Ухвала

від 09.09.2008 по справі 18/496

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ,

вул. Коцюбинського, 2

У Х В А Л А

09.09.2008 року                                                    

 Справа № 18/496

Луганський

апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:

     головуючого судді                      Лазненко Л.Л.

     суддів                                          Іноземцевої

Л.В.

    Якушенко Р.Є.

    При секретарі

     судового засідання                         Михайличенко Д.В.

     та за участю

представників сторін:

     від позивача                                            ОСОБА_1,

паспорт НОМЕР_1 від 27.10.2006

      від відповідача                            Чесебієв А.П.,

за дов. від 01.09.2008 б/н

     Розглянувши

     апеляційну скаргу                      Приватного підприємця

ОСОБА_1,

м.Рубіжне Луганської області

     на рішення         

     господарського

суду                  Луганської області

від 14.07.2008

     у справі                                                

№ 18/496 (суддя Корнієнко В.В.)

за позовом                                    Приватного

підприємця

ОСОБА_1,

м.Рубіжне Луганської області

до відповідача 

                                  Відділу

державної виконавчої служби

Рубіжанського міського управління юстиції,

м.Рубіжне Луганської області

    про                                         

стягнення 64500 грн. 00 коп.

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1

звернулася до господарського суду Луганської області з позовом до відділу

державної  виконавчої служби

Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області про стягнення

64500 грн. 00 коп. -шкоди, що заподіяна відповідачем у ході примусового

виконання рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 23.04.2002

про виселення позивача з нежитлового приміщення.

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.07.2008 по

справі № 18/496 (суддя Корнієнко В.В.) у позові відмовлено за

необґрунтованістю.

Позивач оскаржила вказане рішення до Луганського апеляційного

господарського суду, прохає його скасувати, а за прийнятим новим рішенням

задовольнити вимоги за позовом у справі.

За доводами апеляційної скарги судом не в повному обсязі з'ясовані

обставини по справі.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного

господарського суду від 06.08.2008 по справі № 18/496 для розгляду апеляційної

скарги підприємця ОСОБА_1 від 30.07.2008 на рішення господарського суду

Луганської області від 14.07.2008р. у справі № 18/496, відповідно до ст. 28

Закону України «Про судоустрій України», призначена судова колегія у складі суддів:

Медуниці О.Є. -суддя -головуючий, Лазненко Л.Л. -суддя, Якушенко Р.Є. -суддя.

Ухвалою судової колегії від 06.08.2008 порушено апеляційне

провадження по справі № 18/496.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного

господарського суду від 08.09.2008 у зв”язку з відпусткою виключено зі складу

судової колегії головуючого суддю Медуницю О.Є., призначено головуючим суддю

Лазненко Л.Л. та введено до складу судової колегії суддю Іноземцеву Л.В.

Відповідач у справі відзивом № 10944 від 03.09.2008 висловив, що

доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі на рішення місцевого

господарського суду Луганської області по справі № 18/496, не ґрунтується на

нормах матеріального та процесуального права, а з того апеляційна скарга не

підлягає бути задоволеною.

До початку судового засідання, яке відбулося 09.09.2008, апелянтом

подано суду другої інстанції письмове уточнення та доповнення до апеляційної

скарги по справі               № 18/496.

Заявником апеляційної скарги зазначено, що оскаржене по справі №

18/496 рішення не відповідає вимогам п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду

України «Про судове рішення»№ 11 від 29.12.1976

Апелянтом в уточненні до скарги, наголошено, що саме вона є

власником майна, а з того вправі вимагати від ВДВС його повернення

(відшкодування вартості).

Підставою звернення з позовом у справі є неповернення відповідачем

майна, що зазначено в акті опису.

Докази вручення відповідачеві письмового уточнення -доповнення до

апеляційної скарги або надіслання його останньому позивачем  апеляційної інстанції не надано.

В судовому засіданні 09.09.2008 позивач наполягав на задоволенні

апеляційної скарги, скасуванні оскарженого по справі рішення та повному

задоволенні позову по справі.

В обґрунтування своїх доводів апелянт довів суду:

- держвиконавчим органом відкрито виконавче провадження по

виконанню рішення Рубіжанського міського суду від 23.04.2002 щодо зобов'язання

звільнити вбудоване нежитлове приміщення за адресою: м.Рубіжне, пр.Кірова, 29,

тобто не по майновому спору;

- Законом України «Про виконавче провадження»не передбачений арешт

майна при виконанні рішення не по майновому стягненню;

- відповідачем здійснений опис майна з накладенням на нього

арешту, про що складений відповідний акт від 24.04.2003;

- описане та арештоване майно передано відповідачем у справі на

відповідальне зберігання власнику приміщення - ОСОБА_2, у якого позивачем

орендовувалося нежитлове приміщення, 

розташоване за вищеназваною адресою;

- власник  приміщення

ОСОБА_2 в цей час мешкає у м.Євпаторія, а описане та арештоване ВДВС майно

позивача втрачено;

- незважаючи на неодноразові звернення до відповідача з проханням

(вимогою) повернення майна, що описано та арештовано, відповідач у справі не

виконав дії щодо повернення власникові (позивачеві) належного йому майна, хоча

вже сплинуло більш ніж три роки;

- власник майна вправі вимагати повернення свого майна або

відшкодування його вартості;

- загальна сума шкоди -64500 грн. 00 коп., яка заявлена до

стягнення за позовом у справі, визначена, виходячи з вартості майна (кожної

окремої позиції), що не повернена власникові та вказана відповідачем у акті

опису та арешту майна від 24.04.2003                           № АА № 161019,

відповідно з власною оцінкою арештованого майна;

- відповідно до ч. 3 ст. 55 

Закону України «Про виконавче провадження»арешт застосовується для

забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній  передачі стягувачеві або реалізації;

- ВДВС було зрозуміло значення термінів: боржник (до якого

позивач, взагалі, не  відносився) та стягувач,

якого не існувало, бо виконання судового рішення провадилося не по майновому

спору.

З такого, на думку апелянта, підстав для застосування ст. 55

Закону України «Про виконавче провадження»у відповідача не було.

09.06.2003 державним виконавцем винесена постанова про закінчення

виконавчого провадження, але питання щодо скасування накладеного арешту на моє

майно ВДВС не вирішено, згідно ст. 38 Закону України «Про виконавче

провадження».

Звернення стосовно зняття вказаного арешту залишені ВДВС без

реагування на цей час - майно не повернуто, з того заявлена по справі вимога

щодо стягнення                      

64500 грн. 00 коп. вартості арештованого майна, яке втрачене, що

визначена окремо по кожному товару, зазначеному 

в акті опису, безпосередньо державним виконавцем.

Відповідач у справі свої заперечення проти позову та апеляційної

скарги обґрунтував наступним:

- 26.03.2003 винесена постанова про відкриття виконавчого

провадження, на  виконання рішення

Рубіжанського міського суду по немайновому спору  - про звільнення ОСОБА_1 вбудованого

нежитлового приміщення за адресою: м.Рубіжне,                     пр.Кірова, 29;

- ОСОБА_1 у визначений ВДВС термін -до 03.04.2003 в добровільному

порядку не виконала рішення суду, на попередження виконавчої служби не

відреагувала, як і у подальшому залишила без реагування попередження від

15.04.2003 та 17.04.2003;

- Рубіжанський ВДВС 18.04.2003 одержав від ОСОБА_1 довідку про її

знаходження у лікарні  в неврологічному

відділенні;

- 18.04.2003 ВДВС відкладено здійснення виконавчих дій до

24.04.2003, до  цього  терміну ОСОБА_1 рішення суду не виконала

-самостійно не звільнила орендоване приміщення, у тому числі від свого майна,

що ускладнювало виконання рішення суду;

- 24.04.2003, керуючись ч. 3 ст. 79 Закону України «Про виконавче

провадження», державним  виконавцем

проведені дії по примусовому виконанню рішення Рубіжанського міського суду,

встановлено наявність майна, належного позивачеві по справі, для забезпечення

зберігання цього майна в присутності понятих воно було описано, на нього

накладений арешт і це майно передане на відповідальне зберігання під особистий

підпис  власнику приміщення -гр. ОСОБА_2,

що зафіксовано в акті від 24.04.2003.

