ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" червня 2012 р. Справа № 18/5007/96/11 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого суддіХодаківської І.П. (доповідач), суддівДанилової Т.Б., Костенко Т.Ф. розглянувши касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову від 14.03.2012 Рівненського апеляційного господарського суду у справі №18/5007/96/11 господарського суду Житомирської області за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Малої приватної фірми "Сігма -С" простягнення в сумі 248 040 грн. 28 коп. За участю представників сторін:
Від позивача- ОСОБА_9 (дов. від 13.07.09)
Від відповідача- Прокопов О.В. директор
Буковський В.М.
Відповідно до розпорядження заступника Секретаря Другої судової палати від 20.06.2012 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий Ходаківська І.П., судді: Данилова Т.Б., Костенко Т.Ф.
ВСТАНОВИЛА:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Малої приватної фірми "Сігма-С" на свою користь 248 040 грн. 28 коп. заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 31/12/09 від 31 грудня 2009 року.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 17 жовтня 2011 року (суддя Соловей Л.А.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача: 248040 грн. 28 коп. основного боргу; 2 480 грн. 40 коп.
Постановою колегії суддів Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 у складі: Василишина А.Р., Дужич С.П., Юрчук М.І. рішення господарського суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.
ФОП ОСОБА_4 у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасуати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням Рівненським апеляційним господарським судом норм чинного законодавства та прийняттям до уваги неналежного доказу, який не був предметом розгляду суду першої інстанції.
МПФ "Сігма-С" у відзиві просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що 31 грудня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки нафтопродуктів № 31/12/09, за умовами якого позивач зобов'язався передати (поставити) у зумовлені строки нафтопродукти, зокрема: бензин марок - А-76, А-80, А-92, А-95, А-98, ДП та інше, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах, викладених у Договорі.
Відповідно до пункту 1.2 Договору: асортимент, кількість та ціна товару наводиться у заявках, рахунках та видаткових накладних.
Пунктом 4.2 Договору сторони встановили, що оплата товару здійснюється протягом 1 (одного) банківського дня з дати виставлення рахунку, шляхом 100 % передплати вартості відповідної партії поставки товару згідно рахунку у безготівковому вигляді по банківським реквізитам постачальника, вказаним у рахунку-фактурі.
За умов пункту 4.3 Договору: оплата товару здійснюється покупцем на підставі цього Договору; при здійсненні платежу покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього Договору, а також номер та дату рахунку вписаного постачальником на оплату партії товару.
На виконання договору відбулось декілька поставок товару, відповідачем частково сплачено за отримані по договору паливно мастильні матеріали.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що на момент надходження позовної заяви до суду (1 вересня 2011 року) заборгованість відповідача перед позивачем становила 248 040 грн. 28 коп., в зв'язку з чим позов було задоволено.
Відповідачем разом з апеляційною скаргою подано суду ксерокопію касового ордеру № 148 від 5 вересня 2011 року, виданого на ім'я Позивача на суму 248 040 грн. 46 коп. (підставою в даному ордері визначено: погашення заборгованості за паливно мастильні матеріали), в якості доказу сплати відповідачем залишку заборгованості в сумі 248 040 грн. 28 коп. При цьому дана оплата здійснена під час розгляду даного спору в господарському суді першої інстанції.
Даний доказ не визнавався позивачем. Останнім було подану до апеляційного господарського суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, оскільки, як зазначав, позивач, підпис на касовому ордері виконано не ним. У задоволенні клопотання судом відмовлено.
Натомість Рівненський апеляційний господарський суд, вивчивши підписи ФОП ОСОБА_4 на документах, які знаходяться в матеріалах справи визначив, що "у позивача відсутній єдиний оригінальний підпис, з яким можна провести порівняння оспорюваного підпису (в тому числі при проведені почеркознавчої експертизи). В той же час, оглянувши усі документи по даній справі судом виявлено наявність схожих за підписанням (тотожних) підписів Позивача з підписом на вищевказаному видатковому ордері (т. 4, а.с. 27), а саме на: акті № 1495 від 9 листопада 2009 року (т. 3, а.с. 56); податкових накладних (т. 3, а.с. 77-80; т. 3, а.с. 41; 43-47); видатковій накладній № ТБ - 000 0000119 від 3 жовтня 2009 року (т. 3, а.с. 42); акті № 1306 від 3 жовтня 2009 року (т. 3, а.с. 38); акті № 1261 від 24 вересня 2009 року (т. 3, а.с. 16); і т.д.".
З урахуванням власноруч проведеного дослідження, апеляційна інстанція зробила висновок про приналежність підпису на спірному касовому ордері ФОП ОСОБА_4
Колегія суддів Вищого господарського суду України, зазначає, що апеляційна інстанція перебрала на себе повноваження державних спеціалізованих установ чи осіб, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу" і відповідно мають право на проведення експертиз та фактично сама здійснила експертизу підпису позивача на касовому ордері № 148 від 5 вересня 2011 року, чим порушила норми Господарського процесуального кодексу України, зокрема, статтю 41.
З матеріалів справи вбачається, що Рівненський апеляційний господарський суд на підставі ст.101 ГПК України прийняв додатковий доказ - касовий ордер № 148 від 5 вересня 2011 року, який не було подано до суду першої інстанції, хоча він датований 5 вересня 2011, тобто після подачі позову і до прийняття рішення по справі господарським судом першої інстанції.
З урахуванням наведеного, а також того, що стягнення заборгованості є предметом даної справи і факт сплати боргу має вирішальне значення, колегія суддів вважає, що для правильного вирішення спору судам слід витребувати оригінал касового ордеру № 148 від 5 вересня 2011 року для огляду, вирішити питання про можливість його прийняття в якості доказу та при необхідності вирішити питання про призначення судової почеркознавчої експертизи підпису, вчиненого на ордері, на підставі ст.41 ГПК України.
Беручи до уваги, що вказані обставини не були предметом судового розгляду при вирішенні господарського спору, належна правова оцінка їм не надавалась, колегія суддів зазначає, що спір був розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих рішення та постанови.
Беручи до уваги вищевикладене колегія суддів прийшла до висновку, що рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову від 14.03.2012 Рівненського апеляційного господарського суду та рішення від 17.10.2011 господарського суду Житомирської області у справі №18/5007/96/11 скасувати; справу направити на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя І.Ходаківська
Судді Т.Данилова
Т.Костенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2012 |
Оприлюднено | 02.07.2012 |
Номер документу | 24926560 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні