Постанова

від 30.05.2012 по справі 8/132/2011/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 року Справа № 8/132/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Дужич С.П. , суддя Саврій В.А

при секретарі судового засідання Кнапець М.В.

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Вінниці на рішення господарського суду Вінницької області від 20.03.12 р. у справі № 8/132/2011/5003 (суддя Грабик В.В.)

за позовом Прокурора Ленінського району м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької міської ради

до Приватного підприємства "Далі"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "АНТ ЛТД"

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення її у придатний для використання стан шляхом знесення самовільно збудованої споруди, стягнення шкоди.

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - ОСОБА_1 ( довіреність № б/н від 01.11.2011 р. )

від третьої особи - не з'явився

від прокуратури - Рункевич І.В. (посвідчення НОМЕР_1 від 05.11.2010 р.)

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Ленінського району м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької міської ради (надалі -позивач; м. Вінниця, вул. Соборна, 59) звернувся в господарський суд Вінницької області з позовом (а.с. 2-5) до приватного підприємства "Далі" (надалі -відповідач; м. Вінниця, вул. К.Маркса, 12/73) про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення її у придатний для використання стан шляхом знесення самовільно збудованої споруди та повернення земельної ділянки, стягнення 13 110,06 грн. шкоди.

Ухвалою суду від 27.02.2012 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "АНТ" ЛТД (м. Вінниця, пл. Перемоги, 1) (а.с. 69).

Рішенням господарського суду Вінницької області від 20.03.12 р. (а.с. 97-100) у задоволенні позову відмовлено.

Під час розгляду справи господарським судом встановлено, що 04.08.2011 р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки ПП "Далі".

Визнано протиправним та скасовано припис № 000311 від 4 серпня 2011 року Головного управління Держкомзему у Вінницькій області з огляду на неможливість його виконання через неналежне оформлення. Відповідно до вимог п.3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 6 від 17.05.2001р. відсутня сукупність документів необхідних для проведення розрахунку шкоди, спричиненої самовільним зайняттям земельної ділянки. Крім того, при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства та в подальшому прокурором та позивачем не був встановлений власник кафе, факт сплати ОСОБА_3 штрафу за постановою від 05.08.2011р. №101-03-31/71 не є доказом порушення ПП "Далі" земельного законодавства.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції заступник прокурора, звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 114-116) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 20.03.12р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Скаржник стверджує, що не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Припис Головного управління Держкомзему у Вінницькій області від 04.08.11 р. скасовано не з матеріальних, а з процесуальних підстав, тобто судом не встановлено відсутності порушень вимог земельного законодавства, а встановлено порушення порядку складання самого припису по суті. Крім того, в постанові Вінницького окружного адміністративного суду від 24.01.12 р. доведено протиправність оскаржуваних дій, у зв'язку з чим, в цій частині позивачем відмовлено в задоволенні позовних вимог, інші документи, що складались під час виявлення правопорушення, не скасовано.

Скаржник зазначає, що новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі.

Не погоджуючись з доводами викладеними в апеляційній скарзі, відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 20.03.12 р. - без змін.

Відповідач вважає, що відсутня сукупність документів необхідних для проведення розрахунку шкоди, спричиненої самовільним заняттям земельної ділянки. Крім того, при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства та в подальшому прокурором та позивачем не був встановлений власник кафе, тобто та особа, яка мале нести відповідальність у вигляді відшкодування шкоди.

В судовому засіданні відповідач підтримав доводи, наведені в відзиві на апеляційну скаргу.

Водночас, в судове засідання від 16.05.12 р. та від 30.05.12 р. представник позивача та третьої особи не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи, сторони повідомлялись належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштових відправлень. Жодних клопотань щодо відкладення розгляду справи від позивача не надходило.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача та третьої особи, за наявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення представників відповідача, прокурора, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Апеляційний суд не бере до уваги твердження заступника прокурора, що він не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи господарським судом першої інстанції, Наказом Генерального прокурора України від 27.12.11 р. № 202 ш ліквідовано прокуратури Вінницької області Ленінського району м. Вінниці. На даний час діє прокуратура м. Вінниця, до якої додатково введені прокурорсько-слідчі посади ліквідованих прокуратур.

Апеляційний суд зазначає, що на господарські суди України не покладено обов'язок щодо розшуку сторін по справі, тобто суд не мав з'ясовувати, до якої саме прокуратури, після ліквідації, перейшли повноваження прокуратури Ленінського району м. Вінниці.

Крім того, суд зауважує, що в судовому засіданні від 20.03.12 р. був присутній представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові (протокол судового засідання а.с. 96).

Враховуючи вищеописані обставини та той факт, що ухвала про поновлення провадження по справі та призначення розгляду справи на 20.03.12 р., була направлена на адресу прокуратури Вінницької області (яка координує діяльність підпорядкованих їй прокуратур), колегія суду вважає прокурора Ленінського району м. Вінниці належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи вищевказане, строки розгляду позовної заяви, апеляційний суд приходить до висновку, що господарський суд першої інстанції правомірно визнав за можливе здійснити розгляд позовної заяви за відсутності прокуратура, за наявними в матеріалах справи доказами.

Апеляційний суд зауважує, що 15.01.1996 р. між виконкомом Вінницької міської Ради народних депутатів та фірмою "АНТ" укладено типовий договір № 1 на встановлення і експлуатацію тимчасових споруд по вул. Пирогова (кінцева зупинка автобусів 10,12,13) (а.с. 32).

9 серпня 2004 року між ПП "ДАЛІ" в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ "АНТ" укладено договір про оренду кафе-павільйона, яке знаходиться по вул. Пирогова (а.с. 31; надалі -Договір).

Договором передбачено, що фірма "АНТ" ЛТД зобов'язана передати в оренду кафе-павільйон загальною площею 60 кв.м, який знаходиться по вул. Пирогова (п. 2.1).

Відповідно до п. 2.2 Договору, ОСОБА_3 зобов'язана прийняти в оренду кафе-павільйона фірми "АНТ" (п.2.2.).

Всі витрати пов'язані з експлуатацією кафе покладаються на ПП "ДАЛІ", в особі директора ОСОБА_3 (п. 2.3).

04.08.2011 р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Вітюком О.О. у присутності директора ПП "Далі" проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки ПП "Далі" за адресою вул. Пирогова, б/н у м. Вінниці.

Під час проведення перевірки встановлено, що ПП "Далі", в особі директора ОСОБА_3 використовує земельну ділянку площею 0,0750 га (в т.ч. 0,0648 га із земель житлової та громадської забудови, 0,0102 га - із земель водного фонду) по вул. Пирогова, б/н у м. Вінниці.

Вказана земельна ділянка використовується в комерційних цілях за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо даної земельної ділянки, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (а.с. 7) та акти обстеження земельних ділянок № 63 та № 64 від 04.08.2011 р. (а.с. 8, 9).

За результатами перевірки державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Вінницької області 04.08.11 р. складено припис № 000311, яким зобов'язано відповідача у 30-ти денний термін усунути виявлені порушення земельного законодавства, про виконання припису повідомити до 04.09.2011 р. управління Держземінспекції Головного управління Держкомзему у Вінницькій області (а.с. 11).

Крім того, у зв'язку з виявленими порушеннями земельного законодавства державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Вінницької області Вітюком О.О. складено протокол про адміністративне порушення № 00156 (а.с. 12) стосовно директора відповідача ОСОБА_3 за фактом порушенням ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України. Протокол вручено відповідачу під розпис 05.08.2011 р .

На підставі вищевказаного протоколу державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Вітюком О.О. винесено постанову № 101-03-31/71 від 05.08.2011 р., якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с. 14).

З матеріалів справи вбачається, що штраф сплачено ОСОБА_3 у добровільному порядку, що стверджується копією квитанції № 16947142 від 15.08.2011 р. (а.с.15).

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.01.12 р. по адміністративній справі № 2а/0270/4809/11 визнано протиправним та скасовано припис № 000311 від 04.08.11 р. Головного управління Держкомзему у Вінницькій області з огляду на неможливість його виконання через неналежне оформлення.

Частиною 3, 5 статті 19 Господарського кодексу України встановлено, що держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання, зокрема, у сфері земельних відносин - за використанням і охороною земель; державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до статті 15 Земельного кодексу України, статей 5, 6, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", статті 16 Закону України "Про охорону земель" державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснюють Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи зокрема шляхом проведення перевірок. Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003р. № 312 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.12.2003р. за № 1223/8544 (далі - Порядок).

Згідно із ст. 84 ч. 1 ЗК України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Зі змісту цієї норми закону вбачається, що право власності або право користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах, вказаних в цих рішеннях.

В силу дії ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Колегія суду зазначає, що єдиною підставою набуття громадянами та юридичними особами права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України. Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача відсутні правовстановлюючі документи, передбачені ст.ст. 124-126 Земельного кодексу України.

Згідно п. "6" ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний до використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Надаючи оцінку доказам у справі, Рівненський апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Наказом Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель від 12.09.2007р. № 110 затверджені Методичні рекомендації щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004р. з подальшими змінами та доповненнями "Про судову практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК особами, що її заподіяли.

Згідно п. 3.6 та п. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно мати на увазі, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару гранту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963.

Відповідно п. 7 названої Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель та її територіальними органами.

Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 284.

Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди , заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 8 ст. 7 вищезазначеного закону передбачено, що припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно наказу Державного комітету України по земельних ресурсах № 312 від 12.12.2003р., "Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель", затвердженого наказом Держкомзему від 12.12.2003 року № 312, з метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку. Припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису залишається у державного інспектора, другий - вручається або надсилається поштою керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які порушили земельне законодавство (п. 6.3). У разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) за статтею 188 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 6.4).

Відповідно до додатку 2 до Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, в приписі державний інспектор повинен обов'язково вказати конкретні заходи, які необхідно здійснити для усунення виявлених порушень та термін їх виконання.

Апеляційний суд не бере до уваги твердження прокурора, викладені в апеляційній скарзі, що припис скасовано з процесуальних підстав та те, що інші документи, що складались під час виявлення правопорушень не скасовано, що давало можливість суду задоволити позов, виходячи з наступного.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.01.12 р. у справі № 2а/0270/4809/11 встановлено, що державний інспектор, керуючись ст. 6, 10 ЗУ "Про використання та охороною земель" у своєму приписі від 04.08.11 р. вимагає в тридцятиденний термін усунути порушення вимог земельного законодавства, при цьому не вказує конкретних заходів, які повинен вжити позивач для усунення виявлених порушень. В даному випадку, позивач, сплативши штраф, не може належним чином усунути виявлені порушення, оскільки в оскаржуваному приписі не вказано конкретних заходів, які необхідно здійснити позивачеві.

З огляду на дані обставини Вінницький окружний адміністративний суд, дійшов висновку, що виконання вимог державного інспектора, викладених в оскаржуваному приписі, є неможливим, а тому даний припис є неправомірним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевказане, апеляційний суд звертає увагу прокурора на те, що Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.01.12 р. у справі № 2а/0270/4809/11, припис державного інспектора № 000311 від 04.08.11 р. скасовано, а тому він взагалі не існує в правовій природі.

Отже, оскільки припис скасовано, то відповідно до вимог п. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 6 від 17.05.2001р.( з подальшими змінами від 26.12.2011р.) відсутня сукупність документів необхідних для проведення розрахунку шкоди, спричиненої самовільним зайняттям земельної ділянки.

Враховуючи зазначене порушення, допущені при оформленні припису від 04.08.11 року, колегія суддів прийшла до висновку, що вказаний документ є неналежним та недопустимим доказом самовільного використання відповідачем земельної ділянки на території Вінницької міської ради.

Крім того, суд звертає увагу, що виконання рішення в частині звільнення земельної ділянки шляхом демонтажу кафе ПП "Далі" порушень право орендодавця ТОВ "АНТ", що виходячи з загальних норм цивільного законодавства, є неправомірним.

Суд констатує той факт, що при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства та в подальшому прокурором та позивачем не був встановлений власник кафе, тобто саме та особа, яка відповідно до вимог ст. ст. 211, 212 ЗК України повинна нести відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, в разі доведеності такого факту у встановленому законом порядку, та зобов'язана привести земельну ділянку у придатний до використання стан. Адже саме власник кафе встановлював його на земельній ділянці, а не орендар.

Сам по собі факт сплати ОСОБА_3 штрафу за постановою від 05.08.2011р. № 101-03-31/71 не є доказом порушення ПП "Далі" земельного законодавства.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається що кафе знаходилося лише в користуванні відповідача за договором оренди від 9 серпня 2004 року, укладеним з ТОВ "АНТ" ( а.с. 31).

При цьому, згідно протоколу зборів засновників ТОВ "АНТ" ЛТД від 02.03.1996р. № 2 кафе було передано до статутного фонду товариства його засновниками ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с. 84).

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що оскільки відсутні документи, які підтверджують право власності ПП "Далі" на кафе, тобто є недоведеним факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, без належних правових підстав, а тому відсутні підстави для нарахування заподіяної шкоди.

Крім того, в процесі судового розгляду прокурором та позивачами не доведено, що відповідач під час використання земельної ділянки завдав державі чи територіальній громаді шкоду. Так, не доведено погіршення стану земельної ділянки та відповідно необхідність додаткових витрат на її відновлення.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що надані прокурором та позивачем, а також зібрані по справі документи і докази не дають підстав для достовірного і безумовного висновку ні щодо протиправної поведінки відповідача, а ні причинного зв'язку між протиправною поведінкою і заподіянням шкоди та її розміром.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що рішення господарського суду Вінницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

При цьому, судові витрати за розгляд апеляційної скарги, передбачені ст. 44 ГПК України, на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 20.03.12 р. у справі № 8/132/2011/5003 залишити без змін, а апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Вінниці - без задоволення.

Справу №8/132/2011/5003 повернути господарському суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А