Ухвала

від 18.06.2012 по справі 5004/2485/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"18" червня 2012 р. Справа № 5004/2485/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівДроботової Т.Б., Швеця В.О. перевіривши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Системна Автоматизація. Інжинірингова компанія" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 24.04.12 у справі№ 5004/2485/11 господарського суду Волинської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Системна Автоматизація. Інжинірингова компанія" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кроноспан УА" простягнення 874 309,01 грн. та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кроноспан УА" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Системна Автоматизація. Інжинірингова компанія" про розірвання договору

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Системна Автоматизація. Інжинірингова компанія" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.12 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 111 1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні. Відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Належними доказами надсилання копії касаційної скарги іншій стороні у справі визнаються оригінали квитанцій, фінансових чеків та описи вкладень установ. Ксерокопії вказаних документів можуть прийматися у якості належних доказів лише в разі їх засвідчення установою зв'язку. Враховуючи викладене, надані скаржником ксерокопії фіскального чеку № 6503 від 14.05.12 та опис вкладення не можуть визнаватися належним доказом відправлення копії касаційної скарги відповідачу за первісним позовом у справі, що є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім цього, згідно з частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору. Порядок і розмір сплати судового збору, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, встановлений Законом України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.11. Відповідно до частин 1, 2 статті 4 вказаного Закону розмір судового збору із позовних заяв майнового характеру, поданих до господарського суду, справляється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовної заяви немайнового характеру -1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна скарга подається до суду. Із касаційних скарг на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. При цьому, за приписами статті 13 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата установлюється у місячному розмірі і на 01.01.12 становить 1073 грн. 00 коп.

З поданих матеріалів вбачається, що предметом спору у даній справі за первісним позовом є вимога майнового характеру, а за зустрічним позовом -немайнового характеру. З прохальної частини касаційної скарги вбачається, що скаржник просить скасувати повністю постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.12 і передати справу на новий розгляд до господарського суду Волинської області. Відтак, судовий збір повинен бути сплачений за ставками, встановленими для подання заяв як майнового, так і немайнового характеру. З касаційних матеріалів вбачається, що в підтвердження сплати судового збору скаржником додано до касаційної скарги платіжне доручення № 583 від 11.05.12 про сплату судового збору у розмірі 8 743,09 грн., в той час, як відповідно до Закону України "Про судовий збір" скаржнику на момент звернення з касаційною скаргою необхідно було сплатити 9 494,19 грн . Отже, зазначене платіжне доручення не можна визнати належним доказом, що підтверджує сплату судового збору в установленому розмірі.

Відповідно до пункту 4 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі і порядку.

Разом з тим, судова колегія наголошує, що за приписами частини третьої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення , а також враховуючи вимоги статті 53 зазначеного Кодексу.

Керуючись статтями 86, 111, пунктами 3, 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Системна Автоматизація. Інжинірингова компанія" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.12 у справі господарського суду Волинської області № 5004/2485/11 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий Т. Добролюбова

Судді Т. Дроботова

В. Швець