Постанова

від 19.06.2012 по справі 8/258

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р. Справа № 8/258

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Запорощенка М.Д. - головуючого,

Акулової Н.В.,

Алєєвої І.В.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства

"Райффайзен Банк Аваль" в особі

Луганської обласної дирекції

на рішення господарського суду Луганської області

від 19.09.2011 року

та постанову Донецького апеляційного господарського

суду від 07.12.2011 року

у справі № 8/258

господарського суду Луганської області

за позовом Малого приватного підприємства

"Виробничо-комерційна фірма "Міллєніум"

до Відкритого акціонерного товариства

"Луганськмлин"

за участю третіх осіб, які не

заявляють самостійних вимог

на предмет спору на стороні

позивача 1) Публічного акціонерного товариства

"Райффайзен Банк Аваль" в особі

Луганської обласної дирекції

2) Публічного акціонерного товариства

"Банк "Фінанси та Кредит" в особі

Луганської філії

за участю третіх осіб, які не

заявляють самостійних вимог

на предмет спору на стороні

відповідача Громадянина ОСОБА_5

про стягнення 980 000 грн.

за участю представників:

позивача - Пархоменко Є.О.

відповідача - не з"явились

третіх осіб - ОСОБА_7

не з"явились

не з"явились

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2010 року Мале приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Міллєніум" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Луганськмлин" про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у сумі 980 000 грн., що сплачені в рахунок вартості гуртожитку при виконанні умов договору купівлі-продажу від 22.05.2006 року, зареєстрованим за № 1855, який рішенням господарського суду Луганської області від 21.09.2007 року у справі 18/306пд розірвано, а договір між тими ж сторонами від 15.09.2006 року за № 3990 - про внесення змін до договору від 22.05.06 року, за № 1855 визнано недійсним.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.09.2011 року (суддя Середа А.П.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2011 року (судді: Бойко І.А., Зубченко І.В., Мартюхіна Н.О.), в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції просить скасувати судові акти попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 22.05.2006 року між відкритим акціонерним товариством "Луганськмлин", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Луганськмлин" (продавець), та МПП "ВКФ "Міллєніум" (покупець) у нотаріальній формі (за реєстром №1855) укладений договір купівлі-продажу будівлі гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 1 014 566 грн.

15.09.2006 року сторонами у нотаріальній формі (за реєстром №3990) укладено договір про внесення змін до вищезгаданого договору купівлі-продажу та досягнуто згоди про терміни сплати покупцем часток вартості будівлі.

На виконання умов вказаних договорів покупець сплатив на користь продавця 980 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №640 від 11.09.06 року на суму 500 000 грн.; №643 від 15.09.06 року на суму 280 000 грн.; №703 від 02.10.06 року на суму 100 000 грн. та №47 від 13.02.07 року на суму 100 000 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 21.09.2007 року у справі № 18/306пд, залишеним без змін постановами Луганського апеляційного господарського суду від 22.10.2007р. та Вищого господарського суду України від 30.01.2008р., визнано недійсним договір від 15.09.2006 про внесення змін до договору купівлі-продажу гуртожитку, який укладено між ВАТ "Луганськмлин" та МПП "Виробничо-комерційна фірма "Міллєніум"; розірвано договір купівлі-продажу будівлі гуртожитку від 22.05.2006, який укладено між ВАТ „Луганськмлин" та МПП "Виробничо-комерційна фірма "Міллєніум"; зобов'язано МПП "Виробничо-комерційна фірма "Міллєніум" в триденний строк після набрання рішенням законної сили повернути ВАТ "Луганськмлин" будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Факт сплати позивачем - МПП "ВКФ "Міллєніум" відповідачу - ВАТ "Луганськмлин" суми у розмірі 980 000 грн. у період з 01.09.2006 по 13.02.2007р. підтверджено вищенаведеними судовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На виконання рішення господарського суду Луганської області у справі № 18/306пд від 02.11.2007року Артемівським відділом державної виконавчої служби міста Луганська повернуто відповідачу будівлю гуртожитку.

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.02.08 року у справі №13/723пн, залишеним без змін постановами Луганського апеляційного господарського суду від 22.04.2008р. та Вищого господарського суду України від 15.07.2008р. задоволено позов за позовом ВАТ "Луганськмлин" до ВАТ "Райффайзенбанк Аваль" в особі Луганської філії, МПП "ВКФ "Міллєніум"", Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та визнано за ВАТ "Луганськмлин" право власності на будівлю гуртожитку.

Предметом даного позову є вимога до відповідача про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 980 000 грн., сплаченим позивачем в рахунок вартості гуртожитку при виконанні умов договору купівлі-продажу від 22.05.2006 року, зареєстрованим за №1855, який рішенням господарського суду Луганської області від 21.09.2007 року у справі 18/306пд розірвано, а договір між тими ж сторонами від 15.09.2006 року, за № 3990 - про внесення змін до договору від 22.05.06 року за № 1855 визнано недійсним.

07.12.2009 року господарським судом Луганської області порушено провадження у справі №12/117б за заявою кредитора - відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції про банкрутство малого приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Міллєніум", а ухвалами суду від 04.01.2010 року та від 15.03.2010 року, відповідно, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Просолупова О.Л. та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, в т.ч. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції м. Луганськ на суму первинно заявлених вимог у розмірі 490 330,74 грн., додатково заявлених в сумі 14 561 394,28 грн., забезпечених заставою в сумі 48 920,00грн. та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Луганської філії м. Луганськ в сумі 2 593 484,94грн.

