Постанова

від 19.06.2012 по справі 14/217

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р. Справа № 14/217

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 19 від 08.06.12р.)

ОСОБА_2 (дов. № 7 від 12.03.12р.)

відповідача - ОСОБА_3 (дов. б/н від 19.01.12р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал", м. Миргород, Полтавська область (вх. № 1828 П/3) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.05.12 р. у справі № 14/217

за заявою Обласного комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал", м. Миргород, Полтавська область про перегляд за нововиявленими рішення господарського суду Полтавської області від 11.01.2011 р. по справі № 14/217

за позовом Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт", м. Миргород, Полтавська область

до Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-комунального господарства "Миргородводоканал", м. Миргород, Полтавська область

про зобов"язання щомісячного відшкодування витрат по перекачці вод до комунальної каналізаційної мережі

та за зустрічним позовом Обласного комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал", м. Миргород, Полтавська область

до Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт", м. Миргород, Полтавська область

про визнання договору на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналійзайної мережі від 03.01.2007р. недійсним

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.05.2012 р. у справі № 14/217 (суддя Солодюк О.В.) в задоволенні заяви Обласного комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 11.01.2011 р. по справі № 14/127 відмовлено.

Обласне комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал"звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.05.2012 р. у справі № 14/217 скасувати, переглянути рішення господарського суду від 11.01.2011 р. за нововиявленими обставинами та скасувати це рішення, задовольнивши позов про визнання недійсним договору від 03.01.2007 р. на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі.

Заявлені в апеляційній скарзі вимоги "Миргородводоканал" обґрунтовує тим, що вироком Миргородського міськрайонного суду від 02 серпня 2011 року було встановлено такі факти:

- укладення спірного договору усупереч вимогам законодавства та з порушенням керівником, який діяв від імені підприємства, своїх службових обов'язків;

- спричинення укладенням та виконанням спірного договору істотних збитків ОКВПВКГ "Миргородводоканал";

- наявність в діях керівника ОКВПВКГ "Миргородводоканал" при укладенні зазначеного договору суспільної небезпеки (ст. 11 КК України).

Відповідач також зазначає, що до винесення вироку від 02 серпня 2011 року Миргородським міськрайонним судом відносно ОСОБА_4 ОКВПВКГ "Миргородводоканал" не знало і не могло знати про те, що, укладаючи спірний договір, зазначена особа вчиняла злочин - суспільно небезпечне діяння.

Крім того, заявник скарги посилається на те, що вироком суду встановлено не відповідність укладеного договору п. 19.4 Правил Користування системами комунального водопостачання, водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом № 65 від 01 липня 1994 року Державного комітету України по житлово-комунальному господарству, зареєстрованим в міністерстві Юстиції України за № 165/374 від 22 липня 1994 року, а також встановлено той факт, що при укладенні спірного договору керівник підприємства діяв усупереч вимогам ст. 92 ч.3 ЦК України, згідно з якими особа, що виступає від імені юридичної особи зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно та розумно.

За таких обставин відповідач вважає, що вироком Миргородського міськрайонного суду від 02 серпня 2011 року було встановлено істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Також, відповідач надав додаткові пояснення по справі, в яких зокрема зазначив про те, що нововиявленою обставиною є саме наявність в діях керівника ОКВПВКГ "Миргородводоканал" при укладанні договору суспільної небезпеки, тобто .встановлення судом загальної юрисдикції того факту, що укладаючи правочин, особа діяла злочинно, з порушенням моральних засад суспільства.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними відповідачем доводами не погоджується, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу -без змін. При цьому зазначає про те, що факт відповідності договору вимогам чинного законодавства, зокрема Правилам користування системами комунального водопостачання, водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом № 65 від 01 липня 1994 року Державного комітету України по житлово-комунальному господарству, встановлено та підтверджено відповідними рішеннями господарського суду та постановами Харківського апеляційного господарського суду, Вищого господарського суду. Вважає, що оцінка у вироку договору на відповідність його нормам цивільного права не є обов'язковою при розгляді господарської справи.

Розглянувши матеріали справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, а також правомірність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Полтавської області від 11 січня 2011 року по справі № 14/217 було відмовлено ОКВПВКГ "Миргородводоканал" в задоволенні зустрічного позову до ЗAT лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт" про визнання недійсним договору на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі від 03 січня 2007 року, укладеного між сторонами.

До господарського суду Полтавської області звернулось ОКВПВКГ "Миргородводоканал", посилаючись на наявність вироку Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02 серпня 2011 року, яким було визнано винним в скоєні службового злочину, встановленого ст. 367 ч.2 КК України та засуджено ОСОБА_4, колишнього керівника обласного комунально виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал", який уклав та підписав від імені останнього договір на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі від 03 січня 2007 року.

Таким чином, ОКВПВКГ "Миргородводоканал" вважає, що маються підстави для перегляду рішення господарського суду Полтавської області від 11 січня 2011 року по справі № 14/217 за нововиявленими обставинами у відповідності до ст. 112 ГПК України в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОКВПВКГ "Миргородводоканал" до ЗAT лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт" про визнання недійсним договору на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі від 03 січня 2007 року.

Відмовляючи в заяві ОКВПВКГ "Миргородводоканал" про перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 11 січня 2011 року по справі № 14/217 за нововиявленими обставинами суд першої інстанції послався на те, що вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02 серпня 2011 року не було встановлено умислу у сторін договору при його укладенні на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, незаконне заволодіння ним. Разом з тим, оцінка у вироку договору на відповідність його нормам цивільного права не є обов'язковою при розгляді господарської справи відповідно до ст. 35 ГПК України. Крім того, судом першої інстанції взято до уваги, що судовими рішеннями по господарській справі № 18/1313/11 підтверджена правова оцінка дійсності договору від 03.01.2007р., і рішення господарського суду по справі № 18/1313/11 в силу ст..35 ГПК України має преюдиціальне значення для перегляду рішення господарського суду від 11.01.2011 р. по справі № 14/217 за ново виявленими обставинами.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені заявником обставини та встановлені у вироку Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.08.2011р. факти, не спростовують обставини, які було покладено в основу рішення господарського суду Полтавської області від 11.01.2011 р., та не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Отже, відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Полтавської області від 11.01.2011 р. по справі № 14/217.

З вказаними висновками господарського суду повністю погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

В даному випадку, як нововиявлена обставина заявником визначаються факти, встановлені вироком Миргородського міськрайонного суду від 02.08.2011 р., а саме, не відповідність укладеного договору п. 19.4 Правил Користування системами комунального водопостачання, водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом № 65 від 01 липня 1994 року Державного комітету України по житлово-комунальному господарству, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України за № 165/374 від 22 липня 1994 року. Заявник також посилається на те, що вироком встановлено той факт, що при укладенні спірного договору керівник ОКВПВКГ "Миргородводоканал" діяв усупереч вимогам ст. 92 ч.3 ЦК України.

Надаючи правову оцінку викладеним в заяві ОКВПВКГ "Миргородводоканал" обставинам в обґрунтування заяви про перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 11 січня 2011 року по справі № 14/217 за нововиявленими обставинами, колегія суддів виходить з положень ч. 3 ст. 35 ГПК України, згідно якої вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, з чим повністю погоджується колегія суддів.

Як свідчать матеріали справи, вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02 серпня 2011 року, що набрав законної сили, та на який посилається заявник, було встановлено, що ОСОБА_4, перебуваючи на посаді виконуючого обов'язки, а згодом директора ОКВПВКГ "Миргородводоканал", в супереч майновим інтересам останнього та в порушення положень п. 19 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затвердженого наказом № 65 від 01 липня 1994 року Державного комітету України по житлово-комунальному господарству, уклав договір, датований 03 січня 2007 року з Багатогалузевим підприємством комунального господарства - філією ЗАТ "Миргородкурорт", за умовами якого ОКВПВКГ "Миргородводоканал" взяв на себе зобов'язання оплачувати зазначеному підприємству здійснення останнім транспортування та перекачування стічних вод від будівель, належних ЗАТ "Миргородкурорт" через свою каналізаційно-насосну станцію до комунально-каналізаційної мережі ОКВПВКГ "Миргородводоканал" відповідно кількості перекачаних стоків по 0,70 грн. за м.куб, хоч згідно згаданого нормативного акту вказані роботи БПКГ ЗАТ "Миргородкурорт" повинен виконувати своїми силами і коштами.

У вироку зазначено, що підсудний фактично уклав від імені очолюваного ним підприємства договір з БПКГ ЗАТ "Миргородкурорт" всупереч положенням п.19.4 Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року №65, що діяли на момент укладення договору, та за змістом яких будівництво, ремонт та обслуговування місцевих станцій перекачування стічних вод усі абоненти, крім житлово-експлуатаційних організацій місцевих органів державної виконавчої влади і ЖБК, здійснюють своїми силами й коштами. На виконання умов вказаного договору ОКВПВКГ "Миргородводоканал" в період з січня 2007 року по травень 2010 року було перераховано БПКГ ЗАТ "Миргородкурорт" 1 100 388 грн. 32 коп. і тим самим було спричинено ОКВПВКГ "Миргородводоканал" матеріальної шкоди на зазначену суму, що є тяжкими наслідками.

