Рішення

від 21.06.2012 по справі 15/5005/3719/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.06.12р. Справа № 15/5005/3719/2012

За позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м.Кривий Ріг

до Житлово-будівельного кооперативу "Восток-18", м. Кривий Ріг

про стягнення 64 056,39 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Гурський В.С.

Представники:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Оконна Н.Є., голова; ОСОБА_2, представник за довіреністю № 2 від

22.05.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Восток-18" (далі-відповідач), про стягнення 64 056,39 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 46 251,85 грн. - заборгованість за теплову енергію, 13 243,68 грн. - інфляційні витрати, 4 560,86 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 214 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання від 01.10.1999р., в частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою господарського суду від 24.04.12р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 22.05.12р.

Ухвалою господарського суду від 22.05.12р. розгляд справи відкладено на 14.06.12р.

14.06.12р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

В свою чергу, 14.06.12р. в судовому засіданні повноважні представники відповідача позовні вимоги не визнають та просять суд відмовити позивачу в їх задоволенні застосувавши наслідки спливу позовної давності.

14.06.12р. в судовому засіданні оголошено перерву до 21.06.12р.

21.06.12р. в судове засідання повноважний представник позивача не з'явився, жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи повноважний представник позивача був повідомлений належним чином, про що є відмітка у протоколі судового засідання від 14.06.12р.

Таким чином, господарський суд вважає, що повноважний представник позивача в судове засідання не з'явився без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами.

В свою чергу, повноважні представники відповідача проти позову заперечували та просили суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Крім того, надали для долучення до матеріалів справи письмові пояснення, контррозрахунок суми позову та копію Договору № 214 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пару від 01.10.09р.

В судовому засіданні 21.06.12р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.1999р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 214 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання (далі-Договір), відповідно до умов п.1 якого позивач зобов'язується відпускати відповідачу теплову енергію на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару відповідно з встановленим планом теплоспоживання з 01 жовтня 1999 року по 31 грудня 1999 року, за адресою Житловий будинок вул. Якіра, 28.

Відповідно до п.2 Договору, відпуск теплової енергії для потреб опалення та вентиляції здійснюється впродовж опалювального періоду, встановленого відповідним рішенням виконкому Криворізької міської ради народних депутатів (при цьому плановий опалювальний період з 15 жовтня по 15 квітня), гаряче водопостачання відпускається впродовж року (за винятком ремонтного періоду).

Пунктом 5 Договору визначено, що облік кількості теплової енергії спожитої відповідачем, здійснюється згідно показників приборів обліку, встановлених на межі розділу. При відсутності приборів обліку відповідач розраховується з позивачем по проектним навантаженням.

В п.18 Договору зазначено про те, що позивач здійснює нарахування вартості відпущеної теплової енергії згідно тарифів, затверджених розпорядженням Дніпропетровського облвиконкому № 332-Р від 02.08.1996р.

Як зазначено в п. 25 Договору, плата за відпущену теплову енергію здійснюється відповідачем впродовж п`яти днів після отримання рахунку позивача. У разі несплати рахунку по закінченню п`яти днів з дня його пред`явлення відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 1% за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Згідно з п. 26 Договору, цей договір укладається на строк з 01.10.99 року по 31.12.99 р. і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заяви однієї сторони про відмову від даного договору або його перегляду.

Позивач зазначає про те, що на виконання умов Договору ним було надано послуги постачання теплоносія на протязі всього періоду, передбаченого Договором. Облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом відповідно СНіП 02.04.05-91 "Опалення, вентиляція і кондиціонування", що передбачено умовами Договору. Тариф теплової енергії передбачений рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про затвердження тарифів на послуги водо-теплопостачання в місті Кривому Розі" № 584 від 13.08.08р.- 245 грн. за 1 Гкал.

Як зазначає позивач, свої зобов'язання за Договором відповідач виконував не належним чином, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за період з січня 2008 року по квітень 2009 року в розмірі 46 251,85 грн.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 13 243,68 грн. та 3% річних у розмірі 4 560,86 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за теплову енергію у розмірі 46 251,85 грн., інфляційні витрати у розмірі 13 243,68 грн. та 3% річних у розмірі 4 560,86 грн.

В свою чергу, відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу їх задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідач стверджує, що позивач постачав теплову енергію згідно договору № 214 від 01.10.99р. на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції і гарячого водопостачання до 01.10.09р. За період з 01.10.99р. по 01.10.09р. і до сьогоднішнього часу пропозиції від позивача щодо змін чи доповнень до договору № 214 від 01.10.99р. не надходило.

Відповідач посилається на п.18. Договору та зазначає, що позивач повинен здійснювати нарахування відпущеної теплової енергії згідно тарифів, затверджених розпорядженням Дніпропетровського облвиконкому № 322-Р від 02.08.96р. - 0,84 грн. за 1 кв.м., тобто 2258,76грн. за місяць. А в позові і в розрахунку позивача, зазначено про те, що тариф встановлено згідно рішення Криворізької міської ради № 584 від 13.08.08р. - 245,00 грн. за 1 Гкал, хоча зміни та доповнення до Договору не вносилися, і в пункті 4 рішення Криворізької міської ради № 584 від 13.08.08р. зазначено, що тарифи вводяться з 01.09.08р.

Як зазначає відповідач, за спірний період з січня 2008р. по квітень 2009р., згідно умов Договору, відповідач повинен був сплатити всього 21 458,22 грн., в той час як позивачем було нараховано до сплати 95 661,47 грн.

Згідно платіжних доручень, які знаходяться в матеріалах справи, відповідачем було фактично сплачено на користь позивача 73 044,21 грн., тобто як зазначає відповідач, переплата складає 51 585,99 грн.

Відповідач звертає увагу суду на те, що згідно розрахунку заборгованості за період з січня 2008р. по квітень 2009р., який надав позивач, вбачається, що сума заборгованості в розмірі 40 640,12 грн. взагалі існувала до 2008р.

Відповідач стверджує, що житлово-будівельний кооператив є некомерційною організацією, метою діяльності якого є задоволення потреб його членів у житлі (тобто для розрахунків з підприємствами кошти збираються з власників житла). В зв'язку з тим, що позивач не звертався до суду понад три роки, можливість отримання внесків та платежів з тих осіб, які за цей час - померли, продали чи іншим чином відчужили квартиру в даному кооперативі відсутня.

Таким чином, відповідач просить застосувати наслідки спливу позовної давності.

Крім того, відповідач посилаючись на п. 2. ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України вважає, що провадження у даній справі підлягає припиненню, оскільки рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.12р. у справі №2/5005/1014/2012 вже вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Також відповідач вважає, що позивачем не доведено ті обставини, що основний борг відповідача перед позивачем за Договором у розмірі 46 251,85 грн. виник саме за період з січня 2008р. по квітень 2009р., тобто позивачем не надано відповідних письмових доказів.

Відповідач стверджує, що позивачем було порушено умови Договору та вимоги чинного законодавства (ст.ст. 188, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 526, 654 Цивільного кодексу України), змінивши в односторонньому порядку умови Договору щодо оплати за теплову енергію, а саме п.18 Договору та Таблиці № 1 - додаток до Договору.

Таким чином, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та припинити провадження у справі.

При викладених обставинах в задоволенні позову слід відмовити.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Твердження відповідача, стосовно того, що у справі № 2/5005/1014/2012 господарським судом вже вирішено господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не відповідає дійсності, оскільки підставою спору у справі №2/5005/1014/2012 є Договір № 214 теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пара від 01.10.2009р., в той час як підставою спору в даній справі є Договір № 214 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання від 01.10.1999р.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначається позивачем у позовній заяві тариф на теплову енергію був застосований згідно рішення комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про затвердження тарифів на послуги водо-теплопостачання в місті Кривому Розі" № 584 від 13.08.08. - 245 грн. за 1 Гкал. В той час як п. 18 Договору передбачено, що позивач здійснює нарахування вартості відпущеної теплової енергії згідно тарифів, затверджених розпорядженням Дніпропетровського облвиконкому № 332-Р від 02.08.1996 р.

Слід зазначити, що Договором, укладеним між позивачем та відповідачем жодним чином не передбачено порядок внесення змін та доповнень до даного договору.

Згідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2. ст. 632 Цивільного кодексу України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Жодних доказів підтверджуючих внесення змін до Договору позивач до суду не надав, а отже з вищевикладеного випливає, що позивачем всупереч умовам Договору було застосовано тариф, встановлений рішенням комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про затвердження тарифів на послуги водо-теплопостачання в місті Кривому Розі" № 584 від 13.08.08р., в той час як п.18 Договору чітко визначено, який саме тариф має застосовуватись (затверджений розпорядженням Дніпропетровського облвиконкому №332-Р від 02.08.96).

Крім того, відповідачем було надано контррозрахунок суми позову (а.с.128), який проведено на підставі тарифу визначеному в п.18 Договору та фактично здійснених оплат відповідачем. З даного розрахунку вбачається, що у відповідача існує переплата за спірний період.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що позивачем було безпідставно (по за договором) нараховано відповідачу заборгованість за теплову енергію з січня 2008р. по квітень 2009р. у сумі 46 251,85 грн., 3% річних у сумі 4 560,86 грн. та інфляційні витрати у сумі 13 243,68 грн.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.11.11р. у справі № 15/5005/10455/2011.

Викладене є підставою для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629, 632, 651, 654, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову - відмовити.

Судові витрати по справі покласти на позивача

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 25.06.12р.