Постановою суду від 13.05.2010 року МПП "ВКФ "Міллєніум" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Просолупова О.Л.

Обгрунтовуючи свої вимоги, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції зазначило, що незважаючи на розірвання договору купівлі -продажу від 22.05.2006р. в процесі ліквідації позивача ліквідатором виявлено факт неповернення ВАТ "Луганськмлин" отриманих від МПП "ВКФ "Міллєніум" грошових коштів в сумі 980 000 грн. та факт безпідставного утримання грошей у цій сумі.

Водночас, відповідач заперечив проти вимог позивача, посилаючись договір поруки №25-п-16/2010-204юр, укладений 07.09.2007 року між громадянином ОСОБА_5 (поручитель), МПП "ВКФ "Міллєніум""(кредитор) та ВАТ "Луганськмлин" (боржник), відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником обов'язку щодо повернення грошових коштів у сумі 980000 грн., які сплачені МПП "ВКФ "Міллєніум" за будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, за договором купівлі-продажу від 22.05.06 року, укладеним між кредитором та боржником.

Так, пунктом п.1.1 цього договору визначено, що у разі визнання договору купівлі-продажу розірваним чи недійсним у судовому порядку у справі №18/306пд, в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником обов'язку щодо повернення грошових коштів, які сплачені МПП "ВКФ "Міллєніум" за будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, за договором купівлі-продажу від 22.05.2006 року та не повернуті кредитору на момент розірвання чи визнання недійсним договору, в загальній сумі 980 000 грн.

Рішенням Артемівського районного суду міста Луганська від 19.04.2011 року у справі №2/1203/1005/2011 відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним договору поруки №25-п-16/2010-204юр від 07.09.2007 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору поруки №25-п-16/2010-204юр від 07.09.2007 року, місцевий суд послався на те, що між сторонами укладено договір поруки, зміст якого не суперечить чинному законодавству, відповідає внутрішній волі сторін і спрямований на встановлення певних цивільно -правових відносин, про що свідчить його виконання відповідачем без будь -яких претензій та зауважень, а факту фальсифікації договору не доведено.

Переглядаючи в апеляційному порядку рішення місцевого суду, апеляційним судом 14.07.2011 року прийнято ухвалу у справі № 22ц-3182/11 про відмову в задоволенні позовних вимог МПП "ВКФ "Міллєніум", однак з інших мотивів, ніж наведені у мотивувальній частині рішення.

Так, суд апеляційної інстанції зазначив про факт відсутності укладення спірного договору поруки між сторонами, а крім того, спірний договір поруки є правочином, який не вчинено.

Приймаючи рішення у даній справі про відмову в задоволенні позову про стягнення 980 000 грн., суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, вірно вказав, що висновки районного суду щодо факту отримання МПП "ВКФ "Міллєніум" коштів у загальній сумі 980 000 грн. не спростовано судом апеляційної інстанції та, враховуючи надання відповідачем оригіналів та засвідченої копії спірного договору поруки і доказів погашення боргу поручителем, зазначив, що висновок апеляційного суду Луганської області про відсутність укладення договору поруки і неіснування взагалі такого правочину спростовується даними обставинами, а тому факт схвалення договору поруки та факти внесення поручителем до каси МПП "ВКФ "Міллєніум""грошових коштів у загальній сумі 980 000 грн. визнав доведеними та такими, що не потребує повторного доведення, в порядку частини 4 ст.35 ГПК України, як такі що встановлені рішенням Артемівського районного суду міста Луганська від 19.04.2011 року у справі №2/1203/1005/2011.

Доказів недійсності № 25-п-16/2010-204/юр від 07.09.2007р. договору поруки, а також його зміни чи розірвання матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Параграф 3 глави 49 ЦК України не містить будь-яких обмежень щодо укладення договору поруки, у тому числі і щодо того, що його стороною може бути фізична особа -громадянин України.

В силу частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 598 цього ж Кодексу зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Посилаючись на Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.04 року №637, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13.01.05 року за №40/10320, місцевий суд визнав квитанції до прибуткових касових ордерів № 172 від 07.09.2007р., № 5 від 22.01.2009р. та № 197 від 16.11.2007р. документально доведеним фактом виконання поручителем -третьою особою ОСОБА_10, обов'язку ВАТ "Луганськмлин" з повернення на користь МПП "ВКФ "Міллєніум""грошових коштів у сумі 980 000 грн.

Відтак, факт внесення грошових коштів у сумі 980 000 грн. громадянином ОСОБА_5 (поручителем) за прибутковими касовими ордерами № 172 від 07.09.2007р., № 5 від 22.01.2009р. та № 197 від 16.11.2007р. відповідачем доведений, в той час як позивачем належними допустимими доказами даний факт не спростований.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій, а тому не заслуговують на увагу.

В зв"язку з зазначеним, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, прийняті рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 -111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.12.2011 року у справі № 8/258 залишити без змін.

Головуючий суддяМ.Д. Запорощенко СуддіН.В. Акулова І.В. Алєєва