При цьому у вироку Миргородського міськрайонного суду зазначено, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження умисел підсудного на розтрату коштів ОКВПВКГ "Миргородводоканал" та складання завідомо неправдивого документа, а також корисливі мотиви його діянь і мета незаконного збагачення його самого чи третіх осіб, яких не було встановлено ні досудовим, ні судовим слідством.

З урахуванням викладеного та з огляду на положення ст. 35 ГПК України, колегія суддів зазначає, що преюдиціальним для розгляду даної справи господарським судом є події, встановлені вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02 серпня 2011 року щодо підписання договору належними представниками сторін та перерахування на користь філії ЗАТ «Миргородкурорт»відповідної суми коштів. При цьому з'ясування обставин справи та оцінка доказів на відповідність договору нормам цивільного законодавства, виходячи із змісту п. 1 ст. 12 ГПК України, відноситься виключно до компетенції господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ОКВПВКГ "Миргородводоканал" звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою про визнання договору на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі від 03.01.2007р. недійсним в зв'язку з його невідповідністю вимогам закону. Однак, заявник жодним чином не посилався на невідповідність договору п. 19.4 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом № 65 від 01.07.1994р., а зміна підстав позову у випадку звернення сторони з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ГПК України не передбачена. До того ж, посилання заявника на те, що вироком встановлено факт, що при укладенні спірного договору керівник ОКВПВКГ "Миргородводоканал" діяв у супереч вимогам ч. 3 ст. 92 ЦК України, є безпідставним, оскільки у вироку відсутні посилання на вищезазначену норму.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, на те, що господарським судом розглядалась справа № 18/1313/11 за позовом ЗАТ лікувально-оздоровчого закладу "Миргородкурорт" до ОКВПВКГ "Миргородводоканал" про стягнення 118263,24 грн. боргу за послуги по транспортуванню та перекачці стічних вод до комунальної каналізаційної мережі з 25 серпня 2010 року по 24 грудня 2010 року, надані згідно договору від 3 січня 2007 року на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі та додатків до нього.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 01.07.2011 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2011 р. по справі № 18/1313/11, встановлено, що договір на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі від 03.01.2007р. відповідає істотним умовам господарського договору, вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; договір не суперечить Правилам користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом № 65 від 01.07.1994р., зокрема й пункту 19 цих Правил. Сторонами погоджено предмет ціна та строк дії договору, і умови оплати. Договір підписаний повноваженими особами; встановлено факт отримання у вересні-грудні 2010р. ОКВПВКГ "Миргородводоканал" послуг вартістю 118263,24грн. та виникнення у відповідача обов'язку сплати вказаної суми; підтверджено наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 118263,24 грн.

Вказані судові рішення залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2011р. по справі № 18/1313/11.

Таким чином, у постанові від 26.10.2011р. по справі № 18/1313/11 Вищим господарським судом України підтверджено правову оцінку дійсності договору від 03.01.2007р., і рішення господарського суду по справі № 18/1313/11 в силу ст. 35 ГПК України має преюдиціальне значення для перегляду рішення господарського суду від 11.01.2011 р. по справі № 14/217 за нововиявленими обставинами.

В п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за ново виявленими обставинами"зазначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається (п. 8.6 постанови пленуму № 17 від 26.12.2011р.).

На думку колегії суддів, вирок Миргородського міськрайонного суду, на який посилається заявник, не має факторів нововиявлених обставин. Вказаним вироком не встановлено умислу у сторін договору при його укладанні на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, незаконне заволодіння ним.

Оцінюючи всі обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідачем не надало доказів, які за своєю юридичною суттю, є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

При таких обставинах, колегія суддів зазначає, що обставини, на які посилається заявник, не спростовують факти, які були покладено в основу рішення господарського суду Полтавської області від 11.01.2011р. по справі № 14/217, а тому відсутні правові підстави для задоволення заяви ОКВПВКГ "Миргородводоканал" про перегляд справи за нововиявленими обставинами.

Враховуючи те, що ухвала господарського суду Полтавської області від 10.05.2012 р. по справі № 14/217 ґрунтується на всебічному з'ясуванні обставин справи та відповідає вимогам чинного законодавства, а надані заявником документи не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 112 ГПК України, в зв'язку з чим прийнята по даній справі ухвала підлягає залишенню без змін.

З огляду на викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал", м. Миргород, Полтавська область залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 10.05.2012 р. по справі № 14/217 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 18 червня 2012 року

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.