Рішення

від 18.09.2008 по справі 37/156пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

18.09.08 р.                                                                                                   

Справа № 37/156пн                              

Господарський суд Донецької області

у складі судді Попкова Д.О.,

присекретарі Паліводі Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з

обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Північний”,  м. Донецьк, ідентифікаційний код 13526784

до Відповідача: Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення заборгованості в

сумі 5008,49 грн., пені в розмірі 251,80 грн. та виселення відповідача з

нежитлового приміщення, розташованого за адресою: 83054, пр.Київський, 20а,

кімната №3, м. Донецьк,

за участю:

представника Позивача - Тутунджан

Н.Л. (довіреність б/н від 28.07.2008р.);

представника Відповідача -  не з'явився.

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК

України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з

фіксацією технічними засобами аудиозапису.

Згідно із ст.77 ГПК України судове

засідання відкладалось з 19.08.2008р. на 09.09.2008р., з 09.09.2008р. на

18.09.2008р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою

відповідальністю „Торговий дім „Північний”, м. Донецьк (далі - Позивач)  звернулось до Господарського суду Донецької

області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (далі

- Відповідач) про стягнення суми боргу в розмірі 5008 грн. 49коп., пені у

розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості по орендній

платі за кожен день прострочення у розмірі 251 грн. 29 коп.; виселення

Відповідача у зв'язку із розірванням договору із кімнати №3 нежитлового

приміщення №6, розташованого на третьому поверсі другого корпусу

торгівельно-побутового комплексу за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог

Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за

договором оренди нежитлового приміщення №2-3/7 від 29.12.2007р. з квітня

2008р.; повідомлення про необхідність погашення заборгованості та звільнення

орендованого приміщення, яке останній проігнорував.

На підтвердження вказаних обставин

Позивач надає договір оренди нежитлового приміщення №2-3/7 від 29.12.2007р.,

акт прийому-передачі від 02.01.2008р., рахунки-фактури від 01.04.2008р.,

30.04.2008р., 01.05.2008р., 31.05.2008р., 01.06.2008р., 30.06.2008р., лист

Позивача № 62 від 04.07.2008р., розрахунок пені та правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач

обґрунтовує ст.ст. 15, 16, 319, 525, 526, 550, 615, 785 Цивільного кодексу

України, ст.ст. 1, 12, 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу

України.

На виконання вимог ухвали суду від

01.08.2008р. Позивачем були надані пояснення б/н від 19.08.2008р.

(а.с.а.с.41-43) щодо обраного способу судового захисту та документи для

залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.44-51), а також - пояснення б/н від

05.09.2008р. відносно виставлення рахунків.

Крім того, Позивачем була надана

заява б/н від 09.09.2008р. про уточнення позовних вимог з доказами відправки

Відповідачу, згідно якої  вимагає

стягнення суми боргу в розмірі 5008 грн. 49коп., пені у розмірі подвійної

облікової ставки НБУ від суми заборгованості по орендній платі за кожен день

прострочення у розмірі 251 грн. 80 коп.; припинити правовідношення шляхом

розірвання договору оренди нежитлового приміщення №2-3/7 від 29.12.2007р.,

укладеного між ТОВ „ТД „Північний” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;

зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити кімнату №3 нежитлового

приміщення №6, розташованого на третьому поверсі другого корпусу

торгівельно-побутового комплексу за адресою: АДРЕСА_1.

Суд розглядає справу в контексті

позовних вимог, викладених у  заяві б/н

від 09.09.2008р. з огляду на те, що 

згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач

вправі до прийняття рішення змінити предмет позову (повністю або частково).

При цьому судом враховується, що

висування вимог щодо стягнення  в межах

розглядуваної справи заборгованості, нарахованої пені, розірвання договору та

повернення орендованого майна цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського

процесуального кодексу України, оскільки вимоги пов'язані наданими доказами та

підставами виникнення (порушенням умов договору оренди №2-3/7 від

29.12.2007р.), а отже, за висновком суду, остаточні вимоги Позивача

відповідають положеннями ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних

свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р.

Відповідач у судові засідання не

з'являвся, відзиву  та доказів слати

заборгованості не надав, хоча повідомлявся про судові засідання шляхом

своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження

згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців (а.с.47).

Позивач у судовому засіданні

18.09.2008р. підтримав позицію, викладену у заяві  б/н від 09.09.2008р. про уточнення позовних

вимог.

Суд вважає за можливе розглянути

спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними

в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної

кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи, а

також - відсутність Відповідача, не вливають на таку кваліфікацію.

Дослідивши матеріали справи та

оцінивши надані суду Позивачем докази в порядку ст. 43 ГПК України, суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2007р. між Позивачем як

орендодавцем та Відповідачем як орендарем укладено договір оренди № 2-3/7 ,

згідно п.п.1.1, 1.4. якого Позивач надає, а Відповідач приймає у строкове

платне користування кімнату №3 нежитлового приміщення №6, розташованого на

третьому поверсі другого корпусу торгівельно-побутового комплексу за адресою:

АДРЕСА_1, площею 19,70 кв.м.(далі - приміщення), строком на 11 місяців. 

Згідно умов розділу 3 зазначеного

договору на Відповідача, зокрема, покладені наступні  грошові зобов'язання:

- за користування орендованим

майном сплачувати щомісячно орендну плату у розмірі 1418,40грн. з ПДВ на

поточний рахунок або в касу Позивача на підставі виставлених рахунків не

пізніше першого робочого дня поточного місяця (за другий і наступні місяці

оренди);

- перераховувати компенсацію витрат

Орендодавця на утримання орендованого майна за минулий розрахунковий місяць на

поточний рахунок або в касу Позивача на підставі виставлених рахунків щомісячно

протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку.

Умовами п. 5.3. Договору сторони

передбачили відповідальність за несвоєчасне внесення орендної плати у вигляді

пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який

нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

За змістом п.п. 8.6., 8.8. Договору

сторони дійшли згоди про необхідність повідомлення іншої сторони про розірвання

Договору не пізніше, ніж за два тижні, та про право Орендодавця в

односторонньому порядку відмовитися від виконання умов договору шляхом

письмового повідомлення Орендаря у разі невиконання останнім умов п. 3.2., а

саме - затримки внесення орендної плати за майно на строк більший, ніж 10

календарних днів.

02.01.2008р. згідно із п. 2.1.

Договору приміщення було передане Відповідачу, про що сторонами складено

відповідний акт (а.с. 15).

Відповідачем не були оплачені

підготовлені Орендодавцем рахунки-фактури від 01.04.2008р., 30.04.2008р.,

01.05.2008р., 31.05.2008р., 01.06.2008р., 30.06.2008р. (а.с.а.с.16-21),

належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України

доказів виставлення Орендарю або отримання ним зазначених рахунків Позивачем до

матеріалів справи не надано.

04.07.2008р. Позивачем підготовлено

повідомлення №62 (а.с.22) про наявність заборгованості за зазначеними

рахунками, односторонню відмову від виконання умов договору та необхідність

повернення приміщення за актом. Наразі належних у розумінні ст. 34

Господарського процесуального кодексу України доказів відправки або отримання

зазначеного повідомлення Позивачем до матеріалів справи не надано.

З підготовленого та підписаного

Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 01.08.2008р. акту звіряння

розрахунків станом на 01.08.2008р. (а.с.45), який було надіслано Відповідачу,

вбачається, що заявлена до стягнення сума заборгованості у розмірі 5008 грн.

49коп., не погашена.

За таких обставин, Позивач

наполягає на задоволені вимог, викладених у заяві б/н від 09.09.2008р.

Відповідач у судові засідання не

з'являвся, відзиву  та доказів слати

заборгованості не надав, хоча повідомлявся про судові засідання шляхом

своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження

згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців (а.с.47).

При цьому судом враховується, що

реєстрація 16.01.2008р. згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних

осіб та фізичних осіб-підприємців рішення Відповідача про припинення

підприємницької діяльності відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України „Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” не позбавляє

його статусу підприємця, а відтак - не впливає на питання підвідомчості

розглядуваного позову господарському суду в контексті приписів ст.ст. 1, 12, 21

Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з принципу повного,

всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги

Позивача до Відповідача  такими, що

підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи,

сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до

виконання грошових зобов'язань за Договором 

та застосування наслідків невиконання зазначених зобов'язань у вигляді

сплати пені, припинення правовідносин шляхом розірвання договору та звільнення

орендованого приміщення. 

Враховуючи статус сторін та об'єкту

оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні

(правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського

і Цивільного кодексів України та умовами договору договір оренди № 2-3/7  від 29.12.2007р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного

кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні

положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3

ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу

України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати

орендну плату.

В свою чергу, з огляду на принцип

свободи договору, закріплений п.3 ст. 3 Цивільного кодексу України, а також

положення ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони були управленні

встановити і інші умови, зокрема - щодо обов'язку Орендаря компенсувати

Орендодавцю витрати, пов'язані із утриманням орендованого майна.

Отже, в контексті зазначених норм

укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди № 2-3/7  від 29.12.2007р. є належною підставою для

виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193

Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України

зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших

правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного

кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання,

то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193

Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України

встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від

зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами

ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання

сторонами.

Таким чином,  Відповідач не мав жодних підстав для ухилення

від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати пізніше першого

робочого дня поточного місяця відповідно до умов договору оренди № 2-3/7  від 29.12.2007р.

Враховуючи період орендних

правовідносин, відносно якого заявлені вимоги та за який Відповідач має

здійснити розрахунок - квітень-червень 2008р., останній, починаючий з

02.04.2008р., 02.05.2008р. та 02.06.2008р. (перше число кожного місяцю ще є

останнім днем строку здійснення платежу) відповідно є таким, що прострочив у

розумінні ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України   грошове зобов'язання у сумі щомісячного платежу

перед Позивачем за відповідні місяці. При цьому, визначеність кінцевої дати

розрахунку безпосередньо умовами договору не вимагає необхідності доведення

факту виставлення рахунку.

Таке прострочення кваліфікується як

порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного

кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість

виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму

боргу. Отже, виходячи із наведених вище висновків суду, вимоги Позивача про

сплату заборгованості з орендної плати у сумі 4255,20грн. підлягають

задоволенню.

Згідно із ст. 611 Цивільного

кодексу України одним із наслідків порушення зобов'язання, що мають бути

встановлені договором або законом, є сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1

ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в

ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне

виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218

Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової

відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного

кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми

несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення

виконання.

Враховуючи, що домовленість

Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати

орендної плати сформульована безпосередньо у п. 5.3. договору оренди №

2-3/7  від 29.12.2007р., вимоги ст. 547

Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання

зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є

неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Виходячи із визначеного Позивачем у

розрахунку пені (а.с.9) період її нарахування, ним виставляються вимоги:

- за 30 днів прострочення у квітні,

починаючи з 01.04.2008р. по 30.04.2008р., відносно суми заборгованості

1418,40грн. -  у розмірі 23,31грн.;

- за 31 день травня, починаючи з

01.05.2008р. по 31.05.2008р., відносно суми заборгованості 2836,80грн. (за

попередній та поточний місяць) - у розмірі 57,82грн.;

- за 61 день з 01.06.2008р. по

31.07.2008р., відносно суми заборгованості 4255,20грн. (за попередні і поточний

місяць) - у розмірі 170,67грн.

Однак, як було встановлено судом

виходячи із змісту п.3.2. договору оренди № 2-3/7  від 29.12.2007р., першим днем прострочення

орендного платежу є друге число відповідного місяця, що, в свою чергу,

внаслідок перевірки арифметичного розрахунку суми пені, зумовлює висновок про

обґрунтованість суми у розмірі 248,64грн.

Таким чином, вимоги щодо стягнення

пені підлягають частковому задоволенню - у сумі 248,64 грн.

Щодо заявлених Позивачем вимог про

стягнення з Відповідача компенсації витрат з утримання орендованого майна за

рахунками від 30.04.2008р., 31.05.2008р. та 30.06.2008р.  у загальному розмірі 753,29 грн. суд зазначає

наступне.

За змістом умов п. 3.2. договору

оренди № 2-3/7  від 29.12.2007р.

відповідні суми мають перераховуватися Відповідачем на підставі виставлених

Позивачем рахунків протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку.

У такий спосіб сторони дійшли

згоди, що виникнення обов'язку Відповідача здійснити відповідний платіж

покладений у залежність від моменту отримання ним рахунку Позивача, а,

відповідно, право вимоги такого платежу виникає у  останнього на наступний день, після трьох

банківських днів з моменту отримання платежу.

Ненадання Позивачем всупереч

приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних

у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів

отримання відповідних рахунків Відповідачем зумовлює доказову недоведеність

виникнення права вимоги щодо компенсаційних виплат у загальному розмірі 753,29

грн, а відтак - і факту порушення зазначеного права.

Зазначені обставини в контексті

приписів ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського

кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, згідно

застосування відповідного способу судового захисту вимагає обов'язкової

доведеності наявності у Позивача певного суб'єктивного права/інтересу  та факту порушення (невизнання або

оспорювання) такого права/інтересу зумовлюють відмову у задоволені вимог про

стягнення заборгованості за компенсаційними виплатами у сумі 753,29 грн.

Стосовно заявлених Позивачем вимог

про припинення правовідношення шляхом розірвання договору оренди № 2-3/7  від 29.12.2007р. та зобов'язання Відповідача

звільнити приміщення суд зазначає наступне.

Виходячи із змісту обґрунтування

зазначених вимог, приведених у заяві б/н від 09.09.2008р., Позивач у якості

підстави для розірвання договору посилається на порушення Відповідачем своїх

грошових зобов'язань за договором та вчинену Позивачем у зв'язку із цим в

порядку ст. 615 Цивільного кодексу України відмову від зобов'язань.

Дійсно, ч. 1 ст. 615 Цивільного

кодексу України передбачена можливість відмови від зобов'язання в

односторонньому порядку у разі порушення його іншою стороною, якщо це

встановлено договором або законом.

Закон, за змістом ст.782 Цивільного

кодексу України, надає таке право наймодавцю відносно договору найму у разі

невнесення плати за користування річчю протягом 3 місяців підряд. Втім, Позивач

не посилається на відповідні обставини, а відтак, вони є предметом судової

оцінки у розглядуваній справі.

Поряд із цим, положення п. 8.8.

спірного договору встановлюють право Позивача в односторонньому випадку  відмовитися від виконання договору у разі

затримки внесення Відповідачем орендної плати на строк більший, ніж 10

календарних днів. За змістом наведеного пункту договору зазначене право

Позивача реалізується шляхом здійснення письмового повідомлення Відповідача.

Враховуючи, що всупереч приписів

ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у

розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів

здійснення зазначеного повідомлення не надано, суд оцінює заявлені вимоги про

розірвання договору виходячи із загальних підстав у вигляді невиконання

зобов'язань, передбачених його умовами.

Відповідно до ст.ст. 759, 752

Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу

України умова про здійснення орендних платежів 

віднесена до істотних умов договору оренди у розумінні у розумінні ч. 1

ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу

України.

Дотримання зазначеної умови є

обов'язковим для Відповідача згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, а її

порушення зумовлює правомірність його кваліфікації як істотного та ініціювання

питання про розірвання, як одному з наслідків встановленого судом порушення

грошових зобов'язань в цій частині згідно положень ст. 611 Цивільного кодексу

України.  Правомірність віднесення

зазначеного порушення до істотного зумовлена тим, що, виходячи із природи

правовідносин між Позивачем та Відповідачем за спірним договором, перший

розраховував саме  на своєчасне отримання

орендних платежів при його укладанні, чого 

в значній мірі був позбавлений через порушення Відповідача.

Відповідно до ст. 651 Цивільного

кодексу України у разі істотного порушення зобов'язань однією стороною договір

може бути розірваний за рішенням суду за заявою іншої сторони.

Отже, викладене, за висновком суду,

вказує на наявність достатньої у розумінні ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу

України підстави для дострокового розірвання спірного договору оренди.

Водночас, відсутність доказів у

матеріалах справи доказів дотримання передбаченого ст. 188 Господарського

кодексу України порядку розірвання договору, на якому наголошує ч. 3 ст. 291

Господарського кодексу України, не може вважатися перешкодою у висуванні і

задоволені вимог щодо розірвання спірного договору.

