Ухвала

від 22.08.2012 по справі 2-6584/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/6491/12 Справа № 2-6584/11 Головуючий у 1 й інстанції - Бібік М.М. Доповідач - Дерев'янко О.Г. Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Дерев'янка О.Г.

суддів - Красвітної Т.П., Черненкової Л.А.

при секретарі - Горлаковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»про визнання договору поруки припиненим ; -

встановила:

У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача ПАТ «ОТП Банк», в обґрунтування позову зазначив, що 03.10.2006 року між АКБ «Райффайзенбанк України», нині ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № CL -300/2080/2006, відповідно до якого відповідачці наданий кредит в сумі 17735,00 доларів США зі сплатою 10,99 % річних.

В забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором, 03.10.2006 року між ним та АКБ «Райффайзенбанк України»укладено Договір поруки № SR-300/1408/2006, за яким він зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_3 боргових зобов'язань перед Кредитором за Кредитним договором як солідарні боржники.

У подальшому йому стало відомо, що відповідачем в односторонньому порядку без належного його повідомлення підвищено фіксовану процентну ставку з 10.9% до 20,74 % річних. Вважаючи такі дії банку незаконними позивач просив суд визнати Договір поруки SR-300/1408/2006 припиненим з 04.05.2009 року.

Судом у якості співвідповідача до участі по справі залучено ТОВ «ОТП Факторинг Україна». (а.с.67-70)

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2012 року ОСОБА_2 в задоволенні позову про визнання договору поруки припиненим відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, тому просить його скасувати, постановити нове рішення по суті позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03 жовтня 2006 року між АКБ «Райффайзенбанк України», (нині ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № CL -300/2080/2006, відповідно до якого ОСОБА_3 отримала кредит в сумі 17735,00 доларів США зі сплатою 10,99 % річних.(а.с.9-15)

03 жовтня 2006 року між АКБ «Райффайзенбанк України»та ОСОБА_3 укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № CL -300/2080/2006 від 03.10.2006 року, за яким сторони цієї Додаткової угоди домовились внести зміни та доповнення до Кредитного договору, зокрема: І. Частину № 1 Кредитного договору «БАЗОВІ УМОВИ КРЕДИТУВАННЯ.ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ», доповнено наступним терміном: ТОВ «Віст-Сервіс»(код ЄДРПОУ 31944107), адреса :49100, м. Дніпропетровськ, пр.. Героїв, 1М, з якою Позичальник перебуває у трудових правовідносинах. П. Доповнити п.1.4. Частини №2 Кредитного договору п.п.1.4.1.6. та викласти його в наступній редакції: «1.4.1.6. У випадку розірвання Позичальником трудових відносин з Організацією (незалежно від ініціативи: за ініціативою Організації чи Позичальника), Фіксована процентна ставка підвищується до рівні, що діятиме в Банку на момент звільнення Позичальника. Проценти за новою процентною ставкою нараховуються на непогашену частину Кредиту починаючи з дати звільнення Позичальника (не включаючи цю дату) за фактичну кількість днів користування Кредиттом, виходячи з Річної бази нарахування процентів та Сторони згодні з таким підвищенням процентної ставки без укладення будь-яких додаткових угод до цього Договору та/чи Графіка повернення Кредиту та сплати процентів у новій редакції».(а.с.16)

В день укладення Кредитного договору та Додаткової угоди, а саме 03.10.2006 року в забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором, між ОСОБА_2 та АКБ «Райффайзенбанк України»укладено Договір поруки № SR-300/1408/2006, за яким позивач зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_3 боргових зобов'язань перед Кредитором за Кредитним договором як солідарні боржники. (а.с.17-19)

Генеральним договором № SLP-300/01 від 06.07.2006 року укладеного між АКБ «Райффайзенбанк України»та ТОВ «Віст-Сервіс»п.п.3.1.4 та Генеральним договором № 300/18 від 12.05.2009 року п.п.3.1.4. передбачено, що у разі припинення Працівником Організації (незалежно від ініціативи: за ініціативою Працівника чи Організації) чи у випадку розірвання цього Договору з ініціативи будь-якої із Сторін, Банк підвищує процентну ставку по Кредиту такого Працівника до рівні стандартних процентних ставок, що діяли в Банку на момент видачі кредиту Працівнику. (а.с.60,62)

Листом-повідомленням від 04.05.2009 року ТОВ «ВІСТ»-Сервіс»повідомило ЗАТ «ОТП Банк»зокрема ОСОБА_3 не є працівником Організації. (а.с.59)

Згідно до п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012, № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Враховуючи вище викладені обставини справи, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 під час укладення Договору поруки був обізнаний про наявність укладеної його дружиною Додаткової угоди, та зміни розміру процентів за основним зобов'язанням у разі її звільнення з роботи.

Умови Додаткової угоди були результатом домовленості сторін, в тому числі і поручителя, тому при таких обставинах підстави для додаткового повідомлення поручителя відсутні.

Позивачем не спростовано посилання представника відповідача про те, що укладання Кредитного договору, Додаткової угоди та Договору поруки відбувалось у приміщенні Банку у їх присутності в один день та час.

За таких обставин, посилання суду першої інстанції на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були обізнані з усіма умовами кредитного договору, додаткової угоди до нього, у тому числі із зміною процентної ставки у разі звільнення позичальника з місця роботи є обґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що підстави для припинення поруки відсутні, оскільки закон пов'язує припинення договору поруки не із зміною будь-яких умов основного зобов'язання, забезпеченого порукою, а із зміною основного зобов'язання, за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу його відповідальності.

Таким чином, вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.209,218,303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: