Постанова

від 14.06.2012 по справі 19/261

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2012 № 19/261

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

за участю представників:

від позивача: представники ОСОБА_2, ОСОБА_3- за довіреностями.

від відповідача: представники ОСОБА_4, ОСОБА_5- за довіреностями.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3»

на рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2012 року

у справі № 19/261 (Головуючий суддя Шаптала Є.Ю.,судді: Спичак О.М., Івченко А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Матінка»

до Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3»

про стягнення збитків в розмірі 2 832 106,35 грн.

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Матінка» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3» про стягнення збитків в сумі 79 455,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач свої зобов'язання за Підрядним договором №3 від 21.02.2007 року виконував неналежним чином, допустивши недоліки при виконанні будівельних робіт по спорудженню житлового будинку по вул. Львівська, 26 у м. Києві.

Позивачем до суду першої інстанції неодноразово було подано заяву про збільшення позовних вимог, за редакцією останньої просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 2 832 106,35 грн.

25.04.2012 року відповідачем було заявлено клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Проте, судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки останній вважає, що наявних у справі доказів достатньо для повного, об'єктивного і всебічного вирішення справи.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.04.2012 року у даній справі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Матінка» задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що позивачем не надано жодного доказу про наявність будь-яких заяв позивача про неналежне виконання відповідачем умов Підрядного договору №3 від 21.02.2007 року, як це передбачено ст. 853 ЦК України.

Крім того, апелянт зазначає, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві не є органом, який наділений статусом експерта та має право на проведення експертиз.

Також, апелянт стверджує, що позивачем не доведено наявність підстав для покладення на нього відповідальності за збитки у заявленому розмірі.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він не погоджується з вимогами апеляційної скарги та просить суд залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2012 року - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Матінка" (позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Трест "Київміськбуд-3" ( яке перереєстроване в Публічне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-3"(відповідач) було укладено Підрядний договір №3 на виконання будівельно-монтажних робіт житлового будинку з підземним паркінгом по вулиці Львівській, 26 в м. Києві з графіком будівництва, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання виконати будівельно-монтажні роботи по зведенню житлового будинку №26 по вул. Львівській у Святошинському районі м. Києва (Об'єкт) і забезпечити введення його в експлуатацію, а позивач зобов'язувався належним чином оплатити роботу відповідача.

Встановлено, що 11.12.2007р. та 27.03.2008р. між сторонами було укладено додаткові угоди до цього договору.

Як встановлено рішенням Господарського суду м. Києва від 05.06.2009 року, залишеним в силі Постановою Вищого господарського суду України від 23.08.2011р. у справі №39/84 за Підрядним договором №3 від 21.02.2007 року Публічним акціонерним товариством «Трест «Київміськбуд-3» було виконано робіт на загальну суму 39 276 723,10 грн. (з ПДВ), що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт ф. КБ-3, які відповідно до Наказу Державного комітету статистики України від 21.06.2002 року № 237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» складаються для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані роботи з будівництва, підписаними сторонами:

- за квітень 2007р. від 07.05.2007р. на суму 456067,00 грн. (з ПДВ),

- за травень 2007р. на суму 149363,00 грн. (з ПДВ);

- за червень 2007р. від 11.06.2007р. на суму 289710,00 грн. (з ПДВ),

- за червень 2007р. на суму 70184,40 грн. (з ПДВ);

- за червень 2007р. на суму 1074245,00 грн. (з ПДВ);

- за червень 2007р. на суму 76983,60 грн. (з ПДВ);

- за червень 2007р. на суму 172326,00 грн. (з ПДВ);

- за липень 2007р. від 31.07.2007р. на суму 2227156,00 грн. (з ПДВ),

- за серпень 2007р. на суму 944018,00 грн. (з ПДВ);

- за серпень 2007р. на суму 548216,00 грн. (з ПДВ);

- за вересень 2007р. (жовтень 2007р.) на суму 1641000,00 грн. (з ПДВ);

- за жовтень 2007р. (листопад 2007р.) на суму 1344812,40 грн. (з ПДВ);

- за листопад 2007р. (грудень 2007р.) на суму 1510783,20грн. (з ПДВ),

- за грудень 2007р. на суму 1091617,20 грн. (з ПДВ);

