ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" червня 2012 р. Справа № 16/213-20/173 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. -головуючого,
Дунаєвської Н.Г.,
Кочерової Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу ОСОБА_4
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20 березня 2012 року
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 17 лютого 2011 року
у справі № 16/213-20/173
господарського суду Полтавської області
за позовом ОСОБА_5
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача 1.ОСОБА_6
ОСОБА_7
3. ОСОБА_8
4.ОСОБА_9
5.ОСОБА_10
про визнання недійсним рішень загальних зборів та скасування державної реєстрації змін до установчих документів
за участю представників
позивача -не з'явились
відповідача -Дугін М.В.
третіх осіб: 1. не з'явились
2. не з'явились
3. не з'явились
4. не з'явились
5. ОСОБА_4, ОСОБА_12
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" від 09 листопада 2007 року та скасування записів в Єдиному державному реєстрі про зміни в складі засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс", здійснених у відповідності до протоколу зборів від 09 листопада 2007 року, а також будь-яких інших змін, внесених після 09 листопада 2007 року.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 17 лютого 2011 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08 червня 2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 02 серпня 2011 року у справі №16/213-20/173 позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано недійсним рішення зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" від 09 листопада 2007 року, у решті позовних вимог відмовлено.
У грудні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Полтавської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 17.02.2011р. у справі №16/213-20/173 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05 січня 2012 року (суддя Киричук О.А.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20 березня 2012 року (судді: Камишева Л.М., Бородіна Л.І., Лакіза В.В.) у справі №16/213-20/173 відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та залишено без змін рішення господарського суду Полтавської області від 17.02.201р.
Не погоджуючись з вищезазначеним ухвалою та постановою, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 05.01.2012р., постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2012р. та рішення господарського суду Полтавської області від 17.02.2011р. скасувати. А справу №16/213-20/173 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В якості нововиявленої обставини ОСОБА_4 посилається на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2011р. у справі №18/1451/11, в якій за твердженням останнього встановлено факти, що дають підстави дійти висновку про неналежніть та недопустимість використання під час розгляд справи №16/213-20/173 Установчої угоди товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" та письмових пояснень учасників зазначеного товариства у якості доказів.
Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає такі доводи ОСОБА_4 помилковими та такими, що не знаходять свого підтвердження з огляду на наступне.
Статтею 112 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
З урахуванням того, що зазначена стаття не містить конкретного переліку обставин, які слід вважати нововиявленими, а також не визначає, які обставини мають істотне значення для справи, під час вирішення цих питань, суди повинні керуватися правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Водночас, не можуть бути визнані як нововиявлені обставини, викладені у рішенні суду в іншій справі, висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), а також юридична оцінка цих обставин та правові підстави рішення або його мотиви, міркування суду щодо застосування норм права, а також обставини, які ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Крім того, виникнення нових доказів або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для перегляду рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням зазначеного, а також враховуючи те, що заявнику касаційної скарги на момент прийняття рішення господарського суду Полтавської області від 17.02.2011р. було відомо про наявність установчої угоди товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс", така угода існувала на час розгляду справи №16/213-20/173 та досліджувалась судами, а також те, що зазначені заявником обставини не спростовують факти, які було покладено в основу рішення та зводяться до повторної оцінки доказів у справі №16/213-20/173, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зазначені ОСОБА_4 обставини не є нововиявленими у розумінні ст.112 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час вирішення спору, судами попередніх інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.
Частиною 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази. Ці обмеження обумовлюються метою касаційного перегляду, яка полягає в перевірці застосування норм матеріального і процесуального права.
За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 111 5 ,111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20 березня 2012 року зі справи №16/213-20/173 залишити без змін.
Головуючий суддя І. А. Плюшко
Судді Н. Г. Дунаєвська
Н. О. Кочерова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2012 |
Оприлюднено | 26.06.2012 |
Номер документу | 24907844 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Плюшко І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні