Ухвала

від 12.06.2012 по справі 5/739-25/123-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 р. Справа № 115866/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Довгополова О.М.,

Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області на постанову господарського суду Львівської області від 25 серпня 2011 року в адміністративній справі № 5/739-25/123-А за позовом державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Паркет Галичини» (м.Львів) та товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехбуд» (м.Новояворівськ) про визнання недійсним господарського зобов'язання,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2007 року державна податкова інспекція у Яворівському районі Львівської області (далі - ДПІ у Яворівському районі) звернулася до господарського суду Львівської області із вказаним позовом та просила на підставі ст.207 ГК України визнати недійсним господарське зобов'язання між ТОВ «Паркет Галичини» та ТОВ «Агротехбуд» на суму 200000 грн. Також просила застосувати юридичні наслідки недійсності даного господарського зобов'язання, передбачені ст.208 ГК України, а саме - все одержане за зобов'язан-ням стягнути в дохід державного бюджету, а також стягнути до державного бюджету Яворівського району кошти в розмірі 200000 грн.

Як на підставу для визнання недійсним вказаного господарського зобов'язання ДПІ у Яворівському районі посилається на лист ДПІ у Галицькому районі м.Львова від 19.04.2005 року, відповідно до якого ТОВ «Паркет Галичини» зняте з обліку в ДПІ з 03.08.2004 року, згідно поданої заяви товариства про ліквідацію. Свідоцтво платника податку на додану вартість за № 17845502 від 27.09.2002 р., і.п.320537813043 було анульоване 16.07.2004 р.; декларація з ПДВ за липень 2004 року ТОВ «Паркет Галичини» не подавалась. Також директор ТОВ «Паркет Галичини» Климюк В.М. пояснив, що жодних угод з ТОВ «Агротехбуд» не укладав і взаєморозрахунки між ними не проводились. Крім того, розрахунки за даними операціями не проведені, оскільки розрахунковий рахунок ТОВ «Паркет Галичини», на який перераховувалися кошти за виконані роботи, був закритий 16.07.2004 року.

Постановою господарського суду Львівської області від 25 серпня 2011 року провадження у даній справі в частині визнання недійсним господарського зобов'язання на суму 200000 грн. закрите, а в решті частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із зазначеною постановою, її оскаржила ДПІ у Яворівському районі, яка вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що ТОВ «Паркет Галичини» 02 липня 2004 року офіційно виявило бажання припинити свою діяльність, тому укладення договору того ж числа за № 2/07/04 із ТОВ «Агротехбуд» суперечить вимогам ст.203 ЦК України, оскільки волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Крім того, кошти, перераховані за даним господарським зобов'язанням, сплачені на закритий недіючий рахунок.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга є безпідставна і не належить до задоволення з наступних міркувань.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», податкові органи мають право на звернення до суду з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України, правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним.

За змістом приписів частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що між ТОВ «Агротехбуд» та дочірнім підприємством «Холгер Крістіансен Продакшн Україна» компанії «Холгер Крістіансен» А/С було укладено інвестиційний контракт за № 18/08/03 від 18 серпня 2003 р. на будівництво заводу на території автопорту «Краковець». Відповідно до акту про прийняття-передачу будівельних робіт та закінченого будівництвом об'єкта від 11 серпня 2004 р., будівельно-монтажні роботи закінчено в серпні 2004 р.

Відповідно до зазначеного контракту між ТОВ «Паркет Галичини» та ТОВ «Агротехбуд» 02.03.2004 року було укладено договір № 2/03/04 р., за умовами якого ТОВ «Паркет Галичини» взяв на себе зобов'язання виконати загально-будівельні роботи по будівництву заводу на території автопорту «Краковець».

Згідно акту приймання виконаних робіт за № 1, ТОВ «Паркет Галичини» виконало роботи на суму 110000,00 грн., в т.ч. ПДВ 18333,33 грн., та виписало податкову накладну за № 02.07 від 02.07.2004 р.

Згідно акту приймання виконаних робіт за № 2, ТОВ «Паркет Галичини» виконало роботи на суму 90000,00 грн., в т.ч. ПДВ 15000,00 грн., та виписало податкову накладну за № 21.07 від 21.07.2004 р.

На оплату будівельних робіт виписано рахунки-фактури за № 2/07/04 від 02.07.2004 р. та за № 21/07/04 від 21.07.2004 року, на підтвердження оплати яких ТОВ «Агротехбуд» надано платіжні доручення за № 205 від 12.08.2004 року та за № 206 від 13.08.2004 року.

Суми податку на додану вартість за виписаними за наслідками вказаних господарських операцій податковими накладними включені ТОВ «Агротехбуд» до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за липень 2004 року.

ДПІ у Яворівському районі була проведена невиїзна позапланова перевірка ТОВ «Агротехбуд» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Паркет Галичини», за результатами якої було встановлено, що ТОВ «Агротехбуд» віднесено на витрати протягом червня - липня 2004 року вартість виконаних ТОВ «Паркет Галичини» будівельних робіт в сумі 288891,00 грн. та віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 57778,00 грн., в т.ч.: за червень 2004 року - в сумі 13333,00 грн. і за липень 2004 року - в сумі 44 445,00 грн.

