Постанова

від 29.08.2012 по справі 19/261

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2012 р. Справа № 19/261

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Суддів:Мирошниченка С.В., Барицької Т.Л., Хрипуна О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Матінка" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 р. у справі№ 19/261 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Матінка" доПублічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-3" простягнення збитків в розмірі 2 832 106,35 грн.

За участю представників: позивача:Горденюк Я.В.; відповідача:Шевчук П.В., Рубан Л.М.;

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Матінка" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-3" про стягнення збитків в сумі 2832106, 35 грн.( з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач свої зобов'язання за підрядним договором № 3 від 21.02.2007 р. виконував неналежним чином, допустивши недоліки при виконанні будівельних робіт по спорудженню житлового будинку по вул. Львівська, 26 у м. Києві.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.04.2012 р. (судді: Шаптала Є.Ю., Спичак О.М., Івченко А.М.) у справі № 19/261 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського від 14.06.2012 р. (судді: Коршун Н.М., Авдеєв П.В., Куксов В.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Матінка" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в сили рішення місцевого господарського суду.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом, 21.02.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Матінка" (позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Трест "Київміськбуд-3" ( яке перереєстроване в Публічне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-3" (відповідач) було укладено підрядний договір №3 на виконання будівельно-монтажних робіт житлового будинку з підземним паркінгом по вулиці Львівській, 26 в м. Києві з графіком будівництва, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання виконати будівельно-монтажні роботи по зведенню житлового будинку № 26 по вул. Львівській у Святошинському районі м. Києва (Об'єкт) і забезпечити введення його в експлуатацію, а позивач зобов'язувався належним чином оплатити роботу відповідача.

Встановлено, що 11.12.2007 р. та 27.03.2008 р. між сторонами було укладено додаткові угоди до цього договору.

Спір у даній справі, як стверджує позивач, виник у зв'язку з тим, що за результатами проведеної Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на вимогу позивача експертизи якості виконаних відповідачем будівельних робіт було встановлено наступні недоліки, допущені відповідачем у виконаних роботах, що зафіксовано в акті технічного стану і якості виконаних будівельно-монтажних робіт на об'єкті приймання-передачі незавершеного виробництва - жилий будинок з вбудованими офісними приміщеннями по вулиці Львівська, 26 в Святошинському районі міста Києва від 28.11.08 р.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що після підписання позивачем довідок про вартість виконаних підрядних робіт ф. КБ-3 ним було залучено державну установу, а саме Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві для проведення експертизи якості будівельних робіт, виконаних відповідачем при спорудженні Об'єкта.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частина 3 ст. 853 ЦК України передбачає, що якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Тобто, вказана норма встановлює те, що приховані недоліки замовник може виявляти і після прийняття результату. Замовник зобов'язаний у такому випадку негайно повідомити про це підрядника, оскільки виконання цього обов'язку дозволить підряднику спільно з замовником зафіксувати виявлені приховані недоліки та вирішити самостійно на принципах добросовісності та розумності пов'язані з цим спірні питання. Якщо підрядник відмовляється спільно з замовником зафіксувати їх, останній може це зробити самостійно, із залученням третіх осіб.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, позивач не повідомляв відповідача про наявність недоліків та про необхідність спільно з ним зафіксувати їх в передбаченому ст.853 ЦК України порядку. Позивач про наявність недоліків повідомив лише Актом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 28.11.2008 р., тобто після дослідження вказаною установою об'єкта будівництва. Дане дослідження позивач вважає експертним.

За таких обставин, Вищий господарський суд України погоджується з твердженням апеляційного господарського суду про те, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що позивачем не надано жодного доказу про наявність будь-яких заяв позивача про неналежне виконання відповідачем умов Підрядного договору №3 від 21.02.2007 року, як це передбачено ст. 853 ЦК України.

Крім цього, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Як встановлено ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю здійснює державний нагляд за додержанням підприємствами вимог будівельних норм, державних стандартів, норм і правил при здійсненні будівельних робіт. У відповідності до пп. 6) п. 4 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, м.м. Києві і Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 листопада 2007 р. N 317 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві відповідно до покладених на неї завдань проводить у встановленому порядку перевірки відповідності виконання будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням. У відповідності до п. 8 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого Постановою КМ України від 25.03.1993р. №225, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю укомплектовуються фахівцями, які мають досвід практичної роботи у сфері містобудування.

Крім того, за приписами пп. 6 п. 5 Постанови КМУ № 1434 (чинною на момент складення акту Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві), у відповідності до яких Держархбудінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку залучати незалежних експертів і спеціалізовані організації для проведення перевірок і підготовки висновків з питань, що належать до їх компетенції. Зазначене також міститься і в абз. 3 п. 4 Постанови КМУ № 225 та пп. 6 п. 5 Наказу Мінрегіонбуду № 317.

Отже, суд апеляційної інстанції вірно наголосив, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю не наділена повноваженнями самостійно здійснювати експертизу.

Ч.1, ч. 2 ст. 858 ЦК України передбачено те, що підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позивач не звертався до відповідача з відповідними вимогами, передбаченими ст.858 ЦК України та позбавив відповідача можливості усунути вказані недоліки самостійно, залучивши без відома відповідача третіх осіб, а саме ПП "Раціоналізатор", яким були виконані певні роботи.

Враховуючі встановлені вище обставини та зазначено апеляційним господарським судом, позивачем не доведена наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини, про що правильно зазначено судом апеляційної інстанції.

Проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятого у справі судового рішення судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ,111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Матінка" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 р. у справі № 19/261 залишити без змін.

Головуючий суддяС.В. Мирошниченко СуддіТ.Л. Барицька О.О. Хрипун