Ухвала

від 10.05.2012 по справі 14/217

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

10.05.2012 Справа № 14/217

За заявою Обласного комунально виробничого підприємства водопровідно- каналізаційного господарства "Миргородводоканал", адреса: 37600, Полтавська область, м.Миргород, вул. Шишацька,82 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 11.01.11р. по справі № 14/127

За первісним позовом Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт", вул. Гоголя, 112, м. Миргород, Полтавська область, 37600

до Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал", вул. Шишацька, 82, м. Миргород, Полтавська область, 37600

про зобов'язання щомісячного відшкодування витрат по перекачці вод до комунальної каналізаційної мережі

За зустрічним позовом Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал", вул. Шишацька, 82, м.Миргород, Полтавська область, 37600

до Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт", вул. Гоголя, 112, м. Миргород, Полтавська область, 37600

про визнання договору на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі від 03.01.2007 року недійсним, який не відповідає законодавству

Суддя Солодюк О.В.

Представники:

від заявника: ОСОБА_1, дов. в протоколі

від позивача: ОСОБА_2, дов.в протоколі

Розглядається заява Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 11.01.11 р. по справі № 14/217.

В судовому засіданні представник заявника вимоги, викладені в заяві підтримав.

ПАТ лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт"(згідно копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № AAA 447447 від 04.10.2011 р., ЗАТ Лікувально - оздоровчих закладів В«МиргородкурортВ» змінило організаційно правову форму на Приватне акціонерне товариство «Лікувально - оздоровчих закладів В«МирогородкурорВ» , ідентифікаційний код 02649437) у відзиві на заяву (вх. № 3721 д від 15.03.12 р.) просить відмовити в задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 11.01.201 р. по справі № 14/217 за нововиявленими обставинами і залишити рішення без змін.

У відзиві зазначено, що вирок Миргородського районного суду Полтавської області від 02.08.2011 р. по кримінальній справі № 1-135 про обвинувачення ОСОБА_3, яким останнього визнано винним у скоєнні службового злочину, і на який посилається заявник, як на підставу своїх вимог, ПАТ лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт" не може оскаржити в апеляційному порядку, оскільки не являвся цивільним відповідачем у кримінальній справі.

Крім того, при розслідуванні кримінальної справи та постановленні вироку Миргородським судом не було взято до уваги факт існування чинного рішення господарського суду Полтавської області по справі № 14/217.

Також господарським судом розглядалась справа № 18/1313/11 за позовом ЗАТ "Миргородкурорт" до ОКВПВКГ "Миргородводоканал" про стягнення з останнього 118 263, 24 грн., де правовою підставою позову, як зазначено у відзиві, був договір на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі від 03.01.2007 р. Рішенням по даній справі встановлено факт відповідності вищезазначеного договору положенням діючих на момент його укладення Правил користування системами комунального водопостачання та водовідедення в містах і селищах України.

З огляду на положення ст. 35 ГПК України, як зазначає ПАТ лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт" у відзиві, можливо стверджувати лише те, що преюдиціальними для розгляду зазначеної справи господарським судом є події, встановлені вироком Миргородського суду щодо підписання належними представниками сторін договору та перерахування на користь філії ЗАТ "Миргородкурорт" відповідної суми коштів. З"ясування ж всіх інших обставин справи, виходячі зі змісту п.1 ч.1 ст. 12 ГПК України, відноситься виключно до компетенції господарського суду. Тому, оцінка у вироку договору на відповідність його нормам цивільного права не є обов"язковою при розгляді справи.

При цьому у вироку Миргородського міськрайонного суду визначено, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження умисел підсутного на розтрату коштів ОКВПВКГ "Миргородводоканал" та складання завідома неправдивого документа, а також корисливі мотиви його діянь і мета незаконного збагачення його самого чи третіх осіб, яких не було встановлено ні досудовим, ні судовим слідством.

Також у вироку, як зазначено в поясненнях ПАТ лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт" (вх. № 5042д від 12.04.12 р.), судом не було встановлено умислу у сторін договору при його укладенні на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автонмної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В судовому засіданні представник ПАТ лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт" проти задоволення заяви про перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 11.01.201 р. по справі № 14/217 за нововиявленими обставинами заперечує і просить залишити рішення суду без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив: Рішенням господарського суду Полтавської області від 11 січня 2011 року по справі № 14/217 було відмовлено ОКВПВКГ "Миргородводоканал" в задоволенні зустрічного позову до ЗAT лікувально-оздоровчих закладів «Миргородкурорт»про визнання недійсним договору на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі від 03 січня 2007 року, укладеного між сторонами.

Вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02 серпня 2011 року, який набрав чинності 06.10.2011 р., було визнано винним в скоєні службового злочину, встановленого ст. 367 ч.2 КК України та засуджено ОСОБА_3, колишнього керівника обласного комунально виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства В«МиргородводоканалВ» , який уклав та підписав від імені останнього договір на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі від 03 січня 2007 року.

Зазначеним вироком суду, що набрав законної сили, було встановлено, що ОСОБА_3, перебуваючи на посаді виконуючого обов'язки, а згодом директора ОКВПВКГ В«МиргородводоканалВ» , в супереч майновим інтересам останнього та в порушення положень п. 19 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України», затвердженого наказом № 65 від 01 липня 1994 року Державного комітету України по житлово-комунальному господарству, уклав договір, датований 03 січня 2007 року з Багатогалузевим підприємством комунального господарства - філією ЗАТ В«МиргородкурортВ» , за умовами якого ОКВПВКГ В«МиргородводоканалВ» взяв на себе зобов'язання оплачувати зазначеному підприємству здійснення останнім транспортування та перекачування стічних вод від будівель, належних ЗАТ В«МиргородкурортВ» через свою каналізаційно-насосну станцію до комунально-каналізаційної мережі ОКВПВКГ В«МиргородводоканалВ» відповідно кількості перекачаних стоків по 0,70 грн. за м.куб, хоч згідно згаданого нормативного акту вказані роботи БПКГ ЗАТ В«МиргородкурортВ» повинен виконувати своїми силами і коштами .

У вироку зазначено, що підсудний фактично уклав від імені очолюваного ним підприємства договір з БПКГ ЗАТ В«МиргородкурортВ» в супереч положенням п.19.4 Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року №65, що діяли на момент укладення договору, та за змістом яких будівництво, ремонт та обслуговування місцевих станцій перекачування стічних вод усі абоненти, крім житлово-експлуатаційних організацій місцевих органів державної виконавчої влади і ЖБК, здійснюють своїми силами й коштами. На виконання умов вказаного договору ОКВПВКГ В«МиргородводоканалВ» в період з січня 2007 року по травень 2010 року було перераховано БПКГ ЗАТ В«МиргородкурортВ» 1 100 388 грн. 32 коп. і тим самим було спричинено ОКВПВКГ В«МиргородводоканалВ» матеріальної шкоди на зазначену суму, що є тяжкими наслідками.

ОКВПВКГ В«МиргородводоканалВ» вважає, що маються підстави для перегляду рішення господарського суду Полтавської області від 11 січня 2011 року по справі № 14/217 за нововиявленими обставинами у відповідності до ст. 112 ГПК України. Просить рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОКВПВКГ "Миргородводоканал" до ЗAT лікувально-оздоровчих закладів «Миргородкурорт»про визнання недійсним договору на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі від 03 січня 2007 року відмовити і визнати вищезазначений договір недійсним в судовому порядку.

Заявлені вимоги ОКВПВКГ В«МиргородводоканалВ» обгрунтовує тим, що вироком Миргородського міськрайонного суду від 02 серпня 2011 року було встановлено такі факти:

- укладення спірного договору усупереч вимогам законодавства та з порушенням керівником, який діяв від імені підприємства, своїх службових обов'язків;

- спричинення укладенням та виконанням спірного договору істотних збитків ОКВПВКГ В«МиргородводоканалВ» ;

- наявність в діях керівника ОКВПВКГ В«МиргородводоканалВ» при укладенні зазначеного договору суспільної небезпеки (ст. 11 КК України).

Заявник в заяві зазначає, що згідно ст. 15 КПК України правосуддя в Україні в кримінальних справах здійснюється тільки судом. Отже, до винесення вироку від 02 серпня 2011 року Миргородським міськрайонним судом відносно ОСОБА_3 ОКВПВКГ В«МиргородводоканалВ» не знало і не могло знати про те, що, укладаючи спірний договір, зазначена особа вчиняла злочин - суспільно небезпечне діяння.

Крім того, в заяві зазначено, що вироком суду встановлено не відповідність укладеного договору п. 19.4 Правил Користування системами комунального водопостачання, водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом № 65 від 01 липня 1994 року Державного комітету України по житлово-комунальному господарству, зареєстрованим в міністерстві Юстиції України за № 165/374 від 22 липня 1994 року, в той час як серед підстав позову не заявлялась вимога визнати спірний договір недійсним з підстав не відповідності його п. 19.4 зазначених Правил.

Вироком також встановлено той факт, що при укладенні спірного договору керівник підприємства діяв усупереч вимогам ст. 92 ч.3 ЦК України, згідно з якими особа, що виступає від імені юридичної особи зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно та розумно.

За таких обставин заявник вважає, що вироком Миргородського міськрайонного суду від 02 серпня 2011 року було встановлено істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення предстаників заявника та ПАТ лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт", дослідивши та оцінивши додані докази, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви ОКВПВКГ "Миргородводоканал" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 11.01.11 р. по справі № 14/217 слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

В даному випадку як нововиявлена обставина заявником визначаються факти, встановлені вироком Миргородського міськрайонного суду від 02.08.2011 р., а саме, не відповідність укладеного договору п. 19.4 Правил Користування системами комунального водопостачання, водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом № 65 від 01 липня 1994 року Державного комітету України по житлово-комунальному господарству, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України за № 165/374 від 22 липня 1994 року. Заявник також посилається на те, що вироком встановлено той факт, що при укладенні спірного договору керівник ОКВПВКГ "Миргородводоканал" діяв усупереч вимогам ст. 92 ч.3 ЦК України.

Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов’язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені .

Вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.08.2011 року, яким колишнього керівника ОКВПВКГ "Миргородводоканал" ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 367 ч.2 КК України, вчинення службової недбалості при укладенні договору на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі від 03.01.2007р. Згідно відмітки на вироку він набрав законної сили 06.10.2011р. У вироку судом встановлено, що ОСОБА_3 внаслідок неналежного виконання покладених на нього службових обов’язків та всупереч положенням п. 19.4 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом № 65 від 01.07.1994р., підписав договір на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі від 03.01.2007р., що спричинило для ОКВПВКГ "Миргородводоканал" матеріальну шкоду.

При цьому у вироку Миргородського міськрайонного суду судом визначено, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження умисел підсудного на розтрату коштів ОКВПВКГ "Миргородводоканал" та складання завідомо неправдивого документа, а також корисливі мотиви його діянь і мета незаконного збагачення його самого чи третіх осіб, яких не було встановлено ні досудовим, ні судовим слідством.

При цьому у вироку судом не було встановлено умислу у сторін договору при його укладенні на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Разом з тим, оцінка у вироку договору на відповідність його нормам цивільного права не є обов’язковою при розгляді господарської справи відповідно до ст. 35 ГПК України.

Крім того, як вбачається із зустрічної позовної заяви ОКВПВКГ "Миргородводоканал" по справі № 14/217, останній не посилався в обрунтування зустрічного позову про визнання недійсним договору на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі від 03.01.2007р. на невідповідність договору п. 19.4 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом № 65 від 01.07.1994р., а зміна підстав позову у випадку звернення сторони з заявою про перегляд судого рішення за нововиявленими обставинами ГПК України не передбачена. Суд не приймає до уваги і посилання заявника на те, що вироком встановлено факт, що при укладенні спірного договору керівник ОКВПВКГ "Миргородводоканал" діяв у супереч вимогам ч. 3 ст. 92 ЦК України, оскільки у вироку відсутні посилання на вищезазначену норму.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Господарським судом Полтавської області розглядалась справа № 18/1313/11 за позовом ЗАТ лікувально-оздоровчого закладу "Миргородкурорт" до ОКВПВКГ "Миргородводоканал" про стягнення 118263,24 грн. боргу за послуги по транспортуванню та перекачці стічних вод до комунальної каналізаційної мережі з 25 серпня 2010 року по 24 грудня 2010 року, надані згідно договору від 3 січня 2007 року на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі та додатків до нього.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що між сторонами був укладений договір на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі від 3 січня 2007 року та додаткові угоди до нього № 1 від 10 червня 2008 року, № 2 від 1 березня 2009 року.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з транспортування та перекачування стічних вод до комунальної каналізації мережі ОКВПВКГ "Миргородводоканал" на загальну сум 118 263,24 грн. Відповідач заборгованість не сплатив.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 01 липня 2011 р. позов було задоволено; стягнуто з відповідача 118263,24 грн. боргу, 1182,63 грн. судових витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2011р. дане рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2011р. рішення господарського суду Полтавської області від 01.07.2011р. та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2011р залишена без змін.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що:

- договір на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі від 03.01.2007р. відповідає істотним умовам господарського договору, формі і змісту. Сторонами погоджено предмет ціна та строк дії договору, і умови оплати. Договір підписаний повноваженими особами;

- сторонами без будь-яких зауважень та заперечень були підписані відповідні акти про кількість перекачаних стоків за період з вересень-грудень 2010р.;

- встановлено факт отримання у вересні-грудні 2010р. ОКВПВКГ "Миргородводоканал" послуг вартістю 118263,24грн. та виникнення у відповідача обов’язку сплати вказаної суми;

- підтверджено наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 118263,24 грн.;

- договір на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі від 03.01.2007р. не суперечить Правилам користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом № 65 від 01.07.1994р., зокрема й пункту 19 цих Правил;

- рішенням господарського суду Полтавської області від 11.01.2011р. у справі № 14/217 встановлено, що договір на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі від 03.01.2007р. відповідає вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- відсутні підстави для визнання договору на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі від 03.01.2007р. недійсним;

- посилання відповідача на те, що даний договір є нікчемним, безпідставне.

В постанові від 26.10.2011р. по даній справі Вищим господарським судом України зазначено, що:

- посилання скаржника на нікчемність договору на транспортування та перекачку стічних вод до комунальної каналізаційної мережі від 03.01.2007р. є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами;

- правова оцінка дійсності договору від 03.01.2007р. вже була надана в рішенні господарського суду Полтавської області від 11.01.2011р. у справі №14/217 між тими самими сторонами, яке в силу ст. 35 ГПК України має преюдиціальне значення для вирішення спору у даній справі;

- правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України);

- таким чином, договір від 03.01.2007р. у період, за який стягується заборгованість, був чинним та обов'язковим до виконання відповідачем.

З вищенаведеного вбачається, що у постанові від 26 жовтня 2011р. по справі № 18/1313/11 Вищим господарським судом України підтверджено правової оцінки дійсності договору від 03.01.2007р., і рішення господарського суду по справі № 18/1313/11 в силу ст. 35 ГПК України має преюдиціальне значення для перегляду рішення господарського суду від 11.01.2011 р. по справі № 14/217 за нововиявленими обставинами.

В п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 17 В«Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за ново виявленими обставинамиВ»зазначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається (п. 8.6 постанови пленуму № 17 від 26.12.2011р.).

Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення (п. 8.7 постанови пленуму № 17 від 26.12.2011р.).

Як встановлено вище господарським судом, наведені заявником обставини та встановлені у вироку Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.08.2011р. факти не спростовують обставини, які було покладено в основу рішення господарського суду Полтавської області від 11.01.2011 р., та не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Отже, відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Полтавської області від 11.01.2011 р. по справі № 14/217.

Керуючись ст. ст. 86, 112, 114 ГПК України, суд-

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Обласного комунально виробничого підприємства водопровідно- каналізаційного господарства "Миргородводоканал" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 11.01.11р. по справі №14/127 - відмовити.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 11.01.11р. у справі № 14/127 залишити без змін.

Суддя Солодюк О.В.