Постанова

від 18.09.2012 по справі 16/213-20/173

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2012 р. Справа № 16/213-20/173 Доповідач: суддя Плюшко І.А.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. -головуючого,

Барицької Т.Л.,

Кочерової Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу ОСОБА_4

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23 липня 2012 року

у справі № 16/213-20/173

господарського суду Полтавської області

за позовом ОСОБА_5

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача 1.ОСОБА_13

2.ОСОБА_14

3. ОСОБА_8

4.ОСОБА_15

5.ОСОБА_16

про визнання недійсним рішень загальних зборів та скасування державної реєстрації змін до установчих документів

за участю представників

заявника касаційної скарги -ОСОБА_11

позивача -не з'явились

відповідача - Дугін М.В.

третіх осіб -1. не з'явились

2. не з'явились

3. не з'явились

4. не з'явились

5. не з'явились

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" від 09 листопада 2007 року та скасування записів в Єдиному державному реєстрі про зміни в складі засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс", здійснених у відповідності до протоколу зборів від 09 листопада 2007 року, а також будь-яких інших змін, внесених після 09 листопада 2007 року.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 17 лютого 2011 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08 червня 2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 02 серпня 2011 року у справі №16/213-20/173 позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано недійсним рішення зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" від 09 листопада 2007 року, у решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішення господарського суду Полтавської області від 17.02.2011р. ОСОБА_4 звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив зазначене рішення скасувати та відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23 липня 2012 року (судді: Бородіна Л.І., Лакіза В.В., Хачатрян В.С.) у справі №16/213-20/173 апеляційна скарга ОСОБА_4 повернута заявнику з підстав пропуску строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2012р. скасувати та передати справу №16/213-20/173 передати до суду апеляційної інстанції для здійснення провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4, звертаючись з апеляційною скаргою від 11.07.2012р. на рішення господарського суду Полтавської області від 17.02.2012р. пропустив строк, встановлений на подання апеляційної скарги.

Згідно частини 1 ст.93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 разом з апеляційною скаргою подав клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Проте з його змісту вбачається, що заявник просить поновити строки на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Полтавської області від 17.02.2011р., натомість в апеляційній скарзі, останній просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 17.02.2011р. Рішення та ухвала суду першої інстанції є різними процесуальними документами, особливості прийняття та винесення яких передбачено нормами Господарського процесуального кодексу України.

За умов наведених вище, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що ОСОБА_4, пропустивши строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 17.02.2011р., не подав клопотання про відновлення строку, що з огляду на положення ст.93 Господарського процесуального кодексу України виключає можливість прийняття його апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судом апеляційної інстанції правильно встановлені усі обставини справи та вірно застосовано норми права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому ухвалу суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 111 5 ,111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23 липня 2012 року зі справи №16/213-20/173 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Т. Л. Барицька

Н. О. Кочерова