ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
"07" червня 2012 р. Справа № 39/229
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Мирошниченка С.В., суддів:Барицької Т.Л., Хрипуна О.О., перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 04.04.2012 та на рішення господарського суду Донецької області від 29.12.2011 у справі№39/229 господарського суду Донецької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 простягнення 91 387,50 грн. ВСТАНОВИВ:
Подана 08.05.2012 (відповідно до штампу відділення поштового зв'язку на конверті) Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (скаржник) касаційна скарга на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2012 та на рішення господарського суду Донецької області від 29.12.2011 у справі №39/229 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно зі ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Згідно з ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Відповідно до приписів ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Звертаючись до суду касаційної інстанції 08.05.2012 із касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2012, останнім днем на оскарження якої було 24 квітня 2012 року, скаржник, в обґрунтування підстав пропуску ним процесуального строку на оскарження вказаного судового акту, зазначає про те, що на момент тривання строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції у даній справі, він хворів; на підтвердження вказаних доводів надає неякісну незавірену ксерокопію довідки, із якої не вбачається ні ким вона видана, ні ким підписана, відтиск печатки установи, якою вона видана, через неякісність ксерокопії довідки, неможливо ідентифікувати.
Крім того, Підпунктом 1.1. п. 1 Інструкції "Про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455 (надалі -Інструкція), яка визначає порядок і умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян передбачено, що тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності .
Інструкцією визначено коло осіб, яким видаються листки непрацездатності, серед яких є особи, які займаються підприємницькою діяльністю (пп. 1.3).
Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскільки відповідач є суб'єктом підприємницької діяльністю (займається підприємницькою діяльністю) то документом, який засвідчував би його тимчасову непрацездатність, як зазначено в касаційній скарзі, має бути листок непрацездатності, а не неякісна ксерокопія довідки, а тому, клопотання про відновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2012 та рішення господарського суду Донецької області від 29.12.2011 у справі №39/229, підлягає відхиленню, внаслідок недоведеності скаржником поважності причин його пропуску.
Керуючись ст. 53, п. 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 у відновленні строку на касаційне оскарження постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2012 та рішення господарського суду Донецької області від 29.12.2011 у справі №39/229.
Касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4.
Матеріали справи №39/229 повернути до Донецького апеляційного господарського суду.
Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 судовий збір в сумі 1 279,25 грн. (одна тисяча двісті сімдесят дев'ять гривень, 25 копійок), сплачений за квитанцією № ПН1293 від 08.05.2012. Повернення судового збору доручити господарському суду Донецької області.
Головуючий суддя С.В. Мирошниченко
Судді Т.Л. Барицька
О.О. Хрипун
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2012 |
Оприлюднено | 26.06.2012 |
Номер документу | 24907735 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Барицька T.Л.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні