Постанова

від 18.06.2012 по справі 25/220-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2012 р. Справа № 25/220-08

господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -судді Капацин Н.В. -доповідача у справі суддів :Дерепи В.І., Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи -підприємця ОСОБА_4 на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 у справі№ 25/220-08 господарського судуДніпропетровської області за позовомДержавного підприємства "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція" доФізичної особи -підприємця ОСОБА_4 простягнення 20 000 грн. за зустрічним позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 доДержавного підприємства "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція" провизнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності

за участю представників від: позивача ОСОБА_5 (довір. від 05.12.2011р.) відповідача ОСОБА_6 (довір. від 02.09.2009р.)

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція" (Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 (Відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 10.12.2007р. на суму 20 000 грн.

Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 звернулася із зустрічним позовом до ДП "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція" про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.12.2007р. з огляду на те, що Позивач ухиляється від нотаріального посвідчення договору та визнання права власності на приміщення, придбані Відповідачем за цим договором купівлі-продажу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2008р. припинено провадження у справі № 25/220-08 за первісним позовом з огляду на те, що Відповідачем грошові кошти за договором купівлі-продажу від 10.12.2008р. перераховані в повному обсязі.

Зустрічний позов Відповідача задоволено, визнано дійсним договір купівлі-продажу від 10.12.2007р., укладений між ДП "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція" та ФОП ОСОБА_4, визнано право власності за ФОП ОСОБА_4 на конкретно визначене майно, яке було предметом купівлі-продажу за договором від 10.12.2007р.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2011р. у справі № 25/220-08 задоволено апеляційну скаргу Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2008р. скасовано, відмовлено в задоволенні первісного і зустрічного позовів.

Постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на тому, що за договором купівлі-продажу від 10.12.2007р. продано майно державного підприємства без згоди державного органу, уповноваженого управляти державним майном, що є порушенням вимог Закону України "Про управління об'єктами державної власності", договір купівлі-продажу є нікчемним.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ФОП ОСОБА_4 звернулася з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2011р. у справі № 25/220-08 та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2008р. по даній справі.

В касаційній скарзі заявник вказує на те, що при зверненні з апеляційною скаргою Прокуратурою не було пред"явлено жодного підтвердження обмежень прав директора ДП "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція" на укладення договору купівлі-продажу, Відповідач є добросовісним набувачем і в силу статей 330, 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача.

Відповідач також посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки апеляційним судом прийнято апеляційну скаргу Прокурора з пропуском строку апеляційного оскарження рішення, встановленого статтею 93 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між Державним підприємством "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція" (Продавець) і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Покупець) підписано договір купівлі-продажу нерухомого майна від 10.12.2007р.

За цим договором Продавець продав Покупцеві нерухоме майно загальною вартістю 152 854 грн.

До складу предмета договору входять об"єкти нерухомості, а саме: споруда контори, будівля для худоби, гараж, будівля для свиней, будівля прохідної, будівля гаража на 5 автомобілів.

Нерухоме майно передано Позивачем Відповідачеві за актом приймання-передачі від 17.12.2007р.

Факт оплати майна у розмірі 152 854 грн. підтверджується наявними у справі доказами, а тому суди попередніх інстанцій обґрунтовано залишили без задоволення позовні вимоги Позивача.

Сторонами в цій частині рішення судів попередніх інстанцій не оскаржуються.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову апеляційний господарський суд вказав на те, що відповідно до частини 1 статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, а якщо договір купівлі-продажу нерухомого майна нотаріально не посвідчений в силу частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України такий договір є нікчемним.

Частина 2 статті 220 Цивільного кодексу України містить положення, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Матеріали справи не містять доказів ухиляння Позивача від нотаріального посвідчення договору.

До справи додано ніким не завірену копію листа ОСОБА_4 від 10.06.2008р., адресованого директору ДП "Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція", з вимогою з"явитися до нотаріальної контори для нотаріального посвідчення договору від 10.12.2007р.

Але докази надсилання-передачі цього листа Позивачеві Відповідачем не надано і, оскільки, копія цього листа не засвідчена, в силу частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України він не має доказової сили.

Тобто, згідно з частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України Відповідач не довів про його порушене право, докази ухиляння Позивача від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу відсутні.

Крім того, за договором купівлі-продажу від 10.12.2007р. відчужено майно державного підприємства без згоди Міністерства аграрної політики України (органу управління майном Позивача) та без погодження Фонду державного майна, що є порушенням норм Закону України "Про управління об"єктами державної власності" і Порядку відчуження об"єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007р. № 803, а тому договір купівлі-продажу від 10.12.2007р. вважається таким, що укладений з порушенням норм чинного законодавства і не може бути визнаний дійсним в судовому порядку.

Не заслуговують на увагу доводи скаржника про те, що йому не було відомо про обмеження прав директора Позивача на укладення договору купівлі-продажу, а тому Відповідач є добросовісним набувачем нерухомого майна, оскільки Відповідач мав знати загальновідомі норми права про необхідність нотаріального посвідчення і державної реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Частина 2 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду у зв"язку з порушенням норм процесуального права і серед них відсутня підстава для скасування постанови апеляційного господарського суду, прийнятої за результатами розгляду апеляційної скарги, яка надійшла з пропуском строку, встановленого статтею 93 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування постанови апеляційного суду по даній справі.

Касаційна скарга ФОП ОСОБА_4 залишається без задоволення, а постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2011р. у справі № 25/220-08 -без змін.

Керуючись ст.ст. 111 5 -111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 у справі № 25/220-08 залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді В.І. Дерепа

Д.С. Кривда