5009/5316/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБойченка К.І Діброви Г.І.,Черноти Л.Ф. за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 -за довіреністю №Н-01/979 від 05.04.2012 ОСОБА_5 -за довіреністю №Н-01/112 від 18.01.2012 від відповідача:ОСОБА_6 -за довіреністю №б/н від 02.04.2012 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Українапромрегіон», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.2011року у справі№17/5009/5316/11 /Суддя Корсун В.Л./ за позовом«Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк до Приватного підприємства «Українапромрегіон», м. Запоріжжя простягнення штрафу в розмірі 35 665, 00 грн.

В С Т А Н О В И В:

«Державне підприємство «Донецька залізниця»м. Донецьк звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Українапромрегіон»м. Запоріжжя штрафу у розмірі 35 665, 00 грн. за невірно сказану масу вантажу у залізничній накладній №46430609.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.11.2011року по справі №17/5009/5316/11 позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «Українапромрегіон»м. Запоріжжя на користь «Державного підприємства «Донецька залізниця»35 665,00 грн. штрафу, 356,65 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дане рішення мотивовано наступним:

- положеннями п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 664; ст.ст. 6, 24, ст.122, ст.129, Статуту залізниць України; ст.ст. 11, 909 Цивільного кодексу України.

- обґрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Запорізької області від 07.11.2011року у справі №17/5009/5316/11, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати згадане рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що:

- рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з невідповідністю висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи, оскільки ПП «Українапромрегіон»не є належним відповідачем по справі.

Водночас в апеляційній скарзі заявник просив Донецький апеляційний господарський суд відновити пропущений строк для апеляційного оскарження, посилаючись на те, що лише 26.03.12 р. представник відповідача ознайомився з матеріалами справи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.05.12 р. Приватному підприємству «Українапромрегіон», м. Запоріжжя відновлено процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.2011року по справі №17/5009/5316/11.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.2011р. по справі № 17/5009/5316/11 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.12 р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Бойченко К.І.(головуючий), Діброва Г.І., Чернота Л.Ф.

Представники позивача у судовому засіданні 13.06.12 р. заперечували проти задоволення апеляційної скарги, та просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.06.12 р. підтримав вимоги скарги та наполягав на скасуванні рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.2011 р. по справі № 17/5009/5316/11 та прийнятті нового рішення, яким просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст. ст .4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 06.03.2011р. за накладною № 46430609 зі станції відправлення Мелітополь Придніпровської залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний "ДП "Донецька залізниця" ПП "Українапромрегіон" у вагоні № 64041908 відправлено вантаж - пакети із легковагових стальних відходів та лому, вагою брутто 86 700 кг, нетто 65 200 кг, тара 21 500 кг. На станції Маріуполь-Сортувальний "ДП "Донецька залізниця" за заявкою вантажоодержувача "ДП "Донецька залізниця" здійснено контрольне зважування вагону № 64041908, за наслідками якого складено комерційний акт від 10.03.11 № 699411/44.

Вищезазначеним актом встановлено, що вагон прибув на станцію призначення у технічному та комерційному стані, люк і двері у вагоні справні та закриті, навантаження у вагоні рівномірне, вантаж запакований, виїмок та поглиблень не має, а також було виявлено невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній № 46430609, а саме: фактично у вагоні вага брутто склала 84 100 кг, нетто - 62 600 кг, тара - 21 500 кг, що менше даних вказаних у накладній на 2 600 кг.

Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі-Статут залізниць) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовґязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно зі ст.24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5. розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Згідно зі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст.118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення).У даному випадку провізна плата за вагон №64041908 складає 7133,00грн., тому сума штрафних санкцій 7133,00грн.х 5 = 35665,00грн.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній -основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Згідно п.28 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон є напіввагоном та приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Згідно ч.7 ст.52 Статуту залізниць, на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Частиною першою ст.26 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

За змістом ст.129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002р.

За пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти на місцях загального користування складаються у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній, в звґязку з чим, відповідно до вимог ст.ст.118, 122 Статуту залізниць, позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

З урахуванням викладеного доводи заявника апеляційної скарги судова колегія залишає поза увагою.

Таким чином, рішення господарського суду відповідає матеріалам справи, вимогам діючого законодавства та не підлягає скасуванню.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Українапромрегіон»м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.2011року по справі №17/5009/5316/11 залишити без задоволення.

2) Рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.2011року по справі №17/5009/5316/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий К.І.Бойченко

Судді Г.І.Діброва

Л.Ф. Чернота

Надіслано 5 примірників:

1-позивачу,

1-відповідачу,

1-до справи, 1-ДАГС,

1-госп.суду