Постанова

від 15.05.2012 по справі 2а-1661/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2012 року місто Київ № 2а-1661/12/1070

12.52

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача: - ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача: - ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Фінансовий холдинг «Укрексімстрах» доБаришівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби проскасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Приватне акціонерне товариство «Фінансовий холдинг «Укрексімстрах»з адміністративним позовом до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2011 року № 0000052200.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10/320 (далі -Положення № 637), оскільки кошти у розмірі 2 129 253, 00 гривень оприбутковані за альтернативним варіантом з урахуванням специфіки роботи Донецької Дирекції позивача, а саме шляхом здійснення обліку усіх отриманих готівкових коштів у повній сумі їх фактичного надходження у 27 книгах обліку розрахункових операцій (надалі -КОРО) на підставі даних розрахункових книжок (надалі -РК). Як вказує позивач, за приписами пункту 4, 2 Положення № 637, відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти та брокери не ведуть касової книги (надалі -КК), а тому висновки відповідача про обов'язкову наявність КК у позивача є помилковими. Також, позивачем зазначається про законодавчу можливість здавання готівки відокремленими підрозділами підприємства не лише до каси таких юридичних осіб, а й до банківських установ для її переказу на банківські рахунки таких осіб. Тому, рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року № 436/95, є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню .

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2012 року позовну заяву було залишено без руху, визначено спосіб та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 13.04.2012 року.

12.04.2012 року до суду надійшло клопотання (вхідний № 2178), в якому позивач на виконання ухвали судді Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2012 року про залишення позовної заяви без руху надає оригінал документу про сплату судового збору у розмірі, що відповідає вимогам чинного законодавства з доказами зарахування сплаченої суми судового збору до Державного бюджету України.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2012 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду на 26.04.2012 року, також, позивача було зобов'язано надати суду копії скарг на податкові повідомлення-рішення до вищестоящих державних податкових інспекцій та рішення ДПС у Київській області та ДПС України за результатами розгляду скарг позивача.

26.04.2012 року в судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.

На виконання вимог ухвали судді Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2012 року про відкриття провадження у справі, 26.04.2012 року представником позивача були надані додаткові докази у справі, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Також у судовому засіданні відбулася заміна відповідача -Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області на належного відповідача -Баришівську об'єднану державну податкову інспекцію в Київській області Державної податкової служби у зв'язку із проведеною реорганізацією державних податкових інспекцій.

У судовому засіданні 26.04.2012 року позивач підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити у повному обсязі .

Відповідач позов не визнав , заперечення надав суду у письмовій формі від 25.04.2012 року № 160/9/10 та просив суд у задоволені позову відмовити. В обґрунтування заперечень відповідач вказав, що оскаржуване рішення прийняте ним з урахуванням вимог чинного законодавства , оскільки при співставленні КОРО та КК перевіряючими встановлено, що суми готівкових розрахунків за перевіряємий період, проведені через розрахункові квитанції, не оприбутковуються у повному обсязі до каси підприємства, а тому позивачем не здійснено оприбуткування готівки на суму 2 129 253, 00 гривень.

У зв'язку з тим, що позивача було зобов'язано надати суду додаткові докази у справі, в судовому засіданні оголошено перерву до 15.05.2012 року.

В призначений день та час 15.05.2012 року в судове засідання з'явилися представники позивача та представники відповідача.

На підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, 15.05.2012 року до суду від позивача надійшло клопотання вих. № 58 від 14.05.2012 року (вхідний № 3513), в яких позивач просив суд долучити до матеріалів справи додаткові докази, а саме:

- дохід від страхової діяльності ДД ПрАТ «ФХ «Укрексімстрах»за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року;

- дохід від страхової діяльності, отриманий ДД ПрАТ «ФХ «Укрексімстрах»за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року;

- схема постачання страхових платежів ДД ПрАТ «ФХ «Укрексімстрах»та проведення операцій з використання Розрахункових Книжок (далі по тексту -РК) страховими агентами;

- довідка про суми перерахованого податку на прибуток з 01.01.2010 року по 30.08.2011 року;

- довідка про рахунки в ПАТ «Універсал банк»;

- довідка про рахунки в ПАТ «Державний Ощадний Банк України»;

- довідка про рахунки в ПАТ «ВТБ Банк»;

- довідка про рахунки в ПАТ «Родовід Банк»;

- копія Книги обліку розрахункових операцій (далі по тексту -КОРО) № 0563000509;

- Журнал ордер по рахунку 363 (агент ОСОБА_6.) за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року;

- копія довідки про реєстрацію КОРО № 0563000509 (агент ОСОБА_6.);

- копії КОРО за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року: 0563000908; 0563000572; 0563000974; 0563000797; 0563000973; 0563000576; 0563000912; 0563000955; 0563000578; 0563000562; 0563000573; 0563000894; 0563000868; 0563000838; 0563000916; 0563000947; 0563000574; 0563000960;

- запит № 904 від 09.04.2012 року Управління Національного Банку України в Донецькій області про надання роз'яснень;

- лист Управління Національного Банку України в Донецькій області № 06-144/3146 від 27.04.2012 року;

- схема оприбуткування готівки страховими агентами ДД ПрАТ «ФХ «Укрексімстрах»;

- копія протоколу про призначення Головою Правління ПрАТ «ФХ «Укрексімстрах»ОСОБА_1;

- копія Наказу про призначення Головою Правління ПрАТ «ФХ «Укрексімстрах»ОСОБА_1;

- письмові пояснення до клопотання вих. № 58 від 14.05.2012 року.

