Ухвала

від 03.09.2008 по справі 2-4969/2008

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-4969 2008р

Справа № 2-4969                  

2008р.

                                         УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 “  3“ вересня 2008 року Білоцерківський

міськрайонний суд Київської області в складі судді Подрєзової Г.О., при

секретарі Стець Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій

Церкві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права

власності;

                                      В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 в особі представника за дорученням  в судовому засіданні просив суд визнати

мирову угоду між сторонами, згідно з якою сторони домовилися що право власності

на нежитлову будівлю (склад), загальною площею 539,6 кв.м., що знаходиться по

вул.АДРЕСА_1 визнається за ОСОБА_1, який в строк до 01.10.2008 р. передає

ОСОБА_2 150000грн.

Відповідач ОСОБА_2в особі представника за дорученням в судовому

засіданні також просив визнати зазначену мирову угоду між сторонами.

Заслухавши пояснення представників сторін, матеріали справи, суд вважає,

що клопотання сторін підлягає до задоволення.

                       Так,

в судовому засіданні встановлено, що 12.04.2005 року сторони домовилися про

спільну діяльність та уклали договір, згідно з яким  внесли кошти для її здійснення в тому числі

:ОСОБА_1  - 150000грн., а відповідач ОСОБА_2.

- 25000грн., хоч повинен був внести 50000грн.

                      Після

закінчення будівництва  в квітні 2008

року позивачем на своє ім”я була придбана земельна ділянка під будівлею згідно

з договором купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до п.3.2 Договору про спільну діяльність - після закінчення

будівництва не житлового приміщення до сторони -1 переходить право власності на

¾ частини, а до сторони -2 - ¼

частина.

Таким чином, судом встановлено, що хоч договором і передбачено частки у

праві власності на збудований об”єкт, але так як відповідачем не повністю

внесені кошти у спільну діяльність, то і визнання права власності за ним на ¼ частину є безпідставним.

                        Суд

виходить з того, що сторони домовилися між собою про те, що право власності на

не житлову будівлю по вул.АДРЕСА_1 визнається заОСОБА_1, а він сплачує на

користОСОБА_2 суму - 150000грн., про що підписали мирову угоду, яка надана до

суду.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що

не заборонені законом, зокрема з правочинів. 

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не

випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена

судом.

Згідно з ст. 392 цього Кодексу власник майна може пред”явити позов про

визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається

іншою особою.

Також, відповідно до ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається

сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може

стосуватися лише прав та обов”язків сторін та предмета позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку мирова

угода між сторонами може бути укладена на підставах, про які просять сторони,

оскільки  нею не порушуються права

сторін, вона не виходить за межі предмету спору, стосується лише прав і

обов”язків сторін, не суперечить закону та не порушує права, свободи і законні

інтереси інших осіб, а тому суд може визнати таку мирову угоду та роз”яснити

сторонам наслідки визнання цієї мирової угоди, відповідно до ст. 205 ч.1 п. 4

ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 175, 205 ЦПК України, ст.ст. 328,392 ЦК України, суд-

                                      У Х В А Л

И В :

                       Заяву

задовольнити.

Визнати мирову угоду, укладену між сторонами 03.09.2008р.

 та визнати за ОСОБА_1 право

власності на не житлову будівлю (склад) по вул.АДРЕСА_1, загальною площею 539,6

кв.м.

ОСОБА_1 передає ОСОБА_2 150000грн. в строк до 01.10.2008р.

Провадження по справі закрити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через

Білоцерківський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня її постановлення шляхом

подачі заяви та протягом 10 днів, після подачі заяви, шляхом подачі апеляційної

скарги.

                           Суддя: