Постанова

від 13.06.2012 по справі 2/5005/16721/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2012 року Справа № 2/5005/16721/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач)

суддів:Тищик І.В., Верхогляд Т.А.,

при секретар судового засідання: Турбуєвій А.О.

За участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_3., довіреність №б/н від 28.10.2011 року;

від відповідача:ОСОБА_4, довіреність №28 від 03.01.2012 року;

від Дніпропетровського транспортного прокурора : Колихалін С.С., посвідчення №72 від 07.04.2008 року.

Розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл", м.Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2012 року у справі № 2/5005/16721/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл", м.Дніпропетровськ

до дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", м.Чернігів

за участю Дніпропетровського транспортного прокурора, м.Дніпропетровськ

про стягнення 2 085 025,99 грн., з яких: 1 383307,86 грн. заборгованості за договором поставки № 05-08/4 від 17.10.08р.; 16 742,02 грн. 3% річних; 43 250,22 грн. пені, 14 410,40 грн. індексу інфляції; 627 315,49 грн. збитків, понесених за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2012 року (судді Боділовська М.М. (головуючий), Бєлік В.Г., Мельниченко І.Ф.) направлено справу №2/5005/16721/2011 до господарського суду Чернігівської області за встановленою підсудністю.

Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2012 року мотивована наступним.

16.01.2012 року від представника позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл", м.Дніпропетровськ надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача - дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", м.Чернігів суму в розмірі 2 085 025, 99грн.

Таким чином, суд першої інстанції встановив, що зазначена заява про зміну позовних вимог містить вимоги до відповідача - дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", юридична адреса якого, згідно даних ЄДР юридичних та фізичних осіб - підприємців: м.Чернігів, вул.Київська,17.

Отже, керуючись вимогами статей 13, 15 ГПК України та посилаючись на п.20 Постанови ВГС України від 24.10.2011 року № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам України», господарський суд Дніпропетровської області дійшов висновку про те, що справа №2/5005/16721/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл", м.Дніпропетровськ до дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", м.Чернігів, за участю Дніпропетровського транспортного прокурора, м.Дніпропетровськ про стягнення 2 085 025,99 грн., з яких: 1 383307,86 грн. заборгованості за договором поставки № 05-08/4 від 17.10.08р.; 16 742,02 грн. 3% річних; 43 250,22 грн. пені, 14 410,40 грн. індексу інфляції; 627 315,49 грн. збитків, понесених за кредитним договором -не підсудна даному господарському суду, а матеріали справи підлягають направленню за встановленою підсудністю (господарський суд Чернігівської області).

Позивач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 23.04.2012 року вих.№б\н, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу від 28.03.2012 року та направити дану справу для подальшого розгляду по суті до господарського суду Дніпропетровської області у іншому складі. В обґрунтування підстав звернення з апеляційною скаргою скаржник - товариства з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" зазначив наступне.

В порушення норм процесуального права, на думку скаржника господарським судом Дніпропетровської області були порушені вимоги ч.1, 3 ст.17 ГПК України, оскільки станом на 28.03.2012 року справа №2/5005/16721/2011 вже слухалась по суті, що виключає можливість направлення зазначеної справи за підсудністю до господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 року (у складі колегії суддів: головуючий Білецьаї Л.М. (доповідач,) Тищик І.В., Верхогляд Т.А.) прийнято апеляційну скаргу до розгляду у судому засіданні 23.05.2012 року.

23.05.2012 року від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів, згідно вимог статті 69 ГПК України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 року розгляд справи був відкладений до 13.06.2012 року та продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

05.06.2012 року від представника відповідача надійшов відзив від 30.05.2012 року за вих.№015-11/419 на апеляційну скаргу ТОВ «Резера Ойл», в якій останній, в обґрунтування правомірності та відповідності рішення суду першої інстанції від 28.03.2012 року вимогам чинного законодавства України, посилається на інформаційний лист ВГС України від 26.03.2002 року №01-8/350 «Про деякі питання практики визначення підсудності справ та передачі справ з одного господарського суду до іншого господарського суду».

Відповідно до зазначеного вище листа ВГС України, ч.3 ст.15 ГПК України застосовується у випадках, коли договором, який є предметом спору, передбачені відповідні обов'язки обох сторін. В іншому випадку, відповідно до п.6 ч.3 ст.104 та п.6 ч.2 ст.111-10 ГПК України, рішення господарського суду визнається прийнятим з порушенням правил територіальної підсудності, що є підставою для його скасування. На думку відповідача, відсутні підстави для застосування вимог ч.3 ст.17 ГПК України, на що посилається скаржник, а застосування колегією суддів першої інстанції положення ч.1 ст.17 ГПК України -є правомірним.

Таким чином, відповідач вважає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2012 року поросить залишити - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 13.06.2012 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та прокурора, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" підлягає задоволенню з наступних підстава.

Відповідно до ч.1 ст.15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Частиною 1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.3 ст.510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

З матеріалів справи вбачається, що 17.10.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір поставки №05-08/4. Згідно пп.1.1. п.1 зазначеного договору: позивач (Постачальник) в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов'язується, згідно наданих відповідачем (Покупцем) заявок, передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти (Товар), а саме: бітум та пічне паливо.

З метою гарантії виконання умов Договору поставки №05-08/4 від 17.10.2008 року, між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо -комерційне підприємство «Автомобільні дороги України»17.10.2008 року був укладений договір поруки.

Згідно пп.1.1. п.1 зазначеного договору: товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо -комерційне підприємство «Автомобільні дороги України» (Поручитель) зобов'язується відповідати перед товариством з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл" (Кредитором) за виконання дочірнім підприємством "Чернігівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" своїх зобов'язань за договором №05-08/4 від 17.10.2008 року. Поручитель зобов'язується нести, передбачену законодавством України, юридичну відповідальність (солідарну) за несвоєчасне чи неналежне виконання зобов'язань дочірнім підприємством "Чернігівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" за вищезазначеним договором №05-08/4 від 17.10.2008 року.

За ч.2 ст.553 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником і у випадку порушення зобов'язання останнім, боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники (ст.554 ЦК України).

Позивач, користуючись своїм правом солідарного стягнення коштів з боржника і поручителя, один з яких розташований на території м.Дніпропетровська, звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області, тобто в порядку територіальної підсудності, встановленою ст.15 ГПК України.

16.01.2012 року (т.2 а.с.1-2) позивач надав уточнення позовних вимоги в яких просив стягнути з відповідача - дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", м.Чернігів суму в розмірі 2 085 025, 99грн.

В силу ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У даному випадку уточнення позовних вимог відбулось до початку слухання справи по суті, а зміна підсудності відбулась в період розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст.17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Вищий господарський суд України в своєму інформаційному листі від 29.09.2009 року №01-08/530 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»зазначає, що у підпункті 27.5 пункту 27 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 №04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначено: "Якщо господарський суд, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності, залучив іншого відповідача чи замінив неналежного відповідача і у зв'язку з цим справа стала підсудною іншому господарському суду, питання про підсудність визначається за правилом частини третьої статті 17 ГПК, за винятком випадків, коли наслідком змін на стороні відповідача стає виключна підсудність справи".

Тобто, в контексті порушеного питання, переважному застосуванню перед частиною третьою статті 17 ГПК підлягають усі частини статті 16 цього Кодексу.

За таких обставин, коли позовна заява була подана до належного суду і прийнята господарським судом з дотриманням правил підсудності, а потім справа стала підсудною іншому господарському суду, до таких правовідносин належно застосовувати положення ч.3 ст.17 ГПК України, єдиним виключенням з якої є стан виключної підсудності справи, але не територіальної, як про це помилково зазначає господарський суд. Застосування територіальної підсудності не може бути пріоритетом перед застосуванням ч.3 ст.17 ГПК України

Частина 1 статті 17 ГПК України, яка помилково застосована судом першої інстанції, стосується випадків, коли позовна заява находить до господарського суду з порушенням підсудності. А у разі, коли підсудність змінюється внаслідок зміни суб'єктивного складу сторін у ході судового розгляду, тобто коли у ході судового розгляду справа стала підсудна іншому суду, така справа підлягає розгляду, за винятком випадків виключної підсудності. Йдеться про те, що виключна підсудність має пріоритет.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 10.12.1996р. № 02-5/422 "Про судове рішення" - рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

За таких обставин, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2012 року про направлення справи № 2/5005/16721/2011 за підсудністю - підлягає скасуванню, а справа направленню до господарського суду Дніпропетровської області для її розгляду по суті.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15, 17, 103-106 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Резерв-Ойл", м.Дніпропетровськ - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2012 року по справі № 2/5005/16721/2011- скасувати.

Справу направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя І.В. Тищик