Надані позивачем додаткові докази по справі були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Також, у судовому засіданні досліджено 27 книг обліку розрахункових операції, 6 касових книжок, які велися на підприємстві за перевіряємий період, корінці розрахункових квитанцій, виписки з банків за період перевірки на підтвердження оприбуткування готівки.

Вказані документи були повернуті позивачу після дослідження у судовому засіданні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Фінансовий холдинг «Укрексімстрах»є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Березанської міської ради Київської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 537091 від 05.05.2001 року (09.12.2009 року відбулася зміна місцезнаходження юридичної особи), місцезнаходження: 07540, Київська область, місто Березань, вулиця Леніна, будинок 30, ідентифікаційний номер: 31104824.

З матеріалів справи встановлено, що 10.11.2011 року ДПІ у Калінінському районі міста Донецька було проведено перевірку відокремленого підрозділу Приватного акціонерного товариства «Фінансовий холдинг «Укрексімстрах»- Донецької дирекції Приватного акціонерного товариства «Фінансовий холдинг «Укрексімстрах»(далі по тексту ДД ПрАТ «ФХ «Укрексімстрах»), за результатами якої складений Акт № 4182/22-011/26551766 «Про результати виїзної планової перевірки Донецької дирекції Приватного акціонерного товариства «Фінансовий холдинг «Укрексімстрах»(код ЄДРПОУ 26551766) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року».

Перевіркою встановлено та в Акті зафіксовано наступне порушення податкового законодавства:

- пункт 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10/320, чим встановлено неоприбуткування до каси готівки у розмірі 2 129 253, 00 гривень;

- пункт 6 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в результаті чого виявлено не зберігання КОРО;

- підпункт 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого донараховано пеню на суму 0, 13 гривень.

Висновок податкового органу ґрунтується на тому, що в ході проведення перевірки при співставленні КОРО та КК перевіряючими встановлено, що суми готівкових розрахунків за перевіряємий період, проведені через розрахункові квитанції, не оприбутковуються у повному обсязі до каси підприємства, а тому, на думку відповідача, позивачем не здійснено оприбуткування готівки на суму 2 129 253, 00 гривень.

На підставі Акту перевірки від 10.11.2011 року № 4182/22-011/26551766 працівниками податкового органу винесено податкове повідомлення-рішення від 24.11.2011 року № 0000052200, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10 646 265, 00 гривень та податкове повідомлення-рішення від 24.11.2011 року № 0000062200.

Позивач, не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх шляхом подання скарги до ДПС у Київській області.

Рішенням ДПС у Київській області про результати розгляду скарг від 03.02.2012 року № 20/10/10-206/406-407-13 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 24.11.2011 року № 0000052200 та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.11.2011 року № 0000062200.

Позивач, не погодившись з Рішенням ДПС у Київській області від 03.02.2012 року № 20/10/10-206/406-407-13 в частині залишення без змін податкового повідомлення-рішення від 24.11.2011 року № 0000052200, оскаржив його шляхом подання скарги вих. № 13 від 16.02.2012 року до ДПС України.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 06.03.2012 року № 4060/6/10-2415 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 24.11.2011 року № 0000052200, а скаргу позивача -без задоволення.

Позивач, не погодившись з Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 06.03.2012 року № 4060/6/10-2415 та податковим повідомленням-рішенням від 24.11.2011 року № 0000052200, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати вищевказане податкове повідомлення-рішення, що і є предметом даного позову.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивач не оспорює факти , викладені в акті перевірки в частині обставин, що були встановлені перевіряючими та стосуються ведення касових документів.

Згідно з частиною третьою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З урахуванням відсутності у суду підстав до сумніву щодо достовірності цих обставин, а також добровільності їх визнання, суд дійшов висновку про те, що ведення позивачем книги ОРО та касової книги відбувалося у порядку, зазначеному податковим органом в акті перевірки.

Відтак, спірні правовідносини між сторонами виникли в наслідок різного тлумачення норм законодавства, що регулюють порядок здійснення оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства.

Отже, позивач вважає вищевказане податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства України, тому воно підлягає скасуванню.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.2 Положення про ведення касових операцій, підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Оприбуткування готівки, відповідно до пункту 1.2 глави 1 вказаного Положення, - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до визначення цього ж пункту, книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг), касова книга -це документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.

За приписами пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі -РРО) або використанням розрахункової книжки (далі -РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з пунктом 4.1 Положення про ведення касових операцій, для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі (пункт 4.2 Положення про ведення касових операцій).

