Постанова

від 06.06.2012 по справі 13/298-пн-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2012 р. Справа № 13/298-ПН-06 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С., суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО», м. Київ на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року у справі господарського суду Херсонської області за позовомДочірнього підприємства «Ринок Вікторія»товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «Авалон», процесуальним правонаступником якого є Дочірнє підприємство «Таврійський край», м. Херсон доХерсонського державного бюро технічної інвентаризації, м. Херсон за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО», м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаХерсонської міської ради, м. Херсон за участюПрокуратури міста Херсона провизнання права власності на приміщення

за участю представників

прокуратури: Ходаківський М.П., посвідчення ГПУ № 18 від 29.03.2012 року

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

третьої особи на стороні позивача: не з'явився,

третьої особи на стороні відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «Ринок Вікторія»товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «Авалон» (далі за текстом -ДП «Ринок Вікторія»ТОВ «КЦ «Авалон») звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації (далі за текстом -Херсонське державне БТІ) про визнання права власності на нерухоме майно, а саме: на адміністративну будівлю -літера «А», склад -літера «Б», вагову -літера «В», туалет -літера «Д», мощення -літера «І», огорожу -№ 1,2,3,4, склад -літера «Г», що знаходиться на земельній ділянці площею 0,3015 га, а також на нерухоме майно: навіс -літера «Е», будівлю охорони -літера «Ж», склад -літера «З», мощення -«І», огорожу -№ 1,2, яке знаходиться на земельній ділянці площею 0,1075 га, що розташоване у м. Херсоні, Миколаївське шосе, 19.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 01.08.2006 року позовні вимоги було задоволено: визнано за ДП «Ринок Вікторія»ТОВ «КЦ «Авалон»право власності на вищевказане нерухоме майно.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позивач правомірно набув право власності на спірне нерухоме майно на підставі ст. ст. 376 Цивільного кодексу України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року рішення господарського суду Херсонської області від 01.08.2006 року було скасовано та в задоволенні позовних вимог -відмовлено.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ДП «Ринок Вікторія»ТОВ «КЦ «Авалон»не є власником земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, та не отримувало згоди власника земельних ділянок -територіальної громади міста Херсона в особі Херсонської міської ради на зведення на земельних ділянках капітальних будівель та споруд, оскільки договори оренди земельних ділянок містять положення, якими орендарю надається право розміщати лише некапітальні будівлі і споруди.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Еко»(далі за текстом -ТОВ «Еко») звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року -скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідачем відзиву на касаційну скаргу подано не було.

Представник прокуратури в судовому засіданні просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду -без змін.

Позивача, відповідача та третіх осіб згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь в розгляді справи судом касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення прокурора, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2001 року ДП «Ринок Вікторія»ТОВ «КЦ «Авалон»та Херсонським міськвиконкомом було укладено Договір оренди земельної ділянки № 850344 (зареєстрований в реєстрі за № 805) та Договір оренди земельної ділянки № 850342 (зареєстрований в реєстрі за № 804), за якими ДП «Ринок Вікторія»ТОВ «КЦ «Авалон»отримало у користування дві земельні ділянки площею 0,3015 га під овочевий ринок та 0,1075 га під автостоянку відповідно.

В 2001 році ДП «Ринок Вікторія»ТОВ «КЦ «Авалон»розпочало будівництво будівель і споруд, яке закінчилось у 2002 році, а саме було збудовано: адміністративну будівлю -літера «А», склад -літера «Б», вагову -літера «В», туалет -літера «Д», мощення -літера «І», огорожу - № 1,2,3,4, склад -літера «Г»на земельній ділянці площею 0,3015 га, яка розташована за адресою м. Херсон, Миколаївське шосе, 19, а також: навіс - літера «Е», будівлю охорони -літера «Ж», склад -літера «З», мощення -«І», огорожу -№ 1,2, яке знаходиться на земельній ділянці площею 0,1075 га за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 19.

З метою оформлення права власності на побудоване нерухоме майно ДП «Ринок Вікторія»ТОВ «КЦ «Авалон»звернулось до Херсонського державного БТІ з заявою про реєстрацію права власності, проте Херсонське державне БТІ відмовило у такій реєстрації з посиланням на те, що реєстрації підлягають права власності на підставі правовстановлювальних документів і тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено набуття права власності на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, відповідно до закону, вирішується питання щодо регулювання земельних відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

Згідно ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 2 вказаної статті чітко передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 вказаного Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні об'єкти нерухомого майна були побудовані ДП «Ринок Вікторія»ТОВ «КЦ «Авалон»на земельних ділянках, які не були відведені для цієї мети, забудову здійснено без одержаного у встановленому порядку дозволу та належним чином затвердженого проекту, а, отже, таке нерухоме майно є самочинно збудованим.

Відповідно до пунктів 2.1 Договорів оренди № 804, № 805 ДП «Ринок Вікторія»ТОВ «КЦ «Авалон»надано право розміщати на орендованих земельних ділянках тільки некапітальні будівлі і споруди, проводити поліпшення стану земельної ділянки з метою ефективного користування нею за обраним видом користування, а саме -несільськогосподарське використання під овочевий ринок та під автостоянку.

Також, господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що ДП «Ринок Вікторія»ТОВ «КЦ «Авалон»не отримувало згоди власника земельних ділянок -територіальної громади м. Херсона в особі Херсонської міської ради на зведення на земельних ділянках будівель і споруд, що є капітальними будівлями і спорудами, та, крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 19 знаходяться саме спірні об'єкти нерухомого майна, оскільки позивачем не були надані належним чином оформлені матеріали технічної інвентаризації, зокрема, технічний паспорт об'єктів нерухомого майна.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що з огляду на приписи вищевказаних правових норм законних підстав для визнання за ДП «Ринок Вікторія»ТОВ «КЦ «Авалон»права власності на об'єкти нерухомого майна не було, а тому апеляційним господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що в силу приписів ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Проте, бюро технічної інвентаризації здійснює лише реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна та не перебуває з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном щодо якого заявлені позовні вимоги про визнання права власності, не оспорює та не претендує на таке право.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що Херсонське державне БТІ не оспорювало право власності на об'єкти нерухомого майна, а відмовило в його реєстрації з підстав ненадання всіх необхідних документів для оформлення такого права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Доводи ТОВ «ЕКО», викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, стосуються обставин, які виходять за межі предмету спору в даній справі та не впливають на результати її розгляду.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу -без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року у справі № 13/298-ПН-06 -залишити без змін.

Головуючий суддя В.С. Божок

Судді: Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга