Рішення

від 04.02.2013 по справі 15/5005/3719/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.01.13р. Справа № 15/5005/3719/2012 За позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Житлово-будівельного кооперативу "Восток-18", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 64 056,39 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: провідний юрисконсульт Касьян І.В., дов. № 8 від 21.05.2012р.;

від відповідача: голова Житлово-будівельного кооперативу "Восток-18" Оконна Н.Є, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 985713 від 06.03.2012р., представник Сініченко І.С., дов. № 1 від 13.06.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулось до господарського суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Восток-18" про стягнення з останнього на свою користь заборгованості за теплову енергію у сумі 46 251, 85 грн., інфляційних втрат, розрахованих на суму невиконаного грошового зобов'язання із застосуванням індексів інфляції за період квітень 2008 року - лютий 2012 року, у сумі 13 243, 68 грн., 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 19.03.2008р. по 15.03.2012р. у сумі 4 560, 86 грн., а всього: 64 056,39 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором № 214 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання від 01.10.1999р. щодо оплати спожитої відповідачем у період січень 2008 року - квітень 2009 року теплової енергії у встановлений договором строк, наявністю боргу відповідача за спожиту теплову у вказаному періоді у сумі 46 251, 85 грн. 3% річних та інфляційні втрати заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2012р., прийнятим у даній справі, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2012р., в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2012р. у справі № 15/5005/3719/2012 скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2012р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2012р. у даній справі, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Згідно автоматичного розподілу справ справа № 15/5005/3719/2012 передана на розгляд судді Коваль Л.А.

Ухвалою господарського суду від 09.01.2013р. справа прийнята до провадження новим складом суду, розгляд справи призначено у судове засідання на 29.01.2013р.

При розгляді справи новим складом суду відповідач проти позову заперечує тими обставинами, що рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради №№ 45, 53, 66, 584, якими керувався позивач, застосовуючи відповідні тарифи на послуги теплопостачання при розрахунку вартості спожитої відповідачем у спірному періоді теплової енергії, встановлені тарифи у гривнях за 1 Гкал, тоді як у розрахунку суми основного боргу, доданому до позову, наведені інші числові значення тарифів, а їх розрахунок відсутній. Відповідач не погоджується з заявленою до стягнення сумою основного боргу і тому, що за мотивацію позову позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача боргу за спожиту теплову енергію за період споживання її відповідачем січень 2008 року - квітень 2009 року, однак до розрахунку суми основного боргу включено період споживання теплової енергії до 2008 року, відповідно, заявлена до стягнення сума основного боргу включає заборгованість, що виникла до січня 2008 року та яка становила 40 640, 12 грн. Разом з тим, за спірний період теплопостачання позивачем нараховано відповідачу до сплати 95 862, 46 грн., а відповідачем протягом цього періоду оплачено позивачу 73 044, 21 грн. Також, відповідач вважає неправомірним віднесення позивачем частини оплачених відповідачем у спірному періоді коштів на погашення не поточного боргу, а на погашення боргу попереднього періоду та всупереч призначенню платежу, яке зазначалося відповідачем у платіжних документах. За наведеного, відповідач вважає, що позивачем не доведені належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме обставини щодо наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за спожиту у період січень 2008 року - квітень 2009 року теплову енергію у сумі 46 251, 85 грн.

Оскільки сума основного боргу, заявлена позивачем до стягнення, фактично склалася з урахуванням періоду теплопостачання до січня 2008 року, а строк виконання зобов'язань щодо оплати спожитої теплової енергії цього періоду, а також частково спірного періоду теплопостачання на дату звернення позивача з позовом до суду є за межами встановленої законодавством позовної давності, відповідач просить застосувати позовну давність та відмовити позивачу у задоволенні позову. Про застосування позовної давності відповідач заявив як письмово, так і його представники у судовому засіданні.

У судовому засіданні 29.01.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.1999р. Криворізьке підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа", яке відповідно до нової редакції статуту, затвердженої наказом Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради від 28.02.2005р., державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 10.03.2005р., має найменування Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (постачальник) та Житлово-будівельний кооператив "Восток-18" (споживач) уклали договір № 214 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання (далі - Договір), відповідно до якого (пункт 1) постачальник зобов'язується відпускати споживачу теплову енергію на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару у відповідності зі встановленим планом теплоспоживання з 01.10.1999р. по 31.12.1999р. щодо житлового будинку по вул. Якіра, 28.

Договір укладається на строк з 01 жовтня 1999 року по 31 грудня 1999 року та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від Договору чи його перегляд (п. 26 Договору).

Відносини щодо постачання позивачем та споживання відповідачем теплової енергії на умовах даного Договору тривали між сторонами спору до 01.10.2009р. - в наведену дату позивач та відповідач уклали інший договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару, який також має номер 214 та діє з 01.10.2009р.

Відповідно до п. 2 Договору відпуск теплової енергії для потреб опалення та вентиляції проводиться протягом опалювального періоду, встановленого відповідним рішенням виконкому Криворізької міської Ради народних депутатів (при цьому плановий опалювальний період з 15 жовтня по 15 квітня), гаряче водопостачання відпускається протягом року (за виключенням ремонтного періоду).

Облік кількості теплової енергії, що споживається споживачем, здійснюється на підставі показів приладів обліку, встановлених на межі розділу. За відсутності приладів обліку споживач розраховується з постачальником за проектним навантаженням (п. 5 Договору).

Щодо спірного періоду теплопостачання відповідач не мав приладу обліку, відповідно, розрахунок кількості спожитої теплової енергії у цьому періоді здійснювався за проектним навантаженням.

Додатками до Договору є таблиця №1, в якій наведені проектні навантаження та натуральні показники щодо опалення, тарифи на опалення, планова сума в місяць за опалення, та таблиця №2, яка визначає дислокацію об'єктів, на які відпускається теплова енергія: житловий будинок по вул. Якіра, 28, загальною площею 2 689, 00 кв.м, навантаження по опаленню - 0, 169 Гкал/год.

Відповідно до п. 18 Договору постачальник здійснює нарахування вартості відпущеної теплової енергії згідно тарифів, затверджених Дніпропетровським облвиконкомом № 332-Р від 02.08.1996р.

Додатковою угодою від 15.09.2005р. позивачем та відповідачем внесені зміни до Договору, відповідно до яких згідно рішення Криворізької міської ради № 369 від 13.07.2005р. з 01.08.2005р. вступили в силу нові тарифи на послуги теплопостачання: на опалення - 1, 11 грн. за 1 м 2 з ПДВ (п. 1 додаткової угоди); споживач оплачує вартість відпущеної теплової енергії, холодної води, що йде на підігрів, і стоків згідно тарифів, затверджених рішенням Криворізької міської ради, які можуть змінюватися у відповідності з законодавством України та місцевих органів влади, про що періодично постачальник та інші органи місцевої влади сповіщають через засоби масової інформації - пресу, радіо, телебачення; при зміні тарифів на послуги теплопостачання постачальник має право застосовувати нові ціни без додаткової угоди зі споживачем (п. 2 додаткової угоди).

Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 28.08.2006р. № 554 "Про встановлення тарифів на послуги теплопостачання у м. Кривому Розі" для споживачів Комунального підприємства "Криворіжтепломережа" - населення (житлових будинків місцевих рад, відомчих, приватних, житлово-будівельних кооперативів та гуртожитків) встановлено економічно обґрунтований тариф на послуги теплопостачання, розрахований станом на 01.06.2006р., - 160 грн. з ПДВ за 1 Гкал. Тариф вводиться в дію з 01.09.2006р. Вказане рішення опубліковане у Криворізькій міській комунальній газеті "Червоний гірник".

Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 16.01.2008р. № 53 "Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання у м. Кривому Розі та порядок їх застосування" для споживачів Комунального підприємства "Криворіжтепломережа" встановлені економічно обґрунтовані тарифи на теплову енергію та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води (у гривнях з ПДВ за 1 Гкал), у тому числі для населення (житлових будинків місцевих рад, відомчих, приватних, житлово-будівельних кооперативів, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та гуртожитків) - 200 грн. за 1 Гкал. Зазначене рішення набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 16.01.2008р. № 53 опубліковане у Криворізькій міській комунальній газеті "Червоний гірник" 17.01.2008р., номер газети 7-8 (20441-20442).

Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 13.08.2008р. № 584 "Про упорядкування тарифів на послуги теплопостачання у м. Кривому Розі" з 01.09.2008р. встановлені тарифи на послуги теплопостачання (у гривнях з ПДВ за 1 Гкал) Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії споживачам міста за групою населення (житлових будинків місцевих рад, відомчих, приватних, житлово-будівельних кооперативів, гуртожитків та об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) - 245 грн. за 1 Гкал. Вказане рішення опубліковане у Криворізькій міській комунальній газеті "Червоний гірник".

Відповідно до п. 25. Договору плата за відпущену теплову енергію здійснюється споживачем протягом п'яти днів після отримання рахунку постачальника.

На оплату спожитої відповідачем у період січень 2008 року - квітень 2009 року теплової енергії позивач виставив відповідачу наступні рахунки:

рахунок-фактура № 214 від 16.01.2008р. на суму 6 100, 64 грн., який відповідач отримав 08.02.2008р.;

рахунок-фактура № 214 від 31.01.2008р. на суму 6 100, 64 грн., який відповідач отримав 08.02.2008р.;

рахунок-фактура № 214 від 29.02.2008р. на суму 10 966, 00 грн., який відповідач отримав 13.03.2008р.;

рахунок-фактура № 214 від 31.03.2008р. на суму 7 615, 66 грн., який відповідач отримав 10.04.2008р.;

рахунок-фактура № 214 від 30.04.2008р. на суму 515, 80 грн., який відповідач отримав 12.05.2008р.;

рахунок-фактура № 214 від 31.05.2008р. на суму 1 205, 94 грн., який відповідач отримав 06.06.2008р.;

рахунок-фактура № 214 від 30.11.2008р. на суму 7 021, 39 грн., який відповідач отримав 25.12.2008р;

рахунок-фактура № 214 від 31.12.2008р. на суму 14 745, 12 грн., який відповідач отримав 14.01.2009р.;

рахунок-фактура № 214 від 31.01.2009р. на суму 16 851, 41 грн., який відповідач отримав 21.04.2009р.;

рахунок-фактура № 214 від 28.02.2009р. на суму 12 638, 57 грн., який відповідач отримав 16.03.2009р.;

рахунок-фактура № 214 від 31.03.2009р. на суму 11 585, 52 грн., який відповідач отримав 21.04.2009р.;

рахунок-фактура № 214 від 15.04.2009р. на суму 515, 77 грн., який відповідач отримав 21.05.2009р.

Загальна сума за наведеними рахунками-фактурами становить 95 862, 46 грн.

Отримання відповідачем наведених вище рахунків-фактур у зазначені вище дати підтверджується матеріалами справи (реєстрами рахунків за січень 2008 року - квітень 2009 року (а.с. 24-35, т. 1).

Позивач посилається на обставини неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань по оплаті спожитої теплової енергії у період січень 2008 року - квітень 2009 року, наявності боргу відповідача за спожиту теплову енергію за вказаний період у загальній сумі 46 251, 85 грн., що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

З огляду на умови Договору щодо строку оплати вартості спожитої теплової енергії (п. 25), встановлені судом обставини щодо отримання відповідачем у відповідні дати рахунків-фактур на оплату спожитої у спірному періоді теплової енергії, строк оплати вартості теплової енергії, спожитої відповідачем у період січень 2008 року - квітень 2009 року, є таким, що настав.

Доказів повної оплати вартості спожитої теплової енергії у спірному періоді відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за спірний період споживання теплової енергії у спірній сумі - 46 251, 85 грн. у встановленому порядку не спростував.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача боргу за спожиту теплову енергію у січні 2008 року - квітні 2009 року в силу наведених вище положень законодавства застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Відповідач заявив про застосування позовної давності щодо заявлених позивачем вимог, подав відповідну письмову заяву.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

У спірних відносинах початок перебігу позовної давності визначається щодо кожного місяця постачання теплової енергії спірного періоду окремо, є в залежності від дати отримання відповідачем рахунку на оплату теплової енергії по кожному місяцю спірного періоду та, відповідно, граничної дати виникнення зобов'язання з його оплати.

Враховуючи дату звернення позивача з позовом до суду - 23.04.2012р. та дати отримання відповідачем рахунків на оплату спожитої теплової енергії кожного місяця споживання спірного періоду, передбачений умовами Договору строк оплати рахунків (п'ять днів з дати отримання), в межах позовної давності є заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу, що виник у зв'язку з не оплатою відповідачем теплової енергії, спожитої ним у січні 2009 року, березні - квітні 2009 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми основного боргу заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію у січні 2009 року, березні - квітні 2009 року становить 14 495, 38 грн. (6 394, 09 грн. (січень 2009 року) + 7 585, 52 грн. (березень 2009 року) + 515, 77 грн. (квітень 2009 року) = 14 495, 38 грн.).

