Рішення

від 15.06.2012 по справі 5023/2520/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2012 р. Справа № 5023/2520/12

вх. № 2520/12

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судового засідання Васильєва К.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за дов.№ 14 від 26.01.2012 року,

відповідача - ОСОБА_2 за дов. № 08-11/12/2-12 від 04.01.2012 року,

3-ї особи - не з'явився,

розглянувши справу за позовом Харківського обласного споживчого товариства, м. Харків

до Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа , Інспекція державного архітектурно будівельного контролю у Харківській області,

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Харківське обласне споживче товариство, м. Харків (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Харківської міської ради, м. Харків, 3тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекція державного архітектурно будівельного контролю у Харківській області, про визнання права власності на нежитлову будівлю розташовану за адресою м. Харків, вул.. Полтавський Шлях, 115 а саме: на нежитлову будівлю літ. «Л-1»Л'-1» загальною площею 125,0 кв.м. у тому числі на самовільно побудовані приміщення № 7 загальною площею 26,6 кв. м., приміщення № 8 загальною площею 4,0 кв.м., приміщення № 5 загальною площею 56,8 кв.м.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.06.2012 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 15 травня 2012 року о 10:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.06.2012 року було виправлено допущені описки в Ухвалі господарського суду Харківської області 08.08.2012 року по справі № 5023/2520/12, а саме, частину другу резолютивної частини ухвали викладено у такій редакції: "Порушити провадження у справі та призначити її до розгляду у судовому засіданні на "15" червня 2012 р. о(об) 10:30"

До господарського суду Харківської області 11.06.2012 року від представника 3-ої особи надійшов відзив на позовну заяву (вх.7042).

Надані документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

До господарського суду Харківської області 15.06.2012 року від представника позивача надійшов супровідний лист, відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи витребувані судом документи. Крім того, у супровідному листі зазначено, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, та просить суд залишити їх за позивачем.

Надані документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд задовольнити позов у повному обсязі та визнати право власності на нежитлову будівлю розташовану за адресою м. Харків, вул.. Полтавський Шлях, 115 а саме: на нежитлову будівлю літ. «Л-1»Л'-1»загальною площею 125,0 кв.м. у тому числі на самовільно побудовані приміщення № 7 загальною площею 26,6 кв. м., приміщення № 8 загальною площею 4,0 кв.м., приміщення № 5 загальною площею 56,8 кв.м. Крім того, просить суд судові витрати покласти на позивача. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує. Надав пояснення по суті справи.

Представник 3-ої особи в призначене судове засідання не з'явився, проте, у наданому відзиві на позовну заяву (вх.7042 від 11.06.2012 року) просить суд розглядати справу без участі представника 3-ої особи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду харківської області № 11/486- 03 від 04.12.2003 року, та додаткового рішення Господарського суду харківської області № 11/486-03 від 19.12.2003 року Харківському обласному споживчому товариству (позивачу) належить право власності на нежитлове приміщення загальною площею 82,5 кв.м., що розташоване за адресою м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 115.

Відповідно до договору оренди землі від 22.04.2011 року укладеного між орендодавцем - Харківською міською радою, з одного боку, та орендатором - Харківським обласним споживчим товариством, з іншого боку, Харківське обласне споживче товариство отримало в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,0226 га. розташованою за адресою м. Харків, вул.. Полтавський Шлях, 115.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, під час виконання своїх обов'язків відповідно до Статуту експлуатації та обслуговування будівель у Харківського обласного споживчого товариства виникла гостра потреба у додаткових приміщеннях за адресою м. Харків, вул.. Полтавський Шлях, 115 а саме: до літ. «Л-1»Л-1» приміщення № 7 загальною площею 26,6 кв. м., приміщення № 8 загальною площею 4,0 кв.м., та збільшення на 11,8 кв.м. приміщення № 5 до загальної площі 56,8 кв.м. Загальна площа нежитлової будівлі літ. «Л-1»Л'-1» розташованою за адресою м. Харків, вул.. Полтавський Шлях, 115 на теперішній час становить 125,0 кв.м.

Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації"" виготовлений технічний паспорт на дану споруду.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Модулор-Сервіс» був виготовлений Технічний висновок, про проведення огляду стану будівельних конструкцій нежитлової споруди «Л-1», після прибудови приміщень №7, 8 и 5 та встановлення можливості подальшої експлуатації, за адресою: м.Харків, вул.Полтавський шлях, 115.

Відповідно до висновку, при обстеженні конструкцій самовільно побудованих нежитлових будівель, зазначено, що технічні рішення, прийняті при будівництві зазначених приміщень відповідають усім вимогам діючих норм та правил державних стандартів, санітарних, протипожежних норм, та забезпечують безпечну для життя і здоров я людей експлуатацію.

Як вбачається з матеріалів справи, після завершення будівництва спірних будівель, вони не були прийняті до експлуатації.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до ч.2 ст.328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом та право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до ч.1 ст. 144 Господарського кодексу України майнові права суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок створення майна.

Відповідно до ч.1 та ч. 4 статті 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

Положення статті 20 Господарського кодексу України забезпечують можливість захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, в т.ч. шляхом визнання наявності права.

Крім того, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, у спосіб визнання права.

Ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено: житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частина 5 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати за рішенням суду.

Ч.3 ст. 376 Цивільного кодексу України, встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб.

Згідно п.1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Мін'юсту від 07.02.2002 р. № 7/5 (далі - Положення), реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Мін'юсту № 7/5 від 07.02.2002 р. є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як вбачається з матеріалів справи, спір виник не з вини відповідача, а в зв'язку з тим, що позивач не зареєстрував право власності у відповідності до вимог чинного законодавства. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 41, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 16, ч.2 ст. 328, ст.ст. 331, 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 147 Господарського кодексу України, ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст.ст. 1, 12, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Харківським обласним споживчим товариством (61036, м. Харків, вул. Матросова, буд. № 20, ідентифікаційний код 31597497) право власності на нежитлову будівлю розташовану за адресою м. Харків, вул.. Полтавський Шлях, 115 а саме: на нежитлову будівлю літ. «Л-1»Л'-1» загальною площею 125,0 кв.м. у тому числі на самовільно побудовані приміщення № 7 загальною площею 26,6 кв. м., приміщення № 8 загальною площею 4,0 кв.м., приміщення № 5 загальною площею 56,8 кв.м.

Повне рішення складено 15.06.2012 року.

Суддя Буракова А.М.

5023/2520/12