Ухвала

від 20.06.2012 по справі 2а-6860/09/1770

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 р. Справа № 20633/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Запотічного І.І., Шавеля Р.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Голови Державного комітету України із земельних ресурсів Кулініча Олега Миколайовича на постанову Рівненського окружного адміністративного суду Хмельницької області від 10 лютого 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Голови Державного комітету України із земельних ресурсів Кулініча Олега Миколайовича та заступника Голови Державного комітету України із земельних ресурсів Кулініча Володимира Васильовича про визнання бездіяльності протиправною,-

В С Т А Н О В И Л А:

02.11.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання бездіяльності протиправною.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 2006 року займається приватизацією земельної ділянки по АДРЕСА_1, проте внаслідок порушення земельного законодавства відповідачами не може оформити права власності на земельну ділянку. Вказує, що з цього приводу він неодноразово звертався із скаргами, але одержавши його чергову скаргу, заступник Голови Держкомзему Кулініч В.В. без проведення розгляду і перевірки скарги 28.12.2008 року направив йому формальну відписку про те, що вичерпну відповідь на поставлені у зверненні запитання вже надано в листі Держземінспекції від 17.09.2008 року №5-11-2977/Ш-406. Зазначає, що 01.09.2009 року на особистому прийомі Головою Держкомзему Кулінічем О.М. він подав письмове звернення щодо неправомірних дій заступника голови Держкомзему Кулініча В.В. і посадових осіб Головного управління Держкомзему у Рівненській області та Держземінспекції у Рівненській області. Вказує, що відповіді на вказане звернення не одержав.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду Хмельницької області від 10 лютого 2010 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Голови Державного комітету України із земельних ресурсів Кулініча О.М. щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 01.09.2009 року та ненадання відповіді на її звернення. Зобов'язано Голову Державного комітету України із земельних ресурсів Кулініча О.М. розглянути звернення ОСОБА_1 та надати відповідь на її звернення від 01.09.2009 року у порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі покликається на те, що в постанові Пленуму Верховного суду України, щодо розгляду судами справ, що стосується моральної шкоди, зазначено, що якщо судами визнається, що права громадянина суб'єктами владних повноважень порушені, то такими діями та бездіяльністю громадянина спричиняється і моральна шкода і її спричинення позивачу доводити немає підстав.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі покликається на те, що позивач неодноразово звертався до відповідача зі скаргами щодо законності надання у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 її сусідові ОСОБА_4, що начебто перешкоджає їй провести приватизацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 на якій знаходиться будинковолодіння її померлого чоловіка. Зазначає, що розглянувши чергову скаргу позивача від 19.08.2008 року, Держкомзем листом від 03.09.2008 року №27-Ш1818/1238 надав доручення Держземінспекції розглянути звернення, перевірити викладені факти та надати відповідь позивачеві. Зазначає, що Управління з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області, яке на той час було підпорядковане Держземінспекції, на виконання зазначеного доручення провело перевірку, яка не виявила порушень вимог земельного законодавства при використанні ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_2. Відповідь позивачеві було надано Держземінспекцією 17.09.2008 року за №5-11-2977/Ш-406. Вказує, що на повторне звернення позивача із зазначеного питання 22.12.2008 року, розглянувши звернення, прийшов до висновку, що попередня відповідь Держземінспекції була вичерпною про що заступник Голови Держкомзему Кулініч В.В. повідомив позивачеві листом від 29.12.2008 року №14-27-Ш2647/15261. Зазначає, що чергове звернення такого ж змісту позивачем подане у нього на особистому прийомі 01.09.2009 року. З метою повторного розгляду фактів, викладених у зверненні, Держкомзем факсограмою від 08.09.2009 року №14-17-Ф/982 надав доручення Головному управлінню Держкомзему у Рівненській області та Держземінспекції у Рівненській області з виїздом на місце перевірити факти, викладені у зверненні. За результатами перевірки Держземінспекцією у Рівненській області складено акт від 15.09.2009 року. Головним управлінням Держкомзему у Рівненській області про результати розгляду звернення повідомлено позивача листом від 21.09.2009 року №04-02-1818. Отже, ним звернення позивача розглянуте належним чином, протиправної бездіяльності допущено не було.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідь за результатами розгляду заяв в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах питань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 01.09.2009 року ОСОБА_1 звернулася зі скаргою до відповідача на неправомірні та незаконні дії заступника Голови Державного комітету України із земельних ресурсів Кулініча В.В. та на неможливість оформити документи на право власності на земельну ділянку через те, що дані вказані в документах, виданих організацією, яка отримала ліцензію Держкомзему на виконання землевпорядкованих робіт, не відповідають тому, що є на місцевості. Проте відповіді на вказану скаргу від відповідача не отримала.

За змістом статей 2, 17 КАС України спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності належать до компетенції адміністративних судів.

Згідно із ст.ст.1, 3, 4 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви ( клопотання) і скарги.

До рішень, дій ( бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Згідно із ст.14 зазначеного Закону органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати звернення громадян, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Отже, на суб'єктів владних повноважень покладено саме обов'язок в наданні такої відповіді.

Колегія суддів погоджується з думкую суду першої інстанції, що Головою Держкомзему Кулінічем О.М. були вчинені неправомірні дій щодо розгляду звернення позивача від 01.09.2009 року, оскільки ним не виконаний обов'язок надати позивачеві відповідь на його звернення.

Відповідно до ч.3 ст.15 Закону України «Про звернення громадян» відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заяво -(клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Колегія судів також встановила, що позивач звертався із вимогою щодо відшкодування майнової і моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з ст.25 Закону України «Про звернення громадян» у разі задоволення скарги орган або особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і розглядом скарги, обгрунтовані витрати, понесені у зв'язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку.

Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, оскільки ніяких витрат позивач не поніс, а тому відшкодування майнової шкоди є безпідставним. Також позивач не довів заподіяння йому Головою Державного комітету України із земельних ресурсів Кулінічем О.М. моральної (немайнової) шкоди ненаданням відповіді на звернення від 01.09.2009 року, а тому позов в цій частині задоволенню також не підлягає.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Голови Державного комітету України із земельних ресурсів Кулініча Олега Миколайовича залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду Хмельницької області від 10 лютого 2010 року у справі №2а-6860/09 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді І.І.Запотічний

Р.М.Шавель