Постанова

від 14.06.2012 по справі 21/104-63

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2012 р. Справа № 21/104-63

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В., суддів:Данилової Т.Б., Костенко Т.Ф., розглянула касаційну скаргу державного підприємства "Донецька залізниця" (далі - Залізниця) на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.12 у справі№ 21/104-63 господарського судуДонецької області за позовомЗалізниці допублічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі - Товариство) простягнення 145 890,00 грн. В засіданні взяли участь представники :

- Залізниці:ОСОБА_4 (за дов. № Н-01/987 від 05.04.12); ОСОБА_5 (за дов. № Н-01/3329 від 02.11.11); - Товариства:не з'явилися;

Ухвалою від 01.06.12 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого -Першикова Є.В., суддів -Костекно Т.Ф.,

Ходаківської І.П., касаційну скаргу Залізниці було прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.06.12.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 14.06.12 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 14.06.12 представники Товариства не з'явились.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 14.06.12 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участю представників Залізниці.

У зв'язку з виходом судді Данилової Т.Б. з відпустки та перебуванням судді Ходаківської І.П. у відрядженні, розпорядженням від 11.06.12 секретаря другої судової палати для розгляду даної справи створено колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий -Першиков Є.В., судді -Данилова Т.Б., Костенко Т.Ф.

Про вказані обставини представників сторони повідомлено на початку судового засідання 14.06.12. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу по суті, не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.06.12 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Ухвалою від 24.11.11 господарського суду Донецької області (суддя Матюхін В.І.) позовну заяву Залізниці було повернуто без розгляду, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. Дана ухвала суду мотивована тим, що позивачем порушено правило об'єднання позовних вимог, зокрема в одній заяві об'єднано вимоги, не пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Донецької області від 24.11.11 Залізниця 08.12.11 звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила зазначено ухвалу місцевого суду скасувати, а справу направити до господарського суду Донецької області для розгляду по суті.

Постановою від 17.04.12 Донецького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий -Шевкова Т.А., судді -Бойченко К.І., Чернота Л.Ф.) апеляційну скаргу Залізниці залишено без задоволення, а ухвалу від 24.11.11 господарського суду Донецької області - без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх судових інстанцій, Залізниця звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати, а справ передати на розгляд до господарського суду Донецької області.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, ст.ст. 58, 63 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторони, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи , Залізницею заявлено позов про стягнення штрафу у зв'язку з виявленням неправильного визначення маси вантажу відправником в залізничних накладних №№ 51023448, 51024040, 52065661, тобто за трьома договорами перевезення, в підтвердження чого Залізницею надані комерційні акти № БН 697755/46 від 25.04.11, № БН 697756/47 від 25.04.11, № 697778/69 від 31.05.11.

Суди попередніх інстанцій вказали, що відносини та наслідки, які виникають з якогось одного відправлення, не можна вважати пов'язаними з відносинами і наслідками, які випливають з іншого відправлення.

За наявності таких обставин, попередні суди вказали на порушення позивачем правил об'єднання вимог, як таких, що не пов'язані між собою підставами виникнення, а також поданими доказами.

При цьому, судами встановлено, що позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення штрафу про неправильність зазначення відомостей у накладних, надав різні комерційні акти.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що підставою порушення провадження у справі є позовна заява, що надійшла до господарського суду, якщо її оформлено і подано до господарського суду за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України позивач в позовній заяві повинен викласти обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначивши докази, що підтверджують позов.

Згідно з п. 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що господарський суд повертає позов без розгляду у випадку: якщо порушено правила об'єднання вимог; якщо об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог і сумісний розгляд цих вимог суттєво утруднить вирішення спору чи перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін.

Правила щодо об'єднання позовних вимог встановлено ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, згідно з ч. 1 якої в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Вирішуючи питання щодо можливості прийняття позовної заяви до провадження у даній справі суди зазначили про те, що схожість вимог, договорів, відносин (їх однорідність), спільність предмету договорів і однаковість їхніх істотних умов, так само як і подібність документів, які є доказами невиконання умов договорів і т.п., не дає права позивачеві об'єднувати в одній позовній заяві вимоги із виконання 2-х і більше договорів. Таке об'єднання вимог не відповідає ст. 58 Господарського процесуального кодексу України і тягне за собою повернення позовної заяви без розгляду, відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

За таких підстав, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, а тому на підставі п. 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву з доданими до неї документами повернули позивачу без розгляду.

Однак, такі висновки судів попередніх інстанцій є помилковими, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог. При цьому, під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог.

Таким чином, дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Отже, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька однорідних вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому, однорідними можуть вважатися позовні вимоги подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача та виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що за змістом Правил заявлення та розгляду претензій (статті 130-137 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 № 3347, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України

08.07.02 за № 568/6856 на однорідні вантажі, завантажені на одній станції одним відправником на одну станцію призначення на адресу одного одержувача, допускається пред'явлення однієї претензії на групу відправок, але не більше п'яти, а на вантажі, на які складено один комерційний акт на маршрут або групу вагонів, - на всі відправки, зазначені в акті.

Отже, вирішуючи питання щодо відповідності позовної заяви Залізниці

ст. 58 Господарського процесуального кодексу України суди мали надати правову оцінку зазначеним обставин, однак такого зроблено не було, що стало підставою для передчасних висновків судів про порушення Залізницею правил об'єднання позовних вимог та необхідність повернення у зв'язку з цим позовної заяви, поданої у межах даної справи, без розгляду, чим фактично обмежено доступ Залізниці до здійснення правосуддя.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції при винесенні оскаржених судових актів наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі в контексті спірних правовідносин.

За таких обставин оскаржувані ухвала суду першої та постанова суду апеляційної інстанцій не можуть бути визнані законними та обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню, а справа в -направленню на розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу державного підприємства "Донецька залізниця" задовольнити.

Ухвалу від 24.11.11 господарського суд Донецької області та постанову від 17.04.12 Донецького апеляційного господарського суду у справі № 21/104-63 господарського суду Донецької області скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий Є.Першиков судді:Т.Данилова Т.Костенко