Відповідач вважає, що ним не заподіяна позивачеві шкода, бо

вивезення або перевезення описаного майна державним виконавцем  не здійснювалося.

За ствердженням відповідача, позивачем у справі самостійно

вивезено своє майно, підприємець ОСОБА_1 розпоряджалася своїм майном,

продовжувала займатися підприємницькою діяльністю у приміщенні магазина,

розпоряджалася своїм майном, яке було описано.

Документальне підтвердження вищевказаного відповідачем суду не

надано, лише зроблено посилання на постанову прокурора м.Сєвєродонецька про

відмову в порушенні кримінальної справи від 20.02.2004.

Відповідачем не надано суду обґрунтування щодо забезпечення

порядку зберігання майна позивача, згідно ч. 4 ст. 79 Закону України «Про

виконавче провадження», а також підстав винесення постанови про закінчення

виконавчого провадження, без здійснення заходів щодо передачі майна від

зберігача власникові (позивачу).

Окрім цього, відповідачем не доведено суду -саме з чого описане

майно так і не було повернуто власникові, незважаючи на його численні звернення

до прокуратури, управління юстиції з цього питання та їх відповіді, що власник

майна одержить майно, якщо заявить про це бажання.

Судова колегія визначила доцільним 

відкласти розгляд апеляційної скарги, згідно ст. 38 Господарського

процесуального кодексу України, витребувати у сторін документи та матеріали, необхідні

для повного та всебічного вирішення спору по справі.

Враховуючи, що відповідач у справі -державна організація, до якої

заявлений майновий спір, з ініціативи Луганського апеляційного господарського

суду, відповідно до          ст. 27

Господарського процесуального кодексу України, треба залучити до справи, як

третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні  відповідача -Управління  державного казначейства у м.Рубіжне

Луганської області.

Керуючись ст. ст. 27, 38, 77, 86 Господарського процесуального

кодексу України -судова колегія Луганського апеляційного господарського суду, -

У х в а л и л а :

1. Розгляд апеляційної скарги відкласти на 23.09.2008, о 15

год. 00 хв.

2. Судове засідання відбудеться у приміщення Луганського апеляційного

господарського суду за адресою: м.Луганськ, вул.Коцюбинського, 2, 6-й  поверх, кімн.                   № 606.за обов'язковою участю

позивача та повноважного і компетентного представника відповідача.

3. Залучити до участі у справі № 18/496 в якості третьої особи,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору по справі з боку відповідача

-Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції

Луганської області, -Управління Державного казначейства у м.Рубіжне Луганської

області.

4. Зобов'язати позивача по справі надіслати третій особі

-Управлінню державного казначейства у м.Рубіжне Луганської області належні

ксерокопії позовної заяви по справі, апеляційної скарги та  уточнення (доповнення) до неї, а

відповідачеві -уточнення (доповнення) до апеляційної скарги.

Докази надіслання цих матеріалів 

одержувачам: відповідачеві та третій особі -надати суду до справи.

5. Зобовязати позивача  представити суду:

- письмово обґрунтоване пояснення нарахування суми шкоди (за який

саме переліком товару виходячи з якої вартості товару, на яку загальну суму, де

ця вартість зазначена) -до справи;

- усе листування з відповідачем, іншими правоохоронюваними

органами щодо заявлення вимоги повернути майно, що було описано та на яке

накладений арешт (належні ксерокопії  -

до справи, оригінали -для огляду);

- документи про наслідки розгляду судом скарги на дії ВДВС

стосовно опису та арешту майна -неправомірних дій ВДВС з цього  (до справи) належні ксерокопії,  оригінали для огляду в судовому засіданні;

- письмове обґрунтоване пояснення з яких підстав є ствердження, що

описаного (арештованого) за актом ВДВС майна вже не існує та воно втрачено.

6. Зобов'язати відповідача по справі:

- надати відзив на уточнення (доповнення) позивача до апеляційної

скарги (до справи);

- обґрунтований контррозрахунок суми позову по справі, з письмовим

поясненням, докази наявності правових підстав для накладення арешту на описане

за актом майно позивача, який не є боржником, бо виконавчий лист, який надійшов

до ВДВС на виконання, виданий згідно судового рішення по немайновому спору (до

справи);

- письмове обґрунтоване пояснення з чого описане майно знаходилося

на зберіганні більш, ніж три роки та не було повернуто власникові (позивачеві)

або реалізовано згідно ч. 4 ст. 79 Закону України «Про виконавче

провадження»(до справи);

- докази повернення позивачеві (власникові) його майна, що було

ВДВС описано за актом (та на яке накладений арешт), враховуючи неодноразове

численне звернення позивача щодо повернення його майна, зазначеного в акті

опису;

- якщо арештоване майно не поверталося позивачеві, надати суду

нормативно-документальне обґрунтування підстав неповернення майна власникові

(до справи), представити суду другої інстанції 

усе  виконавче  провадження щодо виконання рішення суду

м.Рубіжне Луганської області від 23.04.2002р. (оригінал -для огляду, належні

ксерокопії усіх матеріалів цього виконавчого провадження -до справи);

- документально-нормативне підтвердження наявності підстав для

закриття виконавчого провадження, коли питання, щодо майна позивача, яке

описано, не вирішено (не повернуто власникові тощо);

- документальне підтвердження, що позивач розпоряджалася своїм

майном після його опису та арешту, вивозила своє майно з магазину, проникала у

магазини і займалася підприємницькою діяльністю, використовуючи свій товар, на

який був накладений арешт;

- письмове пояснення наявності доцільності знаходження майна

позивача під арештом і чому воно не було повернуто власникові, а також з чого у

відзиві позивач  називається відповідачем

боржником (до справи).

7. Зобов'язати третю особу надати відзив на апеляційну

скаргу та вказати банківські реквізити відповідача,  з яких можливо здійснення стягнення (до

справи).

8. Запропонувати прокурору м.Северодонецька Луганської області

письмово довести Луганському апеляційному господарському суду саме на підставі

яких документальних підтверджень у постанові від 20.02.2004 про відмову в

порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382

Кримінального кодексу України, вказано, що ОСОБА_1 після фактичного виконання

ВДВС                    м. Рубіжне

рішення суду у приміщенні магазину продовжувала займалася  підприємницькою діяльністю, «без відома, а у

подальшому з відома, але всупереч волі ОСОБА_2 розпоряджалася належним їй

майном», яке зазначено державним виконавцем за актом опису.

Відповідь має важливе для суду значення, оскільки держвиконавчий

орган -відповідач посилається на вищеназване, як встановлений правоохоронним

органом факт, а власник приміщення ОСОБА_2 (де містився магазин ОСОБА_1),

письмово заявив, що в прокуратурі м.Сєвєродонецька є відеозапис.

Сторонам у справі роз'яснюється, що за ухилення від вчинення дій,

покладених господарським судом на сторону, з винної сторони можливе стягнення

штрафу в порядку і розмірі, передбаченому п.5 ст.83 Господарського

процесуального кодексу України.

           Головуючий суддя                                                    

Л.Л.Лазненко

          Суддя                                                              

          Л.В.Іноземцева

Суддя                                                                             

Р.Є.Якушенко

Надруковано 7 примірників:

1-          до справи

2-          позивачу

3-          відповідачу

4-          третій особі -

Управлінню Державного казначейства у м.Рубіжне Луганської області

5-          прокуратурі

м.Сєвєродонецька Луганської області

6-          прокуратурі Луганської області

7-          до наряду

Внесено