Доказів повної оплати вартості теплової енергії, спожитої у наведених вище місяцях 2009 року (платіжних документів), відповідач не надав, наявність боргу за вказаний період споживання теплової енергії у сумі 14 495, 38 грн. у встановленому порядку не спростував.

За наведених вище встановлених обставин справи, положень законодавства, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 14 495, 38 грн.

В решті вимог щодо стягнення основного боргу (щодо решти суми) позов задоволенню не підлягає у зв'язку зі спливом позовної давності.

При цьому господарський суд не вбачає поважності причин пропущення позивачем позовної давності та, відповідно, захисту порушеного права позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних, розрахованих від суми основного боргу, що виник у зв'язку з простроченням оплати вартості теплової енергії, спожитої відповідачем у період січень, березень - квітень 2009 року, за загальний період прострочення виконання грошового зобов'язання з 27.04.2009р. по 15.03.2012р., у сумі 1 254, 22 грн. та інфляційних втрат, розрахованих від суми боргу, що виник у зв'язку з простроченням оплати вартості теплової енергії, спожитої відповідачем у період січень, березень - квітень 2009 року, із застосування індексів інфляції за травень 2009 року - лютий 2012 року, у сумі 2 949, 58 грн.

Розрахунок 3% річних:

від суми боргу за січень 2009 року - 6 394, 09 грн. за період прострочення оплати з 27.04.2009р. по 15.03.2012р. - 553, 81 грн.;

від суми боргу за березень 2009 року - 7 585, 52 грн. за період прострочення оплати з 27.04.2009р. по 15.03.2012р. - 657, 01 грн.;

від суми боргу за квітень 2009 року - 515, 77 грн. за період прострочення оплати з 27.05.2009р. по 15.03.2012р. - 43, 40 грн.,

а всього: 1254, 22 грн.

Розрахунок інфляційних втрат:

від суми боргу за січень 2009 року - 6 394, 09 грн. з урахуванням індексів інфляції за травень 2009 року - лютий 2012 року (120, 36971377) - 1 302, 46 грн.;

від суми боргу за березень 2009 року - 7 585, 52 грн. з урахуванням індексів інфляції за травень 2009 року - лютий 2012 року (120, 36971377) - 1545, 15 грн.;

від суми боргу за квітень 2009 року - 515, 77 грн. з урахуванням індексів інфляції за червень 2009 року - лютий 2012 року (119, 77085947) - 101, 97 грн.,

а всього: 2 949, 58 грн.

В решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат (щодо решти заявленої до стягнення суми) позов задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість, що виникла у зв'язку з простроченням оплати вартості теплової енергії, спожитої відповідачем у період січень 2008 року - грудень 2008 року, позов задоволенню не підлягає у зв'язку зі спливом позовної давності, оскільки за приписами ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Щодо решти позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість, що виникла у зв'язку з простроченням оплати вартості теплової енергії, спожитої відповідачем у період січень, березень - квітень 2009 року (щодо решти суми цього періоду), позов задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що при розрахунку 3% річних позивач допустив арифметичні помилки, а саме не врахував кількість днів у 2012 році - 366, а не 365, а при розрахунку інфляційних втрат округлив середній індекс інфляції.

Розрахунки 3% річних, інфляційних втрат перевірені господарським судом за допомогою програмного забезпечення "Законодавство".

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо неправомірного розрахунку позивачем вартості спожитої відповідачем теплової енергії у період січень - квітень 2009 року, а саме не у відповідності з затвердженими у встановленому порядку тарифами. Ці доводи спростовуються розширеним розрахунком суми основного богу, наданим позивачем до матеріалів справи 28.01.2013р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Восток-18" (50074, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Якіра, буд. 28, ідентифікаційний код 21910284) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, буд. 9, ідентифікаційний код 03342184) основний борг у сумі 14 495 (чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 38 коп., 3% річних у сумі 1 254 (одна тисяча двісті п'ятдесят чотири) грн. 22 коп., інфляційні втрати у сумі 2 949 (дві тисячі дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 58 коп., витрати на оплату судового збору у сумі 469 (чотириста шістдесят дев'ять) грн. 81 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Суддя Л.А. Коваль

Повне рішення складено 04.02.2013р.