З огляду на обставини, які зазначені у позовній заяві, позивач вважає, що вищевказана угода укладена відповідачами з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Своє рішення у даній справі суд першої інстанції мотивував тим, що підстави вважати спірну угоду недійсною та застосовувати відповідні наслідки відсутні, тому в частині визнання угоди недійсною, як такої, що суперечить інтересам держави і суспільства, провадження необхідно закрити, а в решті позовних вимог - відмовити. При цьому суд зазначив, що для визнання угоди недійсною необхідно встановлювати наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною. Твердження позивача грунтуються на обставинах, які не мають правового значення, при тому, що ним не надано доказів того, що оскаржувана угода не є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства, тобто укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства, наявності у відповідачів податкових зобов'язань або податкового боргу, що виникли внаслідок виконання саме спірного договору, чи обвинувального вироку, який набрав законної сили, що підтверджував би факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами відповідачів,

На підтвердження свого висновку суд покликався на те, що станом на 13 липня 2006 р. цивільна дієздатність ТОВ «Паркет Галичини» припинена не була, оскільки до Державного реєстру не було внесено запису про припинення товариства, а зняття товариства з податкового обліку відбулося лише 03 серпня 2004 р., тобто після закінчення виконання загально-будівельних робіт за договором № 2/03/04, і зазначене не змінює цивільну правоздатність юридичної особи.

На момент складання і видачі податкових накладних сторони були зареєстровані як платники ПДВ, податкові накладні підписані уповноваженою особою продавця, а правомірність включення ТОВ «Агротехбуд» податку на додану вартість за даною господарською операцією до складу податкового кредиту підтверджено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2006 р. у справі № 5/805-12/157А, яка набрала законної сили, і якою визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Яворівському районі за № 0001382300/0 від 09.12.2005 р., за № 0001382320/1 від 17.02.2006 р. та за № 0001382320/2 від 10.05.2006 р.

Також відповідачами не було порушено господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), оскільки роботи, які виконувалися згідно із договором за № 2/03/04 від 02 березня 2004 р., відповідно до законодавства не підлягали ліцензуванню.

Виконання робіт згідно із договором та оплата цих робіт підтверджується відповідними первинними документами, зокрема: актами про виконання загально-будівельних робіт за № 1 станом на 02 липня 2004 р. на суму 110000 грн. та за № 2 станом на 21 липня 2004 р. на суму 90000 грн., рахунками-фактурами за №2/07/04 від 02 липня 2004 р. на суму 110 000,0 грн. та за № 21/07/04 від 21 липня 2004 р. на суму 90 000,0 грн., податковими накладними за № 02.07 від 02 липня 2004 р. на суму 110000 грн. та за № 21.07 від 21 липня 2004 р. на суму 90000 грн., платіжними дорученнями за № 205 від 12 серпня 2004 р. на суму 110000, 00 грн. та за № 206 від 13 серпня 2004 р. на суму 90000,00 грн.; вказані кошти не були повернені на поточний рахунок ТОВ «Агротехбуд».

Тому суд відкинув як безпідставні доводи органу державної податкової служби щодо того, що сторони даного спору, укладаючи спірний договір діяли з умислом на приховування від оподаткування прибутків та доходів, оскільки суб'єктивний склад такого правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавче визначеними засобами доказування. Не є підставою для визнання договору недійсним й порушення сторонами цього договору законодавства про податки, як і несплата податків не є підтвердженням мети відповідачів при укладенні та виконанні спірного договору на ухилення від сплати податків.

Оскільки санкції, передбачені частиною 1 статті 208 ГК України, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то, на думку суду, вони є не цивільно-правовими, а адміністративно-гос-подарськими, як такі, що відповідають визначенню частини першої статті 238 ГК України, тому можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених статтею 250 ГК України.

Згідно зі статтею 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосо вані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судом, звернення до суду з вимогою про стягнення в доход держави коштів здійснено поза межами цих строків, оскільки виписування накладних та податкових накладних мало місце в періоді з 02.07.2004 р. по 21.07.2004 р., а позов про стягнення в доход держави коштів подано податковим органом до суду лише 26.03.2007 р.

Враховуючи те, що позовні вимоги податкового органу про визнання недійсною угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, не могли бути предметом позову, суд закрив провадження у цій частині позовних вимог згідно із пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС України.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав вважати спірну угоду недійсною та застосування відповідних правових наслідків зазначеного, а також щодо закриття провадження у справі щодо розгляду вимог про визнання угоди недійсною, як такої, що суперечить інтересам держави і суспільства.

У відповідності до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 25 серпня 2011 року в адміністративній справі № 5/739-25/123-А, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль

Судді О.М.Довгополов

В.В.Святецький

Ухвала складена у повному обсязі 15 червня 2012 року.