- за січень 2008р. на суму 1871718,00 грн. (з ПДВ) (1847656,80,

- за лютий 2008р. на суму 2091020,40 грн. (з ПДВ);

- за бер езень 2008р. на суму 2052446,00 грн. (з ПДВ);

- за квітень 2008р. на суму 3123678,20 грн. (з ПДВ);

- за травень 2008р. на суму 612987,60 грн. (з ПДВ);

- за травень 2008р. на суму 3184907,70 грн. (з ПДВ);

- за червень 2008р. на суму 131506,80 грн. (з ПДВ);

- за червень 2008р. на суму 3303681,80 грн. (з ПДВ);

- за липень 2008р. на суму 3600410,30 грн. (з ПДВ);

- за серпень 2008р. на суму 2979972,35 грн. (з ПДВ);

- за серпень 2008р на суму 808214,40 грн. (з ПДВ);

- за вересень 2008р. на суму 1174453,20 грн. (з ПДВ);

- за вересень 2008р на суму 2458830,98 грн. (з ПДВ);

- за листопад 2008р. на суму 286413,60 грн. (з ПДВ).

Також, рішенням Господарського суду м. Києва від 05.06.2009 року, залишеним в силі Постановою Вищого господарського суду України від 23.08.2011р. у справі №39/84 та Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.07.2010 у справі №8/105, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 №8/105, постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2010 №8/105, у спорах між тими ж сторонами, встановлено, що позивач свої зобов'язання за Підрядним договором виконав.

Як передбачено ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Спір у даній справі, як стверджує позивач, виник у зв'язку з тим, що за результатами проведеною Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на вимогу позивача експертизи якості виконаних відповідачем будівельних робіт було встановлено наступні недоліки, допущені відповідачем у виконаних роботах, що зафіксовано у акті технічного стану і якості виконаних будівельно-монтажних робіт на об'єкті приймання-передачі незавершеного виробництва - жилий будинок з вбудованими офісними приміщеннями по вулиці Львівська, 26 в Святошинському районі міста Києва від 28.11.08 р.: при спорудженні конструкцій монолітного залізобетонного каркасу всупереч вимогам СНіП 3.01.03-84 (п.п. 2.13, 3.5.) конструкції каркасу мають відхилення ліній плоскостей перетину від вертикалі і горизонталі, а також різницю відміток по висоті на зіткненні двох суміжних поверхонь. В порушення таблиці 11 СНіП 3.03.01-87 залізобетонні поверхні вертикальних і горизонтальних конструкцій мають незаповнені раковини, прилиплі залишки опалубки; різновисокі шви-стики, які потребують додаткових робіт зі шліфовки до початку оздоблювальних робіт та численні інші недоліки); роботи з цегляної кладки стін і перегородок всупереч проекту виконані без заглиблень на 10 мм від поверхонь пілонів для можливості штукатурних робіт, в результаті після оштукатурювання внутрішніх поверхонь шар штукатурки виступає практично у всіх випадках на 10 мм, що викликає необхідність виконання додаткових робіт зі штукатурки і бетонних поверхонь, а це не передбачено проектом та викликає здороження будівництва; є випадки зміщення вертикальних осей віконних пройомів, що перевищують гранично допустимі вимоги таблиці 34 СНіП 3.03.01-87, через що практично всі пройоми потребують додаткових робіт по заповненню пустот); при виконанні штукатурних та оздоблювальних робіт штукатурка віконних укосів виконувалась до влаштування підвіконь, внаслідок чого залишилися незаробленими місця установки підвіконь, що викликає необхідність виконання додаткових робіт по штукатурці віконних укосів. В офісних приміщеннях штукатурні роботи виконані до виконання електромонтажних і сантехнічних робіт, а на 25 поверсі -до утеплення стін з боку коридору, внаслідок чого оштукатурені поверхні пошкоджені і потребують ремонту. Наявні випадки, коли виконана штукатурка укосів, а після влаштування дверей необхідно закласти отвори зверху і виконати повторно штукатурку укосів. В санвузлах неякісно зароблені отвори в перекриттях навколо сантехнічних труб); оздоблювальні роботи виконані з низькою якістю без піщаного покриття штукатурки, що не відповідає вимогам таблиці 11 СНіП 3.04.01-87 -внаслідок чого до 50% виконаних робіт потребують переробки); при підготовці полів прокладка електропроводки виконана не за проектом (виконувалась не в моноліті, а в підготовці полу); поли на 25 поверсі виконані без попередньої прокладки труб в