Дійсно, протилежна позиція з цього

приводу суперечила б приписами ст. 124 Конституції України стосовно поширення

юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, у розумінні

тлумачення зазначеної норми Основного закону України, наведеного в Рішенні

Конституційного Суду України від 09.07.2002р. № 15-рп/2002, та призводила б до

безпідставного обмеження гарантованого ст. 55 Конституції України та ст.ст. 6,

13 ратифікованої  Законом України від

17.07.1997р. Конвенції про захист прав і основних свобод людини від

04.11.1950р. права на судовий захист (доступ до суду) та його ефективність.

Аналогічної позиції щодо

відсутності підстав для відмови у задоволенні вимог про розірвання договору

оренди за відсутністю доказів дотримання порядку, передбаченого ст. 188

Господарського кодексу України, дотримується і Вищий господарський суд України

(п.2 Інформаційного листа від 13.08.2008р. № 01-8/482).

Таким чином, вимоги про припинення

правовідношень шляхом розірвання спірного договору підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 202

Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у

разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Виходячи з положень, наведених в

ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу

України, згідно яких зобов'язання як правовідношення сторін є підставою для

існування відповідних прав та обов'язків його учасників, припинення

зобов'язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права,

зокрема - для подальшого користування Відповідачем приміщенням, отриманим в

оренду за спірним договором.

Положення щодо обов'язку повернення

майна у разі припинення договору із вказівкою на негайність його (повернення)

здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Відтак, позовні вимоги про

зобов'язання Відповідача звільнити кімнату № 3 нежитлового приміщення №6,

розташованого на третьому поверсі другого корпусу торгівельно-побутового

комплексу за адресою: АДРЕСА_1, також підлягають задоволенню у повному

обсягу.  

При цьому суд наголошує на

можливості висування в межах однієї позовної заяви вимог про розірвання

договору оренди та повернення орендованого майна, виходячи з позиції Вищого

господарського суду України, викладеної в п. 17 Інформаційного листа від

13.08.2008р. № 01-8/482.

Судові витрати у відповідності до

вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають

віднесенню на сторін пропорційно до розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського

процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з

обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Північний”,  м. Донецьк (ідентифікаційний код 13526784) до

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення суми боргу в розмірі 5008 грн. 49коп., пені у розмірі подвійної

облікової ставки НБУ від суми заборгованості по орендній платі за кожен день

прострочення у розмірі 251 грн. 80 коп.; припинення правовідношення шляхом

розірвання договору оренди нежитлового приміщення №2-3/7 від 29.12.2007р.,

укладеного між ТОВ „ТД „Північний” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1;

зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звільнити кімнату №3 нежитлового

приміщення №6, розташованого на третьому поверсі другого корпусу

торгівельно-побутового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1 (83120, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на

користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Північний”

(АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 13526784) заборгованість з орендної плати у

сумі 4255 грн. 20 коп. та пеню у сумі 248грн. 64 коп.

Видати наказ після набрання

рішенням законної сили.

3. Припинити правовідношення шляхом

розірвання договору оренди нежитлового приміщення №2-3/7 від 29.12.2007р.,

укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім

„Північний”,  м. Донецьк

(ідентифікаційний код 13526784) та 

Фізичною особою-підприємцем Жуковим Юрієм Володимировичем, м. Донецьк

(ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

4. Зобовязати Фізичну

особу-підприємця ОСОБА_1 (83120, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

звільнити кімнату №3 нежитлового приміщення №6, розташованого на третьому

поверсі другого корпусу торгівельно-побутового комплексу за адресою: АДРЕСА_1.

Видати наказ після набрання

рішенням законної сили.

5. У задоволені решти вимог відмовити.

6. Стягнути з Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1 (83120, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на

користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Північний”

(АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 13526784) витрати по сплаті державного мита в

сумі 172 грн. 33 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу в сумі 101  грн. 03 коп.

Видати наказ після набрання

рішенням законної сили.

7. Рішення набирає законної сили

після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання

апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного

строку - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде

скасовано.

За згодою присутнього представника

Позивача у судовому засіданні 18.09.2008р. оголошено вступну і резолютивну

частину рішення.

Повний текст судового рішення

підписано 18.09.2008р.

8. Рішення може бути оскаржене

через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом

десяти днів з дня його прийняття  або в

касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної

сили.

               Суддя