Ухвала

від 21.06.2012 по справі 6112-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

21.06.2012Справа №5002-25/6112-2010

За скаргою Приватного підприємства "Торгово -промислова компанія "Інфокар" на дії Відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2012 та постанови про арешт коштів боржника від 17.02.2012.

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (96200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

До відповідача Приватного підприємства "Торгово -промислова компанія "Інфокар" (96200, смт. Роздольне, Роздольненський район, вул. Гоголя, б. 1, ідентифікаційний код 35213106)

Про стягнення 186 450,00 грн.

Суддя Іщенко І.А.

Представники:

Від заявника (боржника) - не з'явився;

Від ВДВС - не з'явився;

Від стягувача - не з'явився;

Обставини справи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Приватного підприємства "Торгово-промислова компанія "Інфокар", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги за договором б/н від 14.04.2010 у розмірі 186 450,00 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 березня 2011 року по справі №5002-16/6112-2010 позов задоволено; стягнуто з Приватного підприємства "Торгово -промислова компанія "Інфокар" (96200, смт. Роздольне, Роздольненський район, вул.. Гоголя, б. 1, ідентифікаційний код 35213106, р/р 2600286083 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (96200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в КРУ Приватбанк м.Сімферополь, МФО 384436) заборгованість у розмірі 186 450,00 грн., а також 1864,50 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 січня 2012 року апеляційну скаргу приватного підприємства "Торгово-промислова компанія "Інфокар" залишено без задоволення; рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 березня 2011 у справі №5002-16/6112-2010 залишено без змін.

12 березня 2012 року від Приватного підприємства "Торгово-промислова компанія "Інфокар" до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла скарга, відповідно до якої заявник просить суд, визнати не пропущеним строк на оскарження дій Відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2012 та постанови про арешт коштів боржника від 17.02.2012 р.; визнати неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2012 та постанови про арешт коштів боржника від 17.02.2012; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2012 та постанову про арешт коштів боржника від 17.02.2012.

У зв'язку із знаходженням судді господарського суду Автономної Республіки Крим Білоус М.О. у відпустці, в результаті проведення автоматичного розподілу заяву передано на розгляд судді господарського суду Автономної Республіки Крим Копиловій О.Ю.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 травня 2012 року прийнято до розгляду скаргу Приватного підприємства "Торгово-промислова компанія "Інфокар" на дії Відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2012 та постанови про арешт коштів боржника від 17.02.2012; призначена дата розгляду скарги.

Однак у зв'язку із хворобою судді господарського суду Автономної Республіки Крим Копилової О.Ю. зазначене судове засідання не відбулося.

Відповідно розпорядження заступника голови господарського суду Автономної Республіки Крим С.Я. Тіткова №164 від 05.06.2012 справа №5002-25/6112-2010 06.06.2012 передана до провадження судді господарського суду Автономної Республіки Крим Іщенко І.А. для розгляду скарги.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.06.2012 по справі №5002-25/6112-2010 прийнято до розгляду скаргу Приватного підприємства "Торгово-промислова компанія "Інфокар" на дії Відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим та призначено дату судового засідання.

Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби, щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Сторони явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не відомі.

Розглянувши скаргу, Приватного підприємства "Торгово -промислова компанія "Інфокар", суд вважає її необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно з статтею 124 Конституції України та статтею 115 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, яким необхідно керуватися при примусовому виконанні судових рішень. Згідно преамбули цього закону, він визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно частини 1 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Законом.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції в Автономної Республіки Крим від 17.02.2012 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документа, наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.02.2012 про примусове виконання рішення по справі №5002-16/6112-2010 про стягнення 188 550,50 грн.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, в нашому випадку на підставі судового наказу.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Щодо відміни постанови про накладення арешту на кошти боржника від 17.02.2012. суд зазначає, що згідно статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищевикладене, скаржник не представив суду належних доказів неправомірності дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим щодо винесення постанови від 17.02.2012 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа, наказу №5002-16/6112-2010, та постанови від 17.02.2012 про накладення арешту на кошти боржника, у зв'язку з чим, по заявленим обставинам скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу Приватного підприємства "Торгово -промислова компанія "Інфокар" залишити без задоволення.

Суддя Іщенко І.А.