Постанова

від 20.06.2012 по справі 38/355пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2012 р. Справа № 38/355пн

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М., - головуючого, Дерепи В.І., Нєсвєтової Н.М. розглянувши матеріали касаційної скаргиПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" на постанову та рішенняДонецького апеляційного господарського суду від 24.04.2012 року господарського суду Донецької області від 13.03.2012 року у справі господарського судуДонецької області за позовомПАТ "Торезька харчосмакова фабрика" доПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" проскасування рішення комісії по розгляду акту про порушення ПКЕЕ від 18.06.2009 року №032741, оформленого протоколом від 02.12.2011 року №134 та за зустрічним позовомПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" доПАТ "Торезька харчосмакова фабрика" простягнення вартості донарахованої електроенергії у розмірі 67170,54 грн.

в засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явились; - відповідача:Єпішев О.В.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року ПАТ "Торезька харчосмакова фабрика" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" про скасування рішення комісії по розгляду акту про порушення ПКЕЕ від 18.06.2009 року №032741, оформленого протоколом від 02.12.2011 року №134.

У січні 2012 року ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" звернулось до суду із зустрічною позовною заявою про стягнення вартості донарахованої електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ у розмірі 67170,54 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.03.2012 року первісний позов задоволено повністю. Скасовано рішення комісії Торезького району електричних мереж Харцизьких електричних мереж ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" по розгляду Акту про порушення ПКЕЕ від 18.06.2009 року №032741, оформлене протоколом №134 від 02.12.2011 року. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2012 року рішення місцевого господарського суду Донецької області від 13.03.2012 року залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2012 року та рішення господарського суду Донецької області від 13.03.2012 року скасувати та направити справу на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 07.07.2004 року між ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" (постачальник) та ПАТ "Торезька харчосмакова фабрика" (споживач) був укладений договір про постачання електроенергії №133, за умовами якого постачальник зобов'язався здійснювати постачання споживачу електроенергії, а споживач -сплачувати вартість спожитої електроненргії на умовах, визначених договором та додатків до нього .

Згідно п. 9.5 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня поточного року та вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

18.06.2009 року уповноваженими представниками відповідача було проведено обстеження об'єкту позивача, розташованого по пров.Мельничний,8 м. Торез, в ході якого встановлено пошкодження розрахункових засобів обліку електроенергії (у скритому місці) та вчинено дії, які призвели до зміни показів засобів обліку електричної енергії, про що складено акт №032741.

23.06.2009 року на засіданні комісії відповідача по розгляду вказаного акту було прийнято рішення, оформлене протоколом №48, на підставі якого позивачу нараховано до сплати 442700,51 грн. вартості недорахованої електричної енергії в обсязі 631059 кВт/год.

Однак, Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Донбаському регіоні в Акті №02/14-0250 від 10.07.2009 року вказано, що нарахування недооблікованої енергії має бути виконано відповідачем за первісним позовом з 05.05.2009 року за коефіцієнтом 0,5.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі №24/68пн від 03.08.2011року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2011 року скасовано рішення комісії Торезького РЕМ Харцизьких електричних мереж ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" по розгляду Акту про порушення ПКЕЕ від 18.06.2009 року №032741, оформленого протоколом від 23.06.2009 року № 48.

02.12.2011 року комісією Торезького РЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ 02.12.2011 року, оформлене протоколом №134, проведено чергове засідання результатами якого прийнято рішення про нарахування з 05.05.2009 року з застосуванням коефіцієнта використання струмоприймачів 0,75 потужність силових трансформаторів обсягу недорахованої електроенергії по акту про порушення ПКЕЕ №032741 від 18.06.2009 року в розмірі 95 750 кВт/г, на суму 67170,54 грн.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодився й апеляційний господарський суд, виходив з того, що позивачем за зустрічним позовом акт №032741 та розрахунок до нього складені з порушенням ПКЕЕ та Методики .

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками місцевого та апеляційного господарських судів з огляду на наступне.

Згідно статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Згідно з частиною 2 вказаної статті правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Згідно з п.п. 15 та 16 пп. 8.1 ПКЕЕ, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31 липня 1996 року, постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог ПКЕЕ відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Пунктом 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

Пунктом 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562, вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ.

Опис порушення, яке виявлено під час спірної перевірки у позивача за первісним позовом та зафіксовано в Акті, а саме: пошкодження розрахункових засобів обліку електроенергії (у скритому місці) та вчинення дій, які призвели до зміни показів засобів обліку електричної енергії, визначено п.п.3 п.2.1. Методики.

Пунктом 2.5 Методики визначено, що за умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови не допуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті порушень, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним 0,75.

Судами попередніх інстанцій правомірно встановлено, що відповідач за первісним позовом мав використовувати коефіцієнт 0,5.

Крім того, колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що неможливо встановити з Акту №032741 потужність струмоприймачів для розрахунку добового споживання електричної енергії і як наслідок, вартість необлікованої електричної енергії.

В спірному акті №032741 зазначено, що повний перелік та потужність токоприймачів фабрики встановити немає можливості у зв'язку з великою їх кількістю.

Задовольняючи первісні позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 236 Господарського кодексу України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу 67170,54 грн. вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.

За частиною 2 статті 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем за первісним позовом не доведений належним чином розрахунок нарахованої недорахованої електричної енергії, а зазначені в Акті № 032741 дані є недостатніми для визначення його під час розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення первісного позову та скасування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості недоврахованої електроенергії у кількості 95 750 кВт/г, на суму 67170,54 грн., оформлене протоколом комісії №134 від 02.12.2011 року.

Відповідно до приписів ст. 111 7 , переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного, оскаржувані судові рішення є повними, законними та обґрунтованими, прийнятими при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Щодо доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, то вони не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не спростовують висновків суду, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, а зводяться лише до переоцінки наявних в матеріалах справи доказів.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2012 року у справі № 38/355пн залишити без змін.

Головуючий, суддя М.М.Черкащенко

Судді В.І. Дерепа

Н.М. Нєсвєтова