Таким чином, за загальним правилом, оприбуткуванням готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (використанням розрахункових книжок), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій або даних розрахункової книжки) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Проте, проаналізувавши норми Положення про ведення касових операцій, суд звертає увагу на ту обставину, що законодавець, з урахуванням специфіки роботи суб'єктів господарювання встановив певні особливості для належного оприбуткування готівкових коштів.

Так, у відповідності до норм пункту 4.2 Положення про ведення касових операцій, відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

Таким чином, у разі якщо зазначені вище підрозділи та представники підприємств -юридичних осіб проводять операції з приймання та видачі готівки через РРО або РК з відображенням їх в КОРО, здійснюють лише операції щодо здавання виручки, але не виконують операції з приймання готівки, а також видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції, що потребують оформлення їх прибутковими та видатковими касовими ордерами і відомостями, то такі підрозділи та представники підприємств -юридичних осіб не оформлюють касові операції касовими ордерами і згідно з вимогами пункту 4.2 Положення -касової книги не ведуть.

Зазначені положення кореспондуються з пунктом 4.3 Положення про ведення касових операцій, відповідно до якого записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. Таким чином, записи у касовій книзі ведуться на підставі касових ордерів.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, Донецька дирекція Приватного акціонерного товариства «Фінансовий холдінг «Укрексімстрах»є відокремленим підрозділом позивача та надає послуги у сфері страхування. На підприємстві працює 27 страхових агентів.

За даними перевіряючих, неоприбуткування до каси підприємства готівки відбулося саме по операціях з отримання готівкових коштів позивачем від своїх страхових агентів, зазначених у Додатку 1 до акту перевірки, оскільки до касової книги підприємства не було занесено відповідних записів .

Про те, суд не може погодитись із таким твердженням, з тих підстав, що, як вбачається з матеріалів справи та відображено в акті перевірки, страхові агенти позивача у своїй діяльності користуються розрахунковими книжками, а тому, з урахуванням вимог пунктів 2.6 та 4.2 Положення про ведення касових операцій, у даному випадку, належне оприбуткування готівкових коштів -є здійснення їх обліку у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі даних розрахункових книжок.

Як вбачається з акту перевірки, перевіряючими встановлено розбіжності між даними касової книги та даними книги обліку розрахункових операцій по розрахункам здійснених через розрахункові квитанції. Вказане підтверджує факт відображення позивачем у книзі обліку розрахункових операцій на підставі даних розрахункових книжок.

Щодо твердження відповідача про необхідність здавання готівкових коштів лише безпосередньо до каси підприємства, то суд зазначає наступне.

За приписами пункту 2.8 Положення про ведення касових операцій, відокремлені підрозділи підприємств -юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Тобто, даною нормою права надано можливість відокремленим підрозділам здавати готівкові кошти не лише до каси юридичних осіб, а і через банківські установи на відповідні рахунки.

З пояснень представника позивача, наданих у ході судового розгляду справи, ДД ПрАТ «ФХ «Укрексімстрах»відкрито ряд розрахункових рахунків у банківських установах, що підтверджується довідками банківських установ, а саме:

- довідка про рахунки в ПАТ «Універсал банк»від 08.05.2012 року № 128/241;

- довідка про рахунки в ПАТ «Державний Ощадний Банк України»від 04.05.2012 року № 1003;

- довідка про рахунки в ПАТ «ВТБ Банк»від 28.04.2012 року № 109/312-2;

- довідка про рахунки в ПАТ «Родовід Банк» від 07.05.2012 року № 151.7-11-005370/881.

Отримана готівкова виручка перераховувалась відокремленим підрозділом позивача, як на відкриті рахунки так і через касу, що відповідає вимогам законодавства .

З огляду на зазначене твердження відповідача про обов'язковість здавання готівкових коштів лише безпосередньо до каси підприємства, є помилковим.

Окрім того, представник позивача зазначив, що облік касових операцій та оприбуткування готівки, шляхом відображення даних розрахункових книжок у книгах обліку розрахункових операцій, здійснюється відокремленим підрозділом позивача з початку роботи. Протягом цього часу податковим органом проводились декілька перевірок стосовно дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, проте, жодних порушень оприбуткування готівкових коштів встановлено не було .

Враховуючи той факт, що законодавство, яке регулює спірні правовідносини, не зазнало суттєвих змін, попередні перевірки фактично підтвердили правомірність здійснення позивачем оприбуткування готівки. Вказані обставини свідчать про відсутність єдиної позиції податкових органів щодо здійснення оприбуткування готівкових коштів відокремленими структурними підрозділами юридичних осіб, які здійснюють страхову діяльність та намагання трактувати законодавчі норми на користь відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно здійснюється оприбуткування готівкових коштів, а висновки Акта перевірки про порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій є помилковим, відтак донараховані штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 10 646 265, 00 гривень -є неправомірними.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак, податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В силу пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Суд, заслухавши думку сторін, всебічно та об'єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 -163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області від 24.11.2011 року № 0000052200.

3. Присудити Приватному акціонерному товариству «Фінансовий холдинг «Укрексімстрах» судові витрати з Державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 травня 2012 р.