Постанова

від 12.06.2012 по справі 2а-5862/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 червня 2012 року 11:50 № 2а-5862/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н. В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 23.04.2012 р.), ОСОБА_2 (довіреність від 23.04.2012 р.), ОСОБА_3 (довіреність від 08.06.2012 р.)

від відповідача: ОСОБА_4 (довіреність від 29.05.2012 р. № 1793/1)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного сільгосппереробного виробничо-комерційного підприємства "Поділля-Агро" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне сільгосппереробне виробничо-комерційне підприємство «Поділля-Агро»з позовом до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0008842303 від 30.12.2011 р.

Позивач зазначає, що за результатами перевірки прийнято зазначене рішення, яке частково скасовано рішенням ДПА у м. Києві, проте станом на час розгляду справи замість зазначеного рішення нове не отримано, а отже первинне (спірне) рішення не є відкликаним, а отже може бути оскаржено.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що перед початком проведення перевірки йому не було надано наказ про проведення перевірки, проведення якої було розпочато та завершено до того, як позивач отримав наказ про проведення перевірки, а отже, як вважає позивач, акт є доказом отриманим з порушенням закону, а відтак не може бути підставою для прийняття спірного рішення.

Окрім того, щодо висновків ДПІ відносно нікчемності правочинів «по ланцюгу до виробника/імпортера», позивач зазначає, що здійснював торгівлю борошном і крупами, операції всі фактично виконані, що підтверджується сукупністю первинних документів. Можливі порушення іншими підприємствами, з якими позивач не мав відносин і не обізнаний про їх діяльність, не є підставою для покладання на позивача відповідальності за діяльність третіх осіб та позбавлення права на податковий кредит за реально вчиненою операцією.

Відтак, позивач вважає спірне рішення незаконним та необґрунтованим, просить позов задовольнити скасувавши спірне рішення.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених в акті перевірки, вважає рішення законним та обґрунтованим, просить у задоволенні позову відмовити.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.06.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку ПСП ВКП «Поділля-Агро»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Аверонбуд»(код з ЄДР 37292436) за період червень, липень серпень 2011 року. Проведена перевірка не є плановою.

За результатами перевірки складено акт № 8762/23-322-25586283 від 15.12.2011 р. (далі -Акт перевірки).

Згідно з висновками Акту перевірки встановлено порушення п. 198.1., 198.2. ПК України в результаті чого, на думку ДПІ, занижено податок на додану вартість на загальну суму 385 250 грн., у т.ч. за червень 2011 р. на суму 135 000 грн., липень 2011 -на суму 165 000 грн., за серпень 2011 р. -85 250 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість», яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на 447814 грн. за основним платежем та на 62 564 грн. штрафних санкцій.

Згідно з рішенням ДПА у м. Києві від 13.03.2012 р. № 1210/10/12-114 за результатами оскарження спірного рішення у досудовій процедурі, зазначене рішення було скасовано в частині основного платежу у розмірі 62564,00 грн. , а в іншій частині залишено без змін. Скасування спірного рішення у наведеній вище частині мотивовано ДПА у м. Києві тим, що при його винесенні допущена механічна помилка в результаті якої вказана сума основного платежу у розмірі 447814 грн., замість 385250 грн., що, як зазначено у наведеному вище ДПА у м. Києві, відповідає висновкам Акту перевірки.

Станом на день розгляду справи позивача зазначив, що нового рішення, замість частково скасованого він не отримував. ДПІ під час розгляду справи не надало доказів надіслання та вручення позивачу нового, замість часткового скасованого, рішення, у зв'язку з чим спірне рішення не може вважатися відкликаним в порядку положень п/п. 60.1.3. та п. 60.4. ПК України, а отже є чинним на час розгляду справи та може бути предметом оскарження.

З Акту перевірки вбачається, що перевірка проведена на підставі наказу від 14.12.2011 р. № 3236 згідно з п. 20.1., п/п. 75.1.2., 79.2. ПК України. В Акті перевірки зазначено, що наказ та повідомлення від 14.12.2011 р. № 31064/10/23-311 направлені поштою. Акт складено у приміщенні податкового органу.

При цьому, в Акті зазначено, що перевірка проведена з 14.12.2011 р. по 15.12.2011 р., 16.12.2011 року -складання акту перевірки, що не відповідає даті складання акту перевірки, зазначеній на титульному листі акту перевірки.

До матеріалів справи надано копію наказу № 3236 від 14.12.2011 р. «Щодо проведення позапланової невиїзної перевірки», який виданий з посиланням на п/п. 20.1.4., п/п. 75.1.2., п. 79.2. ПК України. Відповідно до наказу доручено провести позапланову невиїзну перевірку позивача тривалістю 2 робочих дня з 14.12.2011 р.

Окрім того, в контексті наведеного до матеріалів справи надано повідомлення № 31064/10/23 від 14.12.2011 р., в якому, без зазначення реквізитів наказу, міститься повідомлення позивачу про проведення з 14.12.2011 р. документальної позапланової невиїзної перевірки та з посилання на п. 85.2. ПК України міститься припис про забезпечення надання позивачем всіх документів , необхідних для проведення перевірки.

Згідно поштових повідомлень, наказ та направлення отримані позивачем 19.12.2011 р., тобто після складання акту перевірки, що, відповідно, унеможливлювало виконання позивачем припису про надання документів для перевірки.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 75.1. ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові ; виїзні або невиїзні ) та фактичні перевірки.

Документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку , встановлених цим Кодексом

Згідно з п/п. 75.1.2. ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться, зокрема, на підставі первинних документів. Тобто, з урахуванням положень п. 85.2. ПК України, у зв'язку з призначенням перевірки платнику податків повинно бути забезпечена можливість надання під час проведення перевірки первинних та інших облікових/платіжних документів, пов'язаних з предметом перевірки.

Згідно з приписами п/п. 75.1.2. ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин , визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Обставини , наявність яких зумовлює можливість призначення та проведення документальних позапланових перевірок, визначені п. 78.1. ПК України.

Згідно із п. 78.4. ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом .

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з п. 1.1. Методичних рекомендації щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 14 квітня 2011 року № 213, відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу II Кодексу про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке оформлюється наказом .

Згідно з 2.3. зазначених Методичних рекомендацій при організації документальних планових та позапланових невиїзних перевірок необхідно враховувати особливості проведення, визначені статтею 79 розділу II Кодексу. Так, документальна планова та позапланова невиїзна перевірка здійснюється на підставі наказу про проведення, оформленого з дотриманням вимог, передбачених розділом I цих Методичних рекомендацій, та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 розділу II Кодексу.

Згідно з п. 2.4. Методичних рекомендацій, підрозділи органу ДПС, які очолюють здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки, забезпечують надсилання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення (посадовій особі або законному (уповноваженому) представнику) під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки за формою згідно з додатком 9 до Методичних рекомендацій.

Відповідно до п. 79.1. ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу .

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п. 79.2. ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм, суд приходить до висновку, що призначення документальної позапланової невиїзної зумовлюється наявністю обставин, визначених у ст. 77, 78 ПК України.

Документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, в якому обов'язково визначаються підстави для проведення перевірки.

Відповідно до наведених вище норм, право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення до початку проведення перевірки копії наказу про проведення перевірки та направлення (у т.ч. у разі надіслання поштою), висновок щодо чого зумовлюється також тим, що платник податків має право знати про дату початку та місце проведення перевірки та, як зазначено вище, відповідно до п. 79.1. ПК України має надавати під час проведення перевірки документи, визначені п/п. 75.1.2. ПК України. В силу положень п/п. 85.2. ПК України після початку проведення перевірки у платника виникає обов'язок надання таких документів. В даному випадку така вимога (щодо надання документів) безпосередньо міститься і у направленні, яке отримано позивачем після закінчення перевірки. Крім того, в контексті наведеного слід додати, що хоча присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова, проте, в силу загальних положень п/п. 17.1.6. ПК України, платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірки, та в силу п/п. 17.1.8. ПК України має право вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків, що, відповідно, зумовлює необхідність його повідомлення про проведення перевірки до початку її проведення.

В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, наказ про проведення перевірки не містить посилання на правові норми статей 77, 78 ПК України та визначення передбачених цими статтями обставин, які стали підставою для призначення позапланової перевірки та лише за наявності яких допускається призначення перевірки, а отже перевірка призначена в порушення наведених вище правових норм, за відсутності визначених в наказі обставин та підстав, які зумовлюють призначення перевірки.

Окрім того, наказ про проведення перевірки та направлення на проведення перевірки отримані позивачем 19.12.2011 р., тобто вже після складання акту, який датований 15.12.2011 р. (в акті зазначено про його складання 16.12.2011 р.), а отже перевірка розпочата та проведена без вручення позивачу наказу та направлення, що, згідно з положеннями п. 79.2. ПК України у взаємозв'язку з наведеними вище положеннями ПК України, зокрема абз. 2 п. 78.4. ПК України, зумовлює висновок суду про відсутність у ДПІ права на проведення вищезгаданої перевірки 14-15.12.2011 р.

Таким чином, вищезгадана перевірка призначена та проведена без дотримання (з порушенням) наведених вище норм законодавства, а відтак складений за її результатами акт перевірки є доказом здобутим з порушенням закону, у зв'язку з чим та на підставі ч. 3 ст. 70 КАС України судом до уваги, як підстава прийняття спірного рішення, не береться.

Оскільки акт перевірки є доказом здобутим з порушенням закону, зазначений акт, як і висновки акту перевірки, не можуть бути підставою для прийняття спірного рішення (покладені в основу спірного рішення), спірне рішення в даному випадку не ґрунтується на належних та допустимих доказах (акті перевірки), що зумовлює висновок про відсутність у ДПІ підстав для прийняття оскаржуваного рішення, а відтак спірне рішення не може бути визнано законним та обґрунтованим, тобто таким, що ґрунтується на належних та допустимих доказах, що зумовлює висновок про наявність достатніх підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 56.1. Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані сторонами докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено законності призначення та проведення перевірки позивача, яка за висновком суду призначена та проведена з порушенням закону, не доведено законності отримання акту перевірки, який є доказом здобутим з порушенням закону, та ДПІ не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

У зв'язку з цим та виходячи з положень ч. 2 ст. 11, п.1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення. На поверненні судового збору позивач не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного сільгосппереробного виробничо-комерційного підприємства «Поділля-Агро»(код з ЄДР 25586283; 02090, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 4) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби № 0008842303 від 30.12.2011 р.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 13.06.2012 р.