результаті виникає необхідність у додаткових затратах на влаштування та зароблення борізд (виїмок для труб) та інші недоліки; при встановленні дверей конструктивна частина не завершена; всі дверні пройоми потребують додаткових затрат по закладенню примикань дверних блоків по периметру. Цегляна кладка -заповнення примикань -по периметру виконана без додаткового кріплення з основним конструктивом. Двері не захищені плівкою, не доукомплектовані "глазками", фурнітурою, замками. Деякі квартири заблоковані через несправні замки) та інші недоліки; при встановленні вікон конструктивна частина не завершена; вікна не захищені плівкою, заляпані розчином; не встановлені в повному обсязі підвіконня; повністю відсутні відливи; в кріпильних елементах відсутні другі дюбелі; не заповнені всі віконні пройоми, є розбиті склопакети; підвіконня встановлені після влаштування укосів; не відрегульовані механізми відкривання; відсутня фурнітура (немає ручок); роботи з монтажу сміттєзбірників виконані не по проекту, крім того змонтовані тільки труби без встановлення всіх необхідних для експлуатації пристосувань; роботи з встановлення покрівлі роботи не виконані, частково виконані роботи по влаштуванню не вентильованої покрівлі, але через те, що конструктивна частина не завершена і не захищена -ці роботи потребують повної переробки. Відсутні випуски блискавкозахисту. Нема тимчасового відводу води, що призводить до замокання нижніх поверхів та псуванню виконаних робіт з цегляної кладки та оздоблювальним роботам; з зовнішнього боку фасаду не виконана герметизація монтажних отворів. Не захищені матеріали утеплення на балконах і парапетах, що може призвести до руйнування фасадної системи; роботи з прокладання Внутрішньої електропроводки виконані не по проекту (не в моноліті) і частково виходить із штукатурки по стінах і стелях; поверхові коробки встановлені з западанням до 1-2 см у штукатурку. При прокладці кабельної продукції по квартирах не встановлені коробки під розетки та вимикачі. Не зароблені утроби вводу електропостачання та слабострумних мереж практично у 80% квартир, що потребує додаткових затрат по зароблянню утроб та оштукатурюванню); при виконанні сантехнічних робіт підключення і виходи до шафи керування в квартирах не приховані. Не у всіх квартирах закріплені стояки господарчо-побутової сигналізації; при облаштуванні місць загального користування не зароблені поверхні навколо шаф технологічного обладнання дверей, люків, решіток, технологічні отвори.

Таким чином, судовою колегією встановлено, що після підписання позивачем довідок про вартість виконаних підрядних робіт ф. КБ-3, ним було залучено державну установу, а саме Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві для проведення експертизи якості будівельних робіт, виконаних відповідачем при спорудженні Об'єкта.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частина 3 ст. 853 ЦК України передбачає, що якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Тобто, вказана норма встановлює те, що приховані недоліки замовник може виявляти і після прийняття результату. Замовник зобов'язаний у такому випадку негайно повідомити про це підрядника, оскільки виконання цього обов'язку дозволить підряднику спільно з замовником зафіксувати виявлені приховані недоліки та вирішити самостійно на принципах добросовісності та розумності пов'язані з цим спірні питання. Якщо підрядник відмовляється спільно з замовником зафіксувати їх, останній може це зробити самостійно, із залученням третіх осіб.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач не повідомляв відповідача про наявність недоліків та про необхідність спільно з ним зафіксувати їх в передбаченому ст..853 ЦК України порядку. Позивач про наявність недоліків повідомив лише Актом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 28.11.2008р., тобто після дослідження вказаною установою об'єкта будівництва. Дане дослідження позивач вважає експертним.

За таких обставин, судова колегія погоджується з твердженням апелянта про те, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що позивачем не надано жодного доказу про наявність будь-яких заяв позивача про неналежне виконання відповідачем умов Підрядного договору №3 від 21.02.2007 року, як це передбачено ст. 853 ЦК України.

Крім цього, судова колегія зважає на те, що відповідно до ч. 4 ст. 853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Як встановлено ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю здійснює державний нагляд за додержанням підприємствами вимог будівельних норм, державних стандартів, норм і правил при здійсненні будівельних робіт. У відповідності до пп. 6) п. 4 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, м.м. Києві і Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 листопада 2007 р. N 317 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві відповідно до покладених на неї завдань проводить у встановленому порядку перевірки відповідності виконання будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням. У відповідності до п. 8 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого Постановою КМ України від 25.03.1993р. №225, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю укомплектовуються фахівцями, які мають досвід практичної роботи у сфері містобудування.

Крім того, за приписами пп. 6 п. 5 Постанови КМУ № 1434 (чинною на момент складення акту Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві), у відповідності до яких Держархбудінспекція України для виконання "вкладених на неї завдань має право в установленому порядку залучати незалежних експертів і спеціалізовані організації для проведення перевірок і підготовки висновків з питань, що належать до їх компетенції. Зазначене також міститься і в абз. 3 п. 4 Постанови КМУ № 225 та пп. 6 п. 5 Наказу Мінрегіонбуду № 317.

Вказане вище свідчить про те, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю не наділена повноваженнями самостійно здійснювати експертизу.

За таких обставин, судова колегія вважає обґрунтованим твердження апелянта про те, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві не є органом, який наділений статусом експерта та має право на проведення експертиз.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія прийшла до висновку про те, що Акт Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 28.11.2008р. технічного стану і якості виконаних будівельно-монтажних робіт на об'єкті приймання-передачі незавершеного виробництва - жилий будинок з вбудованими офісними приміщеннями по вулиці Львівська, 26 в Святошинському районі міста Києва не може бути доказом допущення відповідачем недоліків у виконаних ним роботах, оскільки повноваження щодо встановлення таких обставин згідно чинного законодавства покладені лише на уповноважені експертні установи.

Таким чином, судова колегія погоджується з твердженням апелянта про те, що позивачем не доведено наявність підстав для покладення на нього відповідальності за збитки у заявленому розмірі.

Окрім того, судова колегія зважає на те, що відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Проте, як свідчать матеріали справи та не заперечується позивачем, останній не звертався до відповідача з відповідними вимогами, передбаченими ст.858 ЦК України та позбавив відповідача можливості усунути вказані недоліки самостійно, залучивши без відома відповідача третіх осіб, а саме ПП "Раціоналізатор", яким були виконані роботи з поліпшеної штукатурки стін вапняним розчином, штукатурки укосів, шпаклівки стін, стелі та укосів відповідно до договору субпідряду №15-г від 01.12.2008р., договором субпідряду №15 від 25.12.2008р.; ПП ТК "Енергія", що підтверджується договором підряду №28/10-1 від 20.10.2008р.; ТОВ "Акорд"; ДП "Спеціалізований будівельно-монтажний поїзд по водопостачанню №95".

За приписами ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стягнення збитків у вигляді додаткові витрати понесених стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини.

Одночасно, відповідно до ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог

законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Як свідчать встановлені вище обставини, позивачем не доведена наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини.

Враховуючи те, що на даний час будівництво зазначеного вище будинку завершено, будинок зданий в експлуатацію, тому призначення відповідної судової експертизи є недоцільним.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими, не доведеними матеріалами справи та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2012 р. у даній справі - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-3» на рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2012 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2012 року у справі № 19/261 скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Матінка"(вул. Народного ополчення, 5-а, м. Київ, 03151 ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності 19027734) на користь Публічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-3"(вул. Леваневського, 5, м. Київ, 03058 ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності 04012678) 56 642 (п'ятдесят шість тисяч шістсот сорок дві) грн. 13 коп. судового збору за подання позовної заяви та 28 321 (двадцять вісім тисяч триста двадцять одну) грн. 07 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

5. Матеріали справи № 19/261 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Коршун Н.М.

Судді Авдеєв П.В.

Куксов В.В.