Рішення

від 14.06.2012 по справі 5010/243/2012- п-8/10-20/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2012 р. Справа № 5010/243/2012- П-8/10-20/32 Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Доцяк О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Заступника прокурора м. Івано-Франківська,

вул. Гаркуші, 9, м.Івано-Франківськ,76000,

в інтересах держави, в особі: Крихівецької сільської ради,

с.Крихівці, м. Івано-Франківськ,76034.

до відповідача: Приватної фірми "Атар",

вул. Військових ветеранів, 6, м.Івано-Франківськ, 76019;

вул. І.Макуха, 5, м. Івано-Франківськ, 76018;

про: стягнення заборгованості у сумі 79 679,76грн., з яких: 67 945,00грн. - основний борг, 11 734,76 грн. - пеня.

За участю представників сторін:

Від прокурора: Ворох А.В. - помічник прокурора м. Івано-Франківська,

(посвідчення №172 від 20.07.11р.);

Від позивача: ОСОБА_2 - адвокат, (посвідчення №571 від 28.09.06р.),

(довіреність № 61 від 06.02.12р.);

Від відповідача: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Заступник прокурора м. Івано-Франківська, в інтересах держави, в особі: Крихівецької сільської ради, звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - Приватної фірми "Атар" заборгованість у сумі 79 679,76грн. та зобов'язати ПФ "Атар" демонтувати рекламні конструкції.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні, використовуючи своє право надане йому ст.22 Господарського процесуального кодексу України, подав суду заяву № 4096/2012-с вх від 14.06.12р., в якій просять суд, зменшити позовні вимоги в частині зобов'язання ПФ "Атар" демонтувати рекламні конструкції. Просять суд, стягнути з ПФ "Атар" заборгованість в сумі 79 679,76грн., з яких: 67 945,00грн. - основний борг, 11 734,76 грн. - пеня.

Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до зменшених позовних вимог, враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси.

При цьому, суд бере до уваги п.3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.012.11р., п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.10р. №01-08/369, в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. При цьому, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги (зменшені) вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору №19/10 від 01.01.10р., згідно умов якого, позивач надав відповідачу дозвіл на встановлення на земельній ділянці, що розташована на території Крихівецької сільської ради, спеціальні рекламні конструкції, розміром 6*3м.: односторонні рекламні конструкції в кількості 5 шт. - м.Івано-Франківськ, вул.Мазепи (кільце), двосторонні рекламні конструкції в кількості 4 шт. - м.Івано-Франківськ, вул. Довженка (біля авторинку), ("пташка"), вул.Набережна ("пташка");

- акти обстеження земельних ділянок на яких розміщені рекламні конструкції від 15.12.10р., 10.02.12р., 27.01.11р., складені комісією Крихівецької сільської ради, що підтверджують факт використання ПФ "Атар" рекламних конструкцій, обумовлених Договором;

- неналежне виконання відповідачем умов Договору, зокрема п. 1.2 Договору, який передбачає оплату за дозвіл на встановлення рекламних конструкцій, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 67 945,00грн;

- неодноразове звернення до відповідача з вимогами про погашення заборгованості, які залишились без належного реагування з боку відповідача;

- п.3.2 Договору, на підставі якого відповідачу нараховано 11 734,76 грн. - пені.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав. Ухвали суду від 02.03.12р., 15.05.12р., 31.05.12р. з відомостями про дату, час та місце розгляду справи, направлені відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (вул. Військових ветеранів, 6, м.Івано-Франківськ, 76019) та за адресою вказаною у Спеціальнму витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (вул. І.Макуха, 5, м. Івано-Франківськ, 76018) повернулись підприємством зв"язку з відміткою "за зазначеною адресою фірма не числиться".

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст.64, ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цих норм права, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв"язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р.).

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи той факт, що відповідач, відповідно до законодавства належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Між Крихівецькою сільською радою (Сторона-1/позивач) та Приватною фірмою "Атар" (Сторона-2 /відповідач) укладено Договір №19/10 від 01.01.10р.

Згідно п. 1.1. Договору, Сторона-1 дозволяє Стороні-2 встановити на земельній ділянці, що розташована на території Крихівецької сільської ради спеціальні рекламні конструкції, розміром 6*3м.: а) односторонні рекламні конструкції в кількості 5 шт. - м.Івано-Франківськ, вул.Мазепи (кільце); б) двосторонні рекламні конструкції в кількості 4 шт. - м.Івано-Франківськ, вул. Довженка (біля авторинку), ("пташка"), вул.Набережна ("пташка").

Оплата за дозвіл на встановлення рекламних конструкцій Стороною-2 проводиться щомісячно на розрахунковий рахунок Сторони-1. Оплата встановлюється в розмірі 3 500,00грн. за місяць.

Матеріали справи містять акти обстеження земельних ділянок на яких розміщені рекламні конструкції від 15.12.10р., 27.01.11р. 10.02.12р. (а.с.10, 69-70), складені комісією Крихівецької сільської ради, якими встановлено факт використання ПФ "Атар" рекламних конструкцій, обумовлених Договором.

Крім того, в підтвердження використання ПФ "Атар" рекламних конструкцій, обумовлених Договором, прокурором надано суду фототаблицю (а.с.80-89), з якої вбачається факт розміщення реклами на односторонніх та двосторонніх рекламних конструкціях по вул.Мазепи, вул. Довженка , вул.Набережна в м.Івано - Франківську.

В матеріалах справи наявні банківські виписки (71-72), які підтверджують проведення ПФ "Атар" в квітні 2010р., грудні 2010р. часткової оплати за розміщення рекламних конструкцій.

Проте, як встановлено в судовому засіданні та доведено перед судом позивачем, неналежне виконання відповідачем, взятих на себе договірних зобов"язань, зокрема п. 1.2. Договору, призвело до виникнення заборгованості за період з 01.01.10р. по 31.12.11р. в сумі 67 945,00грн.

В період з лютого 2010р. по січень 2012р. позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про погашення заборгованості за надання дозволу на розміщення рекламних конструкцій. Проте, дані вимоги залишились без належного реагування з боку відповідача.

Позивачем доведено перед судом, факт наявності у відповідача 67 945,00грн.- заборгованості, за невиконання умов розділу п.1.2 Договору №19/10 від 01.01.10р.

Станом на 14.06.2012р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.

Договір №19/10 від 01.01.10р. укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Враховуючи те, що відповідач не виконав своїх зобов"язань, які випливають з Договору та закону, суд, приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 67 945,00грн. - боргу за дозвіл на розміщення рекламних конструкцій, підлягає до задоволення у повному обсязі.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 734,76 грн. - пені, то суд зазначає наступне.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що у разі невиконання своїх зобов"язань передбачених договором відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Спеціальною нормою ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто законом або договором може бути встановлено інший період для нарахування пені (менший чи більший за 6 місяців).

Принагідно, пункт 3.2. Договору не містить застереження (в розумінні ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України) щодо іншого конкретного строку нарахування пені (більш як за 6 місяців) в разі прострочення зобов"язання. Крім того, в п.1.2. Договору вказано, що оплата проводиться щомісячно.

В даному спірному випадку, позивачем період нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості, обрано довільно з 01.04.10р. до 31.12.11р. без врахування умов Договору та ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях, договором чітко не визначено конкретної дати виконання зобов"язання, тобто, сторонами у договорі не погоджено початку перебігу строку оплати, що унеможливлює вирахування розміру пені у відповідності до вимог закону.

На вимогу суду, позивачем не надано розрахунку в обґрунтування порядку та періоду нарахування пені.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 11 734,76 грн. - пені за період з 01.04.10р. до 31.12.11р., є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, на основі вище вказаного, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 67 945,00грн.- заборгованості та наявність підстав для задоволення позову в цій частині. В частині стягнення 11 734,76 грн. - пені - відмовити.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 526, 527, 549, 599, 629 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82 - 85Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Заступника прокурора м. Івано-Франківська, вул. Гаркуші, 9, м.Івано-Франківськ,76000, в інтересах держави, в особі: Крихівецької сільської ради, с.Крихівці, м. Івано-Франківськ,76034 до відповідача Приватної фірми "Атар", вул. Військових ветеранів, 6, м.Івано-Франківськ, 76019; вул. І.Макуха, 5, м. Івано-Франківськ, 76018, про стягнення заборгованості у сумі 79 679,76грн., з яких: 67 945,00грн. - основний борг, 11 734,76 грн. - пеня - задовольнити частково.

Стягнути з Приватної фірми "АТАР", вул. І.Макуха, 5, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 13657701) на користь Крихівецької сільської ради, с.Крихівці, м. Івано-Франківськ, 76034 (р/р 33213827700004 в ГУДКУ в м.Івано-Франківську МФО 836014) 67 945,00грн. (шістдесят сім тисяч дев"ятсот сорок п"ять грн. 00коп.)- заборгованості.

Стягнути з Приватної фірми "АТАР", вул. І.Макуха, 5, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 13657701) в Доход державного бюджету України (31219206783002 - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м.Івано - Франківську) - 1 609,50грн. (одну тисячу шістсот дев"ять грн. 50коп.) - судового збору.

Видати накази.

В частині стягнення з Приватної фірми "АТАР" вул. І.Макуха, 5, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 13657701) - 11 734,76 грн. - пені - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.06.2012р.

Суддя С.Кобецька