Рішення

від 20.06.2012 по справі 34/252

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/252 20.06.12

За позовомСуб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 доПублічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» провизнання договору недійсним

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача -ОСОБА_4 (представник за довіреністю); від відповідача -ОСОБА_5 (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі -позивач) звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк»(у зв'язку із зміною назви -Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») (далі -відповідач) з позовом про визнання недійсним кредитного договору № 009/21/08 від 31 січня 2008 року (далі -Кредитний договір).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач заперечує проти оспорюваного кредитного договору, на підставі якого рішенням Господарського суду Волинської області від 14 березня 2011 року по справі № 07/5004/104/11 було вирішено стягнути з фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 на користь ПАТ «Індустріально-експортний банк»в особі центрального відділення ПАТ «Індустріально-експортний банк» 602268,79 грн., з них 400 000 грн. заборгованості по простроченим кредитам, 9501,37 грн. нарахованих відсотках, 136 168,75 грн. прострочені відсотки, 56598,67 грн. пені, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 6022,69 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. Позивач стверджує, що ніколи не укладав зазначений кредитний договір і ніколи його не підписував.

Відповідач проти позову заперечив, вказавши на те, що позивач у супереч норм процесуального законодавства України не довів своїх позовних вимог та не надав доказів, які б свідчили про те, що позивач ніколи не укладав оспорюваний кредитний договір. Натомість, відповідач стверджує, що позивачем було отримано грошові кошти від відповідача за оспорюваним кредитним договором шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку за реквізитами контрактів і договорів, наданих позивачем, що було встановлено Господарським судом Волинської області у рішенні від 14.03.2011р. по справі № 07/5004/104/11.

Враховуючи зазначене, відповідач позовні вимоги позивача не визнає.

Ухвалою суду від 16.11.2011 було порушено провадження у справі № 34/252, розгляд справи призначено на 05.12.2011.

Розпорядження заступника голови господарського суду м. Києва від 30.05.2012 у зв'язку з перебуванням судді Сташківа Р.Б. з 05.12.2011 на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, справу № 34/252 передано на розгляд судді Мудрому С.М.

Ухвалою суду від 05.12.2011 справа № 34/252 відкладено на 20.12.2011.

Розпорядженням заступника голови господарського суду м. Києва з огляду на те, що суддя Сташків Р.Б. з 15.12.2011 вийшов з лікарняного з метою дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України та керуючись рішенням зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 справа № 34/252 передана на розгляд судді Сташківу Р.Б.

Ухвалою суду від 20.12.2011 до справи № 34/252 було залучено третю особу товариство з обмеженою відповідальністю «Агровіта», справу було відкладено на 16.01.2012.

16.01.2012 в судовому процесі оголошено перерву до 01.02.2012.

Ухвалою суду від 01.02.2012 у справі № 34/252 призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Управлінню міністерства внутрішніх справ України у Волинській області Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру (43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 43). Провадження у справі було зупинено до моменту одержання результатів експертизи.

21.05.2011 до господарського суду м. Києва надійшли матеріали справи 34/252 без проведеного експертного дослідження, у зв'язку з тим, що в матеріалах справи відсутні зразки почерку та підпису ОСОБА_1.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.05.2011 провадження у справі № 34/252 поновлено, справа призначена до розгляду на 13.06.2012.

13.06.2012 в судовому процесі оголошено перерву до 20.06.2012.

Клопотання відповідача від 11.06.2012, що було зареєстровано загальним відділом Господарського суду м. Києва 12.06.2012, про призначення та проведення повторної судової експертизи судом було відхилене як необґрунтоване. Відповідно до ч. 3, 4 статті 42 ГПК передбачено право господарського суду призначити додаткову або повторну судову експертизу. Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»у цих випадках господарський суд має виходити з того, що:

- усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо;

- висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання;

- висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

Повторна судова експертиза призначається, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Відповідач по справі не надав суду доказів необхідності проведення повторної експертизи та доказів, які б свідчили про недостовірність результатів наявного в матеріалах справи Висновку експерта Управління міністерства внутрішніх справ України у Волинській області Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром від 09.01.2012 № 41.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2011 року рішенням Господарського суду Волинської області по справі № 07/5004/104/11 було вирішено стягнути з фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 на користь ПАТ «Індустріально-експортний банк»в особі центрального відділення ПАТ «Індустріально-експортний банк»602268,79 грн., з них 400000 грн. заборгованості по простроченим кредитам, 9501,37 грн. нарахованих відсотках, 136 168,75 грн. прострочені відсотки, 56598,67 грн. пені, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 6022,69 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. Зазначене рішення було ухвалено судом у зв'язку з встановленням факту невиконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 кредитного договору № 009/21/08, укладеного 31.01.2008 з АТ «Індустріально-експортний банк», відповідно до якої відповідач відкрив позивачу відновлювальну відзивну кредитну лінію на суму 400 000 грн., в рамках якої відповідач надав позивачу кредит у сумі 400 000 грн.

Відповідно до постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 травня 2011 року по справі № 4-1113/2011, слідчим СВ «ОЗ»СУ УМВС України у Волинській області була порушена кримінальна справа № 30-025-11 за фактом підроблення невстановленими особами документів з метою їх використання невстановленими особами завідомо підроблених документів заволодіння чужим майном шляхом обману кредитними коштами АТ «Індекс-банк»за ознаками злочинів, передбачених ч. 1, ч.3 ст. 358 та ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до протоколу виїмки 20.06.2011 ОВС УБОЗ УМВС України у Волинській області була проведена виїмка матеріалів кредитної справи № 009/21/08 від 31.01.2008 ФОП ОСОБА_1, включаючи анкету заявника, оригінал кредитного договору № 009/21/08. Виїмка зазначених документів була проведена на підставі постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 травня 2011 року.

Листом слідчого управління УМВС України у Волинській області від 11.01.2012 № 12/6-88, на запит судді Господарського суду Сташківа Р.Б. надійшли завірені копії проведеної експертизи підпису ОСОБА_1 по кредитному договору № 009/21/08 від 31.01.2008, а також завірені копії документів по матеріалам кредитної справи позивача. Оригінали зазначених документів знаходяться у матеріалах кримінальної справи № 30-025-11, яка розслідується слідчим управлінням УМВС України у Волинській області.

В процесі розслідування кримінальної справи № 30-025-11, слідчим управління УМВС України у Волинській області була призначена та проведена судово-почеркознавча експертиза на предмет дослідження належності підпису на кредитному договорі ОСОБА_1

Висновком експерта Управління міністерства внутрішніх справ України у Волинській області Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 09.01.2012 № 41, який на підставі постанови від 05.01.2012 про призначення почеркознавчої експертизи провів судово-почеркознавчу експертизу було встановлено, що:

- підпис в нижній частині лівої сторони другого аркуша кредитного договору №009/21/08 від 31.01.2008 року, виконаний від імені «ОСОБА_1.»на лицевій стороні третього аркуша кредитного договору № 009/21/08 від 31.01.2008, виконаний в графі «Фізична особа підприємець ОСОБА_1.»- виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою;

- підпис в рішенні від 31.01.2008 року, виконаний після цифрового запису «30.01.08»- виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою;

- підпис на лицевій стороні третього аркушу анкети-заявки на отримання кредиту суб'єкта підприємницької діяльності в АТ «Індекс-Банк»від 30.01.2008 року, виконаний в графі «Керівник підприємства ОСОБА_1.» - виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»висновок судової експертизи, який було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі кримінальної оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.

Враховуючи те, експерт Управління міністерства внутрішніх справ України у Волинській області Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, який проводив судово-почеркознавчу експертизу в межах розслідуваної кримінальної справи № 30-025-11, попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих висновків, а також те, що експерт досліджував оригінали підписів на документах, суд оцінює Висновок експерта від 09.01.2012 № 41 як належний та допустимий доказ у даній справі.

Враховуючи вищевикладені перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на нижчезазначене.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 203 ЦК України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є наступні: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Виходячи з досліджених матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що кредитне зобов'язання на підставі кредитного договору № 009/21/08 від 31 січня 2008 року, не могло виникнути між позивачем та відповідачем у зв'язку з відсутністю волевиявлення ОСОБА_1 на створення кредитного зобов'язання та настання реальних правових наслідків, що слідують з кредитного договору.

Матеріалами справи встановлено, що позивач не підписувала документів, що були підставою для прийняття з боку відповідача рішення про видачу кредиту, не підписувала кредитний договір, та фактично не отримувала грошових коштів на підставі оспорюваного кредитного договору.

За таких умов, кредитний договір № 009/21/08 від 31.01.2008 не міг створити для ОСОБА_1 правових наслідків, оскільки волевиявлення щодо створення кредитного зобов'язання та відповідних правових наслідків з нього позивач не мав.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Посилання відповідача на ту обставину, що позивачем сплачувались відсотки за користування кредитом, отриманим на підставі оспорюваного Кредитного договору, суд не бере до уваги з наступних підстав.

Відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (частина 1).

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (частина 2).

На підтвердження факту схвалення позивачем оспорюваного Кредитного договору, відповідачем додано банківські виписки, з яких вбачається факт сплати відсотків за Кредитним договором.

Проте, суд не може визнати дані банківські виписки за належні та допустимі докази подальшого схвалення позивачем Кредитного договору виходячи з того, що з них не вбачається, що відсотки сплачувались саме позивачем.

Водночас, як убачається з висновку експерта № 117 від 08.02.2012 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, який був замовлений Слідчим управління УМВС України у Волинській області при розгляді вищевказаної кримінальної справи № 30-025-11, порушеної за фактом підроблення невстановленими особами документів з метою їх використання для заволодіння майном шляхом обману кредитними коштами АТ «Індекс-банк»:

- підпис на лицевій стороні аркуша платіжного доручення №1 від 29.02.2008 року, виконаний в лівій нижній частині аркуша, графі «Підписано»виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою;

- підпис на лицевій стороні аркуша платіжного доручення № 4 від 30.04.2008 року, виконаний в лівій нижній частині аркуша, графі «Підписано»виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Згідно з вказаними платіжними дорученнями відбувалася сплата відсотків за оспорюваним Кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, судом не встановлено факт подальшого схвалення оспорюваного Кредитного договору позивачем.

Судом також враховано, що вищезазначена кримінальна справа № 30-025-11, у рамках якої були проведенні почеркознавчі експертизи № 41 та № 117, була порушена за зверненням саме АТ «Індекс-банк»(відповідача), про що свідчить постанова про порушення кримінальної справи від 30 червня 2011 року.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним кредитний договір № 009/21/08 від 31.01.2008, підписаний від імені суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»(01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, ідентифікаційний код 14361575) на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) судовий збір у сумі 941 (дев'ятсот сорок одна) грн.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.06.2012

СуддяСташків Р.Б.