Рішення

від 05.06.2012 по справі 2-6584/11

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2-6584/11

Пр. № 2/2027/1331/2012

РІШЕННЯ

іменем України

05.06.2012 р. м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді - Поліщук Т.В.,

при секретарі - Черновій М.С. ,

представника позивача - Жигуліна Ю.М.

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № HAE2GK01270040 від 28.12.2005 р.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, у якому зазначає, що відповідно до укладеного договору № HAE2GK01270040 від 28.12.2005 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 14805.29 Доларів США на термін до 25.12.2020 р., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідно договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. ОСОБА_3 належним чином свої зобов'язання щодо повернення кредиту не виконала. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 22.08.2011 року має заборгованість - 35623,07 Доларів США, яка до теперішнього часу не сплачена. Таким чином у позивача виникла необхідність звернутися до суду з цим позовом.

14.05.2012р. представник позивача уточнив позовні вимоги та додатково повідомив суду, що 11.11.2008 р. рішенням Московського районного суду м. Харкова № 2-3271/2008 з ОСОБА_3 було стягнено на користь позивача заборгованість за кредитним договором № HAE2GK01270040 від 28.12.2005 року станом на 30.10.2007р., яка складала 130607,35 дол. США, а саме: основний борг -13172,80 дол. США; відсотки -4078,92 дол. США; комісія -457,60 дол. США; пеня -12898,03 дол. США. На підтвердження своїх вимог представником надано новий розрахунок заборгованості. На підставі викладеного, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_3 заборгованість у вигляді відсотків, комісії та пені, які були нараховані в період з 30.10.2007 р. до 22.08.2011р. в розмірі 19186,03 дол. США, що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ № 205/ 316 від 19.08.2011 року складає 152912,66 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги та просив суд стягнути заборгованість за договором, що складається з відсотків, комісії та пені, які нараховані банком в період з 30.10.2007 р. до 22.08.2011 року.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та вчасно.

Представник відповідача, ОСОБА_2, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та надав суду письмові заперечення, в яких зазначав, що вимога банку є незаконною оскільки банком не було надано доказів на підтвердження направлення попередження про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, банком не надано первісних бухгалтерських документів, що підтверджують безспірність вимог банку, не погоджувався із розміром пені та відсотків на прострочену заборгованість. Представник відповідача посилався на те, що 11.11.2008 р. рішенням Московського районного суду м. Харкова № 2-3271/2008 з ОСОБА_3 було стягнено на користь позивача заборгованість за кредитним договором № HAE2GK01270040 від 28.12.2005 року, і позов банку є подвійним стягненням. Також зазначив, що вимоги за кредитними зобов'язаннями були забезпечені іпотекою і 31.01.2011р. предмет іпотеки було реалізовано. Тобто, на думку ОСОБА_2, заборгованість за кредитним договором було погашено за рахунок коштів отриманих від продажу предмету іпотеки.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини:

28.12.2005 між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 було укладено договір № HAE2GK01270040, відповідно до якого ОСОБА_3 отримала кредит на строк по 25 грудня 2020 р. включно в розмірі 14 805,29 доларів США: 13 000,00 доларів США на придбання однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, і 1805,29 доларів США на оплату страхових платежів, зі сплатою відсотків за використання кредитом в розмірі 1,33% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісії у розмірі 0,16% від суми наданого кредиту щомісячно. Погашення заборгованості за цим договором здійснюється в наступному порядку: в період сплати, за який прийнятий період з "20" по "25" число кожного місяця, позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж, що складається із заборгованості за кредитом, відсотками та комісією) (а.с. 9-10).

Згідно п. 3.2. договору № НАЕ2GK01270040 від 28 грудня 2005р., при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених договором, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 3,50 %, розраховані від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом. При цьому розраховані відповідно до цього пункту договору відсотки сплачуються щомісячно окремо від щомісячного платежу. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсотки нараховані на прострочену в розмірі 3,50 % сплачуються щомісячно.

Пункт 4.1. договору № НАЕ2GK01270040 від 28 грудня 2005р. встановлено, що при порушенні позичальником своїх зобов'язань банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 1.00% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, що встановлено рішенням Московського районного суду м. Харкова № 2-3271/2008 від 11.11.2008 р. та не заперечується сторонами (а.с. 25).

ОСОБА_3 належним чином свої зобов'язання не виконувала та починаючи з 03.05.2006 р. не сплачувала по кредитному договору, що також не заперечується сторонами.

11.11.2008р. рішенням Московського районного суду м. Харкова № 2-3271/2008 з ОСОБА_3 було стягнено суму виданого кредиту та відсотки, комісію, пеню, нараховані за період 28.12.2005 до 30.10.2007 р. включно та складала 30607,35 доларів США, за курсом НБУ складало 159823,29 грн., а саме: основний борг -13172,80 доларів США; відсотки -4078,92 доларів США; комісія -457,60 доларів США; пеня -12898,03 доларів США (а.с. 25).

Зазначеним рішенням суду договір № HAE2GK01270040 від 28.12.2005 року не було розірвано, тому позивач продовжив нараховувати відсотки, комісію та пеню в розмірах визначених договором.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Главою 50 ЦК України визначено перелік обставин, з якими законодавство пов'язуює припинення дії зобов'язань. У суду немає відомостей про існування обставин, які є підставою для припинення договору № HAE2GK01270040 від 28.12.2005р. За таких обставин суд вважає законним подальше нарахування відсотків та комісії за користування кредитом та пені за неналежне виконання зобов'язань.

Одночасно з цим, згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем до уточнених позовних вимог від 14.05.2012р. вбачається, що позивачем безпідставно включено до розрахунку заборгованість з відсотків в сумі 4,03 доларів США та пені в сумі 248,74 доларів США, нараховані в період з 23.10.2007р. до 30.10.2007р. За таких обставин суд вважає, що стягненню підлягає заборгованість за договором № HAE2GK01270040 від 28.12.2005р., нарахована за користування кредитними коштами в період з 31.10.2007 р. до 22.08.2011р. в розмірі 18933,26 доларів США, що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ № 205/ 316 від 19.08.2011 року складає 150 898,08 грн., та яка складається з 8892,16 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом, 956,80 доларів США заборгованості по комісії та 9084,30 доларів США заборгованості з пені.

31.01.2011р. предмет іпотеки було реалізовано за 9671,38 доларів США. Зазначена сума була направлена на погашення заборгованості за кредитом 3879,85 доларів США та на погашення пені 5791,53 дол. США., що значно менше суми стягнутої за рішенням Московського районного суду м. Харкова № 2-3271/2008 від 11.11.2008 р. Відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону України "Про іпотеку" встановлено: якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває вимоги іпотекодержателя, він має право отримати решту суми з іншого майна боржника у порядку, встановленому законом. Реалізація предмета іпотеки не припиняє основне зобов'язання, яке ця іпотека забезпечувала. Часткове погашення кредиту за рахунок коштів отриманих від продажу предмету іпотеки відображено в розрахунку заборгованості.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в зв'язку з чим суд стягує суму сплаченого позивачем судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, відповідно до ст. ст. 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № HAE2GK01270040від 28.12.2005 р. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1.; адреса: АДРЕСА_2; ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, на рах. № 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором у сумі 18933,26 дол. США, що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ № 205/ 316 від 19.08.2011 року складає 150 898,08 грн.(сто п'ятдесят тисяч вісімсот дев'яносто вісім гривень 08 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, на рах. № 64993919400001, МФО № 305299) сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1508,98.00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу 120.00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Поліщук Т.В.